Поштові та кур’єрські служби можуть втратити роботу через закон 4353

Законопроєкт №4353: реформування поштового сервісу чи створення нацоператора-монополіста та колапс для незалежних гравців ринку? Чому нові норми можуть створити перепони роботі кур’єрських служб? І як це позначиться на пересічних українцях, які користуються експрес-відправленнями? Про підводні камені нового закону «» поспілкувався з Ілоною Коваль, директоркою юридичного департаменту групи компаній Meest, яку очолює в Україні компанія ТЗЛП «Meest group».

Ілюстрація:

Плюси та мінуси нового законопроєкту

Поговоримо про скандальний законопроєкт 4353, який невдовзі, ймовірно, можуть ухвалити без будь-яких поправок. Спершу оглянемо плюси, оскільки з 2002 року до цього закону не приймали жодних змін, і безперечно, є й хороші моменти у цьому проєкті, а далі вже перейдемо до тих недоліків, які потребують доопрацювання.

Щодо позитивних моментів у цьому законопроєкті – свіжий закон має бути, бо реалії змінюються. З 2002 року змінилося дуже багато державних органів, функціонал яких був виписаний в законі, а зараз є зовсім інші органи з іншим функціоналом, і для того, щоб належним чином працювала поштова галузь – вона має бути зарегульованною. Окрім того, Україна має низку міжнародних зобов’язань, що стосуються поштового зв’язку, тому закон потрібен.

У законі мають бути врегульовані норми щодо сьогоднішніх реалій, які стосуються діяльності поштових операторів, їхніх прав, обов’язків, нагляду за універсальними послугами, щодо яких Україна взяла зобов’язання перед Всесвітнім поштовим союзом. Чітко мають бути виписані універсальні послуги та критерії повноважень і зобов’язань поштового оператора, який відповідає за надання цих послуг.

Якщо можна – більш доступно для пересічних громадян: які саме зміни можуть відчути прості українці? Це, до прикладу, створення якихось нових мегазахищених електронних скриньок і таке інше?

Насправді якихось мегазмін цей закон не передбачає. Редакція, яка є сьогодні, – це перехід з року в рік старої редакції проєкту закону, котрий намагається врегулювати і прописати певні моменти поштової галузі.

Що є новизною і не дуже доброю річчю – це прописування одного з елементів поштового зв’язку – кур’єрської галузі. Зараз в Україні «кур’єрка» дійсно нічим не регулюється, але з іншого боку – вона не може бути врегульована однією нормою в законі про поштовий зв’язок.

Поясню, чому: насправді кур’єрських служб є дуже багато, і не всі вони працюють у галузі поштового зв’язку. На сьогоднішній день ми масово користуємося доставленням їжі, квітів, ліків – і це все також «кур’єрка». Своєю чергою, якщо дивитися на закон про поштовий зв’язок у тому проєкті, про який ми зараз спілкуємося, – це буде частина галузі поштового зв’язку.

А якщо дивитися ще далі, то галузь поштового зв’язку вимагає реєстрації в реєстрі операторів. Що мається на увазі? Якщо буквально поставитися до тих норм, які запропонували щодо «кур’єрки», то всі суб’єкти господарювання, які мають у своїй сфері кур’єрську службу або навіть одного, можливо, мотокур’єра, мають увійти до реєстру поштового зв’язку, щоб відповідати всім нормам закону.

Тому я вважаю, що врегулювання «кур’єрки» в рамках цього закону є передчасним, бо воно вимагає вивчення сфери, де дійсно застосовуються кур’єрські послуги, і регулювання в рамках окремого нормативного акту.

Директорка юридичного департаменту групи компаній Mees дала ексклюзивне онлайн-інтерв’ю Фото:

Монополія «Укрпошти» й зростання цін на товари з-за кордону

Ви знаєте, вся ця історія для мене схожа на ту, яку обговорювали років 5-7 тому у Росії, коли під виглядом оновлення їхнього національного оператора зробили те, що зараз і є в РФ – монополію нацоператора. Мабуть, таким же шляхом хочуть піти й в Україні?

Це дійсно правда, такий же шлях простежується. В Україні намагаються призначеному оператору АТ «Укрпошта» надати виняткове право на пересилання поштових відправлень.

