Центр забезпечення виробництва УЗ очолив фігурант тендерних схем «Київпастрансу» Валієв

Не залізні, а «золоті»: корупція на вітчизняних залізних дорогах б’є рекорди. Цього тижня громадські активісти пікетували головний офіс «Укрзалізниці», аби привернути увагу новопризначеного голови підприємства Жмака до багатомільйонних «відкатів» в УЗ. Кадрова заміна нещодавно відбулась і біля керма скандальної філії «Центр забезпечення виробництва». Та чи зупинить це старі тендерні схеми? І чи дійсно це обличчя – нове?

Нагадаємо, філія «Центр забезпечення виробництва» є відокремленим підрозділом ПАТ «Укрзалізниця», завданням якої є, зокрема, забезпечення потреб товариства паливно-мастильними матеріалами, матеріалами верхньої будови колій, обладнанням, запасними частинами, машинами, механізмами, автотранспортними засобами та іншими матеріально-технічними ресурсами.

Саме ця філія причетна до гучного скандалу із закупівлею оливи і мастил, «відкат» за якою склав щонайменше 50 млн грн. Тоді були оголошені два ідентичних тендери на суму понад чверть мільярда гривень, з семи учасників замовник допустив до аукціону всього дві компанії – ТОВ «Корнет Холдинг» та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Хілл Корпорейшн – Юкрейн», які мали велику кількість порушень і невідповідностей у тендерних пропозиціях. Попри заборону суду, гроші вивели на рахунки недобросовісних постачальників.

У серпні 2020 року у топменеджменті філії відбулася заміна: на посаду виконувача обов’язків директора замість Олега Золотарьова був призначений Тімур Одилович Валієв.

Інформації про нового очільника у відкритому доступі – вкрай мало, і навіть на офіційному сайті УЗ на сторінці філії у розділі «Керівництво» навпроти посади «в.о. директора філії» досі немає його прізвища. Однак з декларацій посадовця, розміщених на ресурсі НАЗК, відомо, що Тімур Одилович у 2017-2020 роках працював заступником начальника управління матеріально-технічного забезпечення КП «Київпастранс».

У комунальному підприємстві пан Валієв займався, зокрема, тендерами: він був уповноважений здійснювати зв’язок із учасниками з питань, що стосуються предметів закупівлі.

І це вже доволі цікаво, оскільки за останні роки довкола тендерів «Київпастрансу» спалахнули одразу декілька гучних скандалів.

Зокрема, у 2017 році комунальне підприємство придбало комплекти валідаторів з бортовими комп’ютерами для наземного транспорту за 365 млн грн. За інформацією видання «Наші гроші», умови тендеру містили дискримінаційні технічні вимоги, а очікувана вартість закупівлі була завищена на 150 мільйонів гривень. У 2018 році компанія «Амріта комплексні рішення» передала «Київпастрансу» півтори тисячі валідаторів.

А вже у травні 2019 року у тієї ж компанії КП напряму замовило послуги з ремонту та технічного обслуговування системи електронного квитка на 19,9 млн грн. Застосування переговорної процедури столичні комунальники обґрунтували начебто відсутністю конкуренції, попри те, що у попередній закупівлі брали участь аж п’ять підприємств. Понад те, потреби замовляти технічне обслуговування на той час не було, оскільки гарантія діяла до 1 листопада 2019 року.

У 2018-2019 роках фірма, пов’язана з родичем одного з начальників «Київпастрансу» Юрія Курбаля, отримала підрядів від комунальників на понад 323 мільйони гривень.

Йдеться про «КП Спецавтоматика», яке до 2019 року спеціалізувалося на електромонтажних роботах, але, різко змінивши профіль, на початку січня 2019-го отримало ліцензію на будівництво залізничних та трамвайних колій, і вже 14 січня перемогло у тендері на капітальний ремонт станції швидкісного трамвая «Гната Юри».

При цьому вартість ремонту була значно завищена, оскільки шпали із комплектом скріплень до рейок посередник купував у виробника за 1587 грн за одиницю, а продавав за 4500 грн – майже втричі дорожче.

У 2020 році Антикорупційна комісія Київради звернулась до мера столиці Віталія Кличка із проханням перевірити діяльність директора КП «Київпастранс» Дмитра Левченка на наявність корупційної складової.

