Понад 100 мільйонів гривень на рік: саме стільки відрахувань до зведеного бюджету офіційно забезпечують підприємства лісової галузі Тернопільщини. Натомість лісовики нарікають на непрофесійний менеджмент. Скільки деревини в області вирубується незаконно, яку лісопродукцію продають за кордон та як звичайному держслужбовцю вдалося заробити мільйонні статки? В ексклюзивному інтерв’ю «у» розповів начальник управління Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Олег Яремко.
Про досвід роботи у лісовому господарстві
У мене є 2 освіти: перша – фінансова. Я розпочинав свою діяльність в колгоспі у 90-го році. А потім вже була перейшов до лісгоспу, там я попрацював 9 років фінансистом. Потім був фінансистом в обласному лісовому господарстві близько 4 років. Працював 12 років головним інженером управління, заступником, першим заступником і п’ятий рік – начальником управління. А коли в 2016 році був оголошений Держлісагентством України конкурс на посаду керівника управління, пройшов за конкурсом.
Перед призначенням я проходив конкурс і співбесіду у міністра, голови агентства та голови обласної адміністрації, і тоді вже наказом був призначений керівником обласного управління лісових господарств. Фактично я працюю керівником п’ятий рік. І взагалі понад 30 років у лісовому господарстві.
Про прибутковість підприємств і нестачу фінансування
– Лісовики Тернопільщини зазначають, що на сьогодні лісгоспи неприбуткові через непрофесійний менеджмент. Чи це правда?
Сьогодні кажуть, що підприємства збиткові, щось робиться не фахово. Насправді, за роки моєї роботи жодне підприємство не було збитковим, і донині всі підприємства є прибуткові.
У нас є п’ять лісогосподарських підприємств, на яких ведеться виробництво, вони всі прибуткові. Їх неможна порівнювати з іншими обласними підприємствами, тому що область не лісиста – 13,3%, тоді як в середньому в Україні – 16%. Область не ресурсна, лісу тут мало.
Ми – другі в Україні після Луганщини за посадкою нових лісів. Цього року висадили 251 га. Минулого – 151 га. У нас є програма «Ліси Тернопільщини», прийнята обласною радою. Наскільки мені відомо, лише в чотирьох областях була прийнята така програма. Ми розробляли її з науковцями, професорами, сідали за круглий стіл та дебатували близько пів року. Десь у квітні ми зробимо нову посадку і будемо працювати над новою програмою на наступні 5 років.
Якщо взяти породний склад – дуб, ясен, бук, клен, явір, граб, то на Тернопільщині домінує граб. А це – найдешевша порода для реалізації. У більшості це дров‘яна деревина. І в області, коли йде заготівля деревини, то 30% припадає на ділову деревину, 70% – на дров’яну.
Тому протягом останніх чотирьох років фінансування, як такого, лісогосподарські підприємства області не мають. А раніше фінансувалося до 30% з державного бюджету. При тому, що до бюджету наші підприємства платять 90% від чистого прибутку. Тобто на розвиток підприємства залишається 10% – це страшний мізер.
– Чи здійснювали ви якісь заходи для збільшення прибутку та розвитку лісгоспів? Які саме?
- П’ять лісогосподарських підприємств в області в останні три роки дають доходу у зведений бюджет понад 100 млн. Це – чималі кошти. Це і податки, і внески, рентна плата, яку підвищили останнім часом у півтора рази.
Це немало. Нажаль, у вищих ешелонах влади ще не дійшли до того, щоб зрозуміти: треба дати можливість працювати. Бо там, де ми посадили «однорічку» чи «дворічку», дерева виростуть за 100 років. Якщо хвойні, то 60-70 років. Якщо дуб, бук – не менше, ніж за 100 років дасть результат. Але податки треба платити вже зараз. Тому варто звертатися до Верховної Ради і до Кабінету міністрів, щоб вони не прижимали лісове господарство, щоб воно мало можливість функціонувати і розвиватися.
– Можете розповісти про статистику прибутків лісгоспів Тернопільщини за 2020 рік?
