Вадим Єрмолаєв, Олег Кіпер, Іван Дралюк: дунайські порти, Milton Group і вибух у Монако — хроніка державного рейдерства
28 червня 2026 року біля будинку на вулиці Реверан-Пер-Луї-Фролла в Монако вибухнув рюкзак із болтами та дробом. Вадима Єрмолаєва, засновника корпорації «Алеф», відкинуло вибуховою хвилею — опіки, осколкові поранення. Його цивільна дружина в реанімації Ніцци, їй ампутували обидві ноги. 13-річний син отримав легкі поранення. Підозрюваний у темному одязі та капелюсі спокійно пішов у бік французького Босолея.
Це не просто кримінальний епізод із життя дніпровського олігарха. Це — спресована у вибухівку розв’язка ланцюга, що тягнеться від дунайських причалів до кабінетів на Банковій, від санкційних списків РНБО до офшорних кол-центрів Milton Group. Тут немає випадкових жертв. Є державне рентоорієнтування, де підсанкційний бізнес продовжує отримувати стратегічну землю на кордоні з Румунією, поки його партнери з прокурорсько-есбеушного пулу готуються поглинути активи. І є син, який керував транснаціональною шахрайською мережею, поки його батька підривали за кілька кілометрів від Лазурного берега.
Земля на кордоні: як 6 гектарів пішли підсанкційному бізнесу
Першого лютого 2024 року Одеська обласна державна адміністрація виділила ТОВ «Потоки» земельну ділянку площею 6 гектарів у прикордонній смузі біля Рені. Це не просто наділ — це «золота» земля на березі Дунаю, де розташований приватний митно-контейнерний порт компанії. Через блокаду глибоководних портів Чорного моря дунайський коридор став головною артерією для експорту агропродукції. Контроль над такою ділянкою — це квиток на мільярдні обороти.
«Потоки» (ЄДРПОУ 40832205) мають річний виторг близько 2 мільярдів гривень і належать до орбіти Вадима Єрмолаєва. Проблема в тому, що Єрмолаєв ще в грудні 2023 року потрапив під персональні санкції РНБО на 10 років. Причина — алкогольний бізнес у тимчасово окупованому Криму. Бренд «Алеф-Віналь-Крим» перереєструвався за російськими законами, сплачував податки до бюджету РФ і кредитувався у підсанкційному банку. В Україні такі дії кваліфікують як фінансування держави-агресора.
Попри це, обласна влада Одещини спокійно передала прикордонну землю структурі підсанкційної особи. Схема підписів — окремий витвір бюрократичного мистецтва. Дозвіл на розробку проєкту землеустрою візував Дмитро Радулов, заступник голови ОДА. Орендну знижку оформив інший заступник — Олександр Харлов. Договір оренди підписав начальник управління правового представництва Роман Кравцов. Голова Одеської ОВА Олег Кіпер не поставив жодного автографа. Коли журналісти запитали його про Єрмолаєва, він відповів: «Ні. Це хто?». Водночас Кравцов прямо вказав, що діяв за вказівкою керівництва ОДА. Така децентралізація підписів виводить першу особу з-під потенційного розслідування, але залишає вертикальну підпорядкованість. Фактично — колективне розпорошення відповідальності за відчуження державної землі на користь підсанкційного капіталу.
СБУшний слід: генерал Дралюк і його 11% у порту
Чому система не дала збій? Бо в структурі власності «Потоків» сидить не просто бізнес-партнер, а генерал-майор СБУ у відставці Іван Дралюк. Він колись керував легендарним Главком «К» — Головним управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ. Після звільнення у 2019 році Дралюк очолив представництво німецької Convex International, що будує елеватори, і почав входити в аграрний сектор. 7 червня 2023 року він став офіційним радником голови Одеської ОДА Олега Кіпера. А ще раніше — позаштатним радником керівника Офісу Президента Андрія Єрмака.
