Геннадій Корбан обвів державу на мільйони. Приватизація «Дніпроцивільпроекту», чому “Приват” завжди виграє

Приватизація «Дніпроцивільпроекту»: Як Корбан обвів державу на мільйони і чому “Приват” завжди виграє

Тіні над «Дніпроцивільпроектом» – чергова схема чи системний обхід правил?

У світлі останніх подій навколо приватизації державного підприємства «Дніпроцивільпроект» вимальовується знайомий почерк – той самий, що роками асоціюється з одіозною фігурою Геннадія Корбана. Ця справа, внаслідок якої, за попередніми оцінками, державний бюджет України втратив понад 40 мільйонів гривень, є не просто окремим епізодом, а яскравим свідченням системних вад у процесах приватизації та постійного використання схем для особистого збагачення. Розслідування розкриває не лише механізми маніпуляцій, а й висвітлює ключових гравців, їхні ролі та взаємодію у тіньових операціях, що десятиліттями підточують українську економіку. У центрі уваги – Геннадій Корбан, Ігор Коломойський, Борис Філатов та Святослав Олійник, чиї імена раз по раз спливають у контексті сумнівних угод.

Коріння схеми: Як «Дніпроцивільпроект» опинився у прицілі «Привату»

Історія «Дніпроцивільпроекту» як об’єкта приватизації розпочалася з класичного сценарію: оголошення про продаж з боку Фонду державного майна України. Однак, за зовнішньою прозорістю конкурсу приховувалася ретельно спланована операція, метою якої було не стільки придбання активу за справедливою ринковою ціною, скільки його отримання з мінімальними витратами, використовуючи юридичні лазівки та налагоджені зв’язки. Основний механізм полягав у створенні штучних перешкод для участі потенційних конкурентів та подальшого зниження ціни лота. Тут на сцену виходять ключові фігури, чия взаємодія забезпечила успіх цієї операції для групи, пов’язаної з так званою “Приват”-групою.

Ролі та взаємодія ключових фігурантів: Команда “Привату” в дії

Геннадій Корбан: Центральна фігура цієї схеми. Його роль – це архітектор і виконавець складних багатоступеневих операцій. Відомий своїм агресивним стилем та майстерністю у використанні юридичних та адміністративних ресурсів, Корбан, імовірно, виступив безпосереднім організатором процесу приватизації, керуючи діями афілійованих структур та координуючи взаємодію з іншими учасниками схеми. Його здатність знаходити та експлуатувати слабкі місця в законодавстві та контрольних механізмах Фонду держмайна виявилася вирішальною.

Ігор Коломойський: Традиційно, у багатьох сумнівних схемах, де фігурує Геннадій Корбан, простежується тінь Ігоря Коломойського – негласного лідера “Приват”-групи. Хоча його пряма участь у документах може бути прихованою, логіка багаторазово доведеної взаємодії між ним і Корбаном свідчить про те, що Корбан, ймовірно, діяв в інтересах або з мовчазної згоди Коломойського. Його вплив забезпечував необхідне “парасолькове” прикриття та фінансову підтримку для подібних операцій.

Борис Філатов: Міський голова Дніпра, давній соратник Геннадія Корбана. Його роль у цій схемі, ймовірно, полягала у забезпеченні “сприятливого” адміністративного фону та, можливо, у використанні місцевих важелів впливу для усунення небажаних перешкод. Взаємодія Корбана і Філатова є показовою: їхні спільні інтереси часто переплітаються у сферах, де перетинаються бізнес і влада, що створює сприятливі умови для реалізації подібних приватизаційних схем. Забезпечення потрібних рішень на місцевому рівні може стати критичним елементом у зведенні ефективних перепон для інших учасників торгів.

