Павло Щербань, Сергій Ніколайчук, банк “Альянс” і мережа в НБУ: хто стоїть за спробою тихого перевороту в Національному банку України

Сто п’ятдесят тисяч доларів щомісяця. Саме стільки, за даними медійних розслідувань, коштує лояльність першого заступника голови Національного банку. Це не зарплата. Це плата за “кришування” банку, який вже встиг засвітитися у справі про виведення майже двох мільярдів гривень із державного “Укренерго”. І це не просто черговий корупційний скандал — це системна спроба взяти під контроль фінансовий регулятор країни у розпал війни.

Йдеться про банк “Альянс”, його неформального власника Павла Щербаня та першого заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука. Вся ця історія почалася не в кабінетах із табличками “регуляторна політика”, а з підробленої звітності, грошей, яких держава так і не побачила, і гарантії, що виявилася фікцією.

Як банківська гарантія на 1,85 мільярда перетворилася на 300 мільйонів у звітах

Лютий 2022 року. Енерготрейдер “Юнайтед Енерджі”, якого пов’язують із групою Ігоря Коломойського, закуповує електроенергію в державного оператора “Укренерго”. Заборгованість компанії вже величезна, але відпуск ресурсу триває. Чому? Бо є банківська гарантія. Її видав банк “Альянс”. Сума — близько 1,85 мільярда гривень.

Це було одноосібне рішення голови правління Юлії Фролової. Ні наглядова рада, ні статут банку такої концентрації ризиків не дозволяли. Обсяг зобов’язань перевищував 25% загальних активів установи. Тобто законний норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) було порушено.

Що зробили далі? Сфальсифікували звітність для НБУ. Замість 1,85 мільярда у звітах відобразили лише 300 мільйонів. Це не технічна помилка і не округлення. Це свідоме викривлення даних, яке було офіційно підтверджено наглядовою перевіркою Нацбанку у січні 2023 року.

Коли “Юнайтед Енерджі” закономірно пішов у дефолт, “Укренерго” звернулося до гаранта. Банк “Альянс” виплати блокував. Почалися багаторічні судові процеси. Господарський суд Києва 15 грудня 2022 року у справі № 910/3268/22 стягнув понад 1,11 мільярда гривень на користь держоператора. Але грошей досі немає.

Юлія Фролова на той момент вже перебувала за кордоном — у Словаччині. З березня 2022 року вона здійснювала дистанційне управління банком. У січні 2024 року її оголосили в міжнародний розшук, а Апеляційна палата ВАКС обрала запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Сто тисяч доларів у паркінгу: як адвокат намагався вивести справу з-під НАБУ

Паралельно з судовими маневрами група пішла іншим шляхом — через прямий підкуп. Виконавцем став Олексій Носов, партнер адвокатського об’єднання “Miller”, яке заснував відомий юрист Масі Найєм. Носов представляв інтереси Фролової.

Схема була простою і цинічною. Адвокат запропонував 200 тисяч доларів США прокурору САП і детективу НАБУ. Пакет послуг включав: відновлення досудового розслідування, перекваліфікацію дій підозрюваної на статтю, непідслідну антикорупційному бюро, зміну підозри, виділення провадження в окрему справу і, нарешті, передачу матеріалів до Національної поліції.

Це не була абстрактна розмова. Перший транш — 100 тисяч доларів — мали передати одразу після виконання перших чотирьох пунктів. Другий — після фінальної передачі справи в поліцію. Прокурор, якому надійшла пропозиція, негайно повідомив керівництво. Почалося документування злочину.

4 червня 2024 року Носова затримали “на гарячому” під час передачі першої частини — тих самих 100 000 доларів. Адвокатське об’єднання “Miller” публічно розірвало з ним контракт 12 червня. Судовий процес у ВАКС (справа № 52024000000000171) розпочався майже миттєво — 13 червня. Вердикт був жорстким: 4,5 роки реального позбавлення волі, заборона займатися адвокатською діяльністю на 3 роки та конфіскація вилучених коштів.

Захист намагався тиснути на версію про провокацію. Суд її відхилив. Як і твердження, що Носов нібито діяв без відома підзахисної.

