Афера аваківського МВС – злодії з великих штрафмайданчиків

 

 

На шості роковини створення нової, чесної, відреформованої та непідкупної поліції тодішній міністр Аваков відзвітувався недолугою статистикою на кшталт «проведено майже 10 тисяч спецоперацій спецпідрозділу КОРД та звільнено 129 заручників». Начебто, кількість заручників залежить від Авакова та його поліції. Крім того, до цього списку головний спеціаліст із слобожанського діалекту, мабуть, додав і півтора десятка осіб, яких «захопив» психічно хворий «терорист» у Луцьку.

 

У звіті Авакова цікава є ще одна цифра. «Припинено діяльність понад 1400 злочинних груп і організацій». Щиро сподіваємось, що до числа цих організацій фейсбук-міністр зарахував і колишнє Державне підприємство «Інформ-Ресурси», адже інакше, ніж злочинною організацією його і не назвати. Принаймні, про одну схему, а саме крадіжку й реалізацію автівок з арештмайданчиків усієї країни, ми й поговоримо.

 

Апендикс Авакова, набитий золотом

 

Сумнозвісне для чималої кількості українців Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» було неабиякою корупційною прокладкою. І хоч підприємство в останні роки свого існування стало називатись «державним», від початку та до свого фінішу воно було приватним. Приватним поліцейським підприємством. При тому, що «Інформ-Ресурси» отримувало чимало державних і комунальних грошей, звітувати воно не поспішало. Фактично, ми мали рекетирську прокладку зі всіма ознаками корупції.

 

Однак діяльність штрафмайданчиків – не єдина «золота жила» для «Інформ-Ресурсів». До того, як у 2018 році Аваков все ж вирішив «відреформувати» всесильну та всеохопну прокладку, «ресурси» вже були поперек горла чи не всім. І немалою мірою – за видачу довідок про несудимість.

 

О, цей документ потрібен був свого часу всюди – аби отримати дозвіл на зброю, тим, хто хотів влаштуватися на роботу, отримати візу, громадянство, взяти участь у тендері й ще чимало де. Попри те, що такі довідки повинні були видаватись безкоштовно, а встановлений законом термін видачі був до 15 діб, спритники з поліції та «Інформ-Ресурсів» посилались на необхідність перевірки даних — і термін видачі міг бути до 30 діб. А щоби швидше – заплатіть.

 

Що фактично робило ДП МВС «Інформ-ресурси»?  Воно продавало за гроші послуги, які МВС мало надавати безкоштовно. Адже доступ до подібних баз даних, звідки робились витяги, мали лише працівники поліції. Тобто, «Інформ-Ресури» було прокладкою, яка просто брала від громадян заяву й далі поліція робила ту роботу, яку мала б робити, до того ж безкоштовно. При цьому, наприклад, у Вінниці ДП отримувало за кожний папірець від 50 до 210 гривень. І така схема була по всій країні.

 

У інших містах були свої історії з «ресурсами». Як-от у Рівному. Там державне підприємство, окрім штрафмайданчиків, займалося «монтажем та експлуатацією світлофорних об’єктів, встановленням дорожніх знаків; нанесенням дорожньої розмітки поверхні доріг, стоянок та майданчиків фарбою; поточним ремонтом засобів регулювання». І звідусіль мало свій немалий гешефт з коштів міського бюджету. До прикладу, як писали місцеві журналісти, на 2016 рік лише на світлофори на «Інформ-Ресурси-Рівне» з міської казни було передбачено два мільйони гривень. А ще слід додати близько півмільйона – на дорожні знаки.

 

До «Ресурсів» у Рівному за тою ж схемою працювало «СМЕД-ДАІ» і також від Міністерства внутрішніх справ. Та сама організація. Інший керівник. Той самий персонал. На балансі «Ресурсів» у 2017 році в Рівному була більшість світлофорів. І щорічно міська рада підписувала з ними угоду про утримання та встановлення дорожніх знаків та світлофорів.

 

Або-от в Черкасах. Там взагалі історія з «ресурсами» гомоніла на всю країну. Можливо, що саме після неї Аваков вирішив знов змінити на борделі вивіску, а «ресурсівців» залишити тих самих?

 

Ще в 2012 у Черкасах був скандал, бо два тижні не працювали 10 світлофорів на перехрестях із досить пожвавленим рухом. Причина була в тому, що Державне підприємство МВС України «Інформ-ресурси» (а точніше, тоді ще один із підрозділів ДАІ), на балансі якого ці об’єкти, відмовлявся надавати доступ до світлофорів фірмі, яка виграла тендер на їх обслуговування. Світлофори «Інформ-ресурси» відключило, мотивуючи тим, що не проведені регламентні роботи, аби уникнути поломок та відповідальності. І це при тому, що в одних Черкасах у «ресурсів» тоді на балансі було близько 60 світлофорів.