Статистика доходів каже наступне: у 2016 році ми отримали близько 5 млн грн чистого прибутку, у 2017 році – 4,4 млн, у 2018 році – 4,7 млн, у 2019 році – 1,75 млн. Чому впали доходи? Бензин і дизпаливо, нажаль, не дешевшають. Так само дорожчають і запчастини, інші матеріали. Збільшилася витратна частина, ми підняли зарплати, в середньому за облуправлінням вона складає 10 тисяч гривень – для Тернопільщини це немала цифра.
Минулого року навесні деревину майже не купували. Спочатку карантин, потім Великодні свята, вихідні. Два місяці просто вилетіли. А ми робили свою роботу – посадку, заготівлю, складування. Це все – витрати.
У 2020 році, попри те, що він був кризовий через карантини, все одно ми отримали 1 млн 21 тис. чистого прибутку. У 2020 році висадили 251 га нових лісів. Станом на 1 січня 2021 року заборгованості по зарплатні не мали. Сплатили 100 млн грн податків. Хіба це мало? Я пишаюсь тим, як спрацювали лісники.
Аби збільшити прибутки, має бути більша реалізація. Але ми більше не заготовляємо, не рубаємо. Тоді повинна бути більшою ціна, а вона від нас точно не залежить. Тому що коли наші підприємства виставляють матеріали на аукціонні торги, вони ставлять стартову ціну. А далі покупець або купляє за цією ціною, або торгується і ціну підіймає. Але ще питання, чи він дійсно заплатить ці гроші. Ми зацікавлені, аби був постійний оборот.
Стартову ціну визначають підприємства. Вони розробляють калькуляцію, дивляться всі показники, щоб була рентабельність. У ціноутворення неможливо втрутитись, і я радий, що воно йде через аукціони, де визначається кінцева вартість продукції, тому що там фактично встановлюється ринкова ціна.
За моєї каденції була домовленість з обласною радою та адміністрацією про те, аби нам надали деградовані й малопродуктивні землі під посадку нових лісів.
Ми оглянули 5 тисяч гектарів деградованих і малопродуктивних земель сільських рад. Звичайно, сільські ради не дуже хочуть віддавати. Туди необхідно працю вкладати – висадити, доглянути. І до 15 років доглядати цю ділянку, як малу дитину – обкошувати, обсапувати. Саджаємо тільки цінні породи, в першу чергу – дуб, близько 70%. Решта порід – хвойні: сосна, модрина, ялина. І, звичайно, є бук. В області фактично на півночі, півдні, заході та сході ростуть різні породи.
Область має 201 тисяч га державних земель. З них 160 тис га – державні лісогосподарські підприємства, які заготовляють деревину згідно дозволу Кабміну та облдержадмістрації. Промислова рубка проводиться роками, дозвіл є. Наше обласне управління заготовляє в середньому 225-230 тисяч кубометрів деревини.
Про прозорість лісозаготівлі
– Де відображені усі операції з заготівлі деревини?
- Щодо прозорості висвітлення лісозаготівлі. У нас є власний сайт. Для того, щоб проводити лісозаготівлю, виписується лісорубний квиток, в якому є потрібні дозволи – з обласного управління та єдиної дозвільної системи. Лісорубний квиток побачити може будь-хто.
На нашому офіційному сайті ми даємо інформацію про фінансову діяльність кожного з підприємств. Проводимо щоквартальні та щомісячні колегіуми, де аналізуємо роботу кожного підприємства. Щоквартальні колегіуми – розширені, на них ми запрошуємо, окрім директорів, ще й лісничих, головних бухгалтерів та економістів, голів профспілок.
З фінансової точки зору, фактично від нас реалізація не залежить. Оскільки ми продукцію продаємо через аукціони, у круглому вигляді. Тепер є електронні торги, і покупець працює з біржею. Аукціони проводяться на базі «ЛІАЦ». Тобто, агентство бачить, що виставляється, що продається, які ресурси є на рік, які – на квартал.
Ще працюємо через систему «Prozorro». Не менше 25% від ресурсу підприємство має продати через «Prozorro». І продукцію може купити будь-хто – так само, як і через базу «ЛІАЦ».