Якщо зазирнути в мотивацію, для чого це роблять, то проєкт посилається на виконання вимог угоди, укладеної з ЄС, але для тих, хто читав ці вимоги і бачив, які обов’язки взяла на себе Україна перед ЄС, у ст.110 угоди між Україною та ЄС чітко заборонена монополія на пошту і «кур’єрку». Тобто надання преференцій і прав тільки «Укрпошті» на здійснення пересилання міжнародних відправлень позбавить пересічного громадянина права вибору кур’єрської чи поштової служби, котра забезпечить йому отримання посилки від родичів за кордоном, наприклад, або замовлення, яке громадянин зробив в іноземному інтернет-магазині. Адже не секрет, що ціни на бренди в Україні значно вище, ніж за кордоном. І не секрет, що в Україні не настільки розвинена легка промисловість, щоб дати можливість обрати ті чи інші товари, але нині ти маєш право замовити собі товар у межах, дозволених законодавством, сплатити офіційно податки та користуватися цими товарами.

Якщо говорити про те, що буде, якщо приймуть цей закон, то я вважаю, що всі, хто не хоче працювати через державного оператора, просто перейдуть на буси, які їдуть в Україну та через кордон доставляють товари. Сьогодні ж громадянин легально замовляє собі товар з-за кордону або йому пересилають родичі, декларує та сплачує якісь платежі, якщо сума товару більша, ніж 150 євро. Цих платежів не буде з моменту прийняття цього закону.

Відповідно, якщо утворюють монополію, то одразу зростуть ціни на вартість послуги на 15-30%, за прогнозами. І відповідно, люди буть очікувати на свою посилку в рази довше?

У рази довше, бо є ресурс певної компанії, яка може щось виконати, тобто наразі державний оператор за своїми можливостями та масштабами не готовий потягнути весь міжнародний ринок поштових відправлень. Якщо дивитися перехідні положення закону, «закон набуде чинності з доступної дати після його опублікування», це, грубо кажучи, означає, що сьогодні цей законопроєкт прийняли, завтра опублікували, а післязавтра «Укрпошта» готова взяти на себе цю всю масу відправлень? І чи готові люди замовляти ці відправлення надалі?

Зросте не тільки вартість пересилання відправлень, зросте вартість товарів в Україні, починаючи з брендів та товарів, котрі є у нас в країні. Люди з діаспори, які намагаються допомагати своїм родичам в Україні, перейдуть на відправлення через буси, котрі будуть їздити через кордон.

Чи відомо вам, яка матеріально-технічна база «Укрпошти», що стосується цих МППО? Чим там забезпечені? Якщо можете, то порівняйте з приватними ММПО.

Фізично я на цих МППО не була, але можу логічно стверджувати, що до 2015 року існував нормативний акт, який регулював вимоги, що має бути безпосередньо на МППО.

Якщо говорити про приватні структури, то вони більш гнучкі в стані прийняття рішень і швидше погоджують купівлю безпосередньо рентгенів, відеоспостереження, обладнання кімнат для перебування митних органів, обладнання митних зон для посилок, і це не потребує певних довгострокових етапів для прийняття рішень в цьому плані. І, як мені відомо, приміщення приватних структур в кращому стані, тільки тому, що тут є інвестиції, які швидко обертаються, і відповідно ми бачимо певний результат.

Наскільки мені відомо, в «Укрпошті» є 4 ММПО, і я можу говорити про одне, яке є у Львові та задишає бажати кращого на вигляд. Давно не оновлюються сканери, які там є, і, гадаю, інфраструктура суттєво гірша. Для того, щоб це покращити, необхідно інвестувати гроші, а для цього потрібно або залучити позику через якісь кредити (але через те, що це державна компанія – вона не може просто так взяти позику, бо їй необхідно буде передати в іпотеку чи заставу якесь обладнання, і це через технічні процедури набагато довше), або отримати дотації від держави, а це вже витрати з бюджету.

У цьому випадку не можна казати, що цей закон не потребує додаткових витрат. Він буде потребувати дуже багато витрат, якщо ми хочемо, щоб усе працювало належним чином. Це, щонайменше, збудувати ще …надцять ММПО, щоб увесь цей обсяг, котрий є на ринку, перетік до «Укрпошти».

Що таке ММПО та ЦСС?

