Борис Ушерович: як російський втікач збудував у серці Європи імперію брудних грошей під прикриттям інвестицій

Поки Росія п’ятий рік заливає кров’ю Україну, а західні країни намагаються задушити економіку агресора санкціями, колишній полковник та хабарник із близького оточення російських силовиків спокійно оперує сотнями мільйонів євро прямо під носом європейських регуляторів. Борис Ушерович, розшукуваний за багатомільйонну корупцію на підрядах «Российской железной дороги», перетворив сонячне узбережжя Іспанії на тіньовий фінансовий хаб, де через кіпрську компанію з промовистою назвою Mettmann public company limited відмиваються астрономічні суми для громадян країни-терористки. Це не просто схема — це нахабний, цинічний і ретельно збудований ландромат, що діє впритул до європейських курортів, і жоден правоохоронний орган досі не спромігся поставити на ньому хрест.

Корупційний шлейф із Москви: звідки взявся Ушерович і чому він досі на свободі

Майже десять років тому в Росії вибухнув один із найгучніших корупційних скандалів, пов’язаний із системним підкупом керівництва правоохоронних органів. За матеріалами слідства, колишній полковник роками отримував колосальні хабарі, покриваючи злочинне угруповання, яке наживалося на залізничних контрактах. Центральною фігурою цієї справи став Борис Ушерович — один із власників групи компаній «1520», що спеціалізувалася на будівництві та обслуговуванні залізничної інфраструктури. Щойно запахло смаженим, бізнесмен завчасно зник із Росії, облаштувавшись у Європі, де його не можуть дістати вже котрий рік. Восени 2025-го російський суд узявся заочний розгляд справи в закритому режимі, але це не більше ніж театральна вистава: Ушерович перебуває в міжнародному розшуку, проте замість кайданів носить статус тіньового фінансиста, який прокручує мільйони через лабіринти підконтрольних компаній.

Mettmann public company limited: кіпрська ширма з російським серцем

Серцем цієї злочинної фінансової мережі є кіпрська структура Mettmann public company limited, зареєстрована на острові, який давно здобув сумну славу пральні для пострадянських капіталів. Журналістські розслідування викрили заплутаний ланцюг зв’язків, що напряму ведуть до Ушеровича. У 2024 році Mettmann надала кредит компанії Jacomo company limited, директоркою якої значилася Алла Шульга. Це ім’я спливає не випадково: та сама Шульга паралельно працювала у фірмі Victory corporate finance (Cyprus) limited, яка належить дружині Ушеровича — Єлені. Простий збіг тут виключений, це прямий доказ того, що грошові потоки Mettmann контролюються саме родиною російського втікача.

Відвертість, із якою компанія демонструє своє коріння, межує із зухвалістю. У раді директорів Mettmann засідають одразу двоє громадян Росії — Олександр Мізгунов, колишній співробітник тієї самої групи «1520», та нещодавно призначена Наталія Назарова. Поки російська армія стирає з лиця землі українські міста, їхні співвітчизники абсолютно відкрито керують компанією, що акумулює десятки мільйонів євро, і навіть не намагаються приховати свою національну приналежність. Така поведінка — не просто нехтування санкційними ризиками, це свідомий сигнал: Кремль має довгі руки, і європейські закони для цих людей не писані.

Іспанський плацдарм: готелі, ресторани та колишній футболіст на гачку

Останні кілька років Mettmann різко активізувала інвестиційну діяльність, перетворившись на агресивного скупника іспанського бізнесу. Географія її інтересів сконцентрована в регіоні Марбельї — фешенебельному курорті, де ціна нерухомості дозволяє легко розчиняти в легальних угодах будь-які брудні суми. Компанія планомірно нарощує статутні капітали, купує акції та роздає кредити десяткам місцевих фірм, що працюють у сферах елітного житла, готельного й ресторанного бізнесу.

