Чому Україна навряд чи отримає транш МВФ

У відносинах з МВФ команда Зеленського все більше діє подібно до українського уряду Януковича 2010−2014 років

У травні 2020 року Міжнародний валютний фонд (МВФ) уклав з Україною 18-місячну програму Stand-by на суму $5 млрд з негайною виплатою першого траншу в розмірі $2,1 млрд. Другий транш було заплановано на вересень, але цього не сталося, тому що Україна не виконала необхідних попередніх умов.

Інвестиційні банки тепер повідомляють, що Україна не отримає транш МВФ у цьому кварталі, а це станеться протягом наступного. Тим часом протягом останніх кількох місяців всі причетні представники українського уряду повторювали, що найближчим часом до Києва прибуде місія МВФ, і що Україна отримає кошти до кінця року.

Такий оптимізм, на жаль, недоречний. Реальна ситуація, в якій перебуває Україна, набагато похмуріша. Якщо український уряд докорінно не перегляне свою поточну економічну політику і політичну траєкторію, він навряд чи отримає будь-які кошти МВФ, Світового банку чи Європейського союзу, поки Володимир Зеленський залишається президентом. Проблеми, з якими стикається його команда, численні і глибокі.

17 листопада Зеленський поговорив телефоном з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою. Потім він заявив: «На сьогодні всі структурні орієнтири, передбачені для перегляду програми МВФ, виконані». На жаль, це просто неправда.

Зеленський, схоже, не розуміє, що МВФ серйозно ставиться до своїх умов

Найважливішою вимогою МВФ є незалежність Національного банку України (НБУ). Президент заявив, що «послідовно підтримував» його незалежність, але в липні 2020 року він примусив до відставки шанованого голову НБУ Якова Смолія. Витіснили також більшість правління Нацбанку. Потім Зеленський призначив людину зі свого оточення, яка, зі свого боку, відсторонила Катерину Рожкову від керівництва банківським наглядом. Це повна протилежність повазі незалежності НБУ.

Потім президент заявив, що для нього «продовження реформи антикорупційних органів є одним із пріоритетів». Це добре, але очевидно, що він не знає, як перемогти сумно відомий своєю корумпованістю Конституційний Суд України. Схоже, що у нього немає і необхідної для цього парламентської більшості. Це друга за важливістю група умов МВФ, яка залишається явно невиконаною.

Читайте також:  Криклій: Українська сторона подала зауваження до звіту Ірану про авіакатастрофу МАУ | -

Третя група невиконаних раніше дій пов’язана з судовою реформою. Це навіть не входить до урядових планів. Інші ігноровані питання містять: поліпшення корпоративного управління та поправки до закону про Фонд гарантування вкладів.

Україна досягла прогресу в одному напрямку — державний бюджет на 2021 рік, при цьому дефіцит тепер знизився з 6% ВВП, передбачених у першому читанні, до нинішніх 5% ВВП. Уряд також непогано справляється з макроекономічною політикою, навіть незважаючи на те, що МВФ не в захваті від збільшення державних витрат на будівництво доріг, а не на охорону здоров’я в розпал поточної пандемії.

Зеленський, схоже, не розуміє, що МВФ серйозно ставиться до своїх умов і не хоче, щоб до нього ставилися лише як до джерела дешевих кредитів. На відміну від українського уряду, воно зосереджено на структурних реформах, які дозволили б українській економіці зростати зі швидкістю від п’яти до восьми відсотків на рік, а не мінімальними темпами.

Мабуть, не підозрюючи про заклопотаність МВФ, Зеленський завершив свою розмову з Георгієвою, сказавши, що «Наші команди мають міцну довіру і тісно працюють, щоб якомога швидше прийняти місію». Справді? Як МВФ може довіряти йому і його уряду, якщо вони наполегливо заявляють, що провели реформи, хоча вони цього не зробили?

На жаль, це знайома історія. У відносинах з МВФ команда Зеленського все більше діє подібно до українського уряду Януковича 2010−2014 років, який уклав влітку 2010 року резервну угоду, але так і не отримав наступних траншів. Адміністрація Януковича двічі на рік відправляла пів дюжини високопосадовців до Вашингтона для переговорів з МВФ і урядом США, але, оскільки вони не турбувалися про реформи, їх приймали тільки на низькому рівні. Тоді вони найняли дорогі лобістські компанії, але це теж не принесло результату.

Оточення Зеленського страждає тією ж проблемою. Вони не слухають того, що насправді говорить МВФ. Натомість їм здається, що офіційні представники МВФ дуже ввічливі щодо них і уважні до України. Це їх приводить до абсолютно неправильного висновку, що Україна отримає дешеві кредити. Мені часто хочеться, щоб співробітники МВФ підвищували голос, щоб їх розуміли краще.

Читайте також:  Facebook стежить за користувачами й вважає це розумним

Новий голова НБУ Кирило Шевченко пробув з 8 до 14 листопада у Вашингтоні в марній надії похитнути МВФ. Схоже, його прийняли лише на рівні голови місії. Команда Зеленського тепер хоче відправити чудового колишнього міністра фінансів України Оксану Маркарову у статусі посла до Вашингтона, очевидно, з метою забезпечити фінансування МВФ. Навряд чи це вразить МВФ. На них набагато більше враження справило, якби її повернули на посаду міністра фінансів.

Проблеми, що оточують команду Зеленського, тривожно накопичуються.

По-перше, з березня 2020 року президент керував не тільки відкатом реформ, які проводять при ньому, але і реформ, розпочатих його попередником Петром Порошенком.

По-друге, його уряд не надав переконливих пропозицій про те, як розвіяти побоювання МВФ, викликані невиконанням Україною зобов’язань.

По-третє, схоже, що у президента більше немає панівної парламентської більшості, і він не зацікавлений у формуванні реформістської.

Можливо, найгірше те, що він схоже нездатний або не бажає протистояти олігарху Ігорю Коломойському, який ініціював 600 справ проти націоналізованого ПриватБанку і його співробітників. Якщо Зеленський повністю не змінить свою політику і кадри, я сумніваюся, що МВФ пропонуватиме його уряду кредити.

Переклад НВ

Текст опубліковано з дозволу автора. НВ володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Андерса Аслунда. Републікацію повної версії тексту заборонено.

Оригінал

Leave a Reply