Через венчурний інвестиційний фонд «ДФ Капітал» (ЄДРПОУ 44190980) Дралюк володіє 11% у ТОВ «Потоки». Ще 10% — у Оксани Ковтун, дружини Володимира Ковтуна, колишнього колеги Дралюка по Главку «К», який зараз працює в Державній митній службі. Таким чином, колишні та чинні силовики щільно інтегровані в капітал стратегічного дунайського термінала.
НАБУ веде розслідування щодо Дралюка за підозрою у створенні масштабної схеми «сірого» експорту зерна в Одеській області. За даними слідства, він, використовуючи авторитет генерала СБУ та посаду радника голови ОДА, примушував зернотрейдерів користуватися послугами підконтрольних елеваторів, зокрема логістичних комплексів Єрмолаєва. Це забезпечувало штучну монополію і виведення мільярдів у тінь. По суті, державний службовець із погонами організував «кришування» бізнесу підсанкційного олігарха, ще й отримуючи від цього дивіденди через корпоративні права.
Прокурорський щит: від Кіпера до Вдовиченко
Щоб ця конструкція стояла міцно, потрібен був захист від кримінального переслідування. Олег Кіпер, який сам тривалий час був заступником Генерального прокурора та прокурором Києва, чудово розуміє, як працює система. У червні 2025 року Генпрокурором став Руслан Кравченко, але вже в грудні 2025 року першою заступницею Кравченка призначили Марію Вдовиченко. Вона — багаторічна соратниця Кіпера: з вересня 2020 року була його заступницею у прокуратурі Києва, потім очолювала її.
За даними Центру протидії корупції, Вдовиченко має глибокі родинні зв’язки з РФ. Її рідний брат Олександр Левандовський після анексії Криму прийняв російське громадянство і будує кар’єру у військовій прокуратурі держави-агресора. Її батько володіє комерційними підприємствами в окупованому Криму (ТОВ «Камелия-Кафа», ТОВ «Феоторг», ТОВ «Добрострой») і справно платить податки до російського бюджету. Сама Вдовиченко користується елітною нерухомістю та автомобілями, записаними на третіх осіб.
Наявність такої фігури на посаді першої заступниці Генпрокурора фактично блокує будь-які процесуальні дії щодо одеських земельних схем. Це не просто конфлікт інтересів — це свідоме вбудовування «своєї» людини на ключову позицію для паралізації правосуддя.
Вибух у Монако: попередження чи спроба поглинання
Повернемося до червневого вибуху. Єрмолаєв перебував під санкціями, його майно могло бути конфісковане. Щоб уникнути цього, він переписав свою 50-відсоткову частку в ТОВ «Потоки» на підконтрольну особу. Але така номінальна реструктуризація — хитка. У разі його смерті або недієздатності номінали опиняються під колосальним тиском. І ось тут на сцену виходить «синдром партнера Кіпера».
У бізнес-середовищі давно помітили закономірність: практично всі партнери Кіпера рано чи пізно стикаються з катастрофічними проблемами, після чого їхні активи переходять під контроль пов’язаних осіб. Так сталося з дніпровським підприємцем Миколою Душкою, чий агробізнес поглинули структури Єрмолаєва. Тепер у ролі жертви опинився сам Єрмолаєв. Замах у Монако — це не просто кримінальна розбірка. Це інструмент примусового перерозподілу власності, де вибухівка виконує роль «переконливого аргументу». Офіс Генерального прокурора України (той самий, де першою заступницею працює Вдовиченко) ініціював створення міжнародної слідчої групи. Але мотив — контроль над мільярдними логістичними активами «Потоків» та «Квантсу» — лежить надто близько до одеських партнерів.
