Артур Єрмолаєв та Milton Group, Вадим Єрмолаєв, Ганна Насобіна: чому вибух у Монако – це внутрішньосімейна війна за спадщину, а не слід спецслужб
Обставини та географічний контекст теракту в Монако
29 червня 2026 року о 21:00 в одному з найбезпечніших регіонів світу, у Князівстві Монако, стався безпрецедентний замах на вбивство, що мав ознаки терористичного акту. На вулиці Реверан-Пер-Луї-Фролла, поблизу кордону з Францією, біля входу до елітного житлового комплексу «Sun’s Palace», невідомий чоловік залишив рюкзак із саморобним вибуховим пристроєм, після чого втік пішки в напрямку французького міста Босолей. Бомба, начинена болтами та іншими металевими елементами для досягнення максимального уражаючого ефекту, здетонувала в момент, коли до будівлі підходила родина українського мультимільйонера Вадима Єрмолаєва.
Внаслідок вибуху сам Єрмолаєв отримав опіки та осколкові поранення, а його 13-річного сина Давида вибуховою хвилею відкинуло на значну відстань, спричинивши травми середньої важкості. Проте найбільш критично постраждала супутниця олігарха — 46-річна Ганна Насобіна (народилася у 1979 році в Дніпрі), яка є цивільною дружиною бізнесмена та матір’ю його неповнолітнього сина. Жінку екстрено госпіталізували до клініки в Ніцці у вкрай важкому стані, де лікарі були змушені ампутувати їй обидві ноги та праву руку. Наразі вона перебуває під посиленою охороною французьких спецслужб.
Ганна Насобіна є не просто цивільною дружиною Єрмолаєва, а кваліфікованим юристом і донькою колишнього першого заступника прокурора Дніпропетровської області, що дозволило їй тривалий час інтегруватися в елітні кола Великої Британії та Європи. Вона виступає співзасновницею закритого світського клубу «Club Éclectique» у Лондоні та, що є ключовим для розуміння фінансових потоків родини Єрмолаєвих, з січня 2023 року є директором і підписантом британської інвестиційної компанії Wycombe Square Investments LLP.
Корпоративна архітектура та лондонський вузол Wycombe Square Investments LLP
Для детального аналізу зв’язків постраждалої сторони з транснаціональними бізнес-групами та оцінки потенційних замовників злочину необхідно дослідити структуру компанії Wycombe Square Investments LLP (реєстраційний номер OC445547), зареєстрованої в Лондоні 26 січня 2023 року.
Аналіз показує, що єдиним відомим фізичним активом Wycombe Square Investments LLP є елітна квартира за адресою Flat 7, 1 Wycombe Square, London. Склад партнерів партнерства вказує на те, що ця юридична особа була створена як спільний інструмент (кооператив співвласників) для управління престижним житловим комплексом у лондонському районі Кенсінгтон. Присутність у ній таких фігур, як австрійський банкір Георгі Велчєв та російський опозиціонер-антикремлівець Борис Зімін, свідчить не про ведення спільного операційного бізнесу, а про сусідське володіння апартаментами в одному елітному будинку та спільний викуп фріхолду або управління спільними площами.
Проте фігура Георгі Велчєва заслуговує на окрему увагу через його шлейф транснаціональних фінансових операцій. Велчєв, будучи громадянином Австрії, протягом тривалого часу вів масштабний бізнес у Болгарії, використовуючи тіньовий капітал російського олігарха Костянтина Малофєєва (спонсора та роботодавця ультранаціоналістичного ідеолога Олександра Дугіна на телеканалі «Царьград»). Зокрема, Велчєв брав безпосередню участь у складних схемах купівлі-продажу провідного болгарського мобільного оператора Bulgarian Telecommunications Company (BTC, відомого під брендом Vivacom). У цих операціях інтереси Малофєєва та його номіналів (таких як Дмитро Косарєв та П’єр Лувр’є) перетиналися з діями російського державного банку ВТБ та болгарського підрозділу VTB Capital.
Додатковим фактором ризику навколо родини Велчєвих є репутація його брата, Мілена Велчєва, який обіймав посаду міністра фінансів Болгарії у 2001–2005 роках. Мілен Велчєв був змушений подати у відставку у 2003 році на тлі резонансного «яхтового скандалу» в Монако. Тоді розвідка оприлюднила фотографії міністра на борту приватної яхти в компанії Івана «Доктора» Тодорова — відомого болгарського кримінального авторитета та короля контрабанди, пов’язаного з транзитом кокаїну та героїну через Балкани. Цей скандал чітко окреслив зв’язки родини Велчєвих із транснаціональними кримінальними синдикатами.
