Альона Шевцова (Дегрік), сестри Сосєдки та гральні мільярди: як український міскодинг вимивав бюджет і чому закручування гайок Р2Р змінить ринок у 2026 році

Суботній вечір у спальному районі Києва. Чоловік сидить на дивані, відкриває на смартфоні додаток популярного онлайн-казино і поповнює баланс на п’ятсот гривень, щоб зробити кілька ставок. Гроші списуються миттєво. Спливає сповіщення від банкінгу, але в графі «призначення платежу» замість розваг відображається покупка продуктів у супермаркеті або оплата комунальних послуг. Для пересічного користувача це дрібниця, яка швидко забувається. Для фінансової системи України це був міскодинг — цинічна технологія підміни банківських кодів, через яку державний бюджет роками втрачав мільярдні податкові надходження.

Кожна безготівкова операція у світі має свій чотиризначний маркер — Merchant Category Code (MCC). Коли ви купуєте квиток на потяг, банк бачить один код, коли платите за вечерю в ресторані — інший. Для азартних ігор існує суворий міжнародний ідентифікатор MCC 7995. За проведення таких транзакцій платіжні системи Visa та Mastercard стягують підвищену комісію, а держава включає максимальний податковий контроль. Схема міскодингу працювала просто й нахабно: банк-еквайр, що обслуговував нелегальне казино, навмисно замінював код 7995 на цивільний маркер будівельного магазину чи послуг ЖКГ. Гроші гравців маскувалися під побутові витрати, а гральний бізнес виводив чистий прибуток у тінь.

Як звичайний платіж за комуналку перетворювався на ставку в рулетку

Масштаби цього процесу вражають навіть досвідчених аналітиків. За даними розслідувань Бюро економічної безпеки та Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради під керівництвом Ярослава Железняка, обсяг тіньового обігу через такі дірки щомісяця становив від 10 до 15 мільярдів гривень. Це величезні фінансові потоки, які проходили повз казначейство в розпал війни. Система функціонувала як годинник, поки регулятор не почав діяти агресивно. Ефективність правоохоронного тиску найкраще ілюструє суха математика податків. За весь 2022 рік онлайн-гемблінг сплатив до бюджету скромні 550 мільйонів гривень, але вже за перші п’ять місяців 2023 року, коли Національний банк заблокував основні еквайрингові схеми, цифра підскочила у чотири рази і перевищила 2,2 мільярда гривень. Ринок змусили легалізуватися через коліно.

Транзакційними хабами для цих операцій виступали конкретні фінансові установи. НБУ виявив щонайменше дев’ять банків, які свідомо чи через прогалини у фінмоніторингу допомагали гральному сектору ховати прибутки. Деякі з них заплатили за це найбільшу ціну — втрату ліцензії та повну ліквідацію.

Дубайський притулок Шевцової та юридичні шпарини київських судів

Найгучніший прецедент на ринку пов’язаний із кримінальною справою навколо АТ «Айбокс Банк» (Ibox Bank). Слідство чітко вказує на Альону Шевцову — колишню мажоритарну акціонерку банку та керівницю платіжної системи LEO. Правоохоронці вважають її головним архітектором схеми, яка дозволила легалізувати понад 5 мільярдів гривень для нелегальних гральних платформ. Для цього було створено понад двадцять підконтрольних фіктивних компаній, які відкривали рахунки в банку та приймали гроші під виглядом вигаданих послуг. Ритм розслідування нагадував детектив. Перед тим як у квітні 2025 року президентський указ ввів у дію санкції РНБО, Шевцова встигла переписати коштовну київську нерухомість на матір і виїхала з України. Зараз вона з дітьми перебуває в Дубаї, де оперативно зареєструвала чотири нові компанії, а на початку 2026 року відкрила фірму Odessys tech LTD у Лондоні.

Кримінальний процес щодо неї рухається нелінійно та важко. Справу за статтями про незаконні азартні ігри та відмивання коштів передали до суду влітку 2025 року в рамках спеціального досудового розслідування. Проте захист Шевцової одразу продемонстрував можливості української судової системи — суддя Голосіївського райсуду Києва Ольга Вдовиченко закрила справу через нібито закінчення строків розслідування. Офіс Генерального прокурора пішов в атаку і подав апеляцію, і вже у листопаді 2025 року Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду прийняв скаргу до розгляду. Разом із нею під удар потрапили її прямі підлеглі: директорка департаменту електронної комерції Ірина Циганок, яку затримали в Польщі для екстрадиції, та керівниця фінмоніторингу банку Зоя Нестеровська, що досі перебуває в міжнародному розшуку. Затишні офіси змінилися на статус утікачів.

Паралельно розгорталася драма навколо Concord Bank. Його бенефіціарки, сестри Олена та Юлія Сосєдки, які створили першу в країні фінтех-екосистему Concord Fintech Solutions виключно жінками-акціонерами, обрали іншу стратегію. Після того як НБУ відкликав їхню ліцензію у серпні 2023 року за міскодинг та штучне роздмухування капіталів клієнтів, сестри пішли в суди. Вони виграли першу та апеляційну інстанції в Дніпрі, доводячи, що банк не мав штрафів від Mastercard чи Visa і чітко виконував правила платіжних систем. Але повернути банк до життя неможливо — українське законодавство виводить ліквідацію банків у незворотний статус, навіть якщо суди визнають дії регулятора протиправними. На пам’ять про цей бізнес у сестер залишилися тривалі спори та частки у британській Electronic payment solutions LTD.