А за власні кошти «Укрпошта», звичайно, це зробити не зможе, тому ми знову будемо змушені фінансувати будівництво нових ММПО і віддавати свої податки на те, щоб хтось збагачувався, грубо кажучи. А скільки загалом є ММПО в Україні у приватних операторів і в «Укрпошти»?

Читайте також:  Скандальне будівництво на Докучаєвській: ДАБК проінспектує об’єкт | -

Є офіційно затверджений реєстр ММПО. Чітко скажу, що є 8 гравців на ринку, котрі мають ММПО. Один з них неактивний вже сьогодні. Загалом, на сьогоднішній день, 11 працюють.

ММПО безпосередньо працюють у таких зонах, де розміщена митна зона, є рентгени і всі відправлення проходять через них. Митник має право зупинити будь-яке відправлення, якщо бачить, що за описом воно не відповідає вмісту, розпакувати, подивитися, що є всередині, і у випадку недекларування якихось товарів – скласти відповідний протокол.

Пояснімо, що таке взагалі ММПО, і чим відрізняється ММПО від ЦСС, бо «Укрпошта» всіх заспокоює й каже, що приватні оператори теж зможуть використовувати ці ж ЦСС.

Насправді ММПО і ЦСС – це геть різні речі. ММПО – це підрозділ митного оформлення поштових відправлень, і його може мати тільки поштовий оператор, ЦСС – це приміщення для розмитнення міжнародних експрес-вантажів і його може мати не тільки поштовий оператор, а й експрес-перевізник, тобто ми вже тут твердження «Укрпошти» спростовуємо.

Для того, щоб приватний поштовий оператор отримав ЦСС, йому потрібно стати міжнародним експрес-перевізником, знайти партнерів, підписати договори, бо для того, щоб відкрити ЦСС, потрібно показати мережу операторів міжнародних експрес-відправлень, які між собою переміщують ці відправлення.

Як відомо, статус міжнародного експрес-перевізника – це, швидше, термін українського законодавства, бо не всі країни мають таких перевізників. Тому сказати – це одне, але якщо для них це так просто і легко, то будь ласка, покажіть, де це виписано, бо я не бачила механізму, в який спосіб за одну мить оператор поштового зв’язку може стати експрес-перевізником і відкрити ЦСС. Йому необхідно напрацювати зв’язки, контракти, створити мережу і тільки тоді він зможе відкрити ЦСС.

Крім того, є ще розбіжності щодо пересилання поштових відправлень. Нюанс у тому, що коли ми говоримо про пересилання через ЦСС, то це може бути щось, що замовлено за кордоном і що має рахунок-фактуру, де чітко визначена ціна цього товару, воно проходить через ЦСС, митниками перевіряється, чи цей товар дійсно відповідає своєму ціннику, який вкладено у товар, і чи дійсно за нього не треба сплачувати додаткові платежі.

Якщо ми говоримо про пошту, то це дуже часто особисті речі громадян. Наприклад, є дехто в Канаді чи Європі, хто купив своїм родичам щось і хоче передати це в Україну. Він не хоче передавати це разом з товарними чеками або хоче якісь власні речі передати, де чеків взагалі не буде. Воно не зможе проїхати через ЦСС, тому що для ЦСС є трішки інше документальне оформлення – там має бути документ, який підтверджує вартість цього товару.

Крім того, нам всім відома послуга «Cash and delivery» – пересилання поштових відправлень з післяплатою. Післяплата – це фішка, яка притаманна поштовим відправленням, і наразі у світі люди хочуть заплатити за поштове відправлення, його помацати, поглянути на нього, можливо, навіть приміряти і лише потім за нього розрахуватися, а ця послуга не притаманна міжнародним експрес-відправленням. Тому, коли товари в даному випадку підуть через ЦСС, то я не бачу механізмів, як застосувати послугу «Cash and delivery». Тобто люди втратять можливість подивитися на товар, а потім за нього заплатити, а не всі готові платити наперед.

Підсумуймо відмінності експрес-посилок і поштових відправлень. Експрес-товар – це той товар, на який визначена конкретна ціна та документальне підтвердження, а поштовим відправленням може бути якась особиста річ?

Вони відрізняються за наповненням. По-перше, поштове відправлення дуже обмежене: окрім українського законодавства, є Всесвітній поштовий союз, який чітко регулює, що не може бути вкладено у поштове відправлення, тобто ми тут вже обмежені. Водночас у цьому випадку держава убезпечена, що в Україну не прийде те, що може бути вкладене в це поштове відправлення.

