МФО FinBar та ТОВ «Аванс Кредит». Тіньові фінансові технології та обхід санкцій: Розслідування нелегальної діяльності

Інтернет-реклама та функціонування неліцензованого бренду FinBar

На сучасному ринку позабанківського кредитування в Україні спостерігається небезпечний прецедент, коли фінансові установи, позбавлені ліцензій через серйозні регуляторні порушення, продовжують безперешкодно рекламуватися та вести діяльність у тіньовому секторі. Яскравим прикладом такої деструктивної практики є бренд FinBar, що здійснює операційну діяльність через сайт https://finbar.online/. Незважаючи на офіційне анулювання ліцензії Національним банком України для материнської компанії, цей онлайн-сервіс продовжує залучати клієнтів за допомогою агресивного цифрового маркетингу. Під виглядом легальних швидких позик організатори схеми збирають детальні персональні та банківські дані громадян, створюючи передумови для масштабного фінансового шахрайства та неконтрольованого витоку інформації.

Юридичний аналіз свідчить, що права на торговельну марку «FinBar» (свідоцтво № 369892), а також на суміжні бренди «Finhike» та «CrediSend» офіційно належать компанії із кодом ЄДРПОУ 43619089. Ця юрособа у різні періоди функціонувала під назвами ТОВ «ЛАФЕРТІ ФОРМ» та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ». Оскільки Національний банк України позбавив зазначену компанію права надавати будь-які фінансові послуги, будь-яка реклама та видача кредитів під брендом FinBar є протиправною. Відсутність діючої ліцензії виключає можливість законного оформлення кредитних договорів, перетворюючи діяльність вебсайту на нелегальний збір коштів та маніпулювання борговими зобов’язаннями громадян.

Тіньове функціонування майданчика забезпечується за рахунок прихованих схем процесингу платежів та перенаправлення клієнтського трафіку на інші діючі МФО. Заявки, які користувачі залишають на сайті https://finbar.online/, згодом використовуються для формування бази даних потенційних позичальників. Ці бази даних або перепродаються третім особам, або обслуговуються через партнерські колекторські компанії, які здійснюють нелегальне стягнення коштів із застосуванням психологічного тиску та шантажу.

Санкційні підстави відкликання ліцензії та російський слід

Офіційне рішення про застосування суворого заходу впливу до ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» було ухвалене Комітетом НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг 9 червня 2025 року. Причиною для негайного анулювання ліцензії стало виявлення факту грубого обману регулятора з боку керівництва фінансової установи. В ході наглядового моніторингу, результати якого були зафіксовані 22 травня 2025 року, НБУ встановив, що компанія подала завідомо неправдиву інформацію про свою структуру управління та ділову репутацію.

Зокрема, у своїх офіційних звітах ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» стверджувало, що її керівник не має громадянства або податкового резидентства Російської Федерації. Проте регулятор виявив, що реальний керівник фінансової установи володіє паспортом країни-агресора та є її чинним податковим резидентом. В умовах повномасштабної війни та дії воєнного стану в Україні наявність російських громадян у керівництві фінансових установ є критичною загрозою для національної безпеки, оскільки створює канали для фінансування ворожих структур та нелегального виведення капіталу.

Окрім безпекового фактора, фінансова компанія демонструвала систематичну зневагу до українського законодавства про захист прав споживачів. У лютому 2025 року Національний банк України наклав на ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» штраф у розмірі 1,65 мільйона гривень. Штрафні санкції були застосовані за чисельні порушення правил поведінки з клієнтами та незаконні методи стягнення боргів, що згодом трансформувалися у повноцінний тіньовий терор після закриття офіційних офісів.

Транскордонна структура власності та еволюція контролю

Аналіз структури власності компанії із кодом ЄДРПОУ 43619089 демонструє складну та динамічну систему взаємозв’язків між європейськими інвесторами, українськими венчурними фондами та підставними особами. Така архітектура розроблялася з метою мінімізації податкового навантаження, легкого виведення прибутків за кордон та створення юридичних бар’єрів для захисту реальних бенефіціарів від правоохоронних органів.