Я завжди був прибічником того, щоб дров’яна деревина йшла через аукціони. Хоча в такі роки, коли це було не обов’язково, такі великі переробні підприємства, як «Крона Україна», «Короношпали» намагалися працювати по прямих договорах. Але ми все ж спонукали покупця йти на аукціон. Я розумію, що вони економлять певні внески, які вони відраховують біржі, але ми були зацікавлені, щоб усе йшло через аукціон, і не було претензій ані до покупця, ані до продавця.
Про оновлення техніки
– Наскільки давно оновлювалась техніка господарств?
- Якщо підприємство має обігові кошти на купівлю нової техніки, дозвіл на це воно має брати у Держлісагентстві. Бо саме агентство є розпорядником майна. Наша комісія спрямовує всі документи до Держлісагентства, а вже там комісія вирішує, чи дати дозвіл, чи ні, чи є потреба, фінансова можливість тощо.
Є підприємства такі, як «Бережани», наприклад. Воно забезпечене технікою повністю, і кожного року купую одну-дві нові одиниці – і транспорт, і причепи, й гідроманіпулятори, які полегшують роботу працівників.
Є такі підприємства, які свого часу років 10-15 тому не встигли придбати техніку. Укладають угоди, залучають субпідрядників. Це теж непоганий вихід, коли є наймана техніка, аби не витягати з обороту мільйон гривень чи більше на купівлю власної. Можна обійтися меншими сумами.
Керівник має право укладати угоди з будь-якими юридичними особами – чи то державними, чи то приватними. Головне, аби цінова політика була виважена. Я не думаю, що тут є зловживання.
– А що роблять зі списаною технікою?
- Якщо агрегати ще є досить добрі, то вони йдуть на запчастини. А якщо вже у зовсім поганому стані – обліковуються як металобрухт і продається. Ми жодних погоджень на це не надаємо.
Про експорт деревини за кордон
– Щодо експорту в країни Європи. До 2018 року це можна було робити. А чи здійснювався з травня 2018 року експорт деревини до країн Європи? Наприклад до Румунії, Словаччини, Польщі. Якщо так, то яку саме деревину експортували?
- На даний момент, 2018-2020 роки, ніхто не забороняв експортувати лісопродукцію переробки – це може бути дошка, обрізна та необрізна, заготовки, брусочки, щепа. Зараз ми постачаємо невеликі обсяги. Одне підприємство постачає до Прибалтики заготовку з дуба чи ясеня – 18 кубів, нема про що навіть говорити.
До Румунії експортувалася підприємствами щепа, з Польщею ми не працюємо. Були ще невеликі партії тріски до Австрії, минулого й позаминулого року. І ще були пиломатеріали. Це практично все. Австрія, Словаччина, Румунія й Прибалтика.
– А це прямі контракти чи аукціон?
- Ні, це не аукціон. Продукція переробки на аукціон не виставляється, такого положення не має. Тому підприємство як експортер укладає угоди напряму з покупцем. Зрозуміло, що якщо ціна набагато краща, ніж на внутрішньому ринку, то, звісно ж, продають на експорт. Це може бути постачання на склад покупця чи постачання на кордон. Є різні варіанти, ціноутворення – ринкове. Але, повторюся, йдеться про зовсім мізерні обсяги.
Олег Яремко: Продукція лісопереробки експортується до країн Європи Фото: пресслужба
– Чи заключали лісгоспи угоду з фірмою «РРР Трейдинг» на постачання щепи технологічної в Румунію? Який прибуток він отримав від виконання даної угоди?
- Власне ця фірма якраз купляла щепу. Вона працює по всій Україні, не лише на Тернопільщині.
Щодо прибутку – він рахується незалежно від виду продукції. Щепа разом з діловою деревиною дає в цілому прибуток підприємству. Жодне наше підприємство не є збитковим, усі мають прибуток. Хоча не кожен контракт дає надприбутки. Є ринкові ціни реалізації, є калькуляція, собівартість продукції. Усе це дає результат. Але хочу запевнити твердо: збитків не було.
Про конфлікти з місцевими лісовиками
– Чи отримували ви скарги щодо вашої роботи? Можливо, до вас зверталися місцеві лісовики?