 

Підприємливі «прокадки» правоохоронців знахабніли до того, що однією із умов допуску до світлофорів ставили можливість передачі в оренду об’єктів за 50 % від загальної суми обслуговування. Тобто, усі роботи виконувала б фірма-переможець злощасного тендеру, затратна частина вся б лягала на них, а «Інформ-Ресурси» за ніщо просто отримало б половину грошей, на той час 350 тисяч грн.

 

Ще раз. Державне підприємство, по суті представник правоохоронних органів, які досі надсилають до міськрад різних рівнів свої запити і шукають корупційні дії у проведенні закупівель, саме перешкоджало виконанню умов проведеного тендеру. Та це не все з черкаськими «ресурсами»…

 

Влітку 2017 року прес-секретарка генпрокурора Лариса Сарган на весь Фейсбук голосно розтрубила про затримання «на гарячому» керівника Черкаської філії «Інформ-ресурсів» Олександра Тарана. Його підозрювали у банальності – одержанні хабаря в особливо великому розмірі. Здав його підлеглий. І тут вже справа стосувалась штрафмайданчиків.

Читайте також:  Ирина Верещук и ее одиозный друг-решала из Казахстана - связь с Рамзаном Кадыровым

 

19 квітня 2017 року до керівника Черкаської філії ДП МВС «Інформ-Ресурси» звернувся власник автомобіля Volkswagen Passat 1999 року випуску, який зберігається на штраф-майданчику. За повернення автівки директор попросив дві тисячі двісті доларів. Власник авто перерахував на рахунок Філії 36 378 гривень, а 21 000 грн. мав передати чиновникові «за послуги». Цю винагороду за прихильність власник «Пассата» поклав у «бардачок» мопеда, який знаходився в гаражі спецмайданчика. А забирав пакунок заступник Тарана. І передав начальнику. Директора затримали 7 червня 2017 року за підозрою в хабарництві. Двома днями пізніше, 9 червня, його відсторонили від посади на два місяці.

 

І що? Згодом, у серпні, суддя Придніпровського районного суду Черкас Лариса Колода відмовила прокуророві в продовженні терміну відсторонення від посади. А пізніше вже колишнього директора Черкаської філії ДП МВС «Інформ-Ресурси» взагалі виправдали. Відповідний виправдальний вирок постановив Соснівський суд у 2020 році.

 

До речі, виправдали Тарана тому, що підлеглі Авакова знову обгидились із доказами –  суду не було надано запису розмов між керівником та хабародавцем, які б прямо свідчили про вимагання неправомірної вигоди. Розмови керівника з підлеглим та «хабародавцем», які свідчили про вимагання неправомірної вигоди, перебували в матеріалах аудіо і відеофіксації, але вони не були запротокольовані в матеріалах негласних слідчо-розшукових дій. Також суд, зазначив, що хабародавець за кілька місяців до написання заяви подав декларацію кандидата на посаду оперуповноваженого Департаменту захисту Національної поліції. До того ж судом встановлено, що дії заявника та підлеглого мали спільний та провокаційний характер.

 

Легальний тіньовий бізнес на відкритих майданчиках

 

Припустимо, що кілька років назад ваш автомобіль примусово затримала поліція й відправила на належний ДП МВС «Інформ-Ресурси» штрафмайданчик – наприклад, у зв’язку з порушенням правил дорожнього руху або розслідуванням кримінального провадження. Поліція, яка мала б сама відповідати за будь-які автомобільні затримання, сама обрала собі такого «зберігача». І придумала за це оплату. Ви як власник, поки йде розслідування, що може тривати роками, не можете забрати свою автівку з «Іноформ-Ресурсів».

 

Також у деяких містах України «Інформ-Ресурси» могли здійснювати евакуацію авто з місця дорожньо-транспортної пригоди та тих транспортних засобів, які були неправильно припарковані. Тобто, це вже був комплекс «послуг»: ДП відповідало за евакуацію (часто через співпрацю з підприємцями, бо по факту не мало обладнання) та за зберігання автомобілів на спецмайданчиках (часто – просто майданчик під відкритим небом із досить сумнівною охороною). У компетенцію поліції входив лише виклик евакуатора на місце події. А далі усім займались «Інформ-Ресурси». Відповідно, тільки з ними й доводилось «вирішувати».

