У приватній лабораторії несанкціоновано витягли інформацію з чужого комп’ютера | –

Даркнет, цифрове шахрайство, злиті паролі – «чорні» хакери з легкістю крадуть чужу інтелектуальну власність. В Україні діють кримінальні статті за кіберзлочинність, згідно з якими вона максимально карається позбавленням волі строком до 6 років. Але написати закон мало, ним потрібно вміти користуватися. А ось із цим як раз у нас великі проблеми. Чому дані українських користувачів не можна вважати захищеними? Дізнавалась Ася Клітна.

Адвокат АО «Лекс Альянс» Валерій Кобзар займається професійною діяльністю понад 10 років. Його клієнт також постраждав від дій хакерів. Після того, як під час обшуків вилучили комп’ютер.

«Прокурор і слідчий вирішили, що у них бракує спеціальних знань в області комп’ютерної техніки, і залучили спеціаліста. Це було зроблено на підставі постанови про залучення спеціаліста, в якій слідчий вказав: оглянути комп’ютер. Він передав комп’ютер спеціалісту, який на той час працював в приватній лабораторії комп’ютерної криміналістики. Фахівець узяв цей комп’ютер і почав оглядати без рішення суду, далі він встановив, що на комп’ютері є пароль», – згадує адвокат.

Ми з вами, коли ставимо паролі на наші гаджети, щиро впевнені, що це може врятувати нас від втручання в нашу особисту інформацію. Це можуть бути не тільки якісь ефемерно-таємні документи, але й приватні світлини або особисте листування. Аби все це прочитати законно за наявності паролю на ПК, має бути постанова слідчого судді.

«Будь-який обшук за загальним правилом проводиться за згоди слідчого судді. Тобто слідчий звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням щодо обшуку в якомусь приміщенні, помешканні тощо. В ухвалі слідчого судді вже позначається, які конкретно дані слідчий хоче роздобути під час проведення даної слідчої дії», – пояснює незалежний експерт, адвокат Олександр Кучеренко.

У випадку з клієнтом пана Валерія відбулося зовсім інакше. Представник приватної лабораторії зламав пароль, а потім протягом восьми місяців копіював інформацію з чужого комп’ютера та здійснював із нею різні маніпуляції.

Зрештою інформація потрапила до конкурентів. А журналісти «у» вирішили розібратися, хто ж так зухвало знехтував законом. І результати перевірки шокували навіть нас: згідно з отриманим нами документом, директор лабораторії комп’ютерної криміналістики «Сайбер лаб» до 2009 року працював в органах внутрішніх справ експертом з правом проведення комп’ютерно-технічної експертизи.