Державне крило схеми та мільйонні штрафи для старожилів ринку

Державний сектор теж опинився в епіцентрі скандалу. Колишній голова правління державного АТ «Укргазбанк» Андрій Кравець втратив посаду саме через те, що інфраструктура банку використовувалася для проведення сумнівних гемблінгових транзакцій. ТСК Железняка оприлюднила дані про мільярдні потоки, після чого Кравець написав заяву за власним бажанням. Банк визнав технологічну вразливість, закрив дірки, але штраф у розмірі 64,62 мільйона гривень усе одно довелося сплатити.

Інші гравці ринку теж отримали рекордні фінансові удари. Банк COMINBANK (Комерційний Індустріальний Банк), що належить британцю Стефану Полу Пінтеру, під керівництвом голови правління Тетяни Путінцевої зібрав комбо зі штрафів: 135,15 мільйона гривень у 2023 році та ще 31 мільйон у 2024-му. Путінцева публічно виправдовувала це вимогами воєнного часу — мовляв, треба було швидко проводити розрахунки в країні, а можливості миттєво перевіряти походження кожного мільйона просто не було. Крім того, під жорсткі санкції НБУ за поганий первинний фінмоніторинг потрапили «Банк Альянс» (штраф 83,475 млн грн) та «МТБ Банк» (78,175 млн грн).

У цьому контексті часто згадують ліквідацію «Місто Банку» Івана Фурсіна, але тут регуляторний контекст інший. Верховний Суд остаточно закрив історію цієї установи у липні 2025 року, проте причиною був не міскодинг, а банальна втрата великого соєпереробного заводу в Херсонській області, через що капітал банку впав нижче критичної межі ще у 2020 році.

Небанківський фінансовий сектор допомагав не менше. Дрібні фінансові компанії працювали як шлюзи для транзиту брудних грошей. НБУ зачищав цей простір системно: ФК «Мустанг Фінанс» оштрафували на 731 тисячу гривень, «Абекор» отримав 595 тисяч штрафу за те, що верифікував людей без обов’язкової фотофіксації, а «НоваПей Кредит» заплатив 255 тисяч за слабкий аналіз ризиків. Навіть мережі ломбардів потрапили під роздачу у вигляді офіційних застережень від регулятора. Великі гральні бренди, як-от холдинг Parimatch Едуарда Швіндлермана, Тетяни Білоруської та їхньої доньки Катерини, втратили можливість працювати через звичні банківські шлюзи Concord та Ibox, що призвело до блокування рахунків та тривалих санкцій РНБО.

Меморандум сорока чотирьох і полювання на фінансових мулів

Коли класичний картковий міскодинг у 2023–2024 роках остаточно задушили, гральний бізнес не здався. Схеми швидко мігрували в площину Р2Р-переказів — звичайних транзакцій між картками фізичних осіб. Організатори почали масово наймати «дропів» (або фінансових мулів). Це студенти, пенсіонери або просто безробітні, які за кілька тисяч гривень на місяць віддавали свої картки, пін-коди та доступ до мобільного банкінгу стороннім особам. Через картку умовного студента з регіону за тиждень могли пройти мільйони гривень від гравців онлайн-казино.

Реагувати довелося жорстко. З жовтня 2024 року НБУ ввів ліміт на вихідні перекази для фізосіб у розмірі 150 000 гривень на місяць. Це збило першу хвилю транзакційного флуду. Але тримати ринок у залізобетонних адміністративних кайданах постійно неможливо, тому з квітня 2025 року Нацбанк змінив стратегію. Замість державних заборон запрацював Меморандум про прозорість платіжних послуг, який підписали 44 провідні банки України. Відповідальність переклали на внутрішній ІТ-скоринг самих фінустанов.

Банки розділили клієнтів за категоріями ризику і закрили простір для маневрів тим, хто не може офіційно підтвердити свої доходи. Процес автоматизували, і тепер системи на базі штучного інтелекту аналізують поведінку картки в реальному часі. Якщо на картку звичайного громадянина раптом починають надходити десятки дрібних платежів щогодини, вона блокується автоматично до з’ясування обставин. Ринок еквайрингу став занадто дорогим та ризикованим для тих, хто намагається загравати з тінню. Фінансові установи усвідомили: прибуток від обслуговування сірого гемблінгу неспівмірний із ризиком втратити ліцензію та назавжди піти з ринку.

Нижче наведено детальний звіт щодо фінансових та юридичних наслідків для ключових учасників платіжного ринку України, які потрапили під санкції регулятора під час зачистки схем міскодингу та порушень фінмоніторингу.

Використані джерела та методологія аналізу

• Звіти Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України (2023–2025 роки): аналіз схем транзиту коштів через банківський сектор, верифікація обсягів тіньового грального ринку під керівництвом Я. Железняка.
• Офіційні рішення та санкційні реєстри Національного банку України (2023–2026 роки): постанови про накладення штрафів на АТ «Коминбанк», «Банк Альянс», «МТБ Банк», а також рішення про відкликання ліцензій АТ «Айбокс Банк» та ПАТ АКБ «Конкорд».
• Матеріали Єдиного державного реєстру судових рішень: ухвали Голосіївського районного суду м. Києва (липень 2025 року), постанови Верховного Суду щодо «Місто Банку» (липень 2025 року) та матеріали кримінальної справи № 752/15954/25 щодо О. Шевцової (листопад 2025 року).
• Офіційні пресрелізи Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Служби безпеки України: статистичні дані щодо динаміки податкових надходжень від грального бізнесу за 2022–2024 роки.
• Реєстраційні дані Компанійської палати Великої Британії (Companies House) та бізнес-реєстрів ОАЕ (2025–2026 роки): верифікація відкриття компанії Odessys tech LTD у Лондоні та фінансових активів фігурантів за кордоном.