Павло Щербань і Ростислав Шурма: куми, елеватори і газ

Поки Фролова перебуває в міжнародному розшуку, а Носов отримав реальний строк, банком продовжує керувати голова наглядової ради Павло Щербань. Юридично мажоритарний акціонер — Олександр Сосіс із часткою 89,3%. Але реальний контроль сконцентрований саме в руках Щербаня. 25 липня 2023 року АМКУ рішенням № 190-р надав йому дозвіл на купівлю акцій, що забезпечує перевищення 25% голосів. Це узгоджувалося з планами позачергових зборів акціонерів ще від 27 червня того ж року щодо збільшення статутного капіталу на 232 мільйони гривень.

Біографія Щербаня — це колекція банків, які згодом або луснули, або були визнані “схемними”. “Промінвестбанк”, банк “Володимирський”, “Південкомбанк” Руслана Циплакова (близького соратника Віктора Януковича-молодшого), “Апекс”, “Стандарт”, “Златобанк”, “Таскомбанк”. У “Альянс” він прийшов у червні 2018 року заступником голови правління, за рік став першим заступником, а 30 квітня 2021 року очолив наглядову раду.

Але головне — не його банківське минуле. Головне — це зв’язки. Ключовим політичним ресурсом Щербаня називають колишнього заступника керівника Офісу Президента Ростислава Шурму. Їх пов’язують не лише ділові, а й родинні стосунки — кумівство. Це багато що пояснює. Зокрема ту легкість, з якою банк “Альянс” роками уникав серйозних санкцій за систематичні порушення нормативів.

Є й показовий нюанс. Пошук інформації про зв’язок Щербаня і Шурми в інтернеті видає закешовані фрагменти статей. Відкриваєш — а матеріал або видалений, або тотально відредагований. Працює інформаційна зачистка.

І ще одна деталь — виведення ліквідності. Банк, який заборгував державі понад мільярд, активно вкладався у сторонні комерційні проєкти. Нафтогазовий сектор: ТОВ “Віва Експлорейшн” володіє ліцензією на видобуток вуглеводнів на Івано-Франківщині до 2033 року. Формально — через кіпрську компанію. Попри збитки близько 1 мільйона доларів станом на кінець 2023 року, компанія продовжує отримувати значні вливання. Агросектор: ТОВ “Альянс Елеватор” із зерновим елеватором у Хоролі на Полтавщині. ІТ-сектор: ТОВ “Альянс Діджитал” (резидент “Дія.City”), а також “Асіджс”, “АПЛ”, “Мотвел” — розробка софту для банківського ритейлу та платіжних систем. Усе це фінансується через підконтрольний Щербаню венчурний фонд. Це не диверсифікація бізнесу — це вимивання ресурсів із фінансової установи в приватні кишені.

Сергій Ніколайчук: людина з команди Гонтаревої на шляху до крісла голови

Коли Шурма втратив офіційний статус в ОП, група почала формувати новий центр впливу — вже всередині самого Національного банку. Ключовою фігурою став Сергій Ніколайчук. 15 серпня 2025 року його призначили першим заступником голови НБУ. Під його контроль перейшли вертикалі “Фінансова стабільність” і тимчасово “Монетарна стабільність”.

Ніколайчук — не випадкова людина. Він працював у системі НБУ з 2004 по 2019 рік, пройшов шлях до директора Департаменту монетарної політики. Потім — заступник міністра економіки в уряді Олексія Гончарука у 2019–2020 роках. Після цього — керівник департаменту макроекономічних досліджень в інвестиційній групі ICU.

Його відкрито називають представником старої команди Валерії Гонтаревої та Катерини Рожкової. Сама Гонтарева публічно охарактеризувала його призначення як “найкраще кадрове рішення Нацбанку за останні роки”. Рожкова, чий 7-річний термін на посаді першого заступника завершився, відкрито заявляла про принципово іншу, ніж у Андрія Пишного, модель керівництва.

У цей момент і відбулося змикання. За даними журналістських розслідувань, Ніколайчук отримує від Щербаня 150 000 доларів щомісяця. Призначення платежу просте — лобістське прикриття діяльності банку “Альянс” у стінах НБУ. Блокування адекватних заходів впливу за невиплату боргу перед “Укренерго” і порушення нормативів.

Але цим справа не обмежується.

