Здавалося б, відставка з високої посади в правоохоронних органах має стати моментом істини, коли публічна служба поступається місцем приватному життю. Але для Ігоря Купранця, колишнього очільника Департаменту захисту економіки Національної поліції України, 2019 рік став не кінцем кар’єри, а початком нового, куди більш амбітного етапу — трансформації з правоохоронця на одного з найвпливовіших столичних бізнесменів із тіньовим минулим і кримінальним теперішнім.
Це розслідування — не просто переказ газетних статей. Це реконструкція складної мозаїки, де кожна компанія, зареєстрована в бізнес-центрі «Айсберг», є пазлом у картині тотальної корупції, що пустила коріння ще з часів його служби. Ми детально розглянемо, як родина Купранця обросла статками на 6 мільйонів доларів, як незаконно зведена будівля була легалізована Київрадою, і чому в офісі екс-генерала виявилися за одним столом засуджений корупціонер, експрезидент, колишній прокурор та підлеглі Купранця по поліції.
Від правоохоронця до рантьє: анатомія збагачення родини Купранця
Ігор Купранець звільнився з поліції у 2019 році, але, за даними журналістів Bihus.Info, його бізнес-апетити сформувалися задовго до офіційного завершення кар’єри. Ще перебуваючи на посаді, він активно цікавився портовим та видобувним бізнесом . Проте справжнє «золоте дно» відкрилося після звільнення.
Аналіз активів родини демонструє класичну схему незаконного збагачення (ст. 368-5 КК України). Офіційні доходи екс-чиновника ніколи не корелювали з обсягами майна, яке з’явилося у його родичів.
- Готельний бізнес у Західній Україні: Родина володіє кількома готелями в престижних курортних зонах — Буковелі, Пилипці та Трускавці. Особливо показовим є трускавецький готель Raymond. Формально він належить ТОВ «Андрол», яке очолює дочка Купранця, Діана Купранець. Цей готель у 2021 році навіть брав участь у державному тендері на розміщення учасників заходу «Великий Трускавець. Ретроспектива-Перспектива». Сам факт участі в держзакупівлях компанії, пов’язаної з родиною екс-керівника Департаменту захисту економіки, викликає питання про джерела походження коштів на будівництво такої інфраструктури.
- Диверсифікація активів: Бізнес-портфель сім’ї вражає різноманітністю: від вирощування фруктів та волоських горіхів (ТОВ «Укрнат 2020») до видобутку газу, граніту та піску (ТОВ «Гірська мрія», «Головинський камінь»). Журналісти TSN підрахували, що загальна вартість лише нерухомого майна, виявленого у родини, сягає 6 мільйонів доларів . Сюди входять елітні квартири в Києві, приватні будинки, десятки гектарів землі на Львівщині та навіть агрокомпанія в Польщі .
- Зв’язок із минулим розслідувань: Найцинічнішим є те, що деякі активи, якими володіє родина Купранця, раніше фігурували в кримінальних справах, які розслідував його ж департамент. Яскравий приклад — Головинський кар’єр. Його відчуження свого часу було предметом слідства, але згодом батько Ігоря Купранця, Михайло Купранець, став співвласником компанії, пов’язаної з цим активом .
Бізнес-центр «Айсберг»: Кримінальна хроніка будівництва та диво-легалізація
Центром тяжіння всіх бізнесів та сумнівних партнерів став БЦ «Айсберг» на вулиці Липківського, 14, неподалік Центрального залізничного вокзалу Києва. Історія цієї будівлі — квінтесенція української корупції, де незаконні дії отримали повне схвалення влади.
- Забудовник: ТОВ «Елітбудгруп». Засновниками виступили фонд «Маркус Макс» та Михайло Купранець — батько Ігоря Купранця .
- Суть порушення: У 2016 році фірма отримала дозвіл на реконструкцію існуючої будівлі з умовою збереження несучих конструкцій. Замість цього стару будівлю було повністю знесено, і на її місці розпочалося будівництво нового об’єкта з нуля. Це грубе порушення містобудівних норм .
