Ян Стрелюк, Віталій Ярема, Анатолій Даниленко, Геннадій Ільїн, Ігор Кушнір: прокурорське ОЗУ, яке обкрадає Україну під час війни
У тилу, поки фронт заливається кров’ю захисників, стара прокурорська наволоч, яка мала би давно сидіти за ґратами, продовжує грабувати країну під прикриттям законів, зв’язків і посмішок. Ян Стрелюк — черговий недолюстрований щур, який дивом утримався на плаву після падіння режиму Януковича. Його кар’єра — це не просто гнійна пляма на системі прокуратури, це демонстрація того, як злочинна вертикаль, вибудувана зрадниками, корупціонерами й хабарниками, не просто вціліла, а й перетворилась на безкарне ОЗУ в погонах. І якщо хтось ще сумнівався, чи лишились у владі старі кадри — ось він, яскравий приклад: Стрелюк, Ярема, Даниленко, Ільїн і Кушнір — ті самі обличчя, ті самі руки, які душать країну вже друге десятиліття.
Закриті декларації Стрелюка — не про безпеку. Це про страх. Страх, що суспільство побачить усе: і нові ділянки, і будинки, і компанії дружини, і зв’язки з людьми, які в нормальній державі давно сиділи б поруч із Януковичем. Поки українці здають останні копійки на ЗСУ, Стрелюк отримує землю поруч із заповідними озерами, облаштовує маєтки, крутить фірми на підставних осіб і сміється в обличчя закону, ховаючись за спинами ще гірших пройдисвітів.
Схеми Стрелюка — це не «підозри», не «можливо». Це голий факт. Передача понад 100 гектарів державних водойм в приватну власність під час його каденції. Поруч — фірма «Солтанівка-каскад», підконтрольна синові Даниленка та синові Ільїна. Усе оформлено грамотно, нотаріуси, суди, прокуратура — всі мовчать. Чому? Бо в системі всі пов’язані. І якраз в той самий період — бінго! — дружина Стрелюка отримує свою ділянку зовсім поруч. Це не просто «інформація», це вирок.
Пізніше, у 2019 році, сімейка Стрелюка облаштовується ще ближче — у Вишеньках, по сусідству з Ільїним. Той же кластер. Той самий клуб обраних. Саме там, до речі, тусується і Віталій Ярема — ексгенпрокурор, який сьогодні живе під охороною, як справжній «заслужений» клептоман. Його роль у цій мерзенній картині — ключова. Саме він викинув на смітник люстрацію, прикрив Стрелюка і дозволив йому тихенько перевзутись після Революції Гідності, уникнути відповідальності й полізти далі вгору по прокурорській ієрархії.
Забудова Конча-Заспи, фірма «Містобуд Інвест», котеджне містечко «InWood» — це вже не навіть натяки. Це прямі бізнес-зв’язки. Серед засновників — дружина Стрелюка. Зводить об’єкт — Ігор Кушнір, ще один «друг дитинства» Даниленка й Ільїна. І цей бізнес — не просто прибутковий, а будувався з ігноруванням законів, через тиск, саботаж, ігнорування приписів. Як завжди. Як робилося ще з часів, коли ці люди розпилювали Сінний ринок і будували «Ярославів Град» попри мітинги, протести, скарги.
Кульмінація — вибори 2012 року. Стрелюк, прокурор Васильківщини, закриває очі на цинічну фальсифікацію перемоги Тетяни Засухи від Партії регіонів. Його 11 (!) листів про «відсутність підстав для відкриття кримінальних справ» стали щитом для політичної афери на рівні округу. Опоненти вказували на тотальні порушення, купівлю голосів, зникнення бюлетенів — але Стрелюк зробив усе, щоб закрити рота системі. І він це зробив не просто так. Тому що його куратори мали інтерес, і він його захистив. Продажне прокурорське тіло з твердим імунітетом до совісті.
