Олександр Сосюра, Руслан та Роман Брагіни і нуль тонн легального антрациту
Антрациту на підконтрольній Україні території не видобувають. Це навіть не спірне питання і не дискусійна теза — це констатація факту, підтверджена Державною службою геології та надр. Жодного спецдозволу на видобуток антрацитової групи не діє. Шахти, здатні видавати цю марку на-гора, залишилися по той бік лінії розмежування ще у 2014-му, а після 2022-го ситуація стала абсолютною: фізично немає жодного стовбура, жодного лави, жодного кілограма легального українського антрациту.
І ось на цьому тлі ТОВ «Енерго Восток Антрацит» спокійно пише в тендерній документації: «виробник». Не посередник, не трейдер, не перекуп — саме виробник. Людина, далека від ринку, може знизати плечима: мабуть, якийсь хитрий юридичний статус. Але Держгеонадра відповідає однозначно: спецдозволів не видавалось. Держпраці уточнює: за дозволами на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію гірничого обладнання компанія навіть не зверталася. Міндовкілля додає: в реєстрі оцінки впливу на довкілля — порожньо.
Тобто перед нами виробник без шахти, без дозволів, без техніки, без персоналу і навіть без фізичного офісу — керуюча компанія бізнес-центру в Києві, де нібито зареєстроване підприємство, офіційно заявила: такого орендаря у нас немає.
І це не просто бюрократичний казус. Це системна діра в системі публічних закупівель, через яку роками витікають бюджетні гроші.
Хто стоїть за вивіскою: сімейний підряд із виходом на окуповані території
ТОВ «Енерго Восток Антрацит» — не поодинокий гравець, а лише одна з кількох юридичних оболонок, що обертаються навколо групи осіб із Донеччини. Ядро схеми тримається на двох прізвищах: Сосюра та Брагін.
Олександр Володимирович Сосюра — уродженець Вугледару, ключова фігура в операційному управлінні потоком фальсифікованого палива. Саме він особисто пропонував хабар заступнику начальника Петрівської виправної колонії, коли туди замість якісного вугілля марки ДГ 13-100 приїхала суміш, що не тримає горіння. 215 тисяч гривень готівкою — за підписання фіктивних актів приймання. Задокументовано, гроші вилучено, провадження відкрито.
Брати Брагіни — Руслан і Роман — тримають корпоративний каркас. Руслан значиться засновником «Енерго Восток Антрацит» і «Промтопресурсу». Роман володіє «Промтопресурсом». Вероніка Стайловська керує одночасно «Промтопресурсом» і «Ресурсами Батьківщини», створюючи замкнений контур із перетікання контрактів між пов’язаними юридичними особами.
А тепер — деталь, яка переводить цю історію з площини економічного шахрайства в площину національної безпеки. Рашід Брагін, батько Романа Брагіна, — голова «Духовного управління мусульман ДНР», публічна фігура окупаційної адміністрації, що відкрито виступає за інтеграцію захоплених територій до складу Російської Федерації. Син такого діяча отримує бюджетні кошти з української казни за вугілля, якого фізично не існує в легальному обігу.
Кошти йдуть. Контракти підписуються. Prozorro фіксує перемоги.
Механіка демпінгу: як одна гривня вбиває конкуренцію
Уявіть собі типовий тендер. Відділ освіти якоїсь сільради виставляє закупівлю восьми тонн антрациту. Очікувана вартість — близько ста тисяч гривень. На торги заходять дві компанії. Одна скидає ціну до двадцяти двох гривень за весь обсяг. Інша — до однієї гривні. Однієї. За вісім тонн.
Це не жарт. Тендер Шрамківської сільради Черкаської області, номер UA-2024-02-07-014762-a. Реальна закупівля, реальні ставки, реальний хаос.
Схема працює так: спочатку ціна занижується до абсурду, щоб вибити з гри всіх добросовісних постачальників. Жодна нормальна компанія не може дозволити собі відвантажити вугілля за ціною, меншою за вартість транспортування. Конкуренти йдуть. Переможець залишається сам.