- Реакція правосуддя: У 2017 році було відкрито кримінальне провадження, і суд навіть надав дозвіл правоохоронцям на проникнення на об’єкт для перевірки. Однак справа не отримала розвитку. Вона «заглухла», що дозволило «Елітбудгруп» спокійно завершити роботи та ввести БЦ в експлуатацію .
- Апофеоз легалізації: У 2021 році Київська міська рада, попри кримінальне минуле ділянки, без вагань погодила продаж землі під БЦ «Айсберг» компанії «Елітбудгруп». Це рішення остаточно змило з будівлі статус «незаконної» та перетворило її на повноцінний актив родини Купранців .
Резиденти «Айсбергу»: Хто ховається за дверима офісу екс-генерала
Після легалізації будівлі туди почали з’їжджатися компанії, пов’язані з родиною, а згодом і зовнішні орендарі. Географія та сфери діяльності цих фірм створюють портрет найближчого оточення Купранця — тісне переплетіння минулих правоохоронців, теперішніх олігархів та політичної еліти.
Родинне коло та власний бізнес
Першими в БЦ прописалися структури, що перебувають під прямим контролем сім’ї:
- ТОВ «КУА «Айсенс ессет менеджмент»: Керівник — Діана Купранець (дочка).
- Фонд «Маркус Макс» (співзасновник БЦ).
- ТОВ «Солар блест» та ТОВ «Санбімс енерджі»: Бізнес у сфері сонячної енергетики.
- ТОВ «Укрнат 2020»: Вирощування горіхів.
- ТОВ «Гірська мрія»: Видобуток піску.
Експрезидент та офшорні партнери
У жовтні 2021 року в «Айсберзі» реєструється фонд «Лео інвест груп». Співзасновниками виступають:
- Віктор Ющенко — третій Президент України.
- Володимир Бєлоусов — бізнес-партнер Ющенка.
- До вересня 2022 року партнеркою фонду була ексвласниця «Айбокс банку», відомого відмиванням грошей грального бізнесу.
Зв’язки стають ще цікавішими, якщо глянути на інший спільний бізнес Ющенка та Бєлоусова — ТОВ «Трендс сістем». Ця компанія входить до бізнес-групи Вадима Єрмолаєва «Алеф», який перебуває під санкціями. Більше того, «Трендс сістем» має спеціальний дозвіл на видобуток природного газу та конденсату в Полтавській області . Таким чином, офіс Купранця став перевалочним пунктом для експолітика, що зайшов у видобуток надр разом із підсанкційним бізнесменом.
Брати Крючкови: Портова мафія та 15 років тюрми
Окремий пласт — це компанії, пов’язані з родиною Крючкових. Йдеться про юрособу «УКРПРАВО», якою керують Ольга Косолап та ТОВ «Тріонта стивідорінг». Косолап також заснувала ТОВ «Дельта шиппінг едженсі», що працює в Миколаївському порту. Це виводить на Леоніда Крючкова.
Історія їхніх зв’язків сягає 2017 року, коли журналісти зафіксували спільні інтереси Купранця та Крючкова в Миколаївському порту. Тоді фірма «Портосервіс-Миколаїв» половину своїх коштів переказувала компанії «Елітбудгруп» (забудовнику БЦ «Айсберг») .
У січні 2025 року ця історія набула кримінального забарвлення: Вищий антикорупційний суд засудив брата Леоніда — Дмитра Крючкова — до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна. Екс-нардеп переховується за кордоном, маючи посвідку на проживання в Монако .
Закріплює зв’язок з портом компанія ТОВ «Тріонта логістікс», що також осіла в БЦ Купранця. Її бенефіціар — Олександр Ємельянов, який раніше був керівником ТОВ «Елітбудгруп». Коло замкнулося.
Експрокурор Кривенко та «Енерджі Трейд Груп»
У травні 2024 року до «Айсбергу» в’їжджає ТОВ «Табін», пов’язане з групою «Енерджі Трейд Груп» (бізнесмени Олександр Бондаренко, Євген Франчик, Володимир Шведкий). До травня 2024 року співзасновником «Табіну» був Володимир Кривенко.
