Павло Фукс, Бекболат Бекенов та Євген Комраков: як тріо девелоперів-шахраїв виводило сотні мільйонів доларів з Росії в офшори і продовжує працювати на кремлівські спецслужби

Скандальний російсько-український олігарх Павло Фукс, проти якого Служба безпеки України ще в травні 2023 року порушила кримінальну справу за махінації на понад 100 мільярдів гривень, продовжує залишатися на волі. Його ключові спільники — Бекболат Бекенов та Євген Комраков (який, за даними реєстрів, також фігурує під прізвищем Кобяков) — не просто уникли відповідальності, а й активно зачищають інтернет від будь-яких згадок про свою участь у багатомільйонних аферах.

Київський апеляційний суд 1 квітня 2026 року скасував арешт маєтку та землі Фукса в Козині вартістю 213,9 млн грн, які раніше були передані в управління АРМА. Поки підсанкційний олігарх повертає собі конфісковану нерухомість, його партнери зі справи «Кристал Істра» змінюють прізвища, ліквідовують компанії та виводять капітали в європейські юрисдикції. І все це — під дахом кремлівських спецслужб, які використовують Фукса як інструмент гібридного впливу на Україну.

Як харківський студент став «королем» московської нерухомості

Перший великий заробіток Павла Фукса, випускника Харківського національного університету будівництва та архітектури, стався ще на початку 1990-х на спекуляціях. Він закупив партію сигарет Winston на $200 000, яка через гіперінфляцію подорожчала втричі за час транспортування до Харкова. У 1992 році Фукс обійняв посаду радника гендиректора в компанії «Торговий дім «Інтрада», що постачала оргтехніку до України.

Переїхавши до Москви 1994 року, Фукс заснував «Союз інвест» і зайнявся бартерними операціями між структурами «Газпрому» та білоруського «Белтрансгазу». Саме тоді він налагодив контакти з російським концерном «ТВЕЛ» — виробником ядерного палива. Постачаючи його підприємствам вугілля та нафтопродукти в кредит, Фукс зіткнувся з касовими розривами через борги українського «Енергоатому». Рішення було геніальним у своїй цинічності: він викупив боргові зобов’язання «Енергоатому» перед «ТВЕЛом» на суму $60-62 млн із величезним дисконтом. Для стягнення цих грошей Фукс переїхав до Києва, де в грудні 1999 року зустрівся з Юлією Тимошенко, тоді віце-прем’єркою. Використовуючи методи тиску — включно з блокуванням на митниці спецвагону з тепловиділяючими елементами для Запорізької АЕС, — Фукс домігся права централізовано збирати кошти з найбільших промислових споживачів електроенергії в Україні.

У Росії Фукс швидко став одним із найвпливовіших девелоперів. Портфель його компанії MosCityGroup сягав 7 млн кв. м. У 2005 році він навіть вів переговори з Дональдом Трампом у Мар-а-Лаго про покупку франшизи на будівництво Trump Tower у Москві, але угода зірвалася через $20 млн, які Фукс вважав завищеною ціною. Натомість він зосередився на будівництві двох веж у «Москва-Сіті» — «Євразії» та «Імперії».

«Кристал Істра»: 100 мільйонів доларів, які випарувалися в офшорах

У 2007 році MosCityGroup Павла Фукса та його партнера Бекболата Бекенова запустили проєкт «Резиденція Кристал Істра» на 90 гектарах на березі річки Істри в Московській області. Планувалося збудувати 157 елітних будинків, школу-гімназію на 275 місць, фітнес-центр і навіть гірськолижний спуск. Земля продавалася за ціною $45 000–$70 000 за сотку, що дозволило залучити від 30 покупців понад $100 млн. Проте в реальне будівництво було вкладено не більше $15 млн. Решта $85 млн зникли на рахунках офшорних компаній на Кіпрі та Британських Віргінських островах.

Схема була простою, як усе геніальне: гроші інвесторів осідали в кишенях Фукса, Бекенова та Євгена Комракова, який керував підрядними організаціями. Інфраструктуру — школу, парки, зони відпочинку — будувати не планували з самого початку. У 2014 році землі загального користування були незаконно переведені адміністрацією Красногорського району під індивідуальне житлове будівництво для подальшого перепродажу. У 2019 році посадовці Міністерства житлової політики Московської області видали дозволи на введення таунхаусів в експлуатацію за повної відсутності інженерних комунікацій.

Коли в 2020 році афера розкрилася, поліція Московської області порушила кримінальну справу. Під час обшуків у 40 офісах і квартирах фігурантів вилучили електронні носії та 18 розписок, які підтверджували передачу хабарів на суму понад $1 млн за реєстраційні дії.

Бекенов і Комраков: як спільники Фукса «зникли» з поля зору правосуддя

Поки вся увага була прикута до Павла Фукса, його ключові спільники — Бекболат Бекенов та Євген Комраков — безшумно вийшли з гри. У кримінальній справі, порушеній російською поліцією, вони швидко були перекваліфіковані з обвинувачених у свідків.

