“Дали Миколі шанс”: Чи виженуть Тищенка за бійку з Леросом

Обидві сторони вчорашнього конфлікту біля трибуни Верховної Ради, і заступник голови фракції “Слуга народу” Микола Тищенко, і його опонент, позафракційний депутат і вигнанець із “слуг” Гео Лерос, не бачать нічого надзвичайного у тому, що сталося між ними у залі засідань законодавчого органу країни. Перший каже, що готовий понести кару як ініціатор бійки, а другий не бачить у своїх виголошених з трибуни словах образ на адресу президента Зеленського.

При цьому Тищенко наполягає, що стягнув Гео Лероса з трибуни, бо захищав президента, а в себе в телеграм-каналі пише, що “парламентська трибуна – не місце для наклепу і поширення фейків”.

Зі свого боку, постраждалий Лерос заявив, що більш фізично сильний “слуга” – це філія Радбезу в парламенті і що “на хворих людей не можна ображатися. Те, що об’єднує Зеленського, Єрмака та Тищенка – хвора свідомість. У них одна ДНК на трьох”.

Нагадаємо, штовханина сталася після того, як Лерос почав вимагати від тимчасової слідчої комісії Ради звіту про справу вагнерівців і звинувачувати у злитті цієї спецоперації та перетворенні країни “на мафію” президента і главу його Офісу.

Як покарають Лероса і Тищенка

Після інциденту монобільшість, провівши нараду фракції, яка її утворює, вирішила покарати обидві сторони конфлікту. Для цього “Слуга народу” звернулася до регламентного комітету парламенту. Найбільше, що загрожує двом нардепам за Регламентом Ради, це заборона брати участь у п’яти пленарних засіданнях. Голова фракції влади Давид Арахамія вчора заявив, що такий вид покарання є найжорсткішим: “Треба прибрати обох, щоб вони трошки поміркували”, – каже він. Рішення Регламентного комітету може бути ухвалене за тиждень. За словами Арахамії, час створити “механізм превенції таких подій”, інакше вони повторюватимуться, “і будуть всі битися в цьому парламенті”.

Не виключене, однак, і більш суттєве покарання: на фракції може бути розглянуто питання про виключення нардепа Миколи Тищенка зі “Слуги народу”, заявив вчора увечері в ефірі каналу “Україна 24” депутат від “Слуги” Олександр Качура.

Та загалом “слуги” вирішили покарати всіх причетних до міні-скандалу: і того, хто висловлювався з трибуни на адресу Зеленського та Єрмака, і того, хто, будучи кумом глави ОП Андрія Єрмака, кинувся захищати “символи держави”.

Чому у владі не задоволені Тищенком

За свідченнями поінформованих джерел, Тищенко був не дуже вдячний Єрмаку через “заслання” на Закарпаття, де народний депутат із березня цього року очолює обласну партійну організацію і намагається в міру своїх сил і талантів впливати на місцеві політичні розклади. “Чорна кішка” між кумами пробігла, подейкують, після того, як Тищенко не зміг створити справді потужну організацію “Слуги народу” в Києві і організувати супротив міському голові Віталію Кличку, а кандидатка на місцевих вибора-2020 від партії “слуг” Ірина Верещук діяла практично автономно від столичної парторганізації (що зрештою теж не принесло їй успіху і голосів виборців).

Скандали за участю Тищенка

Микола Тищенко – ще й один із лідерів за кількістю публічних скандалів, чим він виокремлюється навіть у колоритних лавах “слуг”. Загальновідомими в масштабах країни подразниками для простих громадян та інформаційною зброєю в руках опозиції стали зашквари з бучним святкуванням дня народження дружини депутата в ресторані під час карантинних обмежень для решти українців у квітні цього року чи роботи ресторану “Велюр” під час минулорічного карантину. Густу тінь на репутацію владної партії кидають і менші скандали: червнева бійка нардепа Тищенка з колегою по фракції “Слуга народу” Олександром Куницьким в їдальні Верховної Ради, затримка рейсового літака з пасажирами в Ужгороді, щоб дати Тищенку можливість зняти відео, скандал на 87 виборчому окрузі, де Тищенко так воював за кандидата від “слуг” Вірастюка, що сплутав Прикарпаття із Закарпаттям, чи речі більш серйозні, як-то підозри в корупції тощо.