Жодних конфліктів не було, це все надумані речі. Можливо, кількома людьми. Обласне управління точно не вмішується в господарську діяльність, воно її координує.
Припустимо, підприємство у своїх виробничих програмах має набрати у реалізації, наприклад, 5-7 млн на місяць, а подають програму, що набирають на 3 млн. Тоді, звичайно, має бути певна реакція з обласного управління. В мене виникає запитання до керівника: як ти хочеш, щоб підприємство працювало далі? Як ти збираєшся сплатити податки, людям заробітну плату, продовжувати виробничий процес?
Тому такі моменти управління має координувати і звертати увагу керівників. Хоча, за контрактом керівники відповідають за все, що робиться на виробництвах.
Щодо конфліктів через чиєсь несправедливе звільнення. По-перше, я як начальник управління, не маю право звільняти когось в лісовому господарстві. Керівник лісового господарства призначається державним лісагентством. Воно може прийняти особу на роботу, а може звільнити.
Але за роки мого керівництва були випадки, це коли підприємство не виконує свої зобов’язанні зі сплати податків, з виплати заробітної плати. Звичайно, такому керівнику Держлісагентство не продовжить контракт.
– А як відбувається відбір кандидатів на посаду лісівників на господарствах?
- Якщо йдеться про керівників підприємств, то йде подання від обласного управління до Держлісагентства, звичайно, воно погоджується з райдержадміністрацією. Ми – за те, аби були фахівці в лісовому господарстві. Показник фаховості на Тернопільщині – один з найвищих, бо в області є власний лісовий коледж.
Однак молодих фахівців небагато, вони на вагу золота, бо багато молоді виїжджає за кордон, і та зарплата, яка нині є на держпідприємствах, для багатьох – замала. Хоча, в цілому, вона непогана для області. Середня зарплата керівника лісгоспу – від 12 до 25 тисяч гривень, залежно від стажу, наявності премій.
– Чи звільняли ви лісників під час свого керівництва та з яких причин?
- Звільнень не було. Можливо, були якісь кадрові перестановки несуттєві. Але щоб ми когось звільняли через виробничі моменти – точно ні. Щодо лісгоспів, обласне управління в це не вмішується. Але якщо були незаконні рубки, службові розслідування – оформлюються акти, довідки, накази. І обласне управління може рекомендувати керівництву притягнути особу до дисциплінарної відповідальності. А чи буде це звільнення, чи догана по керівнику лісгоспу – вирішує Держлісагентство. Так у Кременецькому лісгоспі звільнили пана Барана. І ще кілька осіб отримали догану.
Про незаконні вирубки у Бучачі
– За нашою інформацією, різні державні підприємства (головний лісничий ДП «Бучацьке лісове господарство» Ігор Криса, лісничий Монастирського лісництва Тарас Литвин та його помічник Іван Старик, лісник Коропецького лісництва ДП «Бучацьке лісове господарство» Мирон Меленюк) на сьогодні здійснюють незаконні вирубки лісів поблизу села Бучач. Чи знаєте ви про це? Чи можете підтвердити чи спростувати цю інформацію?
- Ми проводимо рейди лісової охорони разом із поліцією. У 2017 році на спільній перевірці обласного управління з правоохоронними органами ми виявили нестачу деревини. Це був Бучацький лісгосп. Була відкрита кримінальна справа, звичайно, після цього у керівника закінчився контракт, і він перейшов на іншу посаду.
Якщо казати про прізвища, які згадуються у ЗМІ. Головний лісничий Ігор Криса вже не працює в Бучацькому лісгоспі з середини 2020 року, він працює в Чортківському лісгоспі. Лісничий Коропецького лісництва теж більше ніж пів року тому перейшов до іншого лісництва. Іван Старик – з великим досвідом, просто він комусь не подобається, завдяки чесному виконанню своїх обов‘язків.
Деякі керівники отримували дисциплінарні стягнення. У 2016-2017 роках таких очільників було троє – у Чортківському та Тернопільському лісгоспах двоє отримали догани, а в Кременецькому лісгоспі керівник був звільнений. Але це – прерогатива агентства. Звичайно, наш обов’язок, і особисто мій як керівника обласного управління, оскільки такі факти є – проводити ревізії.
