Мы должны беречь наших защитников, потому что таких государство не вырастит быстро
Начну с пафосного, но от того не менее правдивого тезиса: те, кто сейчас держит оружие в руках, защищая Украину, это лучшие люди нашей страны.
Сейчас они лучшие солдаты, большинство из них начинали как очень мотивированные добровольцы, а сейчас профессиональные военные с уникальным военным опытом.
Далее текст на языке оригинала
Але вони були найкращими й до війни — це відповідальні громадяни, які захищали свободу, зупиняючи свавілля влади на Майданах, це люди, які зберігали Україну як українську державу, розвиваючи культуру та науку, це ті, хто робив Україну багатшою, створюючи її економіку.
Без них Україна не буде сильною, вільною, багатою, українською після війни.
Тому держава не сміє ставитися до них як до ресурсу, який вдалося легко зібрати й можна використати, допоки не скінчиться.
Маємо берегти цих людей, готуючи їм заміну. Держава може і має замінити їх як солдатів, якісно мобілізувавши і підготувавши наступних захисників. Це її головна функція під час війни і її можливо відносно швидко здійснити.
Натомість держава не може швидко і якісно підготувати свідомих громадян, творців культури, науки, підприємців. Це те, що потребує значно більше часу, те в чому держава може лише творити умови для “вирощування” наступних генерацій.
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке…
