«Діджиталізація» дерибану. На “Дію” Мінцифра просить 1 мільярд в умовах тотальної бюджетної кризи

Розберемось куди підуть гроші

Всього рік при владі та наполеглива робота на державних посадах знадобилися найкрутішій діджитальній команді Михайла Федорова, щоб у продуктивній співпраці з парламентом, урядом, президентом та найкращим експертним середовищем зробити миттєвий «квантовий стрибок» у розвитку ІТ-технологій, кібербезахисту, іновацій, цифрової освіти та штучного інтелекту — підійняти країну з самого дна безодні, де ніколи не бачили Сонця, на поверхню, під чисте небо і сяйво зірок.

Мінистерству цифрової трансформації раніше, приходилося всякий раз юлити, викручуватися та брехати без кінця і краю, проголошуючи «безкоштовність» створення додатків та порталу «Дія» при наявності багатомільйонного бюджетного фінансування, то відкриття чудодійної формули «обрахування шари» одразу й назавжди спростило, полегшило і зробило можливим все.

Мільярд гривень на «Дію» на 2021 рік, обгрунтований Мінцифрою за «новітньою методикою» та підтриманий Мінфіном та КМУ, вже не вганяє керманичів в ступор, навіть, при дефіциті надходжень до бюджету більше ста мільярдів у цьому році та прогнозованій бюджетній ямі у наступному — біля трьохсот.

Отримані Правовою інформатикою бюджетні запити Мінцифри та розрахунки фінансових витрат підвідомчого їй ДП «Дія» на 2021 рік, що схвалені Мінфіном, позбавляють жодних ілюзій щодо бажання цифровізаторів працювати на користь батьківщини на волонтерських засадах, чи, навіть, просто за скромну зарплатню, як те вони неодноразово публічно оголошували на протязі всього 2020-го року.

За двома бюджетними програмами «Керівництво та управління у сфері цифрової трансформації» та «Електронне урядування» Мінцифрою були розписані витрати на 2021 рік в межах граничного обсягу у сумі 142,27 (111,465 + 30,803) млн. грн., та заявлена необхідність отримання додаткового фінансування 959,14 (25,931 + 933,211) млн. грн.

У схваленому Мінфіном запиті на додаткове фінансування, нашу увагу привернули дві суми: 226,57 млн. грн. на оплату послуг (які не йдуть на комунальні витрати, дослідження і розробки, а також, придбання нематеріальних активів) та видатки на відрядження: 7,77 млн. грн.

Щоб розібратися з ними — ми заглибилися у вивчення додатків до бюджетного запиту Мінцифри та розрахунків фінансових витрат ДП «Дія», за які з великою вірогідністю невдовзі проголосує парламент.

Як видно із обгрунтування, ДП «Дія» запросило збільшення бюджетного фінансування на 820,703 млн. грн., з яких — на «створення, модернізацію та розвиток, адміністрування та забезпечення функціонування єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Портал Дія» — 779,842 млн. грн.

З них: 108, 295 млн. грн. на оплату праці додаткового виробничого персоналу, 83,374 млн. грн. на послуги сторонніх організацій, 25,629 млн. грн. на оренду нових приміщень, та 51,513 млн грн. на додаткові накладні витрати.

(Питання створення катастрофостійкої інфраструктури обробки та відновлення державних інформаційних ресурсів, розробки та впровадження державного сервісу швидкого відновлення даних Єдиних та Державних реєстрів за 486,0 млн. грн. розглядати не будемо, з-за відсутності у нас відповідної проектної документації, для бажаючих — деякі деталі тут).

Виділення додаткових коштів на оплату праці — це збільшення виробничого персоналу ДП «Дія» більше ніж на 100 осіб, додатково до тих 50+, що вже є в штаті із 84,17 тис. грн. середньомісячної з/п кожному.

Основна частина з інших витрат — оренда нового офісу за 21,60 млн. грн.

