Сергій Цюпко, Сергій Льовочкін і 80 метрів біля Лаври: як через суди та офшори проштовхнули скандальну забудову Печерська

Скриншот 16-06-2026 183953

Вісімдесят метрів. Двадцять три поверхи. За п’ятсот метрів від Великої Лаврської дзвіниці.

Це не сценарій містобудівного апокаліпсису, а цілком реальний проєкт, під який уже встановили паркан — із порушенням меж землевідведення, просто під вікнами житлового будинку на розі Цитадельної та Князів Острозьких. Мешканці прокинулися одного ранку, а під балконами вже стояла огорожа. Жодних попереджень, жодних громадських слухань.

Будівля, яку збираються зносити, — не просто старий корпус. Це конструктивізм 1930-х, колишнє військове училище зв’язку. Офіційно внесена до переліку цінної історичної забудови. Розташована в центральному історичному ареалі Києва. І от тепер на її місці має вирости 80-метрова свічка — майже втричі вище за гранично дозволені для цієї зони 27 метрів.

Як таке взагалі стало можливим у місті, де досі не загоїлися рани від «царь-балконів» і бетонних монстрів на схилах Дніпра? Відповідь — у судових рішеннях, офшорних структурах і біографіях людей, які стоять за проєктом.

Судді, які прибрали обмеження висотності

У липні 2020-го суддя Окружного адмінсуду Києва Олена Патратій ухвалює рішення у справі № 640/10699/20. Позивач — ТОВ «Будінвестиції». Відповідач — Департамент містобудування та архітектури КМДА. Суть позову: скасувати пункт містобудівних умов, який обмежував висоту забудови на вулиці Московській (тепер Князів Острозьких), 43/11 двадцятьма сімома метрами.

Патратій задовольняє позов повністю. Одним судовим вердиктом межу в 27 метрів знесено. Тепер юридично можна проєктувати 80.

Це не була одинична історія одного судді. Коли Департамент містобудування спробував оскаржити рішення, до справи підключилася апеляційна колегія: Михайло Кобаль, Наталія Бужак, Лариса Костюк. Їхня спільна позиція остаточно поховала спроби міста відстояти висотний ліміт. ОАСК на той момент уже мав стійку репутацію інструменту для обходу генплану — згадайте хоча б скандальні рішення щодо забудови схилів чи Протасового Яру. Але тут випадок особливий: ідеться про буферну зону ЮНЕСКО.

До речі, сам Окружний адмінсуд Києва наразі ліквідовано. Але його рішення продовжують діяти. Юристи-пам’яткоохоронці називають цю схему «судовим скасуванням містобудівних обмежень» — і вона, на жаль, відпрацьована роками. Забудовник подає позов проти міста, знаходить лояльного суддю, отримує потрібний вердикт, а далі апеляція закріплює результат.

Британські ширми, проросійські гроші

За проєктом стоїть не одна компанія, а зв’язка з двох юридичних осіб. Перша — лондонська GMC ALLIANCE LLP. Друга — київське ТОВ «Будінвестиції». Разом вони формують девелоперський пул, який важко пробити через реєстри без спеціальної підготовки.

GMC ALLIANCE LLP — це британське партнерство з обмеженою відповідальністю. За даними британського реєстру Companies House, серед його партнерів — громадянин України Микола Косенко, 1967 року народження. Косенко — багаторічний помічник і керівник юросіб, пов’язаних з Іваном Фурсіним. А Фурсін — молодший партнер Сергія Льовочкіна, колишнього глави Адміністрації Президента Януковича й одного з лідерів забороненої ОПЗЖ.

Читайте також:  Большое «крадивныцтво»: схемы многомиллиардных хищений на дорогах

Льовочкін, за даними журналістських розслідувань, станом на 2023 рік мав чинний дипломатичний паспорт Російської Федерації. Людина, яка десятиліттями позиціонувала себе як меценат православ’я, виявилася власником документа країни-агресора. Його бізнес-активи досі функціонують в Україні — через номінальних власників і заплутані корпоративні ланцюги.

Другий партнер у GMC ALLIANCE LLP — Дмитро Крейнін, колишній зять Володимира Литвина. Того самого Литвина, який роками очолював Верховну Раду і мав власні бізнес-інтереси в Києві.

Цюпко — людина з двома паспортами і банкрутом у кишені

ТОВ «Будінвестиції» має одноосібного власника. Це Сергій Вікторович Цюпко, 1963 року народження, уродженець Сумщини. Його біографія варта окремого розслідування, але кілька фактів окреслюють картину.