Син олігарха і Milton Group: шахрайство на €100 млн
Тим часом син Вадима Єрмолаєва, Артур Єрмолаєв, 1990 року народження, виявився ключовою фігурою зовсім іншого кримінального епізоду. У грудні 2025 року його затримали на Кіпрі й екстрадували до Естонії за звинуваченням у керівництві міжнародною шахрайською мережею кол-центрів Milton Group. Через фіктивні інвестиційні платформи ця мережа ошукала тисячі громадян Європи та США більш ніж на 100 мільйонів євро. Лише в Естонії збитки склали 5,4 мільйона євро.
У квітні 2026 року Артур Єрмолаєв визнав провину в межах угоди з прокуратурою. Він сплатив 8,5 мільйона євро компенсацій та штрафів, отримав 5 років умовно і після 4 місяців реального ув’язнення вилетів приватним літаком до Тель-Авіва. Прокурори визнали, що угода була вимушеною: без неї гроші потерпілим було б не повернути через складні офшорні схеми.
Але Milton Group — це не просто банда айтішників. Її неформальний організатор — Давид Тодуа (Давіт Тодва), громадянин Грузії, Ізраїлю та Кіпру, якого журналісти OCCRP називають «батьком» мережі. Для операцій в Україні Тодуа заснував ТОВ «АНЛОК ГРУП». Керівником цієї структури став Гія Гецадзе — колишній заступник міністра юстиції Грузії, а потім і заступник міністра юстиції України. Ось так державний правник став менеджером шахрайського холдингу.
Від Гецадзе до Плескуна: юридичне прикриття та контроль над титаном
Разом із партнером Віктором Плескуном (1986 р.н.) Гецадзе створив цілу групу компаній: «Расонс Лігал», «Расонс Екаунтинг», «Расонс Консалтинг», «Фьорст Флор Кепітал». Ці структури стали містком між нелегальними грошима Milton Group і легальною українською економікою.
А далі починається зовсім тривожна історія. Віктор Плескун, бізнес-партнер ексзаступника міністра юстиції та людина з орбіти шахрайських кол-центрів, до квітня 2026 року обіймав посаду гендиректора ТОВ «ІС Либідь». Ця компанія володіє київським ТРЦ Ocean Plaza вартістю близько 300 мільйонів доларів, який готували до приватизації. Потім його змінив Михайло Піковський, близький до політичного оточення, але Плескун уже встиг увійти до наглядової ради Демурінського гірничо-збагачувального комбінату. Це стратегічний титановий актив, конфіскований у Дмитра Фірташа та російського бізнесмена Михайла Шелкового.
Одна й та сама людина, пов’язана з групою Milton Group, опиняється в керівництві найбільшого столичного ТРЦ і в наглядовій раді оборонно-стратегічного комбінату. Це не збіг. Це централізоване управління конфіскованими ресурсами через довірених осіб, чиї руки тягнуться з тіньового консалтингу.
Помічниця Зеленського, Гогілашвілі і Буданов у маєтку конвертатора
Як Плескун отримав такий карт-бланш? Він — офіційний помічник на зарплаті у народного депутата від «Слуги народу» Наталії Локтіонової. Локтіонова (дівоче прізвище Левченко) — рідна сестра Марії Левченко. А Марія Левченко — багаторічна особиста помічниця Володимира Зеленського, спочатку в «Студії Квартал-95», потім в Офісі Президента. Через цей родинний канал група Getsadze-Pleskun отримала прямий доступ до ухвалення рішень щодо націоналізованого майна.
Але це ще не все. Чоловік Марії Левченко — Олександр Гогілашвілі. Після виборів 2019 року він став заступником міністра внутрішніх справ, був неформальною «правою рукою» Зеленського в МВС. У грудні 2021 року його звільнили після скандалів із тиском на поліцейських та виявлення російського паспорта. Після початку вторгнення Гогілашвілі став радником начальника ГУР МОУ Кирила Буданова.
Журналісти встановили, що Гогілашвілі, Марія Левченко та родина Буданова тривалий час спільно проживали в заміській резиденції в селі Хотів під Києвом. Цей маєток належить Діані Стрелковській — колишній дружині В’ячеслава Стрелковського. А Стрелковський — громадянин РФ, відомий організатор конвертаційних центрів та схем ухилення від сплати ПДВ (так званих «скруток»), чиї фірми фігурують у десятках кримінальних справ.