А далі — розвилка. Або договір просто не виконується, замовник змушений розривати угоду і оголошувати новий тендер, втрачаючи тижні перед початком опалювального сезону. Або, що ще цікавіше, одразу після підписання договору укладається додаткова угода, що «коригує» ціну до більш-менш ринкового рівня — але вже без жодної конкуренції.
Державна аудиторська служба зафіксувала класичний випадок у Тишківській сільраді Кіровоградської області. 131 тонна вугілля, очікувана вартість контракту 1 703 000 гривень. Після перемоги на демпінгу ціни раптово скоригували. Аудитори розпочали перевірку 1 квітня 2024 року — і вже 4 квітня учасники спішно підписали нову додаткову угоду, повернувши вартість до 12 999,99 гривні за тонну, пояснюючи все «технічною помилкою».
Технічна помилка на півтора мільйона гривень. Буває.
Сіль і щебінь замість палива: фізичний доказ злочину
Найбільш кричущий епізод стався у Тернопільській області. Кримінальне провадження №12020210000000481, відкрите слідчим управлінням ГУНП. ТОВ «Промтопресурс» поставило вугілля до шкіл Збаразького та Чемеровецького районів. Експертиза, проведена в межах слідства і зафіксована в судових ухвалах за грудень 2022 року, показала: понад половину маси поставленого «палива» становили промисловий щебінь і кам’яна сіль.
П’ятдесят відсотків — не вугілля. Просто каміння і сіль, засипані в котельні навчальних закладів.
Геннадій Рябцев, провідний експерт з енергетичних питань, пояснює: вугілля при тривалому зберіганні просто неба суттєво втрачає теплотворну здатність. Якщо ж антрацит не видобувається легально, то будь-який його фізичний обсяг на ринку — це або старий складський залишок, що роками мокнув під дощем, або контрабандний ресурс із непідконтрольних територій. У будь-якому випадку, енергетична цінність такого продукту сумнівна.
А тепер уявіть сільську школу в січні. Котел, у який завантажують суміш солі та каміння. Тепла немає. Діти сидять у куртках. Вчителі пишуть пояснювальні.
Хворостівський ліцей на Волині отримав від ТОВ «Ресурси Батьківщини» вугілля, яке просто не горіло. Взагалі. Його завантажували в топку — і нічого не відбувалося. Адміністрація закладу була змушена йти до суду. Це не абстрактна «неякісна продукція», це конкретний злочин проти людей, які залишилися без опалення взимку.
Як АМКУ та прокуратура намагаються наздогнати
Антимонопольний комітет України не стоїть осторонь. 16 жовтня 2024 року Південне міжобласне територіальне відділення АМКУ розпочало справу щодо можливої змови на торгах. Фігуранти — «Енерго Восток Антрацит», «Промтопресурс», «Нафтоагросервіс», «Лідер Актив» і «Профітпал». Усі разом вони координували поведінку під час закупівель для шкіл і лікарень Одеської області.
Одночасно Кіровоградська обласна прокуратура у квітні 2025 року оголосила Олександру Сосюрі підозру за ч. 4 ст. 191 КК України — заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану. Через ПП «Нафтоагросервіс» він поставив до Макіївського професійного училища соціальної реабілітації 146 тонн вугілля, що не відповідало ДСТУ. Експертиза підтвердила: реальна вартість цього сурогату майже вдвічі нижча за сплачену. Збитки — понад 650 тисяч гривень.
Але проблема в тому, що правоохоронна система реагує постфактум. Тендер уже проведено, гроші вже сплачено, опалювальний сезон уже зірвано. Поки слідство збирає докази, група Сосюри–Брагіна створює нову юридичну особу — і заходить у новий тендер.
Втеча вперед: як працює ротація вивісок
Лютий 2025 року. У держреєстрі з’являється ТОВ «Гірничий ресурс». Директор і засновник — Євген Попік. Компанія відразу починає брати участь у закупівлях для навчальних закладів. Пакет тендерної документації підозріло схожий на той, що використовують структури з орбіти Сосюри.
Це класична тактика: як тільки стара оболонка потрапляє під моніторинг АМКУ або правоохоронців, на ринок виводиться нова. Чиста, без історії порушень, готова демпінгувати і отримувати бюджетні контракти. ТОВ «Постач форм» — ще одна така ж структура, пов’язана через ідентичні тендерні пакети з основним пулом.