До 2012 року Цюпко контролював ПАТ «Київський ювелірний завод» з річним оборотом близько півмільярда гривень, будівельний трест «Південзахідтрансбуд» і банк «Таврика». Останній посідав 39-те місце в Україні за активами. Схема була класичною: банк акумулював кошти вкладників і видавав кредити афілійованим структурам під завищену заставу. За оцінками юристів потерпілих вкладників, понад 30% кредитного портфеля — близько 1,2 мільярда гривень — пішло 11 фірмам, пов’язаним із будівельним бізнесом Цюпка.

Коли НБУ зажадав повернення стабілізаційного кредиту на 160 мільйонів гривень, банк виявився порожнім. Цюпко на той момент уже перевів усі рахунки ювелірного заводу з «Таврики» до російського «Сбербанку». Це добило фінустанову остаточно. Вкладники залишилися ні з чим.

Після окупації Криму в 2014-му Цюпко не втратив часу. Він отримав російський ІПН через окупаційні органи півострова і перереєстрував кримське ТОВ «Жемчужина Криму» за законодавством РФ. У цій компанії йому належало 25%, ще 50% — через ПАТ «КЮЗ». Податки сплачувалися до бюджету Російської Федерації. І це в той час, коли в Україні тривала АТО.

Цікава деталь: сам «Київський ювелірний завод» із 2015 року перебуває в стані ліквідації. Але торгові марки переоформлено особисто на Цюпка, і виробництво прикрас триває. Паралельно підконтрольне йому ТОВ «Кварцсамоцвіти» нещодавно отримало від Держгеонадр України спецдозвіл на видобуток топазу й берилу в Житомирській області. Тобто доступ до українських надр у людини з російським ІПН зберігся.

Опікунська рада з Мішустіним і Сєчіним

Найбільш промовистий факт про зв’язки Цюпка сплив наприкінці серпня 2022 року. У відкритому доступі опинився склад опікунської ради російського «Фонду підтримки будівництва православних храмів у місті Москві». Це програма «200 храмів», яку курує особисто патріарх Кирил Гундяєв.

У раді — мер Москви Сергій Собянін, голова уряду РФ Михайло Мішустін, глава «Газпрому» Олексій Міллер, глава «Роснефти» Ігор Сєчін, губернатор Санкт-Петербурга Олександр Бєглов, член Ради безпеки РФ Ігор Щоголєв. І серед цих людей — Сергій Цюпко. Його посада вказана прямо: голова правління ВАТ «Київський ювелірний завод».

Читайте також:  Начался обвал всей линии фронта оккупантов на Херсонском направлении

Це не просто формальне членство. Опікунська рада фонду збирається регулярно, ухвалює рішення про фінансування, координує дії з держкорпораціями. Людина, яка сидить за одним столом із вищим військово-політичним керівництвом РФ, одночасно отримує прибуток від забудови в центрі Києва, за 500 метрів від Лаври.

Окремий канал — контакти Цюпка з Єрусалимським патріархом Феофілом III. За даними джерел, цей зв’язок використовується для просування концепції «русского мира» на Близькому Сході та дискредитації ПЦУ. Характерно, що релігійні вподобання бізнесмена гнучкі: раніше він також входив до опікунської ради єврейської громади синагоги Розенберга на Щекавицькій. Прагматичний підхід до віри як до інструменту лобізму.

Зсувонебезпечні схили і гроші вкладників

Печерські пагорби — це не просто красивий краєвид. Це зона геологічного ризику. Будь-яке серйозне будівництво тут потребує надскладної експертизи ґрунтів, а статичне й динамічне навантаження від 23-поверхової споруди може спровокувати деформацію фундаментів навколишніх будівель. Поруч — Введенський монастир, житлові будинки, історична забудова.

Гроші на цей проєкт, імовірно, мають те саме походження, що й попередні активи Цюпка: кошти вкладників банку «Таврика», виведені через кредити підставним фірмам. 1,2 мільярда гривень, які осіли в нерухомості, не могли просто зникнути. Частина з них цілком могла конвертуватися в земельні ділянки й будівельні проєкти на Печерську.

Британська GMC ALLIANCE LLP у цій конструкції відіграє роль екрану. Кінцеві бенефіціари — Льовочкін і Фурсін — залишаються поза межами прямої досяжності українських правоохоронців. Номінальний власник Косенко приймає ризики на себе. Схема стара, як сам офшорний бізнес, але досі безвідмовна.

Що можна зробити просто зараз

Зупинити демонтаж історичної будівлі та не допустити зведення 80-метрової свічки можливо. Для цього не потрібні нові закони — достатньо застосувати вже чинні.

Міністерство культури має повноваження видати припис про негайне зупинення будь-яких робіт за цією адресою. Об’єкт в історичному ареалі — без дозволу Мінкульту жоден екскаватор не має права сюди заїхати.