За останніх три роки ми провели багато раптових ревізій. З виїздами на місце, з обліками та обмірами. Було багато моментів, коли було виявлено самовільні рубки. Матеріали ми передавали у правоохоронні органи, де були відкриті кримінальні справи.
Коли вже є такі факти, то ми не маємо їх приховувати. Якщо б ми бігали за показниками, ми б нічого не бачили, ми б сприяли цьому. А ми навпаки виявляємо недоліки в роботі лісогосподарських підприємств. Якщо взяти 2018-2019 роки, то з незаконних рубок 60% було виявлено працівниками обласного управління.
Я хотів би сказати, що ми подали чимало матеріалів у правоохоронні органи, де є відкриті кримінальні справи. Ми не просто віддали матеріали, ми цікавимось і щомісяця надсилаємо листи у прокуратуру та поліцію, для того, щоб нас повідомляли, що відбувається з тою, чи іншою справою. Так, іноді вони нам відповідають, що проводяться слідчі дії. Було багато справ, які дійшли до суду.
У 2018 році нами було подано 40 справ у правоохоронні органи, притягнуто до відповідальності 16 чоловік, звільнено 2 особи. У 2019 році – 21 справа, притягнуто до відповідальності 6 осіб, звільнено 2 особи. У 2020 році – 41 справа, також 6 осіб притягнуто до відповідальності, 1 особу звільнено.
Щодо незаконних рубок лісу – за 2018 рік по всіх лісгоспах області незаконно зрубали 351 кубометрів, у 2019 році – 327 кубометрів, а у 2020 році – всього 262 кубометрів. Це 50 кубічних метрів на одне підприємство на рік. Цей показник досить пристойний, але мені не подобається, тому що він міг би бути й меншим. Хоча інших областях незаконних вирубок набагато більше. Ми серед кращих по Україні.
– Чи знайомі ви з начальником Бучацького районного сектору УДМС України Юрієм Делявським?
- Знаєте, читав статтю у ЗМІ. Мені дуже дивно і неприємно, що пишуть про якихось кураторів, кришування. Делявського я взагалі ніколи в очі не бачив, окрім як на світлинах у медіа. Чи це дійсно так, мені невідомо. А продукція, яка є на зберіганні в лісгоспі по рішенню суду, належить одному з комунальних підприємств.
Про кримінальні провадження
– Чи є у вас відкриті кримінальні провадження? Якщо так, які саме?
- Це суто надумана річ, що проти мене є кримінальні провадження. За 30 років моєї роботи 5 років каденції керівника такого жодного разу не було. Комусь так хочеться звинувачувати, бо, можливо, неприємно те, що мною і облуправлінням ставляться вимоги по збереженню лісів і його охороні від незаконних рубок.
Якщо воно і є, то не щодо мене, а за фактом звернення людини. Принаймні, мене ніхто не повідомляв, на допити не кликав, мені або в управління не приходило повідомлення про те, що відкрито кримінальне провадження за фактом в облуправлінні.
– Чи правда, що ви отримали дві догани протягом 2020 року? З якого приводу? Чи можете ви це прокоментувати?
- І у 2020-му, і в 2019-му, і жодного разу з 1992 року догани я не мав. Хоча наміри такі були, комусь це було цікаво. Питання в іншому. Якщо догани є, за що давати – їх варто давати. Хоча вищий керівник може дати догану й безпідставно. А якщо підприємство працює ритмічно, стабільно, прибутково – це все надумано. Я завжди відповідально ставився до роботи.
– Прокоментуйте нещодавні події в одному з ДП: лісничий вимагав у громадянина – 60 тисяч грн за реалізацію лісоматеріалів без оформлення відповідних офіційних документів, його затримали відповідно до ст. 208 КПК України та повідомили підозру. У якому саме лісгоспі це було та чи звільнили цього лісника?
- Така ситуація була в Тернопільському лісгоспі. Йому висунута підозра, він на сьогодні відсторонений рішенням суду. Було проведено службове розслідування самим лісгоспом, бо це не компетенція обласного управління. І службове розслідування показало, що на момент відвантаження лісопродукції документи були. Судове слідство триває, і думаю, вони розберуться.