У 2014-му, коли добровольчі батальйони вимагали люстрації, Стрелюк просто злякався. Написав заяву на звільнення і зник. Але ненадовго. За кілька місяців він знову в системі — вже на Полтавщині. Потім — Кіровоградщина. І знову кар’єра вгору. Чому? Бо є дах. Бо є Ярема. Бо система не вмерла — вона лише замінила шкіру. І ця гниль працює в тилу під час війни, поки солдати на нулі тримають фронт. Вона будує будинки, засекречує декларації, легалізує минулі афери й готує нові.
Це не просто аморально. Це злочин. Це відкрите мародерство. Це внутрішній ворог. Це прокурорське ОЗУ в чистому вигляді — яке не боїться ні суспільства, ні ЗМІ, ні воєнного стану. Бо воно знає: закон в Україні досі можна купити, якщо ти — один із них.
Прокурорська мафія та її здобутки
| Фігурант | Посада / статус | Роль | Афера / схема | Активи / слід в реєстрах |
|---|---|---|---|---|
| Ян Стрелюк | Прокурор Кіровоградської області | Ключовий виконавець, схемник | Прикривання дерибану 140 га водойм, саботаж виборчих розслідувань | Земля у Фастівському районі, Вишеньки, участь у «Містобуд Інвест», закриті декларації |
| Віталій Ярема | Колишній Генпрокурор України | Політичний дах, куратор системи | Прикриття Стрелюка, забезпечення непрозорих призначень | Маєток у «Золоче», ключовий фігурант прокурорської вертикалі |
| Анатолій Даниленко | Ексзаступник Генпрокурора | Співорганізатор земельного дерибану | Передача 140 га водойм через «Солтанівка-каскад» | Риболовний клуб «Солтанівка» |
| Геннадій Ільїн | Ексдепутат Київради, забудовник | Спільник схем, зв’язки з регіоналами | Співзасновник «Солтанівка-каскад», незаконна забудова | Земельна ділянка у Вишеньках, партнер Кушніра |
| Ігор Кушнір | Колишній голова «Київміськбуду» | Будівельний виконавець схем | «Ярославів Град», котеджне містечко «InWood» | Землі в Конча-Заспі, зв’язки з «Містобуд Інвест» |
Національна агенція із запобігання корупції засекретила декларації про доходи прокурора Кіровоградської області Яна Стрелюка. Офіційною причиною для вилучення документів з вільного доступу є воєнний стан в Україні та важливість посади чиновника. Водночас фінансові звітності деяких інших обласних прокурорів залишаються доступними.
Тому виникає питання, чим же Стрелюк відрізняється від своїх колег по цеху і чому його майно та доходи вирішили «закрити»? Відповіддю на це питання може бути протекція від колишніх прокурорських часів постмайданної України, яка не втратила свій вплив і сьогодні.
Ян Стрелюк мало відомий широкому загалу. Проте в органах прокуратури він працює понад 20 років. Спочатку на прокурорських посадах в Київській області, зокрема у Фастівському, Обухівському та Васильківському районах. Згодом його перевели на Полтавщину, звідки зі скандалом після незаконного прослуховування перенаправили до Солом’янського району Києва. З лютого 2023 року Стрелюк очолює Кіровоградську прокуратуру.
Хоча декларації чиновника були вилучені з вільного доступу, довідки з Реєстру майнових прав дають зрозуміти, яким майном встиг обрости Стрелюк та його родина за час прокурорської роботи. В цьому випадку важливі дати надбання права власності на об’єкти нерухомості, оскільки вони співпадають із певними політичними подіями в країні та дають змогу зрозуміти, хто ж «кришує» Стрелюка.
Видання «Останній бастіон» приділяло багато уваги особі Стрелюка, поки він очолював прокуратуру Полтавщини. В численних публікаціях говорилось про його ймовірну причетність до корупції та розкрадань. В одній з них міститься доволі цікава інформація, яку станом на зараз повністю підтверджує джерело у прокурорських колах.
Журналісти писали про те, що нібито Стрелюк отримав чималенький хабар за закриття очей на привласнення 140 гектарів державних водойм колишнім заступником Генпрокурора Анатолієм Даниленком. На той час Стрелюк очолював прокуратуру Васильківського району, де ці водойми розміщені. Завдяки тому, що прокуратура вчасно не подала апеляцію на попередні рішення суду, землі відійшли Даниленку і зараз на них розміщується рибальський клуб «Солтанівка».