Сторонні організації теж додатково отримають кошти за хмарні послуги зберігання інформації, розробку програмного забезпечення, SMS-опитування та інформування щодо якості надання послуг — останні з цих послуг могли б бути виконаними і власними силами ДП «Дія», з огляду на збільшення його штату в три рази.

Розшифровка накладних витрат в обгрунтуванні на 2021 рік взагалі відсутня, але в цих додаткових 51+ млн. грн. — витрати на збільшення чисельності «секретарок» та премій для тих, що вже є, точно передбачені, а також гроші на «чай», «кофе» та інші «печеньки» для радощів заможного життя.

Відсутній також і додаток з обгрунтуванням та розрахунком фінансових витрат ДП «Дія» на 2022 — 2023 рік, фінансовий та стратегічний плани підприємства на 2021 рік, як того вимагає законодавство, і без яких запит на виділення бюджетного фінансування взагалі не міг бути підготовлений, затверджений Мінцифрою та направлений до Мінфіну.

Мінцифра знову не спромоглася проконтролювати цей процес, як і в 2019 — 2020 роках (фінансовий план ДП «Дії» на 2020 рік був розроблений та затверджений лише у серпні 2020, сім місяців це підприємство працювало «навпомацки» без належного контролю органу державного управління).

Експертні організації та визнані зовнішні експерти до процесів створення проектно-технічної документації на ІТ-системи вартістю в мільярд, проведення експертизи та обговорення (як того вимагає закон про Національну програму інформатизації) — не залучалися.

Більше того, ДП «Дія», навіть не надсилала Мінцифрі необхідний пакет документів для цього розгляду, і в нас є великі сумніви, що належним чином оформлений комплект проектно-технічної документації на створення нових ІТ-систем взагалі існує.

Та й сам процес експертизи програм та проектів інформатизації за останні 5-6 років керівництва державним ІТ Риженко-Вискубом повністю виродився та перетворився на «посміховисько» — у якості обраних експертів (замість Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова, Інституту проблем математичних машин і систем НАН України чи Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова та ін.) виступають штатні головспеци від самої Мінцифри, про освіту та попередній досвід роботи яких, в цьому міністерстві намагаються мовчати та зайвий раз не згадувати.

Процеси створення цифрової держави подібні до будівництва великого міста: є стандарти, технології, проектні інститути, головний архітектор, експерні ради, профільне міністерство.

Потрібно спроектувати вулиці, будинки, комунікації, автомобільні шляхи, метро, вокзали, аеропорт, мости, супермаркети та зони відпочинку — захистити проект, отримати фінансування, побудувати, випробувати та здати все це в експлуатацію.

А якщо цього всього нема, навіть близько — хто дасть гроші ні під що чи заселиться в будинок невідомо ким і як спроектований та побудований?

В 2017-му Державному агентству з питань електронного урядування вже виділяли додаткові 200 млн. грн. «під недорозуміння», їх просто тупо розікрали, якщо хтось забув — освіжити пам’ять можна тут.

А обгрунтування додаткових видатків на відрядження — взагалі «казкові».

Аддіс-Абеба, Амстердам (двічі), Барселона (двічі), Берн, Брегенц, Будва, Вадуц, Валетта, Вашингтон, Вільнюс, Вєна, Гаага, Гамбург, Гайтерсбург, Гібралтар, Гонконг, Давос, Дубаї (двічі), Дублін, Женева, Лас Вегас, Лісабон, Лондон (тричі), Кембрідж (двічі), Копенгаген, Макао, Нью-Йорк, Сан-Франциско (двічі), Сеул (двічі), Сідней, Сіетл, Сінгапур (тричі), Страсбург (двічі), Стокгольм, Таллін (двічі), Торонто, Трієст, Париж (двічі), Хельсинки, Хьюстон, Цюріх — більше ніж 50+ відряджень до 40+ найкращих міст у різних частинах світу, загальною тривалістю понад 800+ днів, річна навколосвітка для 2+ «з хвостиком осіб», якщо ділити на 365, чи навіть для 3+ — якщо тільки на кількість робочих днів у році.