Про бізнес і статки
– Чи маєте ви власний бізнес? Якщо ні, тоді яким чином вам і вашій родині вдалося задекларувати понад мільйон гривень готівкою?
- Звичайно, приватного бізнесу немає. Якби був, то думаю, він вже давно десь був би висвітлений. А крикуни, які хочуть облити мене брудом, його б знайшли. Звісно, якщо доходи є в декларації, то вони законні. На це й НАЗК дивиться, й правоохоронні органи на місцях дивляться. Вони ж офіційно висвітлені, так? Це все 10 разів перевірено.
А те, що я задекларував – це декларація моя і дружини. Я можу показати свої заробітки за всі роки. У 2020 році мені нарахували понад 300 тисяч зарплати, у 2019 році – 290. У дружини не набагато менша заробітна плата, мої доходи і дружин відповідають доходам, зазначених в декларації. Два роки тому ми продали машину, це теж дохід. Акт на продаж транспортного засобу є. Бізнесу немає.
– А щодо подарованого вам автомобіля? Де такі подарунки роблять?
- Такі подарунки роблять батьки дружини. Цей транспорт вже не новий, не з салону, машині 7 років. Ви писали в якійсь статті про побудований мною 3-поверховий будинок. Я можу пояснити. Ще працюючи в колгоспі, брав кредити, сам будував. Але він недобудований, як стояла коробка під шифером, так і стоїть. Планую його продати.
Про власну політичну кар’єру
– Чи балотувались ви до облради?
- Так, балотувався до обласної ради в 2020 році. Сам я безпартійний, але враховуючи партійну систему, балотувався за списками «Слуги народу».
Раніше жодного разу не оирався до жодної з рад, завжди вважав, що головне – це робота, виробництво. Але, коли побачив, що за лісовиків нема кому постояти й відстояти питання, що стосуються лісової галузі області, то вирішив, що варто було б, аби представник лісового господарства був в обласній раді.
Візьмемо, до прикладу, природо-заповідний фонд. Є фонди державного й місцевого значення. От по фондах місцевого значення вирішує сесія обласної ради. Скільки роботи було проведено за попередніх скликань особисто мною – завжди, якісь перепони були, щось заважало, аби навіть поставити питання на голосування.
І коли населення бачить отакий безлад… люди хочуть бачити, що там є порядок.
– А який ваш статус зараз? Ви балотувались, і в результаті?
- Депутатом я не став. Є загальнопартійні списки, є квоти. Система така, що навіть, якщо ти набрав більше голосів, але є не в перших лавах списків – твої голоси забирають інші. Це непроста система. Хтось може нічого не робити, але пройти. В області від «СН» до ради пройшло аж 8 осіб з 64. Але думаю, що балотуватимусь ще. Варто готуватись, працювати з людьми в різних округах.
Олег Яремко має намір ще раз балотуватись до Тернопільської облради Фото: пресслужба
– З яких причин влітку 2020 року на голосування Тернопільської обласної ради було винесено питання про недовіру до вас? Що це була за історія?
- Це така ж сама надумана історія, яку вигадують ті ж люди, хто кажуть про непрофесійність і таке інше. Не було такої історії. Як кажуть, «той, хто не дочув – придумує». Комусь це було цікаво, аби дестабілізувати ситуацію в лісовому господарстві області.
Ніколи в обласній раді на стояло питання про недовіру мені. Тому що на те не було підстав. Я пишаюся, що наші підприємства – прибуткові, ми сплачуємо податки і зарплати, і вважаю, що в цьому є й часточка моєї заслуги. Тому підстав не було, й питання про недовіру не виносилося.
А що ж було винесене? Коли був призначений в одному з лісових господарств виконувач обов’язків директора, тому що попередник не виплачував 6,5 місяців заробітну плату людям, і Держлісагентство поставило тимчасово виконувати обов’язки керівника – він їх і зараз виконує – молодого хлопця, деякі депутати, які мали відношення до попереднього очільника, винесли питання про правильність призначення. І щоб зачепити мене, як керівника управління – про мою причетність до цього призначення.