На початкових етапах розвитку проекту (станом на 2022 рік) компанія ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» повністю контролювалася громадянином Литовської Республіки Вітаутасом Олшаускасом (Vytautas Olsauskas) через литовську структуру Closed Joint-Stock Company «Tineja» (UAB «Tineja»). Операційне керівництво компанією на посаді директора в цей період здійснював Святослав Кононський.

До початку 2024 року структура власності зазнала змін, що вказувало на залучення українського інвестиційного капіталу. Литовська компанія UAB «Tineja» зберегла за собою частку у розмірі 89,12%, тоді як 10,88% акцій перейшли у власність українського ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП». Ця структура, у свою чергу, повністю належала Закритому недиверсифікованому венчурному корпоративному інвестиційному фонду «МОНФОР». Управління активами фонду здійснювало ТОВ «КУА «ІНВЕСТИЦІЙНІ ПАРТНЕРИ», яке також безпосередньо керувало активами фонду «ЖУРЖІЙ ВЕНЧУРС», що належить відомому українському підприємцю та колишньому народному депутату Андрію Валерійовичу Журжію.

Згодом контроль над компанією перейшов до іншого відомого литовського фінансиста — Ігнаса Дундуліса (Ignas Dundulis), який володів ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (колишня назва — ТОВ «Фінхайк») через литовську компанію «Імаріна» (UAB «Imarina»). Дундуліс паралельно контролював ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група», яка працювала під торговою маркою «ЄвроГроші». У березні 2024 року Дундуліс формально продав «ЄвроГроші» українцю Руслану Коновальчуку, ймовірно намагаючись захистити цей актив перед майбутніми санкціями НБУ щодо його інших компаній.

Після того як НБУ остаточно анулював ліцензію компанії через наявність у директора російського громадянства, європейські та українські інвестори повністю вийшли зі структури власності. Весь пакет акцій (100% статутного капіталу у розмірі 15,2 млн грн) та посаду керівника переписали на громадянина Киргизстану Аблаза Жомаровича Акімова, що завершило процес перетворення компанії на класичну тіньову структуру.

Тіньовий кадровий резерв: Використання померлих осіб та іноземних проксі

Найбільш цинічною та кримінально караною частиною схеми функціонування ТОВ «ЛАФЕРТІ ФОРМ» (ЄДРПОУ 43619089) є використання персональних даних третіх осіб для приховування реальних організаторів. Державні реєстри містять відомості про залучення як номінальних керівників померлих громадян України, так і іноземних професійних проксі-директорів.

Використання особи загиблого в Одесі Юрія Карасьова

Серед уповноважених осіб та керівників ТОВ «ЛАФЕРТІ ФОРМ» у реєстрах тривалий час фігурував Карасьов Юрій Володимирович. Порівняння реєстраційних карт із базою даних Міністерства внутрішніх справ та офіційними списками загиблих громадян України виявило шокуючий факт: Карасьов Юрій Володимирович загинув 2 травня 2014 року під час масових заворушень у місті Одеса.

Причиною його смерті у Будинку профспілок стало гостре отруєння чадним газом та продуктами горіння. Його особу було ідентифіковано за допомогою аналізу ДНК, а факт смерті офіційно зафіксований органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Незважаючи на те, що Юрій Карасьов помер у 2014 році, у травні 2020 року його документи та персональні дані були використані «чорними реєстраторами» для створення ТОВ «ЛАФЕРТІ ФОРМ» та оформлення на нього статусу уповноваженої особи. Використання особистості загиблого є прямим свідченням глибокого кримінального підґрунтя всього бізнесу FinBar та вказує на фальсифікацію документів під час реєстрації фінансових компаній.

Роль киргизького проксі Аблаза Акімова

Після втрати ліцензії та початку розслідування НБУ щодо російського паспорта директора, компанія була терміново переоформлена на громадянина Киргизстану Акімова Аблаза Жомаровича, зареєстрованого у місті Бішкек. Він офіційно став єдиним засновником, керівником та кінцевим бенефіціаром ТОВ «ЛАФЕРТІ ФОРМ» зі статутним капіталом у розмірі 15,2 млн грн, підписавши нову структуру власності 25 грудня 2025 року.