По-друге, поштове відправлення обмежене у вазі, тобто більше 30 кг не може бути відправлено.

По-третє, якщо говорити про вкладення, то це можуть бути, крім товарів, які мають чек, товари особистого призначення, які не мають чека. Є в мене хтось за кордоном, хто захотів мені зробити презент – він купив цей товар і переслав мені, а чек не вкладає, бо це презент. Своєю чергою, в декларуванні він обов’язково пише, що це «макарони, кофтинка, спідничка», і воно проходить через рентген, та митниця ідентифікує «макарони, спідничку» тощо, приблизна вартість така-то – окей, якщо воно вкладається у 150 євро, то воно їде далі. Якщо, на думку митниці, воно не вкладається у 150 євро – митник його зупиняє, розраховує мито та ПДВ, отримувач сплачує це, і лише потім посилка йде далі.

Крім того, вони відрізняються за способом оподаткування. Посилки їдуть у ДП, тобто якщо від одного відправника до ДП потрапили дві посилки, вони сумуються за своєю вартістю, і на них нараховуються платежі. Якщо говорити про міжнародні експрес-відправлення, то кожне з них індивідуальне. Наприклад, якщо в одній вантажівці приїде декілька відправлень, то кожне буде окремо оподатковуватися.

Найбільша різниця – це «Cash and delivery», люди не зможуть скористатися послугою післяплати в ЦСС, бо це суто поштовий термін, і навіть якщо хтось придумає якийсь механізм, то він не буде цілком правильним, поки це не регулюється в рамках чинного законодавства.

Тільки два роки тому операторам поштового зв’язку надали можливість здійснювати цю послугу самостійно, отримавши ліцензію НБУ, тобто до цього це право мала лише «Укрпошта», а оператори вибили це право для себе, мотивуючи його необхідність. А тепер виглядає так, що це право вони не зможуть ніде реалізувати, бо в них заберуть можливість пересилати міжнародні відправлення.

Лише 2 роки тому поштовим операторам дали право здійснювати послугу “Cash and delivery” Фото: Meest

Що таке поштова консигнація?

Поштова консигнація – це об’єднання одним відправником декількох відправлень в одне ДП і пересилання на різних отримувачів на території України.

Наприклад, є інтернет-магазин за кордоном, в якому різні користувачі з України позамовляли різні відправлення – він їх упаковує, об’єднує і відправляє через поштового оператора іншої країни на поштового оператора України, і вони доставляються всім отримувачам на території нашої країни.

Якщо в межах цієї ДП буде 2-3 посилки на одного отримувача, то вони сумуються, з них сплачуються податки відразу. Якщо відправлення на одного отримувача перевищує 150 євро, то воно також сплачується. Це можливість консолідувати відправлення від одного отримувача. Таке можна зробити і навпаки – з України.

Такі відправлення можуть бути і з післяплатою, і з «Cash and delivery».

Які зміни відчують пересічні українці?

Уявімо, що законотворці доб’ються свого і ухвалять законопроєкт. Як зміниться робота провідних поштових операторів, які мають ці ММПО? Наприклад, оператори з Росії були змушені виїхати за кордон, і мене турбує доля наших операторів.

В разі прийняття цього законопроєкту в такій редакції оператори повинні припинити свою діяльність. Окрім того, вони повинні розірвати контракти, котрі вони не зможуть виконати, а подібні контракти є не тільки з приватними поштовими службами, а й із державними поштовими службами інших країн, і це свідчить про те, що державні служби інших поштових країн не завжди хочуть працювати з державною поштовою службою України.

Звичайно, зазнають збитків, звільнять людей, бо за один день перепрофілювати свою діяльність – дуже складно. Здебільшого оператори, які мають ММПО, самостійно не здійснюють доставку територією України – вони, як правило, мають залучених суб’єктів, і їм доведеться позбавити частини хліба залучені кур’єрські служби або поштових операторів, котрі це здійснюють.

Тобто вони не зможуть перепрофілюватися за один день на іншу сферу діяльності і точно не встигнуть відкрити ЦСС, щоб через нього працювати. Це все питання не одного дня.