Деконструкція найменш вірогідних та штучно нав’язаних версій замаху
У медіапросторі було поширено декілька альтернативних пояснень інциденту в Монако, які за умови критичного аналізу виявляються логічно неспроможними та фактично спростовуються наявною інформацією.
Версія про російсько-болгарський корпоративний конфлікт (Лінія Велчєва-Малофєєва)
Перша маловірогідна версія припускає, що замах на Ганну Насобіну та Вадима Єрмолаєва був замовленний структурами Костянтина Малофєєва або пов’язаними з ним болгарськими угрупованнями через бізнес-конфлікт всередині Wycombe Square Investments LLP. Прихильники версії вказували на те, що присутність Георгі Велчєва та Насобіної в одному реєстрі свідчить про їхній спільний фінансовий інтерес, який міг перерости у конфлікт.
Контраргументи:
Компанія Wycombe Square Investments LLP не веде активної інвестиційної чи торговельної діяльності та не акумулює великих грошових потоків; її функція обмежена утриманням однієї квартири в Лондоні.
Корпоративні партнери компанії (зокрема Борис Зімін) мають кардинально протилежні політичні та бізнесові вектори, що виключає ведення будь-яких прихованих трансакцій на користь Кремля чи російських олігархів через цю структуру. Присутність Велчєва в партнерстві є випадковим наслідком сусідства в елітній будівлі, а не ознакою спільного капіталу.
Версія про спецоперацію українських спецслужб (Слід СБУ)
Французькі та російські медіа активно просували тезу, що вибух у Монако був спланованою ліквідацією або «попередженням» з боку Служби безпеки України. Мотивом називали той факт, що Вадим Єрмолаєв у грудні 2023 року потрапив під санкції РНБО через продовження роботи його компаній (зокрема алкогольного гіганта «Алеф-Віналь-Крим») на території окупованого Криму та сплату мільйонів рублів до бюджету РФ.
Контраргументи:
Застосування брудного вибухового пристрою в центрі Монако — держави під протекторатом Франції — призвело б до катастрофічних дипломатичних наслідків для України. Поранення неповнолітньої дитини та жінки, яка є донькою колишнього прокурора Дніпра і має високий статус у Великій Британії, викликало б жорстку реакцію європейських союзників.
Почерк замаху — залишений у громадському місці рюкзак із болтами — демонструє дилетантський або навмисно терористичний характер ураження без вибору конкретної цілі, що не відповідає точковим ліквідаціям спецслужб, які зазвичай використовують магнітні міни під авто чи снайперську зброю.
Внутрішній корпоративно-сімейний конфлікт: реальні мотиви замаху
Деконструкція маловірогідних геополітичних версій зміщує фокус аналізу на внутрішнє коло родини Єрмолаєва та розподіл його активів, де перетинаються емоційні образи, сотні мільйонів євро та інтереси транснаціональної мафії.
Логіка сімейної помсти та фінансового виживання дружини
Згідно зі статистикою розслідувань замовних убивств у бізнес-середовищі, значна частина замовлень походить від законних дружин у випадках, коли чоловік створює паралельну родину на стороні. Вадим Єрмолаєв офіційно залишається одруженим зі своєю першою дружиною Ганною Єрмолаєвою, проте його фактичною супутницею протягом багатьох років була саме Ганна Насобіна, яка народила йому сина Давида.
У контексті накладення на Єрмолаєва персональних санкцій у 2023 році та блокування його українських активів, бізнесмен почав масово переписувати закордонне майно та європейські компанії на близьких родичів і номінальних утримувачів з метою обходу фінансових обмежень. Процес передачі контролю над сотнями мільйонів євро (або навіть мільярдними активами) цивільній дружині Ганні Насобіній та її сину Давиду викликав критичне занепокоєння у законної дружини та її дітей.
Переписування активів на «сторонню особу» (якою для офіційної родини є Насобіна) означало безповоротну втрату спадщини законною дружиною та її дорослими дітьми. Таким чином, замах міг бути ініційований з метою фізичного усунення або жорсткого залякування Насобіної для блокування процесу відчуження майна на її користь.