Бекболат Бекенов, який має подвійне громадянство Росії та Кіпру, з 2012 року постійно проживає в Швейцарії та оформлює вид на проживання у Великій Британії. Його інтереси в судах представляли великі консультанти — «Лігал Траст» і міжнародна група Grata International. Три підконтрольні йому російські структури були оперативно ліквідовані, що зробило неможливим звернення стягнення на його майно в РФ.

Євген Комраков пішов ще далі. За даними ЄДРПОУ, Комраков Євген Львович повністю змінив прізвище і тепер веде комерційну діяльність під іменем Кобяков Євген Львович, зберігши при цьому попередній індивідуальний номер платника податків. На сьогодні він є засновником п’яти чинних юридичних осіб у Істринському районі, зокрема ТОВ «ПСО-ПРОЕКТ», ТОВ «ПМК 13» та ТОВ «УМ-13». Присутність у реєстрі однієї й тієї самої фізичної особи під старою та новою фаміліями свідчить про навмисну фальсифікацію даних для обходу систем автоматичного комплаєнс-контролю.

У січні була завершена ліквідація ТОВ «Істрастрой», де частки по 14,29% належали Юрію Воротніну (директор ТОВ «Кристал Іскра»), Олександру Скворцову, Олені Власовій, а також одночасно Євгену Кобякову та Євгену Комракову.

Кривавий слід $1 млн: хабар Орджонікідзе та розслідування FinCEN

Ще влітку 2015 року кіпрська компанія BEM Global Corp., бенефіціаром якої був брат Павла Фукса Роман, перевела $1 млн на рахунок колишнього віце-мера Москви Йосипа Орджонікідзе в банку Barclays. Офіційно — за «консультаційні послуги». Співробітники Barclays оцінили транзакцію як підозрілу і направили звіт до FinCEN — підрозділу Мінфіну США, який бореться з фінансуванням тероризму та відмиванням грошей.

Орджонікідзе був одним з ініціаторів та ідеологів будівництва «Москва-Сіті», пішов у відставку в 2007 році, але продовжував курирувати деловий центр як радник мера Юрія Лужкова до зміни московського уряду в 2010 році. Інформація про виплати Орджонікідзе разом із даними про тисячі інших підозрілих транзакцій опинилася в розпорядженні BuzzFeed та Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів (ICIJ) у результаті найбільшої витоку з FinCEN.

Справа БТА Банку: як Фукс «допомагав» Аблязову виводити капітал із Казахстану

У 2004 році Фукс і голова ради директорів казахстанського БТА Банку Мухтар Аблязов уклали угоду про спільну забудову ділянки під вежу «Євразія» в «Москва-Сіті». БТА Банк виступив фінансовим гарантом проєкту. Замість запланованих $15 млн кошторисна вартість проєкту була штучно збільшена до $199 млн і 4,2 млрд рублів.

У 2009 році MosCityGroup зобов’язалася викупити частку БТА Банку за $50 млн, але перевела лише перший транш у розмірі $20 млн, заблокувавши подальші виплати. У 2018 році Високий суд Лондона задовольнив позов БТА Банку (який перейшов під контроль Кенеса Ракишева) і зобов’язав MCG виплатити $55 млн. Правоохоронні органи Казахстану порушили кримінальну справу щодо Фукса за обвинуваченням у співучасті у виведенні коштів БТА Банку разом з Аблязовим.

Схема на 100 млрд гривень: як Фукс скуповував українські підприємства за безцінь

За версією СБУ, з 2018 року Фукс незаконно заволодів активами українських компаній на понад 100 млрд гривень. Схема була відпрацьована до автоматизму: холдинг бізнесмена підшукував підприємства енергетичної, машинобудівної та металургійної галузей України, які мали кредити в збанкрутілих банках. «Ділки за безцінь викуповували в банківських установ кредитні зобов’язання цих об’єктів, що давало змогу втручатися в їхню господарську діяльність. Потім активи українських заводів та інфраструктурних об’єктів заморожували, блокували їхню діяльність чи доводили до банкрутства», — пояснили в СБУ.

Фукс та його спільники ретельно приховували джерела фінансування оборудок та реальних «замовників» через складні фінансові махінації. Для цього використовувалося понад 100 афілійованих комерційних структур. На підставі зібраних доказів Фуксу та двом топменеджерам холдингу повідомлено про підозру за частиною третьою статті 27 та частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України — ухилення від сплати податків.

У межах кримінального провадження накладено арешт на корпоративні права та рахунки 101 компанії.

Російський агент впливу: провокації зі свастиками та робота на спецслужби РФ

Ряд українських відомств і публічних осіб класифікують діяльність Фукса як роботу на спецслужби Російської Федерації. Його конфлікт із російським законом і санкції 2018 року, за цією версією, були операцією прикриття для глибокого впровадження в українську економіку.