Крім того, якщо говорити про Всесвітній поштовий союз, то він не забороняє використовувати ММПО приватним поштовим операторам, а навпаки, навіть давав приватним структурам поштові коди в своєму реєстрі, бо вони розуміють, що ці поштові оператори також мають працювати – ринок розвивається і вимагає нових учасників.

А пересічні українці як це відчують? Вони не зможуть за післяплатою купувати товари або зможуть робити це тільки через «Укрпошту»? Та відповідно, ціни зростуть на 15-20%, і ми можемо очікувати на значне затримання своїх посилок?

Читайте також:  ОПГ Коломойського - влада, яку ви заслужили. Вступ

Так, винятково через «Укрпошту». І, звичайно, очікується підвищення цін. Потрібно звернути увагу, що «Укрпошта», маючи статус призначеного оператора, виконує певні зобов’язання перед Всесвітнім поштовим союзом і, дай Бог їм виконувати ці обов’язки належним чином, адже через те, що їм дали ці обов’язки – вони отримали певні преференції в законі і до сьогоднішнього дня вони мають часткову монополію. Окрім того, вони мають дотації з бюджету. Хай вони виконують свої обов’язки. Однак якщо при цьому так активно розвиватися та забирати весь ринок – ринок «просяде», і воно просто кудись все зникне.

«Укрпошта» не зможе виконувати свої обов’язки, якщо всі ММПО закріплять тільки за ними, бо на сьогодні ми і без цього бачимо постійні затримки посилок.

Звичайно, так, бо інфраструктура стара, ММПО тільки чотири, і якщо порахувати весь трафік, який входить в Україну, і порахувати, що за день створити ЦСС не зможуть, адже невідомо, як через них працювати з поштовими відправленнями і «Cash and delivery», то, думаю, буде колапс.

Нові норми закону можуть спричинити поштовий колапс, – Коваль Фото:

А чи бували такі колапси в «Укрпошти», тому що, як ми розуміємо, більшу частину посилок нацоператор забирає собі? Чи це розподіляється рівномірно?

Нацоператор працює з державними поштовими службами, і зараз їм надали можливість працювати з приватними поштовими службами, тобто з держслужбами вони працювати зобов’язані, а з приватними – за домовленостями. Звичайно, що колапси бувають і вони бувають різні, не тільки тоді, коли ти думаєш, що вони можуть статися, але й техніка підводить, приміщення підводять, персонал підводить.

«Соціальна функція» й державні дотації: на чому заробляє «Укрпошта»?

Поговоримо про фінансові показники. Сьогодні «Укрпошта» сама на себе не заробляє. Приватні поштарі здатні заробляти та себе забезпечувати, а чому нацоператор так не може?

Я не фінансист, щоб так відверто відповідати на ці запитання, але, по-перше, «Укрпошта» є акціонерним товариством, яке розміщує свою звітність, де можна побачити динаміку за всі роки.

По-друге, не думаю, що кожен приватний поштовий оператор може собі дозволити такий дорогий топменеджмент, який має «Укрпошта», тобто це просто захмарні витрати, як на мене.

По-третє, можливо, вони дійсно інвестують та намагаються у щось вкластися, але це є величезний організм, і мені дивно, як вони взагалі не спрацьовують, бо якщо подивитися на механізм преференцій, котрі вони мають, то у них майже безкоштовні приміщення на місцях, у всіх законодавчих ініціативах вони наголошують, що місцеве самоврядування має їм сприяти в наданні приміщень практично безкоштовно.

За таких практично нульових інвестицій, цікаво, куди поділися їхні доходи, коли вони декларують свої об’єми, тобто тут не треба бути знавцем в галузі математики або економіки, щоб скласти всі ці цифри. Вони ще й дотації отримують в результаті.

Знову ж таки, невідомо куди ці цифри діваються. Тому що, якщо говорити про дотації, то вони, з одного боку, надаються на універсальну поштову службу, а з іншого боку, щоб забезпечити цю універсальну поштову службу, окрім дотацій, вони мають ще й монополію, тобто певні речі, які ніхто не може робити на ринку України, крім «Укрпошти».

Також всім відомо, що нацоператор чудово заробляє на марках. Тобто вони можуть бути для нас непопулярними та застарілими, але неодноразово на зустрічах про поштовий зв’язок ставилося питання, що ці марки друкуються не тільки для України, тобто є певна сфера, де може заробляти і працювати тільки нацоператор.

