Звичайне диво власними руками: на Харківщині активісти змінюють громаду | –

0

Масажист-реабілітолог і депутат з передмістя Харкова Дмитро Грінвальд узявся за реабілітацію… інфраструктури. Разом із однодумцями саджає дерева, будує ковзанки, ремонтує огорожі стадіонів і повертає освітлення вулиць. Керівник Дергачівського відокремленого підрозділу «Стоп корупції» розповів про особливості роботи у своєму регіоні.

Ілюстрація:

ОБЛИЧЧЯ

Лікар-масажист-реабілітолог, а віднедавна і депутат селищної ради  підіймає на ноги хворих із важкими ортопедичними захворюваннями, працює з ДЦП. Утім в останні 3 роки до улюбленої роботи додалося хобі – волонтерство і громадська діяльність.

«Раніше я був нормальною людиною, активістом став не так вже і давно, – жартує Дмитро. – І цьому посприяв один випадок. Сталося так, що молодша дитина записалась у гурток гри на гітарі до Харківського будинку піонерів. Селище Солоницівка, де ми мешкаємо, розташоване за 4 км від Харкова. Утім щоб дістатися маршрутки, потрібно перейти трасу з насиченим трафіком. А регульованого пішохідного переходу немає! Найближчий світлофор – за 5 кілометрів».

Виявилося, що ця проблема хвилює не лише родину Дмитра. Тоді зібралися кілька десятків родин небайдужих і разом із дітьми вийшли на акцію протесту з вимогою обладнати світлофором перехід через трасу поблизу селища. Зверталися до голови ОТГ, збирали підписи, подавали звернення. Тоді акція була гучною.

Скріншит:

Активісти з’ясували, що питання має розв’язуватися в Харківській облдержадміністрації. Дмитро поїхав туди вимагати світлофор.

А за кілька днів йому стали телефонувати з податкової – з перевірками. Дмитро з’ясував, що податкову нацькував голова ОТГ – через скарги.

З чиновниками в області активісти порозумілися, підтримку знайшли у тодішньої заступниці голови ОДА Світличної. За пів року обласна влада змінилася, й активістам довелось усі кола узгоджень пройти знову. Уже переобрана обласна рада ухвалила програму розвитку, до якої внесла і обладнання світлофором переходу, а також встановлення двох зупинок громадського транспорту. Проєкт «потягнув» на 680 тис. гривень. Та вже цього року жителі Солоницівки мають нарешті дочекатися світлофора на трасі.

Поки чекали на запуск бюрократичних механізмів, аби не нудьгувати, згуртовані солоницівці узялись до волонтерства. Дмитро Грінвальд ініціював прибирання у лісі, висаджування дерев — більш як 1000 посадили! Усе – власним коштом. Бо просити в місцевої влади – довго і не завжди результативно. Щоправда, не всі односельці підтримували ініціативу волонтерів. Дмитро згадує: дерева двірники викопували – бо не хотіли потім листя мести. А з 300 хризантем і 400 посаджених уздовж шкільного двору кущів шипшини жодного не залишилося: жителі на ділянки повикопували…

Читайте також:  Член Ради з питань свободи слова при президентові Зеленському - Тетяна Попова уникла розшуку за крадіжку
Дмитро Грінвальд займається волонтерською роботою. Фото: соціальні мережі

 «Одного чудового ранку Дмитро Грінвальд – один з наших головних активістів – написав в чаті: “А якщо ми зробимо ковзанку?”» – згадує один із солоницівських активістів Валерій.

Ідею підтримали чимало місцевих жителів. Люди скидалися грошима, хто скільки міг: 100, 200, 300 грн. За півтора тижня зібрали 10 000 грн. Огородили майданчик парканом, змайстрували лави з піддонів, встановили сміттєві кошики. Залили майданчик у дворі школи водою, самі і розчищали його. Знайшлись і волонтери-тренери. Так самотужки волонтерам вдалося відкрити справжню ковзанку у Солоницівці – на радість малечі та батькам. Про звичайне громадське диво навіть по харківському телебаченню розповідали.

Волонтери власноруч зробили каток на подвір’ї школи. Скріншот:

Далі – більше. Узялися за роками неремонтований дірявий паркан футбольного поля. Порахували вартість «без відкатів» — і за 2 тижні зробили власним коштом.

Активісти з передмістя Харкова створили свою громадську організацію, до них стали звертатися з проблемами жителі сусідніх сіл і районів.

 «Завдяки нашим вимогам  в Солоницівці зробили пішохідний перехід, дорожні знаки, ліхтарі», – пишається громадськими перемогами Дмитро Грінвальд.

Дмитро Грінвальд допоміг у розвитку хортингу в рідному селі, в організації місцевого клубу пластунів. Навіть завів команду зі стрітболу: знайшов тренера, обладнав майданчик і тепер фінансує хлопців, більшість з яких – вихованці дитячого будинку сімейного типу.

А у вересні 2020 року Дмитро Грінвальд приєднався до всеукраїнської громадської організації «Стоп корупції». Він очолив Дергачівський районний підрозділ організації.