Департамент охорони культурної спадщини КМДА може включити будівлю училища зв’язку до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. Це автоматично накладає мораторій на будь-які роботи.

Департамент територіального контролю Києва має підстави демонтувати паркан — огорожа виходить за межі відведеної ділянки і встановлена просто під вікнами сусіднього будинку. Це пряме порушення, яке фіксується на місці.

Київська міська прокуратура повинна подати позов в інтересах держави і оскаржити дозвіл на будівництво, спираючись на перевищення висотності у три рази. 80 метрів замість 27 — це не похибка, а системне ігнорування генплану.

Паралельно варто ставити питання перед ДБР і СБУ щодо джерел фінансування проєкту. Якщо гроші йдуть через британську фірму, а кінцевий бенефіціар має дипломатичний паспорт РФ — це вже не містобудівний спір, а справа про національну безпеку.

Читайте також:  Артем Билык, Наталья Чирич, Avantage 7: спонсоры оккупантов получают топливо из России и Белоруссии - расследование
Фігурант / структура Роль у проєкті Ключовий зв’язок Ризик / статус
Олена Патратій Суддя ОАСК, скасувала обмеження висотності у 27 м Справа № 640/10699/20, рішення від 17.07.2020 Суд ліквідовано, рішення чинне
Михайло Кобаль, Наталія Бужак, Лариса Костюк Колегія апеляції, відхилили скаргу КМДА Апеляційний розгляд у тій самій справі Остаточна легітимізація 80 м
GMC ALLIANCE LLP Співзабудовник, лондонська юрисдикція Партнери: Микола Косенко, Дмитро Крейнін Приховування кінцевих бенефіціарів
Іван Фурсін Реальний власник через Косенка Молодший партнер Льовочкіна, екс-депутат Група ОПЗЖ, активи не заарештовано
Сергій Льовочкін Кінцевий вигодонабувач Диппаспорт РФ, екс-глава АП Януковича Заборонена ОПЗЖ, міжнародний розшук відсутній
Сергій Цюпко Власник ТОВ «Будінвестиції», позивач Російський ІПН, член опікунської ради РПЦ Банкрутство «Таврики», активи в Криму
ТОВ «Жемчужина Криму» Кримський актив Цюпка Перереєстроване за законами РФ, 2015 р. Податки до бюджету РФ, колаборація

Джерела, використані в розслідуванні

  • Реєстр судових рішень України — справа № 640/10699/20, рішення Окружного адміністративного суду Києва від 17 липня 2020 року. Саме цим документом суддя Олена Патратій скасувала обмеження висотності у 27 метрів для ділянки на Князів Острозьких, 43/11.
  • Companies House (Велика Британія) — офіційний реєстр юридичних осіб Сполученого Королівства. Містить дані про партнерів GMC ALLIANCE LLP, включаючи Миколу Косенка та Дмитра Крейніна. Дата останнього оновлення запису — 2023 рік.
  • Розслідування програми «Схеми» (Радіо Свобода) — матеріали про зв’язки Миколи Косенка з Іваном Фурсіним і Сергієм Льовочкіним, оприлюднені протягом 2021-2023 років. Включають дані про дипломатичний паспорт РФ Льовочкіна.
  • Державний реєстр юридичних осіб РФ (ЄГРЮЛ) — записи про ТОВ «Жемчужина Криму», перереєстроване за російським законодавством у січні 2015 року. Містить ІПН Сергія Цюпка та частки власності.
  • Офіційний сайт Фонду підтримки будівництва православних храмів у місті Москві — склад опікунської ради станом на серпень 2022 року. Перелік членів ради з посадами, включаючи Сергія Цюпка як голову правління ВАТ «КЮЗ».
  • Звіти Національного банку України (2012-2013 рр.) — дані про стабілізаційний кредит банку «Таврика» на 160 млн грн та подальше визнання банку неплатоспроможним.
  • Матеріали Фонду гарантування вкладів фізичних осіб — інформація про ліквідацію банку «Таврика» та обсяги кредитного портфеля, виданого афілійованим структурам (близько 1,2 млрд грн, понад 30% портфеля).
  • Державна служба геології та надр України — дані про спецдозвіл, виданий ТОВ «Кварцсамоцвіти» на видобуток топазу, берилу, моріону та п’єзокварцу в Житомирській області. Дата видачі — 2022-2023 рр.
  • ЮНЕСКО — документація щодо меж буферної зони Києво-Печерської Лаври як об’єкта всесвітньої спадщини. Підтверджує розташування ділянки забудови в охоронній зоні.