Ротація вивісок дозволяє групі залишатися в системі Prozorro безперервно. Поки слідство відпрацьовує епізод дворічної давнини, нова компанія вже виграє тендер сьогодні.
Михайло Волинець, голова Незалежної профспілки гірників України, наводить показовий контекст: державна підтримка вугільної галузі впала з 2 мільярдів гривень у 2023 році до 200 мільйонів у 2024-му. Державний сектор стискається, комунальна сфера стає повністю залежною від приватних постачальників — і саме в цей момент тіньові гравці отримують максимальний простір для маневру.
Що можна зробити прямо зараз
Ринок публічних закупівель твердого палива потребує не косметичного ремонту, а хірургічного втручання. Є конкретні інструменти, які можна запустити без років узгоджень і додаткового фінансування.
Перше — інтеграція Prozorro з реєстрами Держгеонадр і Держпраці. Якщо компанія заявляє себе виробником вугілля, система повинна автоматично перевіряти наявність спецдозволу на користування надрами. Немає дозволу — заявка відхиляється автоматично, без участі людини. Це не складна технічна задача, це API-запит між двома державними базами даних.
Друге — заборона на коригування ціни через додаткові угоди протягом перших шести місяців після підписання контракту, якщо постачальник виграв із демпінговою пропозицією, що відхиляється від середньоринкової більш ніж на 30%. Виграв за одну гривню — виконуй за одну гривню. Не можеш — отримуй заборону на участь у торгах.
Третє — розширення чорних списків АМКУ на всіх пов’язаних осіб, включно з кінцевими бенефіціарами та спільними контактними даними. Зміна назви ТОВ не повинна очищати репутацію. Якщо в новій компанії той самий телефон, той самий бухгалтер, той самий IP-адреса для подання документів — система має це бачити і блокувати.
Четверте — обов’язкова сертифікація кожної партії вугілля незалежними лабораторіями перед здійсненням оплати. Не перед тендером, не колись потім, а перед перерахуванням бюджетних коштів. Немає сертифіката — немає платежу.
Це не складні реформи. Це налаштування, які можна впровадити протягом одного кварталу, якщо є політична воля. А в умовах воєнного стану, коли кожна гривня бюджету — це, зокрема, гроші на оборону, питання лише в тому, чому цієї волі досі немає.
Функціонування квазіринку твердого палива в умовах воєнного стану: Комплексний аналіз діяльності «пулу Сосюри–Брагіна»
Анатомія неможливого: Антрацитова група без легального видобутку та дозволів
Поки Російська Федерація здійснює методичні атаки на українську енергосистему, а держава веде суворий облік кожної тонни енергетичної сировини, на ринку публічних закупівель продовжують функціонувати тіньові структури, чия діяльність прямо загрожує національній безпеці. Головним прецедентом у цьому контексті стала діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Восток Антрацит», яке впродовж років продає державним та комунальним установам антрацитове вугілля, офіційний видобуток якого на підконтрольній території України повністю припинено.
Антрацит є найкалорійнішим та найбільш дефіцитним різновидом вугілля. Його видобуток в Україні після 2014 року зосередився виключно на територіях Донецької та Луганської областей, які згодом опинилися в зоні окупації. Після повномасштабного вторгнення 2022 року під контроль загарбників перейшли абсолютно всі шахти, спроможні видобувати антрацитову групу. Таким чином, на підконтрольній території України офіційний показник видобутку антрациту дорівнює нулю. Цей географічний та юридичний факт підтверджується як відкритими реєстрами надрокористування, так і оцінками провідних експертів паливної галузі.
Попри фізичну відсутність ресурсу на ринку, ТОВ «Енерго Восток Антрацит» (код ЄДРПОУ 40332955) продовжує перемагати в державних тендерах, постачаючи саме цю марку вугілля. Компанія зареєстрована в Донецькій області з мінімальним статутним капіталом у розмірі 5 тисяч гривень. У своїй тендерній документації підприємство прямо декларує себе «виробником» палива. Журналістські розслідування медіаплатформи «Стоп Корупції ТБ» та офіційні запити до державних контролюючих органів виявили повну фіктивність цього статусу. Державна служба геології та надр України офіційно підтвердила, що жодних спеціальних дозволів на користування надрами даному товариству ніколи не видавалося. Державна служба з питань праці зазначила, що компанія не зверталася по дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію шахтного чи гірничого обладнання. Крім того, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів повідомило про повну відсутність у реєстрі матеріалів для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля (ОВД).