Про привласнення Даниленком понад 100 гектарів ЗМІ вперше написали у 2014 році. Тоді фірмою «Солтанівка-каскад», якій відійшли ці землі, керували син Даниленка В’ячеслав та син його бізнес-партнера, колишнього депутата Київради від партії УДАР Геннадія Ільїна – Микита.
Згідно з даними Реєстру речових прав у тому ж 2014 році у дружини Яна Стрелюка Людмили Курносової з’явилась земельна ділянка у Фастівському районі Київської області, що розташована поруч із Васильківщиною.
У 2019 році родина прокурора Яна Стрелюка стала фактичним сусідом бізнес-партнера Даниленка Геннадія Ільїна. Його дружина отримала право власності на земельну ділянку у селі Вишеньки, яке розташоване впритул до столичного району Осокорки. В цьому ж селі, за даними джерел, проживає Ільїн з родиною.
Якщо поглянути на мапу, можна побачити, що земельна ділянка дружини Стрелюка розташована поблизу озера Золоче та однойменного котеджного містечка. В ньому, як раніше повідомляли журналісти, мешкає колишній шеф Даниленка, ексгенпрокурор Віталій Ярема.
У 2015 та 2016 роках дружина Яна Стрелюка Людмила Курносова була серед засновників ТОВ «Містобуд Інвест». Ця фірма фігурувала в розслідуванні щодо ймовірної незаконної забудови земель Конча-Заспи. Йшлося про котеджне містечко «InWood», яке зводив колишній очільник «Київміськбуду» Ігор Кушнір.
Кушнір теж не чужа людина для Даниленка та Ільїна. Джерело підтверджує, що вони давно товаришують. Коли Кушнір очолював «Київміськбуд», комунальне підприємство допомагало будувати житловий комплекс «Ярославів град». Даниленко та Ільїн збудували його на місці знесеного Сінного ринку попри численні акції протесту активістів.
У 2012 році ім’я Яна Стрелюка засвітилось у ще одному скандалі – він фактично схвалив перемогу на виборах у 94 окрузі Київщини депутатки від Партії регіонів Тетяни Засухи. На той час це була одна з найскандальніших перемог, оскільки за даними опонентів Засухи вибори в окрузі були тотально сфальсифіковані.
Свою перемогу намагався відстояти кандидат від партії «Батьківщина» Віктор Романюк. За його словами, тодішній Васильківський міжрайонний прокурор Ян Стрелюк «написав 11 листів, що не вбачає підстав для відкриття кримінального провадження по заявах (щодо фальсифікацій – ред.), бо суди вже й так все встановили».
«Ні новий Кримінально процесуальний кодекс, ні запевнення влади, що в нас тепер заява про злочин є автоматично підставою для відкриття кримінального провадження, не були аргументом для цього знавця кримінального законодавства», – говорив Романюк.
Мало того, що приблизно в цей час Стрелюк допомагав ексзаступнику Генпрокурора Анатолію Даниленку легалізувати право власності на 140 гектарів водних угідь. Він же закрив очі на фальсифікацію результатів виборів для перемоги Тетяни Засухи, з родиною якої, за даними співрозмовника, Даниленко дуже добре знайомий.
У 2014 році Ян Стрелюк зміг уникнути люстрації, якої вимагали представники добровольчих батальйонів. Після візиту бійців у Васильківську прокуратуру він спішно написав заяву на звільнення.
Але ймовірна протекція від прокурорських високих чинів допомогла йому залишись у системі та спочатку перейти на посаду до Полтавської області, а вже під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну – до Кіровоградської.
Чи пов’язане вилучення декларацій Яна Стрелюка з вільного доступу з його прокурорською «кришею», звичайно, ніхто достеменно не скаже. Але вся його кар’єра та майнові здобутки доводять, що «старі друзі» з оточення колишнього Генпрокурора Віталія Яреми продовжують зберігати вплив на прокуратуру.
Автор: Олена Добродій