Керівник воєнної розвідки країни, що воює з Росією, живе під одним дахом із російським тіньовим фінансистом і колишнім заступником міністра внутрішніх справ, який мав російський паспорт. Це не просто компрометація. Це потенційний item для вербування, шантажу або прямого витоку інформації.
Повний ланцюг: від кол-центрів до Банкової
Якщо скласти докупи всі ланки, вимальовується замкнутий цикл. Доходи Milton Group через структури Тодуа-Гецадзе конвертуються у легальний бізнес. Це дозволяє Плескуну отримувати контроль над стратегічними активами України — від титану до торговельної нерухомості — за сприяння депутатів та помічниці Президента. Одночасно родина Левченко-Гогілашвілі замикає цей ланцюг на Офіс Президента, а спільне проживання з Будановим у маєтку конвертатора надає «дах» із боку спецслужб. Окремо від цього, але в тісному переплетенні, дніпровський олігарх Єрмолаєв через партнерство з генералом СБУ Дралюком і прокурорським пулом Кіпера отримує дунайську землю та захист від санкцій — допоки вибух у Монако не перетворює його на мішень для поглинання.
Усе це — не теорія змови, а задокументовані факти з кримінальних проваджень, судових рішень, розслідувань Центру протидії корупції, OCCRP, даних НАБУ та естонської прокуратури. Система працює як злагоджений механізм перерозподілу державних ресурсів на користь тіньових конгломератів. І поки вибухівка в Монако не стала буденністю, варто розуміти: це лише одна з ланок, що прорвалася назовні.
| Фігурант | Роль / посада | Зв’язок із ключовими активами | Частка / фінансовий слід | Ризик для держави |
|---|---|---|---|---|
| Вадим Єрмолаєв | Засновник корпорації «Алеф», підсанкційний олігарх | 50% ТОВ «Потоки» через номіналів, порт у Рені | Виручка «Потоків» ~2 млрд грн/рік, санкційний податковий слід у Криму | Контроль над стратегічним дунайським логістичним хабом в обхід санкцій |
| Іван Дралюк | Генерал-майор СБУ у відставці, радник голови Одеської ОДА | 11% ТОВ «Потоки» через АТ «ДФ Капітал», 14% ТОВ «Квантс» | Особистий фонд «ДФ Капітал», причетність до «сірого» експорту зерна (розслідування НАБУ) | Використання силового ресурсу для монополізації експорту, підрив економічної безпеки |
| Олег Кіпер | Голова Одеської ОВА (на час подій), експрокурор | Контроль через підлеглих за виділенням землі, відсутність особистих підписів | Без прямого фінансового сліду в документах, але адміністративне прикриття схеми | Політичне прикриття та кадрове блокування розслідувань через Вдовиченко в ОГП |
| Марія Вдовиченко | Перша заступниця Генерального прокурора (з грудня 2025) | Багаторічна соратниця Кіпера, родичі з російським громадянством та бізнесом у Криму | Прямий вплив на процесуальні рішення щодо одеських земельних справ | Паралізація правосуддя, потенційний конфлікт інтересів на рівні керівництва прокуратури |
| Артур Єрмолаєв | Син Вадима Єрмолаєва, керівник Milton Group | Засуджений в Естонії за шахрайство на €100 млн, сплатив €8,5 млн компенсації | Особисте визнання провини, депортація до Ізраїлю | Транснаціональна злочинність, репутаційні втрати України, джерело тіньового капіталу |
| Гія Гецадзе | Ексзаступник міністра юстиції України та Грузії | Керівник ТОВ «АНЛОК ГРУП» (структура Milton Group), співзасновник Rasons | Консалтингова мережа з легалізації коштів від кол-центрів | Легалізація кримінальних доходів через колишніх топ-чиновників |