Між іншим, у конфлікту Лероса і Тищенка є ще один бік: у квітні цього року Лерос опублікував документи, які начебто свідчать про причетність Тищенка до злочинної діяльності у 90-ті. А кількома місяцями раніше той же “зрадник” і колишній “слуга” оприлюднив аудіозаписи, які начебто містять обговорення корупції Миколи Тищенка і його зв’язків із бізнесменом від будівництва Денисом Комарницьким, якого називали тоді “смотрящим за Києвом” часів Зеленського. Не виключено, що вчора зіграла свою роль і жага помсти ображеного такими заявами нардепа, тим більше що звинувачення на його адресу не отримали наслідків у вигляді судових вироків, хоч кримінальні справи за заявами Лероса й були відкриті. Ситуацію оригінально прокоментував інший вигнанець із фракції “слуг”, підсанкційний у США Олександр Дубінський:

Чи можуть таки вигнати Тищенка

Зауважимо, поведінка обранця мешканців столиці (Тищенко є депутатом від округу №219 міста Києва) уже ставала предметом коментарів очільників “зеленої” команди і навіть самого президента. Та всі пригоди до пори – до часу сходили депутату з рук: не вважати ж покаранням догану від рідної фракції за вечірку до дня народження дружини – зі збереженням всіх посад. Хоч у травні цього року Зеленський і визнавав: “Мені справді соромно за деякі його кроки, він був неправий і, вважаю, повинен це розуміти. Він доросла людина і повинен сам нести відповідальність. Партія розглядала питання на засіданні, дали Миколі шанс. Бо я знаю, що в нього є й інші сторони, він багато за що вболіває, мені здається”.

Отже, досі найбільш реальним покаранням для депутата стало його “заслання” на Закарпаття за, можливо, завелику кількість скандалів (де їх іще трохи приросло). Розмови про те, що на Тищенка покладалося завдання взяти під контроль найзахіднішу область країни в інтересах київських керівників стихли через відсутність предмету для них: ситуація у владі Закарпаття розгортається під впливом різних сил і векторів, і фактор Миколи Тищенка тут очікувано так і не став домінантним. З ним рахуються в міру традиційної коректності закарпатців і їхньої поваги до будь-якої влади. Тож легенда про Тищенка як про “бультер’єра Зеленського”, може виявитися, самим депутатом і вимріяна.

Чи стане скандал із бійкою в парламенті під прицілами телекамер тією краплею,  що переповнить чашу терпіння Єрмака і Зеленського і змусить їх попрощатися зі скандальним депутатом? Незважаючи на заяви Качури, скоріш за все ні. Навіть якщо на Банковій зрозуміють, яку ведмежу послугу він надав Єрмаку і Зеленському, стягуючи Лероса з трибуни. Адже той розповідав про зраду у справі вагнерівців. Якщо її не було, чого тоді так гарячкувати представникам владної фракції?

Суворе покарання Тищенка сумнівне ще і тому, що це може дати йому підстави вийти з фракції. Нагадаємо, він мажоритарник, а цей підвид народних депутатів, на відміну від представників “спискової” частини, у нас практично неможливо позбавити мандату, якщо тільки вони не коять відкрито страхітливих кримінальних злочинів. Якщо відносини з Єрмаком справді розладилися, чому б не скористатися покаранням як приводом для прощання з колегами і початку вільного плавання у каламутних водах українського парламентаризму?

Чи стане після цього Тищенко Леросом №2? Оце навряд. Навіть побивши горщики він скоріш за все не чіпатиме світлого імені президента, за яке він демонстративно вступився біля парламентської трибуни. Хіба що розповідатиме, як хорошого Зеленського оточили погані “слуги”.