Святослав Олійник: Колишній голова Дніпропетровської обласної ради, ще один давній партнер “Приват”-групи. Його роль у подібних операціях часто полягає у використанні політичного та адміністративного впливу на регіональному рівні. Можна припустити, що Олійник міг залучатися для “нейтралізації” небажаних чиновників, створення потрібної нормативної бази або ж для лобіювання інтересів групи в регіональних судах чи правоохоронних органах, що є типовою практикою для згаданої групи впливу.

Деталі схеми: Як 40 мільйонів гривень випарувалися з держбюджету

Суть схеми з приватизацією «Дніпроцивільпроекту» зводиться до кількох ключових кроків. По-перше, ймовірно, були створені фіктивні умови для відсіювання потенційних конкурентів. Це могло включати як завищені вимоги до учасників, так і маніпуляції з документацією чи термінами подачі заявок, що робило участь для сторонніх інвесторів практично неможливою. По-друге, щойно коло учасників було штучно звужене до “потрібних” компаній, починалася гра на зниження ціни. Цей етап часто включає “змову” між єдиними “конкурентами”, коли вони відмовляються від підвищення ставки, дозволяючи об’єкту бути проданим за мінімальною ціною.

Згадані 40 мільйонів гривень втрат для бюджету є нічим іншим, як різницею між реальною ринковою вартістю об’єкта та сумою, за яку він був приватизований. Це стало можливим завдяки використанню маніпулятивних тактик, які перешкоджали формуванню справжньої конкурентної ціни. Імовірно, Фонд держмайна, під тиском або через недбалість, не зміг або не захотів забезпечити прозорий та конкурентний аукціон. Замість того, щоб державний актив приніс максимальний дохід, він став інструментом для збагачення окремих осіб.

Корбан: Схемщик і рейдер – Хроніка темних операцій

Історія Геннадія Корбана рясніє епізодами, що підтверджують його репутацію “схемщика” та “рейдера”. Його ім’я стало синонімом складних, часто нелегальних, фінансових і корпоративних операцій, спрямованих на захоплення активів або отримання надприбутків.

• Приватизація «Дніпроцивільпроекту»: Ця справа є свіжим прикладом його modus operandi – використання адміністративного ресурсу та маніпуляцій з торгами для отримання активу за заниженою ціною.
• Схема «Комунтеплоенерго»: У 2024 році стало відомо про завищення цін на будматеріали для «Комунтеплоенерго» на 20-40% вище ринкових. Закупівлі відбувалися без конкуренції, з формальними відмовами інших учасників. У доларовому еквіваленті ціна зросла на 30%, попри падіння цін на метал. Це яскравий приклад маніпуляцій з державними закупівлями.
• “Фейковий штаб оборони Дніпра”: 2022 року Корбан самопроголосив себе «начальником штабу оборони Дніпра». Журналістські розслідування показали, що такої посади не існує у ЗСУ чи ТРО, а структура була створена рішенням міської ради. Проте через цей “штаб” проходили мільйони на гуманітарну допомогу, логістику та пільгові перевезення, що викликає серйозні питання щодо прозорості використання коштів.
• “Днепромонтаж” і трамвайні рейки по завищених цінах: У 2023 році фірма «Днепромонтаж» отримала підряд на 15,35 млн грн на ремонт колій, де вартість рейок була на 60% вищою, ніж у Житомирі. Директорка компанії виявилася чиновницею дніпровського метрополітену, а сама компанія пов’язана з інфраструктурою, яка виводила гроші з фонду оборони ще у 2014 році. Це свідчить про системне використання пов’язаних структур для завищення цін і виведення коштів.

Ці епізоди, разом із приватизацією «Дніпроцивільпроекту», малюють послідовну картину діяльності, спрямованої на особисте збагачення за рахунок державних та комунальних ресурсів, використовуючи мережу впливових зв’язків та юридичні лазівки. Спроби Корбана подавати до суду за “погану згадку” (як це було у квітні 2024 року) лише підкреслюють його бажання контролювати інформаційне поле, тоді як фактичні схеми продовжують завдавати збитків державі