І це тільки за бюджет і в умовах пандемії!!! Якщо добавити ще й щедре фінансування на закордонні відрядження, передбачене договорами з міжнародної технічної допомоги — вийде, що міністр, його зами, радники та керівники департаментів Мінцифри, взагалі зможуть провести більшість з робочих днів у 2021-му році у літаках та п’ятизіркових готелях, подорожуючи по найкращих куточках світу зі смартфонами в руках.

Дуже гарна держава у смартфоні у нас виходить — для декого заробітки на цифрі та розваги крутіші ніж в казино.

То хто тут «ЛОХ», вирішуйте самі — бажання гратися в чужу гру під назвою «діджиталізація» та встановлювати додаток «Дія» на свій смартфон ще не відпало?

Кабінет Міністрів України схвалив доопрацьований Мінфіном проект Державного бюджету-2021 до другого читання та направив його на розгляд Парламенту.

З’ясуємо як в умовах тотальної бюджетної кризи народні депутати та Уряд зреагували на захмарні апетити Мінцифри, що порізали і що можливо добавили їм.

Вцілому, видатки державного бюджету на фінансування програм Мінцифри зменшилися на 349 млн. грн., при цьому значно порізали фінансування на «Електронне урядування» -615,15 млн. та «Субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток мережі центрів надання адміністративних послуг» -258,85 млн., але добавили +24,0 млн. на «Керівництво та управління у сфері цифрової трансформації» та +500,0 млн. на «Субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості».

Народні депутати пропонували наступні правки до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік: Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики та Комітет з питань цифрової трансформації — збільшити видатки на 350,0 млн. та 6,49 млрд. на запровадження технологій мобільного Інтернет (4G), які частково були враховані.

Правки народних депутатів про збільшення субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток мережі центрів надання адміністративних послуг на 1,51 млрд. грн. та 2,0 млрд. не пройшли.

Була відхилена Урядом і правка про зменшення видатків по програмі «Керівництво та управління у сфері цифрової трансформації» на 34,3 млн. грн. (скандальні закордонні відрядження Мінцифри під час пандемії) — будуть «кататися» і «відпочивати» сповна.

Значні суми «від’їла» у Мінцифри Депутатська група «Партія «За майбутнє» з програми «Електронне урядування», апетити «проковтнути»:
— 350,0 млн. на «Субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на реконструкцію та капітальний ремонт (у тому числі утеплення існуючих) закладів дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти»;
— 100,0 млн. на «Субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на реконструкцію та капітальний ремонт клубів, будинків культури та палаців культури»;
— 200,0 млн. на «Субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури мереж вуличного освітлення в об’єднаних територіальних громадах» — майже повністю задовільнили.

Але перерозподілити ще й значний куш із «Національної програми інформатизації»:
— 500,0 млн. «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реконструкцію та капітальний ремонт (у тому числі утеплення існуючих) комунальних закладів охорони здоров’я»;
— 100,0 млн. «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на закупівлю обладнання для проведення дистанційного навчання» Уряд не дозволив.

Втрату 615,15 млн. грн.(з ярду на «Дію») Мінцифра може з легкістю компенсувати за рахунок загальнодержавних видатків, ініціювавши вже в січні 2021-го відповідне розпорядження Кабміну про перерозподіл 602,0 млн. з «Національної програми інформатизації» на «Електронне урядування» , таке вже робили у 2020-му.

А от чи вистачить «слугам народу» голосів від Депутатської групи «Партія «За майбутнє» щоб «пропихнути» через зал голосувань весь цей «абсурд 2021»-го — невдовзі побачимо.

Громадська організація «Науково-дослідний центр правової інформатики»