Гра у Пальчевського. Навіщо його борди повісили по всій Україні
Згідно з опитуванням Центру Разумкова, Пальчевського підтримали б 11% киян із тих, хто визначився, а партію “Перемога Пальчевського” – 6,2%. Його особистий рейтинг дуже поступається Віталію Кличку (у того 44%), однак бізнесмен і телеведучий на каналах з “пулу Медведчука” залишив далеко позаду себе цілу компанію претендентів на київську булаву. Це якщо брати цифри авторитетного Центру Разумкова, бо у “чорних” соціологів, опитуваннями яких переповнена мережа, Пальчевський взагалі ледь не доганяє Кличка.
“Разумковці” робили заміри ще до висунення Ірини Верещук кандидатом у мери Києва від “Слуги народу”. Тобто, її рейтинг поміряють пізніше. Утім навряд чи він перевищуватиме показники Пальчевського, який вже примелькався і має свого виборця. Та й в експертному середовищі є сумніви, що Верещук буде реальним суперником Кличка. Скоріше, її роль на київських виборах полягатиме в наступному: зібрати на себе весь негатив, який накопився у виборців до “слуг”, тобто, бути громовідводом; зробити ключовим елементом своєї кампанії “у всьому винен Порошенко”, ну і трохи Кличко, бо вони були разом; прозондувати, скільки в Києві виборців, які готові підтримати “слуг”, аби розуміти, яка кількість народу точно не віддасть голоси за діючого мера в другому турі. Цих виборців може підібрати Пальчевський.
Про те, що саме він є таємним кандидатом на столичного голову від “зелених” та “ОПЗЖ” Depo.ua вже писав. Його начебто незалежність дозволяє йому критикувати всіх. Навіть владу, тільки не самого Зеленського. Той у Пальчевського хороший хлопець, якого обсіли погані радники, неумілі керівники і неякісні депутати. Тобто, російська казочка про “доброго царя” і “поганих бояр”. І ця казочка на виборах працюватиме по одній простій причині: той, хто каже “Зеленський хоче змінити ситуацію, але йому заважають”, сидить у голові виборців, які голосували за Зе і його “слуг”, а нині розчарувалася в них. Вони ніколи не визнають, що помилилися, зате охоче перекладуть провину на свого вчорашнього кумира. Ми це проходимо від виборів до виборів, тому нічого нового.
Depo.ua вже застерігав Кличка, який почиває на лаврах майже обраного на третій термін мера столиці, що він може втрапити у ту ж пастку, в яку втрапив на місцевих виборах 2005 року, коли “доброзичливці” зіткнули його лобом із тодішнім міським головою Олександром Омельченком. Поки ці двоє чубилися, Леонід Черновецький, якого не сприймали серйозно, “зробив їх разом”. Тільки зараз у ролі Омельченка вже сам Кличко, в його ролі – Верещук, а Пальчевський – той третій, який, за задумом, має вийти у другий тур, скоротивши розрив з лідером хоча б на половину. І в другому турі за нього можуть підтягнутися виборці, які голосуватимуть за схемою “тільки б не Кличко”.
До речі, за тією ж технологією, що у Києві в 2005-му, у 2015-му “збили” тодішнього мера Миколаєва Юрія Гранатурова. Міцний господарник був упевнений своїх силах, аж поки за результати голосування не виявися третім зайвим, пропустивши поперед себе не тільки колишнього “регіонала” Ігоря Дятлова, але й темну конячку – висуванця “Самопомочі” Олександра Сєнкевича. Сєнкевич відставав від Дятлова більш ніж на 15%, але зумів мобілізувати свої виборців в перемогти в другому турі.
Ті, хто стоять за проектом “Пальчевський”, також сподіваються на подібний сценарій. Та ще більше – на “широку коаліцію” у Київраді, але без “Європейської солідарності” і з ослабленим і тому слухняним “УДАРом”. У Кличка, якого вже бачать тріумфатором мерських виборів, схоже про ризики “ширки” поки думати не хочуть.
Однак проект “Пальчевський”, судячи з його розкрутки, і не лише в Києві (у Харкові, Одесі), це довгограюча технологія. Її перший етап – взяття крісла мера Києва, або хоча б серйозний результат у другому турі виборів у столиці. Це відразу піднімає Пальчевського у вищу політичну лігу. В якій, не виключено, запустять у дію другий етап – “кандидат у президенти від Південного Сходу”, або “зшивач України”. Все залежатиме від тодішньої політичної кон’юнктури. Тобто, дуже схоже на те, що з Пальчевського готують суперника Зеленському на президентські вибори. На фоні якого нинішній глава держави виглядатиме як справжній бандерівець. Знову ж, якщо ми вже заговорили про аналогії, то це суперництво Кучми і Симоненка у 1999 році. Правда, все може скінчитися інакше.