І в результаті вони прикриваються тим, що в них є якась соціальна функція, котра називається «універсальна послуга». Та немає вже тієї соціальної функції, бо соцфункція – це насамперед пересилання листів та дрібної кореспонденції за дрібні гроші далеко в село. Я не думаю, що на сьогодні залишилися такі населені пункти, де немає мобільних телефонів, і бабусі пишуть листи. Тобто це дійсно є зобов’язанням перед ВПС, але якщо порахувати співвідношення до тих міжнародних відправлень і тієї електронної комерції, яка пересилається в Україну, то це напевно 2%.

Тобто дотації їм видають за ці соціальні послуги?

Так, це їхнє зобов’язання, як призначеного оператора. Для того, щоб працював призначений оператор – держава повинна його якось фінансувати або дати монополію. В Україні ж є і монополія на певні речі, і дотації. Не думаю, що в Європі призначені оператори мають стільки привілеїв від держави.

Які послуги може виконувати винятково “Укрпошта”? У чому у них є своя монополія?

Пересилання всіх листів до 50 грн. Якщо подивитися на всю кореспонденцію, де ми працюємо з державними органами, з судами тощо – це все преференція «Укрпошти». Згідно з законом, суд має відправити документ із повідомленням про вручення, з описом вкладення, і це все – їхні преференції. Вартість такого відправлення становить 40-50 грн для маленького конвертика, і ми також часто користуємося послугами «Укрпошти», бо тут їхня монополія. Я особисто багато відправляю, бо мене змушує закон.

Проаналізуймо фінпоказники цього року, 2019 та 2018 років. Які висновки можна зробити? Чи заробила «Укрпошта» без дотацій? Чи стала вона прибутковою або навпаки показники впали?

Я дивилася показники за 2019 та 2018 роки, і вони були збиткові, попри те, що в них були дотації. Щодо розміру дотацій – не готова розмовляти, який він був, але я думаю, що не менше, ніж пів мільйона, і знову ж вони залишилися збитковими.

Насправді, як мені здається, їм потрібно вести свою звітність в розрізі «універсальна послуга» і всі інші послуги, і державі приймати рішення про дотації тільки після того, як вона побачить, які насправді збитки «Укрпошта» отримала від універсальної послуги. Бо в іншому випадку держава просто дотує діяльність поштового мега-монстра.

Можливо, вам відомо щось з приводу того, що Смілянський вже давно не декларує своє майно, автомобілі та статки останні роки?

На жаль, не володію цією інформацією, бо мало цікавить його життя. Я просто розумію, що в цій сфері має працювати не тільки людина-бізнесмен, яка турбується про свій оклад. Він має також турбуватися про статки працівників, які приносять йому дохід. Якщо подивитися на бідних поштарів, які ходять у будь-яку погоду, під час пандемії, за мінімальну заробітну плату, то мені просто стає їх шкода.

Гендиректор “Укрпошти” Ігор Смілянський Фото з відкритих джерел

5-6 тисяч гривень і 1 млн 600 гривень…

Окрім того, треба звернути увагу, що, крім монополії, «Укрпошта» перетягує на себе відповідальність за фінансові послуги, пенсії, тобто вони хочуть стати «Поштовим банком України», вони хочуть надавати всі можливі послуги. Покажіть краще клас якоїсь однієї послуги, а потім беріть на себе решту, але беріть лише на конкурентних умовах.

Законопроєкт 4353 і поштова контрабанда: чи є зв’язок?

Я спілкувалася з народним депутатом Скічком із транспортного комітету ВРУ, якого теж вписали в перелік ініціаторів цього проєкту. Все, що він встиг нам сказати – це те, що закон покликаний уникнути контрабанди. Розкажіть, будь-ласка, про поштову контрабанду.

Подивімося загалом на поняття «контрабанда». Якщо про неї говорити, то, щоб якась річ стала контрабандою, потрібно, щоб вона була валютною цінністю або художньою цінністю, яка перевозиться без спеціального документу, тоді неважливо, скільки вона коштує – вона стає контрабандою.

Якщо говорити про контрабанду поштових відправлень, то вона має бути переслана поза митними постами. Тут таємно не вдасться це зробити, бо приїжджає машина та опломбовується, заїжджає на рентген та перевіряється, що всередині. Тобто враховуючи всю процедуру розмитнення – це не буде контрабандою.

