Австрийский военный аналитик Том Купер чуть ли не первым начал “лечить” мир от ложного анализа нынешнего этапа войны в Украине: “ВСУ планомерно, масштабно, постепенно уничтожает российские вооруженные силы. Каждый день поражаются российские ПВО, системы радиоэлектронной борьбы, артилерия, тыловое обеспечение, танки, сотни российских военнослужащих. ВСУ наступает только тогда, когда это целесообразно. А когда россияне вводят новые силы, уничтожается еще больше. Причем, в огромных количествах”.
Далее текст на языке оригинала.
Це єдина вірна “метрика” для оцінки цього наступу і єдиний “вихід” із цієї війни, – каже Купер. Він іронізує із багатьох західних політиків та експертів, котрі патякають про “повільні теми звільнення України”, – це не швидка операція, але алгоритм працює.
За кожен з останніх чотирьох місяців ЗСУ знищили більше російської артилерії, ніж за перші чотири місяці цього року, разом узяті. Це була добре спланована, ретельно і терпляче організована операція. Вона передбачала значне “придушення” російської ППО ще в другій половині червня й особливо в липні. Коли шлях було відкрито, розпочалося планомірне знищення російських артилерійських бригад і артилерії інших підрозділів.
Також ЗСУ “не соромилися” громити й російську ППО: у липні-серпні Сили Оборони України знищили рекордне число систем протиповітряної оборони, а у вересні прицільно почали працювати по Криму. Враження штабу ЧФ – значною мірою – наслідок цих успіхів.
Українські БПЛА борознять поле бою, вишукуючи російські артилерійські установки. Російські бази в Криму вибухають одна за одною, в районі Токмака – теж. Ближче до лінії фронту росіяни зазнають таких втрат і такого знищення своєї техніки, що не встигають розгрібати свої “склади” для зберігання гармат і запасних стволів, особливо калібру 152 мм. Нинішні темпи виробництва танків і капітального ремонту Т-72 і Т-80 вже не встигають за втратами.
Ось чому за останні кілька тижнів ЗСУ не домоглися серйозних територіальних успіхів: вони були зайняті знекровленням найкращих зʼєднань рашистів.
Тому коли черговий політик чи медіа писатиме про “повільні темпи контрнаступу” чи “відсутність територіальних здобутків” ми з вами маємо повне право вважати цю людину/медіа чи то невігласом, чи то маніпулятором. Що, в принципі, у нашому випадку, одне і теж.
Підписуйтеся на “Орестократію”.