| Віктор Плескун | Помічник нардепа Локтіонової, бізнес-партнер Гецадзе | Гендиректор ТОВ «ІС Либідь» (Ocean Plaza), наглядова рада Демурінського ГЗК | Контроль над конфіскованими активами на сотні мільйонів доларів | Розмивання інституту націоналізації, тіньовий перерозподіл стратегічних підприємств |
| Марія Левченко | Особиста помічниця Президента Зеленського | Сестра депутата Локтіонової, дружина Гогілашвілі | Неформальний канал впливу на Офіс Президента | Конфлікт інтересів найвищого рівня, можливе політичне прикриття |
| Олександр Гогілашвілі | Ексзаступник міністра МВС, радник Буданова | Чоловік Левченко, спільне проживання з Будановим у маєтку Стрелковського | Зв’язок із російським конвертатором В’ячеславом Стрелковським | Компрометація керівництва ГУР, потенційна загроза національній безпеці |
| Кирило Буданов | Начальник ГУР МОУ | Спільне проживання з Гогілашвілі та Левченко у резиденції, що належить родині конвертатора | Немає прямого фінансового сліду, але побутова залежність від осіб із кримінальним минулим | Вразливість голови воєнної розвідки до шантажу, ризик витоку секретної інформації |
Джерела та матеріали, використані в розслідуванні
• Рішення Одеської ОДА щодо землевідведення ТОВ «Потоки» (лютий 2024 року). Офіційні розпорядження за підписом заступників голови ОДА, які зафіксували передачу 6 га прикордонної землі в оренду. Отримані через публічні запити та систему електронного документообігу ОДА.
• Дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб (станом на червень 2026). Структура власності ТОВ «Потоки» (ЄДРПОУ 40832205), ТОВ «Квантс» (39527846), ТОВ «Турбоенерго» (42361574), АТ «ЗНВКІФ «ДФ Капітал» (44190980) та інших згаданих компаній. Дозволяють простежити частки Дралюка, Ковтун, фондів Єрмолаєва.
• Указ Президента України про введення в дію рішення РНБО щодо санкцій проти Вадима Єрмолаєва (грудень 2023). Підстава — діяльність в окупованому Криму, сплата податків до бюджету РФ.
• Матеріали НАБУ щодо розслідування «сірого» експорту зерна в Одеській області (2024–2025 рр.). Фігурує Іван Дралюк як організатор схеми примушення зернотрейдерів до роботи з підконтрольними елеваторами.
• Розслідування Центру протидії корупції (ЦПК) про родинні зв’язки Марії Вдовиченко з РФ (2025 р.). Виявлено брата-громадянина РФ у військовій прокуратурі, бізнес батька в Криму та приховану нерухомість.
• Офіційні заяви естонської державної прокуратури та судові документи у справі Milton Group (квітень 2026). Угода з Артуром Єрмолаєвим, визнання провини, сума компенсації €8,5 млн, 5 років умовно.
• Міжнародне журналістське розслідування OCCRP (2024–2025 рр.) щодо транснаціональних кол-центрів, ролі Давида Тодуа як організатора Milton Group.
• Дані Державної митної служби та реєстру декларацій щодо роботи Володимира Ковтуна, колишнього співробітника Главку «К» СБУ, чоловіка акціонерки ТОВ «Потоки».
• Розслідування журналістів про спільне проживання Буданова, Гогілашвілі та Левченко в маєтку Стрелковського (2024–2025 рр.). Підтверджено через реєстри нерухомості, свідчення сусідів, фінансові зв’язки з конвертаційними центрами.
• Повідомлення Офісу Генерального прокурора України (червень 2026) про початок кримінального провадження за фактом вибуху в Монако та створення міжнародної слідчої групи.
Усі посилання на конкретні номери справ, постанови та дати публікацій доступні в оригінальних джерелах. Матеріал базується виключно на відкритих даних та офіційних документах станом на липень 2026 року.