Недекларування певних товарів, наприклад, людина пише «макарони, гречка» тощо, а всередині ще є парфуми. В даному випадку це не є контрабандою, бо, щоб вона нею стала, потрібно, щоб вона коштувала понад 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Це за своєю ціновою категорією не може бути контрабандою. Недекларування – це правові наслідки митних правил та складення протоколу.

Читайте також:  Приходько Борис Вікторович: в Раді засідає спільник Юри Єнакієвського, Арбузова та Януковича який вкрав у України мільярди

Тобто все, що вище 17 тисяч гривень?

Таке буває дуже часто, люди описують бланк поштовий, а він не дуже великий. Митниця бачить та розпаковує, складає протокол про порушення митних правил, і далі відповідно сплачується різниця у вигляді митних платежів або конфіскується відправлення, в залежності від грубості порушення. Якщо відбувається конфіскація, то митник звертається до суду, і людині виписують штраф, тобто за своєю сутністю це вже не контрабанда.

Слово «контрабанда» вже ріже вуха, бо контрабанда – це коли буси переїжджають невідомо з чим через кордони, дають комусь хабаря, і ніхто не дивиться, що всередині. Це контрабанда. А тут – ані за суб’єктним складом, ані за вартістю відправлення. Я не знаю, що треба у відправлення запхати, і як воно має пройти, щоб вважалося контрабандою. Сама суть діяльності ММПО не дозволяє існувати контрабанді.

«Укрпошту» ж недавно спіймали на контрабанді телефонів чи чогось ще під час перевезення.

Це, мабуть, була якась партія, яка перевищила вартість, а про це ми тільки-но говорили. Наприклад, є партія товарів, яка перевищує 1000 неоподаткованих мінімумів, і тоді включається момент контрабанди.

Тобто, якщо товар коштує менше 17 тисяч гривень, то він не є контрабандою, та навпаки?

Якщо товар коштує менше 1000 неоподаткованих мінімумів, то тоді це не контрабанда, крім якихось культурних цінностей, бо вони завжди повинні бути задекларованими, незалежно від їхньої цінності. Тут є спеціальна процедура.

Відправником є фізична особа або юридична особа за кордоном, а не поштовий оператор, але для того є зона митного контролю, де все переглядається. У ММПО все постійно переглядається, оновлюється ресурс, купуються нові рентгени, тому це все не так просто, як здається.

Олексанр Скічко є одним з ініціатором проєкту закону 4353 Фото:

Скільки сплачує щомісяця митних платежів ваша компанія і, можливо, вам відомо, скільки митних платежів сплачує «Укрпошта»?

Митні платежі сплачуються від імені громадян, тобто їхній прямий обов’язок сплатити, а ми це адмініструємо. В середньому, за 2020 рік – це близько 10 мільйонів щомісяця. Це всі відправлення, вартість яких перевищує 150 євро, якщо говорити про мито, та 100 євро, якщо говорити про ПДВ.

Люди готові платити. Просто дайте їм можливість використовувати цю послугу, і вони будуть оплачувати всі посилки, які коштують більше 150 євро.

На жаль, про «Укрпошту» мені невідомо, бо це непублічна інформація.

Як поштові оператори ставляться до нового законопроєкту?

Яка ваша особиста позиція з приводу цього законопроєкту?

Закон має бути прийнятий, з урахуванням чинного законодавства та обов’язків перед ЄС. Якщо ми говоримо про чинне законодавство, то є закон про регуляторну політику, і такі закони постійно обговорюються, коли приймаються.

Вибачте, коли ми рік тому обговорили його в одній редакції, і там не було монополії, а зараз без публікації на сайті Міністерства інфраструктури цей закон просто подається у Верховну Раду, щоб це було швидше… Якщо говорити про процедуру подання Кабміну нормативного акту у вигляді закону, треба пройти цілу низку всіх міністерств, і це дуже довго. Тому у даному випадку Мінінфраструктури спробувало все зробити через нардепів, щоб було швидше. Та вони навіть не приховують у записці до цього законопроєкту, що авторами закону є «Укрпошта» і Міністерство інфраструктури.

Люди, ми з 2000-х років збираємося в рамках круглих столів та обговорюємо це питання. Якщо вам дійсно потрібно прийняти цей закон, то йдіть процедурно. Треба домовитися, і ми його приймемо. Не робіть таке зненацька, тому що я як керівник юридичного відділу приватного поштового оператора, нон-стоп переглядаю всі законопроєкти на сайті ВРУ, я звикла до таких «ножів у спину» за весь час.