І підписався під цим голова районної ради і райдержадміністрації. Хоча ані районна рада, ані районна державна адміністрація не в праві ставити такі питання. Це – виключна прерогатива Держлісагентства. Звичайно, я не відмовляюсь від своєї причетності до цього призначення. Я підписував подання, бо неможна так, щоб люди по пів року не отримували зарплати.
А цей молодий хлопець буквально за три місяці ліквідував стару заборгованість і виплатив поточну. І за місяць-два сплатив борги перед бюджетом. Зробив те, чого ніяк не міг зробити його попередник. І коли це питання винесли на сесію, вся заборгованість вже була погашена. І почали питати: а як йому це вдалося, а звідки ж він взяв ці гроші? Я жартую: з тумбочки. Віддайте йому належне, він точно не ходив з шапкою, а намагався зробити заготівлі, раціоналізувати асортимент, це була його робота.
Про сортиментний план і Чортківський лісгосп
– Щодо асортименту в мене є питання. Чи виконують лісгоспи сортиментний план по виходу пиловників цінних порід? Особливо сорту А та А1?
- Сорту А1 як такого нема. Клас А є по всіх породах, і цей план управління виконує. Кажуть: в лісі дерева не пораховані. Пораховані всі до одного! І рахуємо, скільки буде класу А, В, С і решта – дрова.
Якщо хтось оглядає ділянку і бачить, що тут не вийде стільки-то потрібного класу, то пише рапорт, доповідну на ім’я директора. Тут же керівник підприємства висилає свою групу людей, аби переміряти, а найкращий вихід, коли він звертається до обласної комісії, аби люди приїхали і все переміряли. Навіщо це робиться? Щоб ніхто не занижував клас, і не було зловживань.
В цілому, управління сортимент виконує. Так, є певні моменти в лісгоспах, але незначні. Наприклад, той самий Чортківський лісгосп. Якщо він потрапив у таку ситуацію з боргами, то й план не виконував. Ми навіть матеріали подали до правоохоронних органів.
– Скільки взагалі кубів деревини дуба заготувало ДП «Чортківський лісгосп» за 2020 рік?
- Є ліквідна деревина, ділова деревина і дров’яна деревина. Взагалі Чортківський лісгосп заготовив усієї деревини у 2018 році – майже 62 тисячі, у 2019 році – майже 68 тисяч, і у 2020 році – майже 61 тисячу. З них дуба загального ліквіду в 2020 році – 15 тисяч. Ділової деревини з них є майже 6,6 тисяч кубів. Це пиловники класів А, В, С і Д. Це навіть більше, ніж у попередні роки.
Це свідчить про те, що керівник, якого призначили виконувати обов’язки, був правильно призначений і збільшив вихід ділової деревини, мав чим розрахуватися за борги попередника й податки. Через те, що був більший контроль.
– Ми маємо наступну інформацію: через реалізацію деревини на Перечинський лісокомбінат, Чортківський лісгосп має збитки у 2,4 млн грн. Ця справа передана у прокуратуру. Чи можете це прокоментувати?
- Так, справа була відкрита по якійсь заяві. Пройшов аудит. Купляв цю продукцію Перечинський комбінат – одне з найбільших підприємств, яке на сьогодні залишилося на Західній Україні. До речі, на аукціоні купив. За заниженою вартістю чи ні – ніхто покупця про таке не питає. Щодо донарахувань – підприємство їх не визнало, подало в суд, будемо судитися.
А чи нанесені в кінцевому підсумку збитки? Прошу, сідайте, рахуйте. Експертизи, наскільки мені відомо, на сьогодні немає. І навіть якби була, все одно ще треба розбиратись. Експертизу, як і будь-яку писанину, можна замовити. Підприємство у нас з прибутками, жодних збитків. Заперечення до висновків аудиту з боку підприємства офіційно написані, матеріали подані до суду.
Тим більше, це був аудит колишнього КРУ, так званого «західного офісу». Ви думаєте, серед аудиторів усі – фахівці? Зараз свою перевірку проводить Держлісагентство. І наскільки мені відомо, у них до нас жодних претензій немає.