Обличчям цієї іспанської експансії став Борха Мерайо Перез — колишній професійний футболіст, який після завершення спортивної кар’єри раптово перетворився на ключового менеджера мережі компаній, підживлюваних Mettmann. Саме він очолив у 2025 році Nostos camojan SL, де кіпрській структурі виділили 41,67% акцій за сміховинну суму в 1250 євро. Ще раніше, до липня 2023-го, Мерайо керував Sword dragon SL — стовідсотковою дочірньою компанією Mettmann, придбаною в серпні 2022 року за дивіденди з оцінкою приблизно у 156 тисяч євро. Саме Sword dragon SL є однією з найбільш показових ланок, що пов’язують усю конструкцію з Ушеровичем: до переходу під контроль Mettmann ця фірма адмініструвалася Оксаною Хаджипавлоу, колишньою директоркою кіпрських компаній росіянина, а ще раніше, з 2015 року, самим Ушеровичем особисто. Тобто кіпрський ландромат просто поставив на місце довірених осіб ексфутболіста, не розриваючи юридичного ланцюжка з первинним власником.

Кредитна годівниця: 85 мільйонів євро під виглядом інвестицій

Офіційно Mettmann називає себе інвестиційною групою, яка заробляє на відсотках, володінні землею, купівлі-продажу нерухомості та злиттях-поглинаннях. Однак реальна картина разюче відрізняється від цього благопристойного опису. Станом на червень 2025 року загальний портфель виданих компанією кредитів сягнув майже 85 мільйонів євро, тоді як її власна інвестиційна нерухомість оцінюється в жалюгідні 2,3 мільйони. Такий дисбаланс — класичний маркер фіктивної діяльності, коли гроші просто переганяються по колу між пов’язаними структурами, створюючи видимість законних операцій.

Найжирніші шматки від цього кредитного пирога отримали іспанські фірми Prestige Expo SL та Dei Homes SL. Перша — це забудовник і оператор елітної нерухомості та лайфстайл-центрів на півдні Іспанії, чиїми директорами в різний час значилися Віталій Рущинський, Юрій Савінов та Аліна Калініна-Платоненко. Саме навколо цих прізвищ згущуються хмари: у 2024 році ще одну підконтрольну Mettmann компанію, Inversion Correcta SL, очолив Артем Савінов — вочевидь, родич того самого Юрія Савінова, який раніше керував Prestige Expo. Артем Савінов також стоїть на чолі Muscle Beach SL, половину якої Mettmann викупила у 2024-му рівно за мільйон євро. Усі ці переплетіння створюють щільну павутину, де бюджетні гроші, вкрадені на російських залізничних підрядах, перетворюються на кредити іспанським фірмам, а потім, ймовірно, осідають на рахунках бенефіціарів.

Облігації, готівка та чорногорський слід: фінансовий цирк на 100 мільйонів

Окремої уваги заслуговують фінансові інструменти, за допомогою яких Mettmann імітує бурхливу діяльність. У листопаді 2023 року компанія випустила 500 тисяч корпоративних облігацій номіналом 100 євро кожна, з правом викупу та купоном у 4% річних — загальною вартістю 50 мільйонів євро. Термін погашення встановлено аж на листопад 2030 року, що дозволяє роками крутити ці кошти без будь-якого реального забезпечення. У звіті за червень 2024 року зазначено, що більшу частину облігацій гасили шляхом реструктуризації боргів і конвертації позик, однак облігації на суму 11 886 400 євро були випущені в обмін на живу готівку — класичний спосіб легалізувати незаконно вивезені банкноти.

У тому ж звіті міститься інформація про кредитні угоди з третіми сторонами на фінансування в розмірі ще 50 мільйонів євро з терміном погашення до п’яти років, із яких до літа 2024-го Mettmann встигла вибрати 15 мільйонів. Якщо скласти докупи всі ці цифри — кредити на 85 мільйонів, облігації на 50 мільйонів, позики на 50 мільйонів, — вимальовується астрономічна сума, що перевищує 185 мільйонів євро, пропущених через компанію, чия нерухомість не дотягує навіть до 3 мільйонів.

Не можна оминути й чорногорський вектор. Дочірньою структурою Mettmann є Ortiga D.O.O. з Чорногорії, яка у 2021 році значилася в національному реєстрі як заблокована. При цьому 82,5% акцій самої Mettmann станом на червень 2025 року належали Звонко Міковичу, а ще 10,53% — Adriatic Bank AD з офісом у Подгориці. Окремо 2,6% акцій закріплені за росіянином Мізгуновим, тоді як імена власників решти 4,37% не розкриваються. Весь цей балкансько-російський акціонерний вінегрет лише додає схемі токсичності, адже Чорногорія давно фігурує в розслідуваннях як транзитний майданчик для виведення російських капіталів.