Причиною такої вимоги у Київраді назвали постійні розтрати комунального підприємства, тендерні порушення та інші помилки в роботі. За окремими фактами порушень законодавства правоохоронці вже відкрили кримінальні справи.

Як стало відомо з ухвали Печерського райсуду Києва у лютому цього року, прокуратура займається розслідуванням імовірного розкрадання державних коштів на КП «Київпастранс» на суму понад 200 млн грн через замовлення послуг у фіктивних фірм.

За даними слідчих, комунальне підприємство протягом 2017-2018 років купувало товари та послуги у фейкових підприємств ТОВ «Мегастрой Альянс», ТОВ «Буд-Екостандарт», ТОВ «Делонс», ТОВ «Торгова Компанія Техатон МАЗ» тощо.

Зокрема, «Мегастрой Альянс» отримав від комунальників понад 57 млн за ремонт станцій ліній швидкісного трамвая та автобусного парку №5, «Буд-Екостандарту» виділили понад 16 млн на ремонт автобусних парків, у «Делонс» замовляли ремонт лінії швидкісного трамвая майже на 13 млн, а у «Торгової Компанії Техатон МАЗ» – запчастини для автобусного парку та трамваїв на суму понад 115 млн грн.

Загалом чотири фірми, що мають ознаки фіктивності, отримали понад 200 мільйонів бюджетних гривень.

Чи могли б існувати схеми такого масштабу без відома і участі заступника начальника управління матеріально-технічного забезпечення, який здійснював зв’язок із учасниками торгів? Питання риторичне.

Натомість якщо вірити електронним деклараціям чиновника, Тімур Одилович – начебто голий, як церковна миша, і не має за душею нічого, окрім 47-метрової квартири у столичній «хрущовці» та заробітної платні, яка у 2019 році склала 155 тисяч гривень. Тобто лише трохи більше, ніж 12 тис. грн на місяць. Це – середня зарплата в Україні у 2019-му, але, враховуючи наявність неповнолітнього сина, судячи з документа, Валієв має жити мало не за межею бідності.

Цікаво, що на ім’я посадовця відкриті рахунки у «ПриватБанку» та «Ощадбанку», однак до декларації пан Тімур не вніс ані копійки грошових активів.

Цнотливо чиста декларація дещо не в’яжеться із бізнес-минулим нового очільника філії на Повітрофлотському: за даними інформаційно-аналітичної платформи Clarity Project, у 2017 році Валієв був керівником, засновником і бенефіціаром аграрної компанії ТОВ «Золоті жнива України», зареєстрованій у с. Нова Оржиця на Київщині зі статутним капіталом 10 тисяч гривень.

А також керував благодійною організацією «Благодійний Фонд «Віра та добро» у Петропавлівській Борщагівці.

В обидвох цих іпостасях – бізнесовій і благодійницькій – Тімура Одиловича, котрий подався у чиновники, замінив підприємець Віталій Вікторович Косяк, який наразі керує 12 різними організаціями. Значна частина цих структур навіть зареєстрована за однією й тією ж адресою.

Одна з таких організацій – ТОВ «Трансбуд +» з Черкащини, що займається вантажним автомобільним транспортом і має податковий борг у понад 169 тисяч гривень. Статутний капітал цієї фірми – лише 3 тисячі гривень, однак це не завадило «Трансбуду +» взяти участь у трьох публічних закупівлях і навіть виграти одну з них – на майже 200 тис. грн.

Понад те, підприємство фігурує у кримінальній справі за фактом розтрати бюджетних коштів групою осіб, шляхом завищення обсягів виконаних ремонтно-будівельних робіт та цін на будівельні матеріали за допомогою ряду підприємств з ознаками фіктивності.

Враховуючи такий бекграунд і повертаючись до нового місця роботи пана Валієва, не можемо не поставити ще одне риторичне запитання: чи варто наївно сподіватись на припинення «старих» схем із закупівлями залізниці? Адже не секрет: найбільше корупційних оборудок здійснюються саме під дахом філії на Повітрофлотському, зокрема – під час укладання договорів через Prozorro з «потрібними» компаніями.

Ми продовжимо стежити за подіями довкола «Укрзалізниці», тож підписуйтесь на наш ютуб-канал і соцмережі, аби не пропустити нові факти й розслідування.