Останні півроку Ніколайчук і Щербань координують систематичні інформаційні атаки на чинного голову Андрія Пишного. Мета — дискредитувати, поширити чутки про “неминуче звільнення” і розчистити дорогу. Ніколайчук відкрито претендує на посаду голови НБУ. Якщо це станеться, фінансовий регулятор держави перейде під повний неформальний контроль тіньової групи, яка вже продемонструвала і готовність до підробки звітності, і готовність платити готівкою за потрібні рішення.

Це класичний regulatory capture — захоплення регулятора. Не десь, не колись. Тут і зараз.

Сто п’ятдесят тисяч причин, чому це стосується кожного

Можна сказати: це внутрішні розбірки банкірів. Але це не так. Коли банк не повертає державі понад мільярд гривень — це гроші, які не пішли на енергетичну стійкість під час війни. Коли фальсифікуються звіти для НБУ — це значить, що нагляд не працює, і наступного разу може “лопнути” вже не “схемний” банк, а той, де лежать гроші звичайних людей.

Коли представник регулятора бере 150 тисяч на місяць від власника проблемного банку, це вже не конфлікт інтересів. Це прямий механізм впливу, який руйнує принцип незалежності Нацбанку — один із ключових критеріїв, за якими оцінюють Україну міжнародні партнери та МВФ.

Справа Олексія Носова показала, що ставки зростають: від підкупу слідчих перейшли до системного фінансування топ-посадовців регулятора. Справа Юлії Фролової показала, що можна роками керувати банком із-за кордону, перебуваючи в міжнародному розшуку. А рішення Господарського суду Києва — що можна просто не виконувати судові вердикти.

Це не розслідування про один банк. Це розслідування про те, як працюють неформальні мережі в українському фінансовому секторі. Про те, як тіньовий бенефіціар через родинні зв’язки, кумівство та готівку намагається отримати контроль над цілим регулятором. Про те, як команда, що працювала ще з часів Гонтаревої, знову намагається повернутися до керма — і якими методами.

Для запобігання цьому сценарію потрібне негайне втручання РНБО, НАБУ та СБУ. Перевірка викладених фактів корупційної взаємодії. Усунення пов’язаних осіб від управління ключовими процесами фінансового сектору. Без цього всі розмови про фінансову стабільність під час війни залишаться лише словами.

А 150 000 доларів продовжать змінювати власників щомісяця.

Аналіз спроб неформального контролю над Національним банком України через кейс банку “Альянс”

Фінансова стабільність України в умовах тривалого воєнного стану безпосередньо залежить від прозорості банківського нагляду та інституційної незалежності Національного банку України (НБУ). Проте публічні розкриття інформації, журналістські розслідування та матеріали кримінальних проваджень останніх років свідчать про існування скоординованих спроб інституційного захоплення (regulatory capture) регулятора з боку представників неформальних фінансово-промислових груп. Центральним елементом цієї деструктивної активності є діяльність акціонерного товариства «Банк Альянс», що контролюється Павлом Щербанем, та його взаємодія з високопосадовцями НБУ, зокрема з першим заступником голови Сергієм Ніколайчуком.Публікації у червні 2026 року, зокрема розслідування медіаплатформи «СтопКор» та оприлюднені матеріали у тіньових каналах комунікації (таких як Telegram-канал «Джокер»), деталізували системні спроби змістити чинного голову НБУ Андрія Пишного задля встановлення лояльного неформального контролю над фінансовим сектором держави .

Роль банку “Альянс” у схемі заволодіння коштами “Укренерго” та системні регуляторні маніпуляції

Витоки фінансової дестабілізації АТ «Банк Альянс» та його подальшої агресивної поведінки в правовому полі пов’язані з масштабною схемою заволодіння електроенергією ПрАТ «НЕК “Укренерго”» у лютому–березні 2022 року, що розслідується Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) у межах провадження № 52022000000000091. Енерготрейдер ТОВ «Юнайтед Енерджі», пов’язаний із бізнес-групою Ігоря Коломойського, здійснив закупівлю ресурсу в державного оператора за наявності величезної простроченої заборгованості. Безперешкодний відпуск електроенергії став можливим завдяки зловживанню службовим становищем з боку експосадовця «Укренерго» та наданню банківської гарантії від банку «Альянс», яка виступала інструментом забезпечення платежу.