Кривенко — фігура не менш одіозна, ніж сам Купранець. Він обіймав посаду заступника Генерального прокурора — керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Він звільнився після скандалу: його зустріч із підозрюваним у розкраданнях Русланом Журилом (екс-заступник директора ДП «СхідГЗК») була задокументована. Існувала версія, що Кривенко міг зливати йому закриту інформацію. На матір Кривенка було записане ТОВ «ЕТГ Солар 5», пов’язане з Журилом. Після звільнення Кривенко пішов у бізнес, і ось його компанія опинилася під одним дахом з Купранцем .
Руслан Марчук: Кадровий резерв ДБР у ресторанному бізнесі
У грудні 2024 року в БЦ реєструється ТОВ «Бенкет» (ресторанний бізнес). Його очолює Руслан Марчук — колишній керівник Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції та екс-голова київського відділення Державного бюро розслідувань (ДБР) .
Марчук також засвітився у видобувних компаніях на Житомирщині — ТОВ «Головинський камінь», «Габро ресурс» та «Габро плюс», які пов’язані з родиною Купранця. Разом із ним там працює Сергій Глухенький — колишній співробітник Управління захисту економіки в Житомирській області, тобто прямий підлеглий Купранця. Це ідеальна ілюстрація того, як поліцейські генерали та їхні підопічні конвертують посади в бізнес-активи.
Харківські ресторатори та загадковий покупець з Нікополя
Завершує цей перелік ТОВ «Харків ресторація». До квітня 2024 року вона належала родині Тараса та Оксани Середюків — власникам мережі ресторанів Mafia, Casta, БАО, які у 2018 році оцінювали свій бізнес у 50 мільйонів доларів. Навесні 2024 року компанію викупив мешканець Нікополя Сергій Хмелевський і одразу ж прописав її за адресою БЦ «Айсберг». Причини такої термінової зміни прописки залишаються загадкою, але додають штрих до портрету офісу як «реєстраційного хабу».
Втеча від мобілізації та інформаційна війна проти правди
Розслідування, опубліковані різними виданнями, не могли залишитися непоміченими для фігурантів. За даними джерел, після початку повномасштабного вторгнення Ігор Купранець залишив Україну. Він оселився на Лазурному узбережжі Франції, зокрема в Сен-Жан-Кап-Ферра, орендувавши віллу. Замість мобілізації та захисту країни, він обрав Монако та шампанське.
Крім того, було зафіксовано спроби інформаційної зачистки. Через російський сайт tourdream.net подавалися фіктивні DMCA-скарги з метою видалення з пошукових систем розслідувань про діяльність Купранця. Такий механізм є стандартним інструментом російської пропаганди та українських корупціонерів для боротьби з неприємною інформацією.
Імперія в «Айсбергу», яка ніколи не тоне
Історія Ігоря Купранця та його бізнес-центру «Айсберг» — це не просто історія про нерухомість. Це зліпок української системи, де правоохоронець перетворюється на олігарха, де незаконна будівля стає легальною за помахом руки Київради, і де в одному офісі знаходять спільну мову засуджені корупціонери, експрезиденти та колишні прокурори.
Ми бачимо ідеально вибудувану вертикаль:
- Напрацювання зв’язків на держслужбі (Купранець, Кривенко, Марчук, Глухенький).
- Прикриття родиною (батько та дочка як офіційні власники).
- Легалізація через органи влади (Київрада).
- Інтеграція з великим капіталом та політикумом (Ющенко, брати Крючкови, Єрмолаєв).
- Захист від розслідувань (інформаційні атаки та втеча за кордон).
На сьогодні жодних реальних наслідків для Ігоря Купранця та його бізнес-партнерів немає. Він продовжує отримувати прибутки від оренди, його компанії — повертати ПДВ, а резиденти «Айсбергу» — вести справи. Це і є найкращим свідченням того, що корупційна система в Україні, попри всі декларації про боротьбу з нею, почуває себе більш ніж захищеною. Бо поки правоохоронці зайняті війною, ті, хто мав їх очолювати, будують бізнес-імперії у тиші розкішних офісів та на Лазурному узбережжі.