“Сигнал Москві”: як минув візит Блінкена в Україну

Під час візиту Блінкен запевнив, що США підтримують Україну в боротьбі з окупантом
Минулого тижня Україну вперше відвідав високопоставлений представник адміністрації президента США держсекретар Ентоні Блінкен. Україна стала шостою в переліку країн, куди приїхав головний дипломат США за трохи більше ніж 100 днів адміністрації Байдена. За результатом візиту, з одного боку, ми вкотре почули про підтримку з боку американців, а з іншого – Штати дали нам зрозуміти просту істину: нинішнього темпу реформ та боротьби з корупцією в Україні недостатньо. Тому навряд чи цей візит можна назвати на 100% проривним, і саме тому The Washington Post назвав статтю про візит держсекретаря США в Україну “Кисло-солодкі месиджі Блінкена Україні”.
Але хто точно отримав несолодкий месидж після цього візиту, то це Росія. Америка запевнила, що налаштована рішуче щодо агресивного Кремля й підтримує Україну в боротьбі з окупантом. Щодо практичної допомоги, а ми на неї розраховуємо, то Штати запевнили, що лише розглядають можливість її надання Україні. Про те, на які насправді недоліки Вашингтон вказав Києву та чи зрозуміли на Банковій послання Штатів – у сюжеті “Підсумків тижня”.
Держсекретар США Ентоні Блінкен – перша скрипка американської зовнішньої політики, корінням з України. Прадід нині впливового американця був письменником із Переяслава, а його дідусь народився в Києві.
“Дідусь жив тут до 7 років, поки не переїхав до США, він був занадто малим, аби щось пам’ятати, але згадував, що наш прадід розповідав про наше коріння”, – зазначив Блінкен.
На землю прадідів Ентоні Блінкен вперше приїздив 2015-го, після Революції Гідності. Тоді він був заступником держсекретаря адміністрації Барака Обами й занурився в українські проблеми. Вдруге, на новій посаді, приїхав нині. До України держсекретаря Америки привела насамперед військова агресія Росії в центрі Європи. І цей короткий візит команди Байдена перетворився для Києва на пильні дипломатичні оглядини й ревізію внутрішніх реформ.

Тим паче, що реформу управління держкомпаніями, аби воно було незалежним та прозорим,
кілька років тому запроваджували саме з американськими партнерами. Обіцяли багато, а що зробили? Як просуваються чи то стопоряться українські реформи, ретельно контролюють західні дипломати. І хоч як відбивався президент, Банковій натякнули прямо: треба розпочати довгообіцяні зміни в судах та правоохоронній системі, а ще – не допустити відкату антикорупційної реформи.
“Є дуже багато сил, які виступають проти реформ і боротьби з корупцією. До них належать зовнішні сили, такі як Росія, та внутрішні – олігархи і впливові особи, які переслідують власні інтереси незаконними методами”, – уточнив Блінкен.

У протидії Росії американці пообіцяли підтримувати й надалі. Але чи збільшать допомогу, ще подумають. Про додаткове озброєння “тут і зараз” говорити зарано.
“Ми детально обговорили підтримку, яку ми надаємо Україні, аби вона посилила свою безпеку й захист. Ми дуже активно працюємо над цими питаннями”, – підкреслив Блінкен.
Саме через скупчення військ Путіна на лінії зіткнення питання української безпеки гостро стоїть на світовому порядку денному. Звісно, не без гучних заяв Америки. І нинішній візит держсекретаря – різке дипломатичне попередження Росії.
“Вони чітко дали сигнал Москві про те, що подальша ескалація вздовж кордонів з боку Росії може мати непоправні наслідки”, – пояснив заступник глави Адміністрації президент (2015-2019 рр.) Костянтин Єлісєєв.
Дали Кремлю сигнал і щодо “Північного потоку-2”. Тут американська та українська сторони знайшли тверду спільну позицію – протидіяти його запуску.
“Незважаючи на те, що на 94% завершено будівництво, до запуску цього обхідного газогону й такого собі Троянського коня в енергетичну безпеку Європи ще довго, але ризики компромісів можуть бути”, – зазначив колишній надзвичайний і повноважний посол України у США Валерій Чалий.
Компромісів, імовірно, шукатимуть саме під час зустрічі президентів Джо Байдена та Володимира Путіна. Хоча поки що не кажуть, де і коли, але про Україну там точно згадуватимуть. Водночас Ентоні Блінкен запевнив, що Україна ніколи не повинна сумніватися у США.
“Перед зустріччю президентів США та Росії дуже важливо скоординувати наші спільні дії не тільки України та США, а й G7”, – наголосив Чалий.

А от щодо вступу України до НАТО або хоча б отримання плану дій щодо членства в Альянсі, то гучних обіцянок від американської сторони не лунало, хоча Банкова запитувала і про це.
“Країна, яка має намір вступити до НАТО, повинна розуміти, що вона мусить відповідати необхідним стандартам і бути готовою збільшити безпековий потенціал Альянсу”, – заявив Блінкен.
Наскільки готова Україна, Ентоні Блінкен та його делегація прозондували й під час зустрічі з лідерами парламентських фракцій. Альтернативну позицію щодо стану справ пошукали у спілкуванні з представниками громадськості.
“Ім не треба нічого пояснювати, абсолютно чітка позиція, що нам треба переходити від розмов, від солодких співів, від відосиків – до реальної конкретної роботи. Ми дістали підтримку й потужний месидж про те, що реформи мають бути захищені та продовжені”, – зазначив лідер “Європейської солідарності” Петро Порошенко.
Візит Ентоні Блінкена на Банковій уже назвали новим етапом українсько-американських відносин. А президент Зеленський навіть запросив Джо Байдена в гості. Запрошення держсекретар разом із своїми враженнями повіз у Білий дім. А от чи прийме пропозицію зустрічі американський президент, залежить передусім від України – чи впорається вона з домашніми завданнями від західних партнерів.
Ірина Сисак, Юрій Усік, “Підсумки тижня”