 

У Києві, як водиться, цей навколополіцейський бізнес теж поставили «на широку ногу». Евакуатор вантажить автівку через те, що водій, наприклад, порушив правило зупинки, ставши на місце, де паркуватися мають право тільки люди з обмеженими можливостями. Машину відвезли на штраф майданчик, після чого порушник має заплатити не лише штраф за неправильне паркування, а й окремо – за послуги евакуації та зберігання машини. І ось тут і було найцікавіше. Прокладка «Інофрм-Ресурси» фактично мала за собою іншу фірму, яка проводила роботи. Це приватна фірма «Вейп-Естейр». Підприємство в 2018 році стало монопольно збирати кошти за примусову евакуацію у Києві. При чому, цей «Вейп-Естейр» було не столичним підприємством, а мало маріупольську прописку й створено за рік до свого столичного монополізму –  у 2017 році – як фірма для неспеціалізованої оптової торгівлі.

 

А гроші дерли з водіїв всі – поліція, «ресурси» і маріупольські оптові торговці. Для початку півтори тисячі гривень водій мав сплатити просто «на підставі внутрішнього договору, укладеного між ДП МВС України «Інформ-Ресурси» та компанією «Вейп-Естейр». Тільки тому, що «ресурси» не мали власних евакуаторів, а провели тендер, на якому перемогло «Вейп-Естейр». Хоча пізніше журналісти довідаються, що гості зі Сходу взагалі не вигравали жодного конкурсу й не мали власних евакуаторів.

 

Насправді послуги евакуації надавала зовсім інша компанія – ТОВ «Експрес-Т». Вона працювала й раніше, коли за послугу платили відповідно до затверджених МВС тарифів, а отримувачем коштів було ДП МВС «Інформ-Ресурси». Вартість послуги була узгоджена спільним наказом Міністерства Внутрішніх справ, Міністерства економічного розвитку та торгівлі і Міністерства фінансів України. Наказ не змінили, але з появою прокладки «Вейп-Естейр» просто піднялась такса. Ні за що. Як писали ЗМІ, прокладка з Маріуполя мала рахунок у банку «Земельний капітал» екс-міністра енергетики та вуглепрому Віктора Тополова.

 

Та повернімось до самих «ресурсів». Як вони аргументували свою необхідність? І чи насправді вони мали хоч якесь право, надане законом, для монополізації ринку? Для цього звернімось до судової практики. Відкриємо лише одне з рішень, досить типове. Це рішення у справі № 902/693/18 від липня 2019 року, яке ухвалив Північно-західний апеляційний господарський суд. Суть справи була у тому, що в підприємства «Козятинхліб» слідчим Національної поліції був вилучений як речовий доказ у кримінальному провадженні автомобіль «ГАЗ 3302». Вироком суду, який засудив водія цього автомобіля за скоєну дорожньо-транспортну пригоду, речовий доказ був повернутий власнику. Але Вінницька філія Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» повернула авто лише після того, як отримала від «Козятнихліб» 9720 грн. за зберігання автомобіля на штрафмайданчику.

Читайте також:  Трамп хотів помилувати себе і свою сім'ю - NYT

 

Оскільки зберігання речових доказів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, «Козятинхліб» звернувся з позовом до «ресурсів», вимагаючи повернути гроші. Але суд як першої, так і другої інстанції відмовив, оскільки, як виявилось, слідчий, відправляючи автомобіль на штрафмайданчик, не доклав жодного документа на підтвердження того, що автівка є речовим доказом. І тому «ресурси» спокійнісінько вимагали за звільнення машини немалу суму.

 

Більш того, суди, виправдовуючи існування прокладки у вигляді «ресурсів», зазначають, що поліція бідна й неспроможна виконувати п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України  від 19.11.2012 №1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України», відповідно до якого зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

 

Саме тому підлеглим Авакова досі була конче необхідна прокладка у вигляді ДП МВС «Інформ-Ресурси», яке «є самостійним суб`єктом господарювання, що засновано на державній власності, перебуває у сфері управління Міністерства внутрішніх справ України, уповноважено на тимчасове зберігання транспортних засобів на відповідних спеціальних майданчиках відповідно до Постанови-1102». А щоби не виникало питання, хто саме буде оплачувати зберігання речових доказів, слідчі Нацполіції підписували з «ресурсами» не акт приймання-передачі речового доказу від слідчих органів, як це передбачено Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України від 27.08.2010р. №51/401/649/471/23/125, а «акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу». Іншими словами, слідчі, передаючи на штрафмайданчик автомобіль, вилучений у кримінальному провадженні,  оформлювали його не як речовий доказ (бо в цьому випадку за зберігання має платити орган досудового розслідування), а як транспортний засіб, що був евакуйований за неправильну парковку.

