Чим відбити атаку Су-35 на Україну?

Пам’ятаєте, як в Україну, починаючи з 2015 року, постачалися рухомі РЛС контрбатарейної боротьби AN/TPQ-36, виробництва Northrop Grumman і Raytheon. Їх США надавали нам безкоштовно.

AN/TPQ-36 Firefinder автоматично визначає місце розташування позицій ворожої артилерії, ракетних установок та мінометів, одночасно може обробляти ведення вогню з декількох місць до 10 різних видів зброї, при максимальній дальності 24 км.

Така РЛС годиться не тільки для виявлення та відстеження пострілів артилерії, ракетних пусків і контрбатарейного вогню.

Модернізована трикоординатна AN/TPQ-36A у сукупності з системою управлінням вогнем і ракетами повітря-повітря АІМ-120 AMRAAM здатна створити надійну систему ППО середньої дальності, типу норвезької NASAMS.

Кожна батарея NASAMS складається дозволяє одночасно вражати наліт 54-х літаків протягом кількох секунд

Комплекс призначений для захисту об’єктів та інших активів від повітряних загроз, таких як крилаті ракети, винищувачі, вертольоти або БПЛА

В 2009 році фіни вирішили замінити застарілі радянські Бук М1 на NASAMS II. Контракт обійшовся $3 млрд.

Минулого року, після того, як Хуйло почало погрожувати Литві, Норвегія передала Литві

свої ЗРК NASAMS III (National Advanced Surface-to-Air Missile System) на суму $100 млн.

Зараз Raytheon постачає в Катар системи земля-повітря NASAMS

з вдосконаленою ракетою середнього радіусу дії повітря-повітря AMRAAM-ER (наземний варіант розширеної дальності AMRAAM).

Всього 11країн закупили NASAMS Raytheon. Система Patriot використовується в 16-ти ​​країнах.

NASAMS саме завдяки використанню американських ракет АІМ-120 AMRAAM вважається надійною.

Зараз Kongsberg оновлює конфігурацію NASAMS II, замінюючи радари AN / TPQ-36 на більш спроможні 3D радари AN / MPQ-64 Sentinel з покращеною IFF для ідентифікація друга або ворога, відповідно до майбутніх стандартів НАТО. Додано комерційну комп’ютерну технологію (COTS), нову багатофункціональну радіостанцію та наземний оперативний центр ППО.

Угорщина теж підписала прямий контракт на постачання подібних систем із США.

Україна до війни мала приблизно 7000 км кордону, 5638 км, в т.ч. 1057 чорноморського (зараз він скоротився утричі) і 250 км. азовського. Точно не знаю, ліньки шукати дані, але біля 6500 км кордону нам треба перекрити засобами наземної ППО. Мінімально, якщо прибрати західний кордон, необхідно перекрити 5000-5500 км.

Тут досвід Норвегії може стати в нагоді.

На початку 90-х років ХХ ст, ще не маючи потужних ВПС, вони змушені були спільно з американцями створити мережу наземних РЛС під американські ракети АІМ-120А.

Кожна вогнева одиниця була розміщена на відстані 25 км.

Сьогодні повна нова батарея NASAMS 2 коштує $180 млн. але можна торгуватися з американцями, адже основна вартість системи, це ракети і РЛС створюється в США

NASAMS 2 складається з 12 ракетних установок і 72-х ракет AIM-120 AMRAAM. Тобто, кожна установка містить 6 ракет.

Також батарея оснащується: 8 радарами AN / MPQ-64 Sentinel F1 (удосконалений 3D-радар Sentinel X діапазону), кожен з яких контролює 25 км кордону, а також 1 центром управління вогнем, 1 автомобілем з електрооптичною камерою (MSP500) та 1 автомобілем з тактичною керуючою камерою (TCC).

Щільність ППО може бути більшою, але очевидно, що 1 батарея максимально може контролювати до 200 км. кордону (1 ракета на 2,7 км).

Потребу України важко визначити. Зважаючи на довжину небезпечного кордону (5,500 км) потрібно 30 батарей на суму $5,4 млрд.

Закупівля літаків, аби перекрити кордон проти Ху вчетверо дорожче, плюс набагато більші витрати в експлуатації як літаків, так і наземної інфраструктури.

Це звісно не значить, що літаки не потрібн, але потреба в них (вони несуть ті самі ракети) для захисту території зменшиться в рази.

Насьогодні у Ху в повітрі немає нічого , що могло би протистояти ракетам АІМ-120, сучасним РЛС і засобам управління вогнем. І не буде, зважаючи на технологічну відсутність, ще десятки років.

Не бачив в наших ЗМІ нічого щодо такого варіанту побудови ППО в Україні.

Нині наша система ППО побудована на ЗРК Бук М1, якими в Грузії були збиті всі 4 російських бойових літака (1 дальній бомбардувальник Ту-22М та 3 штурмовики Су-25).

Успішного застосування Бук-М1/ Бук-М1-2/Бук-М2 проти швидкісних винищувачів ніколи не було. Тим більше, проти останніх Су-30 і Су-35 з сучасним радаром.

Сьогодні в середній дальності 35 км і до висоти 20 км ми розраховуємо на 72 ЗРК «Бук-М1» різного технічного стану. Кожен ЗРК озброєний 4-ма ракетами (288 ракет).

Така щільність ППО проти 200 нових винищувачів у Ху є явно недостатньою. І я не впевнений, що ППО України впорається саме з новими типами, чесно кажучи.