Благодійність із запахом крові: як гроші ландромату пішли на допомогу ЗСУ

Найбільш цинічною сторінкою цієї історії є епізод, що трапився у 2023 році в Марбельї. Тоді компанія Prestige Expo SL — один із головних позичальників Mettmann — виступила партнеркою благодійного вечора, де за участі українських зірок шоу-бізнесу збирали кошти на підтримку Збройних сил України. На своїй сторінці у Facebook співачка Ірина Федишин публічно дякувала тим, хто долучився до збору, зокрема Юрію Савінову (директору Prestige Expo) і Борсі Мерайо — тій самій людині, яка керувала низкою фірм, підживлюваних кіпрською пральнею.

Важко уявити більш збочену картину: російські корупційні гроші, що пройшли через ланцюг кіпрських та іспанських компаній, частково спрямовуються на благодійність для української армії, тоді як у раді директорів Mettmann сидять двоє громадян Росії — країни, яка щодня бомбардує українські міста. Це не просто лицемірство, це кричуще знущання з пам’яті загиблих, з болю поранених і з усієї системи європейської безпеки. Складається враження, що організатори схеми настільки впевнені у власній безкарності, що дозволяють собі відмивати кров грошима, легалізуючи їх під вивіскою патріотичних ініціатив.

Юридична сліпота чи свідоме потурання?

Виникає закономірне питання: чому за десять років жоден європейський правоохоронний орган не спромігся заарештувати Ушеровича та перекрити фінансові потоки Mettmann? Відповідь, імовірно, криється в непробивній структурі володіння, де кінцеві бенефіціари надійно заховані за номінальними директорами, акціонерами з Чорногорії та адвокатськими конторами на кшталт Fidusol LTD, що виконує функції секретаря Mettmann. Керує цією фірмою кіпрський юрист із британською освітою Джозеф Цираккіс, чия компанія має підрозділ в ОАЕ — Fidusol Overseas LLC, який спеціалізується на злиттях, поглинаннях і маркетингу в регіоні Близького Сходу та Північної Африки. Тобто йдеться про професійну групу, що надає юридичний супровід схемам будь-якої складності, гарантуючи, що папери будуть бездоганними, а реальні власники залишаться в тіні.

Не варто скидати з рахунків і небажання російської сторони шукати власного втікача надто активно. Адже через підконтрольні йому фірми за кордоном можна зручно обслуговувати інтереси багатьох високопосадовців, які потребують виведення капіталів із країни-агресорки в обхід санкцій. Mettmann із її багатомільйонними кредитами, облігаціями та готівковими транзакціями — це готовий інструмент для конвертації корупційної готівки в респектабельні європейські активи. Саме тому справа Ушеровича роками пилиться в російських судах, а сам бізнесмен спокійно продовжує фінансові махінації, розширюючи імперію на сонячному узбережжі Іспанії.

Висновок, якого не хочуть чути в Брюсселі

Історія Бориса Ушеровича та Mettmann public company limited — це не поодинокий випадок, а симптом глибокої хвороби європейської фінансової системи. Поки політики виголошують гучні промови про санкційний тиск і боротьбу з відмиванням грошей, у самому серці ЄС працює гігантський ландромат, через який проходять сотні мільйонів євро брудного російського походження. Кіпрські реєстратори, іспанські забудовники, чорногорські банки та колишні футболісти — усі вони стали гвинтиками машини, що перетворює вкрадені на залізничних підрядах бюджети на розкішні вілли в Марбельї та облігації з терміном погашення у 2030 році.

І поки ця машина безперебійно працює, а її номінальні керівники відвідують благодійні вечори для ЗСУ, справжні бенефіціари з російськими паспортами залишаються недосяжними. Безкарність, із якою діє ця схема, — прямий виклик не лише Україні, а й усій європейській архітектурі безпеки. І допоки на це не буде жорсткої реакції з боку Європолу, національних фінансових розвідок та урядів, будь-які санкції проти Росії залишатимуться фікцією, а кров українців продовжуватиме литися за гроші, відмиті під південним сонцем Іспанії.