Голова правління банку Юлія Фролова одноосібно підписала рішення про надання гарантії на суму близько 1,85 мільярда гривень. Ця дія прямо суперечила статуту фінансової установи, оскільки обсяг зобов’язань за гарантією перевищував 25% загальних активів банку. Щоб уникнути жорстких санкцій регулятора за порушення нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (норматив Н7), керівництво банку сфальсифікувало звітність для НБУ, вказавши суму гарантії у розмірі лише 300 мільйонів гривень. Факт свідомого викривлення даних було офіційно підтверджено наглядовою перевіркою НБУ у січні 2023 року. Після дефолту «Юнайтед Енерджі» державний оператор звернувся до гаранта, проте банк «Альянс» заблокував виплати, розпочавши багаторічні судові процеси. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15 грудня 2022 року у справі № 910/3268/22 з банку було стягнуто на користь «Укренерго» понад 1,11 мільярда гривень, проте ці кошти досі не повернуто у державний бюджет.

Параметр справи / Фігурант	Роль у структурі та ключові факти	Поточний процесуальний статус (станом на червень 2026 року)
Юлія Фролова	Працює у банківському секторі з 2001 року. З грудня 2018 року — голова правління банку «Альянс». У вересні 2020 року забезпечила отримання банком рекордної рефінансової підтримки від НБУ на 1,93 млрд грн.	Перебуває у міжнародному розшуку з 19 січня 2024 року. Апеляційна палата ВАКС обрала їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. З березня 2022 року здійснює дистанційне управління банком із території Словаччини.
ТОВ «Юнайтед Енерджі»	Енергетичний трейдер з орбіти впливу Ігоря Коломойського. У березні 2022 року безвідплатно отримав електроенергію та перепродав її реальним учасникам ринку, вивівши кошти на закордонні рахунки.	Рахунки компанії арештовані (заблоковано понад 700 млн грн в Україні та кошти у двох країнах Європи). Організатор схеми та директор компанії отримали офіційні підозри від НАБУ/САП.
ПрАТ «НЕК “Укренерго”»	Державний оператор системи передачі електроенергії, що зазнав багатомільйонних збитків через невиконання банком «Альянс» своїх гарантійних зобов’язань.	Офіційно визнане потерпілою стороною у кримінальному провадженні. Судові позови щодо стягнення боргу перебувають на стадії примусового виконання.

Справа Олексія Носова: Корупційний тиск на НАБУ та вердикт ВАКС

Спроби банку «Альянс» уникнути кримінальної відповідальності за причетність до виведення коштів «Укренерго» переросли у пряму спробу підкупу детективів НАБУ та прокурорів САП. Головним виконавцем цієї корупційної ініціативи виступив адвокат Олексій Носов, який на момент вчинення злочину був партнером престижного адвокатського об’єднання “Miller” (власником якого був відомий юрист Масі Найєм) та безпосередньо представляв інтереси підозрюваної Юлії Фролової.

За версією слідства, Носов запропонував неправомірну вигоду у розмірі 200 тисяч доларів США за ухвалення процесуальних рішень, що мали повністю вивести Фролову з-під юрисдикції антикорупційних органів. План передбачав штучний поділ матеріалів справи та їх подальшу передачу до Національної поліції України. Прокурор САП, який отримав пропозицію, негайно повідомив про це керівництво, після чого всі подальші дії Носова документувалися в межах контролю за вчиненням злочину. 4 червня 2024 року адвоката затримали «на гарячому» під час передачі першого траншу в розмірі 100 тисяч доларів США.

Етап / Елемент корупційної схеми	Конкретні деталі та процесуальні вимоги адвоката	Правові наслідки та вирок суду
Пакет вимог в обмін на хабар	1. Відновлення досудового розслідування у справі «Укренерго».   2. Перекваліфікація дій Юлії Фролової на статтю КК, яка не підслідна НАБУ.   3. Зміна раніше оголошеної підозри.   4. Виділення провадження щодо Фролової в окрему справу.   5. Передача цієї справи до Національної поліції.	Викриття злочину зафіксовано в червні 2024 року. Адвокатське об’єднання “Miller” публічно розірвало контракт із Носовим та звільнило його 12 червня 2024 року.
Структура передачі коштів	Перший транш ($100 000) передавався після виконання перших чотирьох пунктів домовленості. Другий транш ($100 000) мав бути виплачений безпосередньо після передачі справи до поліції.	Судовий розгляд справи № 52024000000000171 розпочався у ВАКС 13 червня 2024 року. Процес завершився винесенням обвинувального вироку.
Остаточний вирок ВАКС (червень 2026 року)	Суд відхилив версію захисту про нібито провокацію з боку правоохоронних органів та твердження Носова, що він діяв без відома підзахисної.	Носова визнано винним за ч. 3 ст. 369 КК України та засуджено до 4,5 років реального позбавлення волі із забороною займатися адвокатською діяльністю строком на 3 роки та конфіскацією вилучених $100 000.