 

А це означає, що в разі, якщо суд повертає речовий доказ,  то власник має платити кошти «Інофрм-Ресурсам» за зберігання. Хоча Постанова Кабміну говорить про те, що забезпечення функціонування майданчиків тимчасового зберігання транспортних засобів покладено виключно на Національну поліцію. Тобто якщо поліція забирає авто, саме вона його має зберегти й повернути власникові.

 

Є ще одна схема з грабунку власників автотранспортних засобів, яка  відпрацьована по всій країні – поліцейські не вносять зміни в базу даних з розшуку автомобілів (база «Рубіж»). Патрульний, начебто, на законних підставах «віджимає» автомобіль і заганяється його на штрафмайданчик. А водій змушений розбиратися з документами й доводити, що в базі даних міститься помилкова інформація. На це уходить, мінімум, чотири дні. А коли людина приїздить забрати своє авто, то йому кажуть – заплатіть, хоча договірних відносин між водієм та «Інформ-Ресурсами» не існує.

 

Реформа як бульбашка в калюжі

 

Загалом, і як ми пересвідчились, ДП МВС «Інформ-Ресурси» була досить сумнівною конторою. Чимало питань було і по землі, на якій знаходились «штрафмайданчики», і по їхній відповідальності, і по формуванню тарифів.

 

У 2018 після гучних скандалів, Аваков, начебто, запустив процес реформування «Інформ-Ресурсів». Зокрема, замість звичайних відкритих асфальтованих майданчиків для зберігання автомобілів хотіли робити криті. Навіть посилались на Державні будівельні норми, обіцяли у кожній області зробити. У  Житомирі зробили – ледь не за 2,5 млн грн. Далі справа не пішла – поліція, як ми пам’ятаємо, бідна. Наймати в приватних фірм територію, звичайно, можна було. Так робили, як вже описували, у Києві. Так робили, наприклад, і в Тернополі. Але це чималі гроші, фактично подвійна ціна в результаті.

 

У Вінниці, до прикладу, на час старту реформи «ресурсів» у 2018 році на майданчику було 975 автомобілів. У третини з них в актах написано: не встановлено водія або власника. Формально «ресурсам» слідство не давало відповіді на запити, чиє авто, тож, вони не могли зв’язатися з власниками. Тобто, якщо слідчий не вніс це в акт інформацію про власника (а таке бувало всюди і постійно), то взнати, чиє авто стоїть, було вкрай складно. І додамо до того нечистих на руку охоронців цих майданчиків. Стоїть невідомо чиє авто – гріх не дістати з нього щось. Тим паче, камер не було. Ідеальне місце для нової схеми.

 

Керівником Держпідприємства МВС України «Інформ-ресурси» з 2016 року був виходець з Донецька Юхнаннан Бабаєв. Він з 2015 року очолював Київську філію цього підприємства. За даними журналістів, у 2015 році він отримав дев’ять соток землі в приміському селі Чабани під житловий будинок. За даними місцевих активістів з групи «Чабани SOS», Бабаєв безкоштовно отримав землю завдяки дружбі керівника «Інформ-ресурсів» з головою сільради Чабанів Олександром Киризлієвим, який раніше очолював Державне підприємство МВС «Розвиток».

Киризлієв Олександр Федорович

Докладно про нього в статті: Киризлієв Олександр Федорович – біографія кримінального авторитету

Центральну міжрегіональну філію ДП МВС «Інформ-Ресурси» очолював Максим Казанцев, який в 2017 році керував Чернігівською філією. У 2015 році він балотувався до Чернігівської міськради від Радикальної партії Ляшка в якості юриста ТОВ «Біокарт-Агро».

Читайте також:  США направлять до Європи 20 тисяч військових для найбільших навчань НАТО

 

 

Згодом Аваков вирішив «почути кожного». Для виду – начебто «розігнати ганчірками» надокучливі «ресурси». По факту – збити грошей. Для здійснення «правильної» ліквідації Аваков призначає на посаду двічі люстрованого колишнього заступника начальника Головного управління МВС України в Херсонській області Олександра Єфименка.

 

Згідно з документом, полковнику міліції Єфименку на 10 років було заборонено займати будь-які посади. Але наразі в реєстрі цієї інформації немає.

 

Олександр Анатолійович не розгубився і відразу ж зупинив видачу довідок про несудимість, які приносили основний прибуток на утримання підприємства. Зробив він не від любові до народу, ясна річ, просто ці функції цілком випадково перейшли в руки Приватного підприємства «Інформ-Ресурси», створеного в Херсоні Єфименком-молодшим.