Аналогічні ознаки фіктивності зафіксовані й під час спроби фізичної верифікації компанії за місцем її номінальної реєстрації у Києві. Керуюча компанія бізнес-центру, в якому нібито орендує площу «Енерго Восток Антрацит», офіційно заявила про відсутність такого орендаря. Спроби отримати пояснення від безпосереднього керівника компанії Романа Брагіна також завершилися безрезультатно: після вимоги надати письмові докази легальності походження вугілля представники підприємства припинили будь-яку комунікацію з розслідувачами.
Корпоративна мережа пулу Сосюри–Брагіна та зв’язок з окупованими територіями
Діяльність ТОВ «Енерго Восток Антрацит» не є поодиноким випадком, а є елементом інтегрованої тіньової мережі, яка координується групою пов’язаних осіб з метою монополізації бюджетного сегмента паливного ринку. Головним організатором та бенефіціаром цієї мережі є уродженець міста Вугледар Донецької області Олександр Володимирович Сосюра, який діє в тісному партнерстві з родиною Сливинських та братами Брагіними.
Аналіз структури власності та керівництва пов’язаних підприємств демонструє замкнене коло афілійованих осіб. Засновником ключових компаній пулу — ТОВ «Енерго Восток Антрацит» та ТОВ «Промтопресурс» — виступає Руслан Рашідович Брагін. Його брат, Роман Рашідович Брагін, володіє ТОВ «Промтопресурс». Керівницею ТОВ «Промтопресурс» та ТОВ «Ресурси Батьківщини» одночасно є Вероніка Михайлівна Стайловська. Водночас Сергій Володимирович Глухов, який раніше очолював ТОВ «Енерго Восток Антрацит», наразі є директором ТОВ «ЗахідМаркет».
Особливу занепокоєність викликає безпековий аспект функціонування даної групи. Роман Брагін є сином Рашіда Брагіна — однієї з ключових релігійних фігур на тимчасово окупованих територіях, голови «Духовного управління мусульман ДНР», який відкрито підтримує збройну агресію Російської Федерації та інтеграцію окупованих регіонів до складу РФ. Цей факт створює реальні ризики того, що кошти, отримані з українського державного бюджету за нібито поставлене вугілля, можуть спрямовуватися на фінансування колабораційної діяльності або спецслужб ворога з метою реалізації диверсійних заходів у паливному секторі України.
Для детального розуміння структури та взаємозв’язків у межах цього тіньового картелю нижче наведено аналітичну таблицю суб’єктів господарювання, залучених до схем:
| Юридична особа | Код ЄДРПОУ | Ключові пов’язані особи | Роль та задокументована діяльність у схемі |
| ТОВ «ЕНЕРГО ВОСТОК АНТРАЦИТ» | 40332955 | Руслан Брагін (засновник), родина Сливинських, Сергій Глухов (екскерівник) | Номінальний «виробник» антрациту без шахт, дозволів Держгеонадр та Держпраці. Використовує фіктивну юридичну адресу в Києві. |
| ТОВ «ПРОМТОПРЕСУРС» | 41513188 | Роман Брагін (власник), Вероніка Стайловська (директор), Олександр Сосюра (ексдиректор) | Головна компанія пулу. Фігурант кримінальних проваджень щодо постачання суміші солі та щебеню замість вугілля до шкіл та пропозиції хабаря керівництву колонії. |
| ТОВ «РЕСУРСИ БАТЬКІВЩИНИ» | 45635427 | Вероніка Стайловська (директор) | Посередницька структура, що постачала неякісне вугілля до Хворостівського ліцею на Волині, що призвело до відкриття кримінальної справи. |
| ТОВ «ЗАХІДМАРКЕТ» | 45355935 | Сергій Глухов (директор) | Використовується для маніпуляцій з демпінговими цінами та подальшого неправомірного підвищення вартості через додаткові угоди у Тишківці та лікарнях. |