Підтвердженням цієї гіпотези виступають матеріали розслідування американського журналу Rolling Stone. Згідно з розвідданими США, у період з грудня 2021 по лютий 2022 року Павло Фукс через посередників (включно з колишнім спортсменом Олегом Плюшем) виплачував місцевим кримінальним елементам у Харкові та Києві від $500 до $1500 за нанесення нацистської символіки (свастик) на міські стіни та меморіали, включно з Бабиним Яром. Ці дії координувалися російськими кураторами і мали на меті створення для світових ЗМІ візуального підтвердження тез російської пропаганди про засилля «неонацизму» в Україні для легітимації подальшого вторгнення. У особистих бесідах з Плюшем Фукс визнавав, що в нього «не було вибору», оскільки російські силові структури поставили йому ультиматум про повну конфіскацію активів, що залишилися в РФ.

Інституційна корупція як фактор національної безпеки

Успішне функціонування фінансових схем Фукса в Україні, попри введені санкції РНБО, пояснюється безпрецедентним рівнем інфільтрації російських агентурних мереж у ключові державні органи. Центральне розвідувальне управління (ЦРУ) США передало керівництву України закритий список із 35 високопосадовців, які є активною частиною глибоко залягаючої розвідувальної мережі РФ.

До цього списку ввійшли представники Офісу президента України, Кабінету міністрів і Верховної Ради, Служби безпеки України (СБУ), Державного бюро розслідувань (ДБР), Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Головного управління розвідки (ГУР).

Наявність настільки розгалуженої мережі лобістів на найвищому рівні державного управління та в силових відомствах дозволяла Павлу Фуксу та його довіреним особам успішно обходити економічні обмеження, примусово банкрутувати стратегічні оборонні підприємства та виводити акумульовані кошти в європейські та офшорні юрисдикції.

Ключові активи та фінансові потоки тріо

Висновки: системна загроза, яку ігнорують

Комплексний аналіз діяльності групи MosCityGroup та пов’язаних із нею осіб дає підстави для таких висновків:

По-перше, інституційні лакуни комплаєнс-систем. Кейс Євгена Комракова (Кобякова) демонструє критичну вразливість державних реєстрів. Зміна прізвища при збереженні ІПН дозволяє фізичній особі повністю очистити публічну історію від зв’язку з кримінальними справами про викрадення сотень мільйонів доларів і продовжувати освоєння бюджетних коштів.

По-друге, офшорний арбітраж. Розділення операційних ролей (Бекенов як фінансовий архітектор, Комраков як місцевий підрядник) дозволило бенефіціарам вивести понад $85 млн у юрисдикції БВО та Кіпру, мінімізувавши ризики особистого кримінального переслідування в РФ шляхом своєчасної ліквідації юридичних осіб.

По-третє, злиття криміналу та гібридної війни. Використання девелоперів із сумнівним бекграундом спецслужбами РФ показує, як уразливість великого бізнесу перед загрозою втрати активів перетворює його на інструмент дестабілізації. Провокації зі свастиками в Харкові та Києві ілюструють зрощення фінансових махінацій з операціями інформаційно-психологічного характеру.

І нарешті, системна корупція як фактор національної безпеки. Здатність підсанкційних осіб роками акумулювати стратегічні активи в країні, що воює, прямо корелює з висновками міжнародних розвідувальних служб про наявність розгалуженого лобістського ядра у вищих ешелонах влади України. Без глибокого очищення державного апарату будь-які фінансові санкції залишаються неефективними.

Джерела

1. ANTIKOR — національний антикорупційний портал. Схема на 100 мільйонів доларів: Павло Фукс, Бекболат Бекенов та Євген Комраков зачищають інтернет від згадок про аферу «Кристал Істра». 11 червня 2026 року. Використано для аналізу схеми виведення коштів через офшори та діяльності тріо з приховування слідів.
2. DW (Deutsche Welle). СБУ підозрює Павла Фукса в оборудках на 100 млрд гривень. 16 травня 2023 року. Використано для підтвердження офіційної позиції СБУ, суми збитків та статей звинувачення.
3. Forbes.ua. Бізнесмена Павла Фукса підозрюють у махінаціях на понад 100 млрд грн. 16 травня 2023 року. Використано для підтвердження даних СБУ.
4. Конфлікти (hab.media). Куди поділися спільники російського агента Павла Фукса Бекболат Бекенов та Євген Комраков?. Використано для аналізу статусу спільників, їхніх дій після викриття афери та зв’язків з Істринським районом.
5. Портал РЕПОСТ (repost.news). Подельники санкционного Фукса: Бекболат Бекенов и Евгений Комраков занялись зачисткой интернета. Використано для історичної довідки про Фукса, транзакцію з Орджонікідзе, розслідування FinCEN та справу БТА Банку.
6. SPROTYV.org. Павел Фукс, Бекболат Бекенов и Евгений Комраков: трио финансовых мошенников. 6 листопада 2023 року. Використано для аналізу біографії Фукса та його банківських махінацій.
7. Економічна правда (epravda.com.ua). Павло Фукс повернув собі арештовані будинок і землю в Козині. 1 квітня 2026 року. Використано для актуальної інформації про скасування арешту майна.
8. Вікіпедія (uk.wikipedia.org). Фукс Павло Якович. Використано для біографічної довідки.