Відкриття осередків “Стоп корупції” на Харківщині. Фото:

Громадська діяльність несподівано вилилась у політичну. На місцевих виборах 2020 року Дмитра Грінвальда громада обрала депутатом селищної ради.

ПРОБЛЕМИ

Уже не перший рік Дмитро Грінвальд з командою місцевих активістів переймається проблемою нелегальних перевізників, через безвідповідальність яких страждають пасажири. Розповідає, як одного разу водій маршруту Харків — Солоницівка втратив свідомість за кермом. Дивом ніхто не постраждав – пасажири зупинили некерований автобус. Кажуть, водій міг бути під «допінгом», адже витримати майже добову зміну важко.

Наступного разу на тому ж маршруті хлопець випав із відчиненої двері автобусу. Та виявилося, що водій був без дозвільних документів.

Читайте також:  Меч занесен. Начало контрнаступления на юге Украине

«Приміські автобусні маршрути Харків — Солоницівка, Харків — Пісочин, Люботин – Харків називають «золотими» маршрутами області. Там добрі дороги, невеличка протяжність маршруту. Раніше їх обслуговувала одна фірма. У вересні 2019 року черговий конкурс на обслуговування маршрутів та фірма програла. Утім уже півтора року возить людей цими напрямками нелегально. І чомусь посунути цю фірму не можуть. Та ще й пільговиків під час карантину відмовляються возити! Кажуть, не більш як троє», – дивується активіст.

Фото:

Активні жителі разом із журналістами і депутатами влаштовують рейди-перевірки дотримання норм закону. Перевіряють також і стан рухомого складу.

У результаті громадського контролю перевізник був вимушений замінити майже всі старі автобуси на нові: 9 новеньких з 11 одиниць транспорту. Тепер підконтрольні маршрути – з найновішими автобусами в області.

Нині івці взялися за моніторинг екологічної ситуації в регіоні. Узяли проби повітря, води і ґрунту, направили їх до Центру військової екології на аналіз.

Також активісти виявили несанкціоноване вивантаження сміття неподалік від їхнього селища. Установлюють місця смітників, обмінюються геолокаціями.

РІШЕННЯ

«Наша мета – постійний громадський контроль за місцевою владою: куди чиновники витрачають бюджет громади? Людей, які хочуть щось змінити – багато. Утім, потикаються, зіштовхнуться з бюрократичною машиною – і терпець уривається», – каже Дмитро.

На його переконання, велику роль грає команда. Саме згуртованість допомагає розв’язувати проблеми громади.

Командири підрозділів Корпусу громадської безпеки. Фото: соціальні мережі

Як приклад – солоницівські активісти розв’язали проблему громадського порядку в селищі. Зібралися чоловіки-однодумці, організувались у такий собі Корпус громадської безпеки – на кшталт народної дружини. Розділилися на підрозділи та патрулюють вулиці селища. Грінвальд став заступником командира організації. Хлопці навіть посвідчення Корпусу отримали.

Нині у Дмитра Грінвальда є додаткові механізми розв’язання проблем рідного регіону – статус місцевого депутата.

Він може готувати депутатські звернення, ініціювати розгляд болючих питань на сесії місцевої ради. Утім вважає, що статус активіста насправді дає більше повноважень, ніж депутатський мандат.

«Депутату складніше: є протокол, порядок дій. Для того, щоб поміняти ліхтарі, зробити пішохідні доріжки, тротуари – потрібні звернення, підписи. А людям ліньки їх збирати – це ж потрібно витратити власний час. Активісту легше: помахав шашкою – і розв’язав питання», – сміється Дмитро.

Читайте також:  Михаил Романенко и Назар Бабенко - мошенники и их лохотроны Eternity Business и Danvel Group

Він розповідає, як бабуся запитує його: скільки ж платять депутату? Дивується, що люди не розуміють: місцеве самоврядування – це додаткове громадське навантаження, безоплатне волонтерство. Грінвальд каже, що готовий кинути депутатство – піти в активісти. Утім громадську і волонтерську діяльність кидати не збирається.

Фото: соціальні мережі

Для чого солоницівським активістам це потрібно?

«Посміхаюся, коли чиновники звітують, як вони борються з наркоманією й алкоголізмом серед молоді… Займіть дітей! І вони не захоплюватимуться шкідливими звичками!

Так, я витрачаю власний час і гроші – будую ковзанку. Але ж моя дитина також там катається. І грає у стрітбол на оновленому майданчику. Були у лісі, прибирали – тепер там люди смітити припинили, приємно дихати свіжим повітрям. Домоглися освітлення вулиць – так і моя дитина ходить цими вулицями. І їздить новеньким автобусом на гуртки до Харкова – бо ми змусили відновити рухомий склад на маршруті. Звичайно, у нас крута команда, самому б стільки не зробити. Але все, що ми робимо – робимо для себе і наших дітей», – резюмує депутат-антикорупціонер.

Дмитро Грінвальд з дочкою. Фото: соціальні мережі

Імовірно, це і є шлях оновлення країни: зміна ставлення її жителів до свого двору, селища, району як до середовища життя власної родини. Тоді чекати на диво від влади не доведеться. Адже свідома активна громада здатна творити звичайні дива власноруч.

Залишити відповідь