| ПП «НАФТОАГРОСЕРВІС» | 20772336 | Олександр Сосюра (директор у 2020–2024 рр.), Олександр Яловчак (засновник) | Компанія, через яку було поставлено неякісне вугілля до Макіївського училища, що завдало державі збитків на понад 650 тис. грн та призвело до оголошення підозри Сосюрі. |
| ТОВ «ПОСТАЧ ФОРМ» | 46074618 | Пов’язане через ідентичні тендерні пакети документів з орбітою Сосюри | Нова номінальна компанія («чиста вивіска»), задіяна в закупівлях твердого палива для уникнення санкцій АМКУ. |
| ТОВ «ГІРНИЧИЙ РЕСУРС» | 45699297 | Євген Попік (директор, засновник) | Створене у лютому 2025 року підприємство, що дублює діяльність пулу та бере участь у закупівлях для навчальних закладів. |
Схеми маніпуляцій у системі Prozorro: Аномальний демпінг та заміна брендів
Головною тактичною моделлю дій Олександра Сосюри та його спільників на торгах у системі Prozorro є штучне заниження цін до рівня, що повністю унеможливлює чесну ринкову конкуренцію. Учасники пулу узгоджують свої дії та декларують ціни, які часто становлять від 1 до 100 гривень за одну тонну вугілля. Цей прийом переслідує дві альтернативні мети :
По-перше, встановлення нереальної демпінгової ціни дозволяє заблокувати участь сумлінних постачальників, які фізично не можуть запропонувати подібні умови без збитків. Після перемоги в аукціоні представники пулу або взагалі не виконують поставку, змушуючи замовника йти на розірвання договору та втрачати критично важливий час напередодні холодів, або ж вимагають перегляду цінових параметрів через укладання неправомірних додаткових угод. По-друге, якщо вугілля все ж таки постачається, заробіток формується на величезній маржі між ціною задекларованого «виробника» та фактичною вартістю низькоякісної суміші, яку завозять замовникам.
Масштабність цінових аномалій яскраво демонструє тендер Відділу освіти, культури, молоді та спорту Шрамківської сільської ради Черкаської області (UA-2024-02-07-014762-a) на закупівлю 8 тонн антрациту. При очікуваній вартості у понад 100 тисяч гривень, ТОВ «Енерго Восток Антрацит» подало остаточну пропозицію у розмірі всього 22,00 гривні з ПДВ за весь обсяг палива, тоді як інший учасник знизив ставку до абсолютно абсурдної 1,00 гривні з ПДВ.
Практика штучного коригування цін після підписання контрактів зафіксована у діяльності ТОВ «ЗахідМаркет». Вигравши тендер на постачання вугілля до медичного закладу за ціною 250 гривень за тонну, компанія вже наступного дня уклала з відділом освіти додаткову угоду. Відповідно до цього документа, вартість одних марок вугілля була необґрунтовано збільшена, тоді як інші штучно впали до 100 гривень за тонну, при цьому замовник так і не отримав жодних експертних підтверджень щодо реальних ринкових коливань.
Аналогічний інцидент мав місце у Тишківській сільраді Кіровоградської області. Після підписання договору на постачання 131 тонни вугілля за очікуваної вартості 1 703 000 гривень, ціни були раптово «скориговані» на користь постачальника. Лише після того, як Державна аудиторська служба розпочала офіційну перевірку цієї закупівлі 1 квітня 2024 року, змовники поспіхом підписали чергову додаткову угоду 4 квітня, повернувши базову вартість на рівень 12 999,99 гривні за тонну, виправдовуючи свої дії нібито усуненням «техничної помилки». У Гайворонській поліклініці спроба ТОВ «ЗахідМаркет» реалізувати аналогічний сценарій із постачанням палива по 250 гривень за тонну зазнала краху: 21 березня замовник самостійно анулював договір через повне невиконання постачальником своїх зобов’язань.