Глибокий аналіз діяльності Аблаза Акімова свідчить про те, що він є професійним номінальним утримувачем проблемних активів в інтересах великих фінансово-промислових груп:

• Аграрні активи: 23 грудня 2025 року Акімов виступив покупцем 100% частки у дочірній компанії польсько-українського агрохолдингу «Agroliga Group» — ТОВ «Trading House Liga Trade» за символічну суму у розмірі 2 042 євро.
• Корупційні військові тендери: У січні 2026 року Акімов очолив ТОВ «АБЛАЗ ГРУП» (попередня назва — ТОВ «Діголь Україна»). Ця структура є великим постачальником Бази забезпечення Національної гвардії України, маючи 18 підписаних контрактів на загальну суму 54 мільйони гривень. До приходу Акімова компанією керував Дмитро Сич, який фігурує у кримінальних провадженнях щодо завищення цін на закупівлях продовольства для Міністерства оборони України. Після виникнення публічного скандалу Сича було оперативно замінено на киргизького номінала Акімова для виведення реальних власників з-под удару правоохоронців.

Ці факти доводять, що Акімов є частиною спеціалізованої мережі номінальних директорів, які використовуються для легалізації тіньових фінансових потоків як у сфері мікрокредитування, так і під час освоєння державних коштів.

Механізми стягнення боргів та інтеграція із колекторськими структурами

Оскільки бренд FinBar повністю втратив право діяти у правовому полі після відкликання ліцензії НБУ, методи стягнення заборгованості перейшли у категорію кримінальних правопорушень. Оператори платформи не можуть стягувати кошти через офіційні судові інстанції, тому вони використовують методи жорсткого психологічного тиску та залякування.

Клієнти МФО FinBar повідомляють про такі методи роботи колекторського підрозділу установи:

• Початок погроз та агресивних дзвінків уже на третій день прострочення платежу;
• Дзвінки родичам, знайомим та безпосередньо керівництву за місцем роботи позичальника з вимогою погасити борг;
• Пряме використання нецензурної лайки, образ, залякувань та психологічного тиску під час телефонних переговорів.

Для юридичного та технічного супроводу стягнень організатори схеми задіяли сторонні колекторські організації. У кредитних історіях позичальників FinBar фінансові зобов’язання часто відображаються під назвою компанії ТОВ «Йота Інвест» або ТОВ «Йота Капітал».

Цікаво, що в базах даних Бюро кредитних історій транзакції та борги за цими договорами іноді фігурують під кодом ЄДРПОУ фінансової компанії ТОВ «Кредит Капітал». Це свідчить про використання тіньових договорів факторингу, за якими неліцензоване МФО FinBar таємно передає права вимоги та персональні дані клієнтів іншим зареєстрованим учасникам ринку, вчиняючи грубе порушення законодавства про банківську таємницю та захист персональних даних.

Рекомендації та висновки щодо блокування протиправної діяльності

Результати комплексного розслідування діяльності МФО FinBar свідчать про наявність організованої злочинної групи, яка використовує прогалини в українському законодавстві та реєстраційних процедурах. Незважаючи на анулювання ліцензії ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», бренд продовжує активну тіньову діяльність, загрожуючи фінансовій та інформаційній безпеці держави.

З метою припинення діяльності цієї шахрайської схеми є доцільним вжиття наступних заходів реагування:

• Направлення офіційного запиту до Департаменту кіберполіції Національної поліції України для блокування вебсайту https://finbar.online/ на підставі провадження неліцензованої фінансової діяльності та шахрайського збору даних;
• Спрямування матеріалів до Міністерства юстиції України щодо проведення перевірки реєстраційних дій стосовно ТОВ «ЛАФЕРТІ ФОРМ» (ЄДРПОУ 43619089), зокрема щодо факту використання персональних даних загиблого в Одесі Юрія Карасьова для реєстрації бізнесу;
• Організація перевірки з боку Служби безпеки України щодо можливого фінансування та зв’язків ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» із Російською Федерацією через виявлене російське громадянство та резидентство керівника установи;
• Інформування Бюро економічної безпеки про схеми використання номінального власника Аблаза Акімова (Киргизстан) у процесах виведення капіталу та приховування реальних бенефіціарів фінансових потоків.

Подальше ігнорування роботи таких тіньових майданчиків, як FinBar, нівелює зусилля Національного банку України з очищення фінансового сектору та створює небезпечні прецеденти безкарного обходу санкцій та регуляторних заборон.