 

А згодом дійшла черга й до штрафмайданчиків. Єфименко намагався переконати Авакова передати функції платного зберігання затриманого транспорту «сімейному» приватному підприємству, але не менш жадібний та спритний Аваков був проти й наказав повернути контроль над штрафмайданчиками поліції. Тому Олександр Єфименко, як головний ліквідатор «Інформ-Ресурсів», вирішив замутити свою «схему» багаторічної давності.

 

Остання крадіжка

 

І ось ми, власне, підійшли до найтихішої та досить грошовитої схеми Авакова. Позаяк не брати участь у ній він просто не міг. І щоб Єфименко потім не розповідав, без міністра це не могло відбутись. Платне тримання машин роками давало можливість для існування поліцейських прокладок, але у 2019-му ДП МВС «Інформ-Ресурси» вирішило утилізувати всі авто, які мали власників, але стояли на штрафмайданчиках. Ці автівки списували на брухт, а фактично їх вкрали та до сьогодні використовують.

 

Усі автомобілі, які значилися на зберіганні в «ресурсах», по актах приймання-передавання за одну ніч перемістилися до Миколаєва, де місцеві «інформовці» відразу ж звернулися в Миколаївський районний суд Миколаївської області й попрохали визнати тисячі затриманих автомобілів безгосподарними та надати право на їх утилізацію. Точніше, до суду звернулося Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» в особі свого Миколаївського представництва з «заявою про надання права на утилізацію транспортних засобів з метою компенсації витрат за зберігання та погашення кредиторської заборгованості перед державою та третіми особами, шляхом встановлення юридичного факту безхазяйного майна та визнання права Державного підприємства МВС України «Інформ-Ресурси» на утилізацію залишків транспортних засобів шляхом реалізації на металобрухт».

 

І Миколаївський районний суд Миколаївської області хутенько визнав абсолютно всі автомобілі, арештовані слідчими суддями як речові докази в кримінальних провадженнях, та кредитні авто, затримані за постановами виконавчих служб, безхазяйним майном. Вдуматись тільки суддя Геннадій Терентьєв ухвалив таке рішення не в позовному провадженні, а шляхом «встановлення юридичного факту», що арештовані «є безхазяйними та непридатними для використання», оскільки власники знали, де знаходяться їхні транспортні засоби, але за ними не звернулися. Таким чином велика частина транспорту поїхала на «порізку». По Україні таких автівок нарахували понад п’ять тисяч, у одній Вінниці, до прикладу, понад 200.  У список «брухту» потрапили не тільки старі й дешеві автомобілі, а й «TOYOTA LAND CRUISER»,«RANGE ROVER», «BMW X5» та інші.

 

«Оскільки транспортні засоби тривалий час знаходяться на відкритих майданчиках і стоянках, залежні від природних явищ та майже 93% цих транспортних засобів після значних ДТП в пошкодженому стані на відкритій ділянці прийшли в непридатний зруйнований стан із-за корозійних та природних чинників. Тобто, дані транспортні засоби на сьогодні відновленню не підлягають із-за значних пошкоджень деталей та кузову при ДТП і руйнації, тому становлять купу брухту з металу, пластику, тканини, бруду, що підлягає утилізації з метою не забруднення навколишнього середовища, не погіршення екологічної ситуації» — йдеться в рішенні Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25 листопада 2019 року в справі №945/2069/19.

 

 

Згодом на це фантастичне рішення, достойне підручників із психіатрії, все ж подали апеляцію. І Миколаївський апеляційний суд вже ухвалив низку постанов на користь власників авто, визнавши неправомірним рішення райсуду. Наприклад, у постанові Миколаївського апеляційного суду від 20 листопада 2020 року в справі №945/2069/19 наводиться список з понад тисячі автівок. Скасовуючи безумне рішення судді Терентьєва, апеляційна інстанція зазначила, що власники авто, які звернулися до суду, не відмовлялися від свого права володіння й заперечують проти того, що їх машини безхазяйні.

 

Звичайно, зараз активісти та небайдужі намагаються відшукати правду в судах, ДБР. Та все, на що спроможне останнє відомство – написати папірець, ніби все гаразд, ми розслідуємо

 

Тим не менш, автівки «порізали». І де тепер «Інформ-Ресурси» візьмуть п’ять тисяч утилізованих машин? Правильно, власники звертатимуться до держави за відшкодуванням. А спритні Аваков і Єфименко вже на той час чкурнуть світ за очі.

 

Leave a Reply