Для виживання у системі Prozorro та обходу санкцій АМКУ група використовує тактику безперервної ротації вивісок. Коли ТОВ «Енерго Восток Антрацит» або ТОВ «Промтопресурс» опиняються під пильним контролем правоохоронців, на ринок виводяться нові структури, такі як ТОВ «Постач форм» або ТОВ «Гірничий ресурс». Вони використовують аналогічні пакети документів та синхронно грають на торгах, забезпечуючи безперебійний доступ бенефіціарів схеми до бюджетних коштів.
Кримінальний та антимонопольний аналіз: Корупція, фальсифікація продукту та судові справи
Правоохоронні органи України неодноразово фіксували факти злочинної діяльності учасників даного пулу, що вилилося у низку резонансних кримінальних проваджень.
Найбільш показовим прикладом фальсифікації продукції є кримінальне провадження №12020210000000481, відкрите у 2020 році слідчим управлінням ГУНП в Тернопільській області. Слідство встановило, що керівництво однієї з місцевих районних державних адміністрацій вступило у змову з представниками ТОВ «Промтопресурс» для привласнення бюджетних коштів. Тендерні вимоги були умисно виписані під дане підприємство, а поставлене вугілля виявилося абсолютно непридатним для опалення. Проведена експертиза та огляди палива, зафіксовані у судових ухвалах за грудень 2022 року, показали, що понад 50% від загальної маси «вугілля», поставленого до шкіл Збаразького та Чемеровецького районів, становили промисловий щебінь та звичайна кам’яна сіль.
Іншим прикладом є справа про пряме хабарництво в межах кримінального провадження №42023122030000158 за ч. 3 ст. 369 КК України. У листопаді 2023 року Петрівська виправна колонія підписала договір з ТОВ «Промтопресурс» на поставку 505 тонн вугілля марки ДГ 13-100. Замість якісного палива компанія привезла 260,9 тонни суміші вкрай низької якості та не довезла ще 4,45 тонни. Олександр Сосюра особисто запропонував заступнику начальника виправної установи хабар у розмірі 215 тисяч гривень за підписання фіктивних актів та приховування невідповідності товару. Під час передачі коштів 27 грудня 2023 року зловмисник був задокументований, а гроші вилучені.
Додатково, у квітні 2025 року Кіровоградська обласна прокуратура оголосила офіційну підозру Олександру Сосюрі за ч. 4 ст. 191 КК України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану). Будучи керівником ПП «Нафтоагросервіс», Сосюра у 2023 році поставив 146 тонн неякісного вугілля до Макіївського професійного училища соціальної реабілітації. Експертиза підтвердила, що паливо не відповідало ДСТУ, внаслідок чого державі було завдано збитків на суму понад 650 тисяч гривень, оскільки реальна вартість поставленого сурогату була майже вдвічі нижчою за сплачену.
Антимонопольний комітет України також веде активну роботу щодо припинення діяльності картелю. 16 жовтня 2024 року Південне міжобласне територіаютьне відділення АМКУ розпочало справу через можливу змову на торгах у 2023 році щодо ТОВ «Енерго Восток Антрацит», ТОВ «Промтопресурс», ПП «Нафтоагросервіс», ПП «Лідер Актив» та ПП «Профітпал». Ця група координувала дії під час участі в закупівлях для закладів освіти Веселинівської селищної ради, Вознесенського аграрного ліцею, Вознесенського професійного ліцею та комунальних установ Захарівської селищної ради Одеської області. Крім того, під приціл АМКУ потрапило ТОВ «Ресурси Батьківщини» через підозру у змові з ФОП Щербаковим Д.А. під час закупівель 2024 року.
Технологічні та оборонні наслідки постачання фальсифікованого вугілля
Використання неякісного або сфальсифікованого палива створює безпосередню загрозу для функціонування об’єктів критичної та соціальної інфраструктури України. Як зазначає провідний експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев, вугілля має властивість суттєво втрачати свої якісні показники та теплотворну здатність при тривалому зберіганні просто неба. Оскільки легального видобутку антрациту на підконтрольній території немає, будь-який фізичний антрацит, що постачається цими фірмами, є або контрабандним ресурсом сумнівного походження з окупованих територій, або старими складськими залишками, які тривалий час псувалися на складах і втратили енергетичний потенціал.