Я побачу це у той же день на сайті, коли його розмістили, але не всі мають таку можливість подивитися. Я думаю, що, мабуть, навіть не всі гравці ринку про таке знають.

Треба прийняти, але не регулюйте в рамках закону якісь свої додаткові бажання і не пишіть, що ці бажання – виконання вимог ЄС. Ми також піднімаємо норматив з зобов’язаннями, які у нас є перед Європейським Союзом, і там чітко написано чорним по-білому «монополії не може бути у сфері поштового зв’язку».

Наскільки мені відомо, Мінінфраструктури активно обговорювало цей законопроєкт з поштовими операторами торік, і ви кажете, що цієї скандальної 17 статті там не було.

Там не було норми про монополію зі статті 17. Насправді обговорення триває, мабуть, 7-8 років, і ми регулярно у жовтні-грудні обговорюємо це і намагаємося внести зміни у закон про поштовий зв’язок. Ми зустрічаємося, намагаємося домовитися, а потім з’являється якийсь проєкт. А цього року пішли далі та подали його у ВРУ без обговорення.

Тобто обговорювали одне, а подали інше?

Так, обговорювали іншу редакцію, не ту, що потрапила у Верховну Раду. Щонайменше, у тій редакції, яка була обговорена, не було монополії на розміщення місць ММПО для призначеного оператора.

Зараз ми бачимо, що міністр Криклій активно лобіює цей законопроєкт, пише в соціальних мережах і на урядовому порталі про те, який цей закон класний і як його потрібно ухвалювати. Мабуть, бачить якусь свою зацікавленість у цьому.

Напевно, це так. Його потрібно ухвалювати, але він не такий класний, щоб його ухвалити в такій редакції.

Я намагалася знайти інформацію про поштову монополію у Казахстані, але не змогла. Мабуть, вам щось з цього приводу відомо?

У Казахстані така ж історія, як у Росії та Білорусі – прийняття нового закону з гаслами, що потрібно оновити, щось реанімувати, норми зробити свіжими, а в кінці виходить монополія одного поштового оператора. Ринок належить одній структурі, яка сама належить державі.

Можливо, у майбутньому ця структура буде приватизована, а потім гроші підуть державі, але для того, щоб така приватизація відбулася з якимось шаленим успіхом, потрібно, щоб цей об’єкт господарювання мав якусь «родзинку», але в цьому випадку родзинкою є монополія, яка означає, що він точно буде успішним в сфері бізнесу.

Закон має бути ухвалений, але не в чинній редакції, – Коваль Фото:

Ми спілкувалися з засновником компанії «Delivery», і в них немає власного ММПО. Як вони від цього постраждають?

Мені складно про це сказати, бо «Delivery» – мабуть, внутрішній поштовий оператор, і вони працюють тільки на ринку України, але у нас також є оператори, котрі працюють на ринку України і працюють за кордоном.

Серед таких компаній, які працюють на ринку України, найвідоміша – це компанія «Meest», бо «Нова пошта» не працює за кордоном як поштовий оператор. Вони мають власну іншу структуру, яка має ЦСС та займається експрес-відправленнями, але ця структура не називається «Нова пошта» – це одна з компаній групи.

Якщо говорити про те, що буде, якщо приймуть закон, то не буде нічого, тому що ніхто не встигне переключитися або перепрофілюватися для того, щоб продовжувати працювати. Це не якийсь «рубильник», який ти переключив, і воно почало працювати в іншому напрямку, бо потрібні роки роботи, щоб змінити процес, змінити персонал та укласти контракти. Й мільйонні санкції за невиконані контракти будуть просто розривати, тому що ці контракти не підписуються на один рік.

Ти береш участь у тендерах, виграєш, даєш банківську гарантію, бо Європа цього вимагає, там не буває щось просто так. Ти повинен будеш підтвердити, що ти можеш виконати свої зобов’язання. І просто твоє слово рідко їх влаштовує, як правило, вони хочуть певні додаткові гарантії. А що таке додаткові гарантії? Це гроші, які втратять поштові оператори, котрі працюють на міжнародному ринку.

 

Leave a Reply