«Укрпошта» намагається монополізувати ринок міжнародних відправлень, – засновник групи «Delivery» Івасів | –

Поштова реформа чи створення штучної монополії для конкретного оператора? Чи дійсно новий проєкт закону прописується в інтересах «Укрпошти», і як до цього ставляться інші гравці ринку відправлень? Про плюси й мінуси документа та про нюанси регулювання ринку «у» розповів співзасновник групи компаній «Delivery» Андрій Івасів.

– Цікавить ваша думка щодо законопроєкту про поштовий зв’язок. Чи дійсно закон уже був досить застарілим?
– Наразі чинний закон про поштовий зв’язок не відображає реалій ринку поштових послуг і багато що з нього вже не використовується операторами ринку.

Тому зміни назріли дуже давно, багато було проєктів, які розглядалися учасниками ринку і які міністерство виносило на загальне обговорення, але консенсусу не знаходили, тому всі ті проєкти законів були провальні, їх ніхто з учасників не підтримував, окрім «Укрпошти».

Нині в останній редакції законопроєкту про поштовий зв’язок були враховані майже усі думки учасників, які брали участь в обговоренні, окрім міжнародних відправлень та кур’єрських послуг. Але міжнародні відправлення є тією темою, за якою ми не знайшли консенсусу, оскільки вважаємо, що норма, коли тільки призначений оператор поштового зв’язку може надавати послуги з обслуговування міжнародних відправлень у пункті обміну міжнародного відправлення, – це штучне створення монополії.

– Як відомо, на останньому засіданні, яке відбувалося у Міністерстві інфраструктури України і на якому була присутня більшість провідних операторів поштового зв’язку, саме «Укрпошта» виявляла певний спротив в ухваленні конкретних змін. Якщо можна, кілька слів про це.

• На жаль, я не брав участі в останньому засіданні і наших представників не було запрошено, але ми знаємо, що «Укрпошта» бере активну участь у підготовці цього документу, і тому дуже багато положень вони попередньо узгоджували із Міністерством і регулятором ринку НКРЗ.

Маємо певні обґрунтовані підозри, що «Укрпошта» намагається під себе в цьому законі створити умови для монополії.

– Які, на вашу думку, найбільш яскраві плюси цього законопроєкту?

• Передусім, позитивним є те, що регулятор не втручається загалом в поштовий ринок, а регулює тільки надання універсальних поштових послуг. Це є плюс, і про це казали всі учасники ринку. І тільки «Укрпошта» чинила опір, тому що вони вважають, що якщо їх регулюють, то й усіх учасників мають регулювати.

Але надання універсальних поштових послуг наразі здійснює «Укрпошта». Тому, на загальну думку, якщо це те, що підлягає регулюванню, то тільки ці послуги мають бути закріплені за регулятором, й іншого втручання з боку держави до ринку поштових послуг не повинно бути.

Деякі зміни стосовно надання кур’єрських послуг, зміни стосовно поштових скриньок – це нагальні потреби, тому що наразі вимоги до поштових скриньок, надання послуг з доставки кореспонденції і таке інше – застаріли. Тому ми вважаємо, що ці зміни є також плюсом.

Це якщо загальними словами, не вдаючись до деталей. Давати додаткові коментарі я зараз не можу, тому що закон достатньо великий, і потрібно кожну статтю окремо розібрати: що гарного чи поганого в ній є.

– Але все-таки є й мінуси в цьому законопроєкті? Як стверджують експерти, окремі положення можуть монополізувати ринок міжнародних відправлень саме під «Укрпошту». Роз’ясніть, будь ласка, цей момент.

• Проєктом закону передбачається, що ММПО – пункт з обміну міжнародними відправленнями – може мати лише призначений оператор поштового зв’язку. І обслуговувати міжнародні відправлення в такому пункті може тільки призначений оператор.

Призначений оператор – це якраз і є той, хто надає універсальні поштові послуги. Тому мається на увазі, що за «Укрпоштою» буде закріплене таке виняткове правило. Тобто створюється штучна монополія на використання пункту міжнародного обміну відправленнями.

– Тобто ми можемо стверджувати, що це все навмисно приховали від громадськості, щоб суспільство не зрозуміло, що це конкретно прописується під конкретного оператора, щоб все-таки просунути своє бачення?

• Якщо людина не є фахівцем, то вона не зрозуміє, про що насправді говориться у цьому документі. Тому, звичайно, на мою думку – так, тут має місце приховане створення монополії.

– Скажіть, будь ласка, в яких країнах вже діє така монополія, створена штучно?

• Ми маємо інформацію про досвід Казахстану. Там вже прийняли аналогічні зміни до законодавства і штучно створили монополію. Й винятково пошта Казахстану може надавати такі послуги.

Чи якось змінило це ринок? Звичайно, змінило. Чи якось це позначилось на наданні послуг? Звичайно, позначилось. Що я тут ще маю на увазі? Міжнародні відправлення якраз не підлягають державному регулюванню, тому монополіст може встановлювати яку завгодно ціну. І якщо, наприклад, нам як компанії потрібно завезти якісь відправлення, ми тоді маємо звернутися до монополіста, і він нам може встановити ціну, яка може бути навіть не ринковою. Тому, звичайно, для нас це дуже негативний приклад.

– Роз’ясніть простою мовою для пересічних громадян, для пенсіонерів, для молоді, які не є спеціалістами в цій сфері, що таке ММПО?

• Це фактично сортувальний центр, або склад, або певне окреме приміщення, в якому здійснюються митне оформлення усіх відправлень, які надходять з міжнародного трафіку до країни, в яку прибуває цей трафік.

Після митного оформлення – там все це відбувається за спрощеною схемою – потім вже доставлення здійснює національний оператор або той, хто передав відправлення.

Зауважу, що існують два трафіки міжнародних відправлень: це експрес-відправлення і пункти міжнародного обміну, поштові відправлення. До експрес-відправлень наразі належить будь-яке відправлення, яке не є поштовим. А до поштових може бути віднесено як прості листи, так і посилки вагою до 30 кг.

Кожен із цих трафіків йде окремо. І великі міжнародні оператори, такі як DHL, TNT, мають власні ЦСС – це місця митного оформлення непоштових експрес-відправлень. ММПО ж створюються винятково для обслуговування поштових відправлень.

– До прикладу, розглянемо найпростіший спосіб – найбільш доступний для наших громадян, які користуються й замовляють дуже часто інтернет-відправлення з китайських сайтів aliexpress, joom тощо. Як усе це відбувається?

• Замовлення на сайті – це лише перша ланка. Потім після сплати за сам товар відбувається доставлення безпосередньо цього відправлення, доставлення цього товару до країни. Він прибуває сюди, потрапляє на ММПО. Там здійснюють його митне оформлення, і після цього він передається оператору для доставлення вже безпосередньо до отримувача.

Загалом ММПО наразі мають три учасники ринку. ЦСС – набагато більше. Це те, що стосується експрес-відправлень.

Але тепер усі, хто має якийсь міжнародний поштовий трафік (це не стосується експрес-відправлень) повинні будуть працювати з «Укрпоштою». Ті оператори, які зараз мають власні ММПО, закриються і не зможуть працювати. Крім того, митне оформлення поштових відправлень може відбуватися не за спрощеною схемою, йдеться про відправлення, з яких сплачується мито та ПДВ.

Тому такий міжнародний трафік може бути скерований винятково до ММПО, який буде закріплений тільки за одним учасником ринку, і тут беззаперечно відбудуться зміни у вартості послуг. Адже монополія – це завжди погіршення якості надання послуг і збільшення ціни.