Ситуація ускладнюється різким скороченням державного фінансування вугільної галузі. За словами голови Незалежної профспілки гірників України Михайла Волинця, обсяг підтримки сектору з держбюджету зменшився з 2 мільярдів гривень у 2023 році до критичних 200 мільйонів гривень у 2024 році, що робить комунальну сферу повністю залежною від приватних постачальників.
Практичні наслідки використання неякісного палива вже зафіксовані у багатьох регіонах. Зокрема, Хворостівський ліцей на Волині отримав від ТОВ «Ресурси Батьківщини» вугілля, яке взагалі не горіло в котлах. Це змусило адміністрацію закладу ініціювати судові процеси, тоді як діти та вчителі тривалий час перебували в неопалюваних приміщеннях. Подібні інциденти призводять до виходу з ладу комунальних котелень, підвищення витрат на ремонт обладнання та необхідності екстреного виділення додаткових бюджетних коштів для закупівлі альтернативних джерел енергії.
Стратегічні рекомендації для протидії паливним маніпуляціям у сфері публічних закупівель
Для подолання кризових явищ у сфері державних закупівель твердого палива та ліквідації корупційних схем «пулу Сосюри–Брагіна» держава має застосувати системний підхід, спрямований на посилення контролю та автоматизацію процесів верифікації контрагентів.
По-перше, Міністерству економіки України разом із ДП «Прозорро» необхідно впровадити обов’язковий інструмент інтеграції системи державних закупівель з базами даних Державної служби геології та надр України. Це дозволить автоматично відхиляти пропозиції компаній, які заявляють себе «виробниками» вугілля, але не мають чинних спеціальних дозволів на користування надрами.
По-друге, Державна служба з питань праці має забезпечити оперативний обмін даними щодо наявності у постачальників дозволів на експлуатацію гірничого та шахтного обладнання підвищеної небезпеки. Відсутність зареєстрованих декларацій відповідності матеріально-технічної бази повинна автоматично позбавляти компанію права брати участь у тендерах на видобуток чи постачання власного вугілля.
По-третє, потребує реформування сам механізм оцінки демпінгових пропозицій. Необхідно на законодавчому рівні заборонити укладання додаткових угод щодо збільшення ціни за тонну палива протягом перших шести місяців після підписання договору, якщо постачальник виграв тендер із використанням аномально низької ціни (що відхиляється від середньоринкової на понад 30%). Це унеможливить схеми з подальшим штучним завищенням вартості палива через додаткові угоди.
Для систематизації ключових ризиків та контрольних заходів нижче наведено порівняльний аналіз уразливостей ринку та інструментів їх нейтралізації:
| Категорія ризику | Прояв у діяльності пулу | Рекомендований державний захід контролю |
| Декларування фіктивного виробництва | «Енерго Восток Антрацит» називає себе виробником без жодного дозволу Держгеонадр. | Автоматична верифікація ліцензій через API між Prozorro та реєстрами Держгеонадр та Держпраці. |
| Аномальний демпінг для блокування торгів | Пропозиція ціни в 1 грн або 22 грн за контракт на Prozorro для витіснення конкурентів. | Автоматичне відхилення пропозицій з відхиленням >30% від очікуваної вартості без права дозавантаження документів. |
| Фальсифікація та низька якість палива | Постачання суміші солі та щебеню у Тернопільській області, непалаючого вугілля на Волині. | Запровадження обов’язкової сертифікації кожної партії вугілля незалежними лабораторіями перед оплатою. |
| Ротація токсичних компаній | Створення нових ТОВ («Постач форм», «Гірничий ресурс») після розслідувань АМКУ. | Розширення чорних списків АМКУ на всіх пов’язаних осіб, кінцевих бенефіціарів та спільні контактні дані. |
| Російський слід та фінансування колабораціонізму | Зв’язок власника Романа Брагіна з батьком Рашідом Брагіним (колаборантом «ДНР»). | Обов’язкова перевірка засновників та бенефіціарів службами СБУ на предмет зв’язків з окупованими територіями та колаборантами. |
Тільки рішучі координаційні дії правоохоронних органів, Державної аудиторської служби, АМКУ та профільних міністерств дозволять очистити ринок закупівель від квазівиробників та гарантувати теплову безпеку українських громад у складні зимові періоди.