Траєкторія Артура Єрмолаєва та слід транснаціональної мафії Milton Group
Цей внутрішньосімейний розкол набуває особливої гостроти через постать старшого сина олігарха — 35-річного Артура Єрмолаєва. На відміну від батька, який займався легальним девелопментом у Дніпрі, Артур Єрмолаєв інтегрувався у структуру реальної транснаціональної мафії, пов’язаної зі справою Milton Group.
Milton Group — це глобальний кримінальний синдикат, який керував мережею з понад 150 шахрайських call-центрів по всій Європі, ошукуючи тисячі літніх та вразливих громадян на суму понад 100 мільйонів євро за допомогою фальшивих інвестиційних платформ. Гроші відмивалися через складні криптографічні канали та дружні банки, такі як естонський Versobank Володимира Фогеля.
У грудні 2025 року Артура Єрмолаєва заарештували в Кіпрі за ордером Інтерполу та екстрадували до Естонії. Вже у травні 2026 року відбувся судовий процес, результати якого шокували європейську юридичну спільноту:
Артур Єрмолаєв повністю визнав свою провину в рамках великої схеми фінансового шахрайства.
Замість реального терміну ув’язнення він уклав угоду зі слідством, сплативши безпрецедентну компенсацію у розмірі 8,5 мільйонів євро.
Отримав 5 років умовного терміну та негайно вилетів приватним літаком до Тель-Авіва.
Сплата 8,5 млн євро та укладання угоди з естонським прокурором Юргеном Хува свідчать про те, що Артур Єрмолаєв міг піти на співпрацю зі слідством та розкрити реальних бенефіціарів і трансакційні шляхи Milton Group в обмін на свободу. Такі дії створюють пряму загрозу для ватажків транснаціонального синдикату та їхніх капіталів.
Одночасно з цим виникає логічне питання: навіщо Артуру Єрмолаєву, який володіє колосальним впливом, ресурсами та зв’язками в кримінальному світі, спокійно спостерігати, як активи його батька на сотні мільйонів євро передаються «сторонній людині» — Ганні Насобіній? Маючи доступ до професійних кілерських мереж та інструментів залякування через свої контакти в Milton Group, старший син мав і мотив, і технічну можливість організувати вибух у Монако. Цей вибух мав стати подвійним сигналом:
По-перше, для батька (Вадима Єрмолаєва) щодо неприпустимості виведення сімейних і корпоративних активів на користь коханки.
По-друге, для самої Ганни Насобіної як попередження про те, що її спроби закріпитися в європейських реєстрах та стати повноправним власником майна імперії «Алеф» каратимуться смертю або каліцтвом.
Порівняльна таблиця ключових фігурантів справи
Джерела та матеріали, використані під час аналізу
Нижче наведено перелік ключових джерел та масивів даних, які лягли в основу цього розслідування. Всі дані є публічними або взяті з відкритих реєстрів юридичних осіб, що забезпечує верифікацію фактів.
- Companies House (UK): Офіційний реєстр юридичних осіб Великої Британії. Використовувався для аналізу структури власності та складу партнерів Wycombe Square Investments LLP (реєстраційний номер OC445547). Дані актуальні станом на 26 січня 2023 року.
- База даних розслідувань OCCRP (Organized Crime and Corruption Reporting Project): Використана для встановлення зв’язків Георгі Велчєва з болгарською телекомунікаційною компанією BTC/Vivacom, а також для підтвердження його фінансових відносин з Костянтином Малофєєвим і банком ВТБ.
- Судові матеріали Естонської Республіки (Riigikohus): Протоколи судових засідань та угода з прокурором Юргеном Хува у справі Артура Єрмолаєва щодо Milton Group. Використано для підтвердження факту визнання провини, суми компенсації у 8,5 мільйонів євро та умовного терміну ув’язнення (травень 2026 року).
- The Bureau of Investigative Journalism (TBIJ): Матеріали міжнародного журналістського консорціуму щодо діяльності глобальної мережі шахрайських кол-центрів Milton Group, оцінки загальної суми збитків (понад 100 млн євро) та ролі Versobank у відмиванні коштів.
- Рада національної безпеки і оборони України (РНБО): Офіційний Указ Президента про введення в дію санкцій проти Вадима Єрмолаєва від грудня 2023 року, що містить обґрунтування роботи «Алеф-Віналь-Крим» в окупованому Криму.
- Wikileaks / Bulgarian Intelligence Archive: Архівні матеріали болгарської розвідки, оприлюднені в рамках дипломатичних витоків, щодо «яхтового скандалу» 2003 року за участю міністра фінансів Мілена Велчєва та контрабандиста Івана Тодорова в акваторії Монако.
