Днями голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький опублікував колонку на “Українській правді” під заголовком “Що не так із системою “Шлях”?”. А я хочу його запитати: що не так із Львівською обласною військовою адміністрацією?
Ймовірно, колонка пана Козицького і є його публічною відповіддю на розслідування, опубліковане на сайті “Наші гроші. Львів“. У ньому йдеться про регулярне використання системи “Шлях” для втечі ухилянтів від призову за кордон, у тому числі, за мовчазної, а ймовірно, і свідомої згоди посадовців Львівської ОВА.
Я абсолютно погоджуюсь з вами, пане Козицький, що держслужбовцям, які за хабарі сприяли потраплянню в систему “Шлях”, “не місце у владних коридорах”. Але що ви зробили, аби завадити таким корупційним діям службовців?
Попри нарікання на недосконале законодавство і “завалену” зверненнями Львівську ОВА, ви та ваші підлеглі чомусь старанно приховують від журналістів та громадськості інформацію про те, кому і на підставі яких звернень дозволили виїзд з України під час війни.
В ефірі “Суспільне Львів” ви розповіли, що із 50 тисяч військовозобов’язаних, яких за минулий рік зареєстрували в системі “Шлях” по всій країні, близько 22-х тисяч внесла Львівська ОВА. Ймовірно, саме Львівщина стала всеукраїнським хабом із вписування імен волонтерів і псевдоволонтерів до цієї бази.
Протягом тривалого часу наша редакція намагається отримати хоча б дещицю цієї суспільно важливої інформації, аби з’ясувати, кому було дозволено виїзд за кордон, на підставі яких звернень, а хто обдурив систему чи зайшов з нею у злочинну змову і ганебно втік.
Ця інформація однозначно становить суспільний інтерес. І якщо, для прикладу, наші колеги із Закарпатської та Миколаївської областей змогли отримати прізвища та імена водіїв-волонтерів, і назви організацій, які звертались, то у Львівській ОВА ці дані бережуть як зіницю ока.
У відповідь на один із наших запитів про списки осіб у системі “Шлях” Львівська ОВА виставила рахунок на 4229 грн і 98 копійок за “відшкодування витрат на виготовлення цифрових копій документів шляхом сканування“. І це при тому, що в ОВА вже давно працює електронний документообіг, і всі ці документи є в електронному вигляді.
Такий “креативний” підхід доступу до публічної інформації у Львівській ОВА пояснили так: “це оплата за опрацювання і оцифрування в новому вигляді“. Справа в тому, що після оплати наша редакція змогла б отримати документи – але без жодних імен.
А от на останній запит журналістів “Наші гроші. Львів”: “…надайте хоча б накази та імена тих, хто, за вашими даними, втік і не повернувся “, прийшла ще більш зухвала відповідь – кілька десятків наказів, але без переліку “втікачів”, які вказані у додатках, бо: “Додатки до відповідних наказів складаються з персональних даних водіїв (прізвище, ім’я, по батькові, серія та номер паспорту для виїзду за кордон, дата народження, тощо), відтак не можуть бути наданими“, – ось така “відкритість”.
Певно, у військово-цивільній адміністрації не знають, що обмеженню доступу підлягає окрема інформація, а не документ.
Будь ласка, закривайте дати народження, номери паспортів, але ім’я водія саме по собі не дає змогу точно ідентифікувати особу, а, тим більше, яка таємниця у назвах фондів чи організацій-заявників? Яку загрозу несе оприлюднення цієї інформації обороноздатності України?
Із відповіді я дізналась хіба один цікавий факт. Право виїзду за межі України Львівська ВЦА скасувала для 234 людей. Це чоловіки, які не повернулись протягом дозволених 30 днів. І це лише ті люди, про яких офіційно стало відомо адміністрації. А про скількох ще невідомо? От, наприклад, за “дозволами”, наданими Полтавською ВЦА не повернулось 15% осіб.
За прикладом Максима Козицького, який публічно у своїй колонці звернувся до Кабміну, я, як журналістка, теж публічно звертаюся до нього, аби вирішити всі вказані проблеми:
- запровадити дотримання законодавства всіма посадовцями Львівської ВЦА щодо надання публічної інформації;
- оприлюднити імена військовозобов’язаних чоловіків, яких внесла до системи “Шлях” Львівська ОВА, і які виїхали та не повернулись в Україну, а також назви організацій-заявників, які клопотали про виїзд цих чоловіків;
- провести перевірку і повідомити громадськості причини, чому реальні волонтери не змогли отримати дозвіл на виїзд, натомість ухилянти змогли отримати такий дозвіл безперешкодно;
- оприлюднити імена всіх членів комісії з питань виїзду за межі України водіїв в умовах воєнного стану;
- запровадити “чорний список” організацій-заявників та систему перевірки інформації про водіїв.
“Якщо ці всі питання не будуть вирішені негайно, то суспільний резонанс лише посилюватиметься і напряму підриватиме довіру до державних інституцій. А це, своєю чергою, негативно впливатиме на моральний дух українців в умовах війни“, – так ви закінчили свою колонку.
Я знову погоджуюсь з вами, пане Козицький. То коли цього очікувати від вас і Львівської ОВА? Чи просто “нема повноважень”?
Олександра Губицька