Неформальний бенефіціар Павло Щербань та його бізнес-альянс із Ростиславом Шурмою

Поки офіційні керівники банку перебувають під слідством або у розшуку, реальне управління фінансовою установою здійснює голова наглядової ради Павло Щербань. Попри те, що мажоритарним акціонером банку з часткою 89,289006% залишається Олександр Сосіс, Щербань послідовно концентрував вплив. 25 липня 2023 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) рішенням № 190-р надав йому дозвіл на придбання акцій, що забезпечує перевищення 25% голосів. Це рішення узгоджувалося з планами позачергових зборів акціонерів від 27 червня 2023 року щодо збільшення статутного капіталу банку на 232,087 мільйона гривень.

Щербань має специфічну репутацію у банківських колах через свій тривалий кар’єрний шлях у фінансових установах, багато з яких згодом були ліквідовані або визнані «схемними». До його професійного портфоліо входить робота у «Промінвестбанку», банку «Володимирський», а також «Південкомбанку», що належав Руслану Циплакову — близькому соратнику Віктора Януковича-молодшого. Крім того, Щербань працював у банках «Апекс», «Стандарт», «Златобанк» та «Таскомбанк». Його кар’єра в банку «Альянс» розпочалася у червні 2018 року з посади заступника голови правління, після чого він став першим заступником у січні 2019 року, а 30 квітня 2021 року очолив наглядову раду установи.

Головним політичним та адміністративним ресурсом Павла Щербаня вважаються його тісні родинні та бізнес-зв’язки (зокрема кумівство) із колишнім заступником керівника Офісу Президента України Ростиславом Шурмою. Саме цим зв’язком аналітики пояснюють тривалу безкарність банку «Альянс», попри систематичні порушення нормативів НБУ. Про високий рівень небезпеки цього треку для фігурантів свідчить масштабна зачистка інформаційного простору: пошукові запити щодо зв’язку Щербаня та Шурми у пошукових системах видають закешовані фрагменти статей, які після відкриття виявляються повністю видаленими або відредагованими .

Назва бізнес-структури	Сфера діяльності та ключові активи	Характер неформальних інтересів та зв’язків
ТОВ «Віва Експлорейшн»	Нафтогазовий сектор. Володіє ліцензією на геологічне вивчення та видобуток вуглеводнів на Старомізунській площі в Івано-Франківській області до 2033 року .	Формально належить П. Щербаню та геологу С. Думенку через кіпрську компанію I.F. Exploration Company Limited. Попри зафіксовані збитки на рівні близько $1 млн станом на кінець 2023 року, компанія продовжує отримувати значні вливання, що вказує на ймовірне використання її як майданчика для освоєння капіталів Шурми .
ТОВ «Альянс Елеватор»	Агропромисловий сектор. Володіє зерновим елеватором у місті Хорол Полтавської області .	Потребує масштабної реконструкції. Розглядається групою як інструмент входу в аграрний бізнес та диверсифікації активів поза межами фінансового сектору .
ТОВ «Альянс Діджитал»	Інформаційні технології. Є виведеним в аутсорс ІТ-відділом банку «Альянс», зареєстрований як резидент спеціального правового режиму «Дія.City».	Фінансується через підконтрольний Щербаню венчурний фонд. Інтерес Шурми полягав у лобіюванні цього бізнесу через державні цифрові ініціативи .
ТОВ «Асіджс», «АПЛ», «Мотвел»	ІТ-індустрія, розробка програмного забезпечення для банківського ритейлу та платіжних систем .	Складають технологічне ядро неформальної бізнес-групи, орієнтоване на створення замкненої екосистеми цифрових фінансових сервісів під майбутній контроль над регуляторним полем .

Вкладання коштів банку «Альянс», який має величезні непокриті зобов’язання перед державними структурами, у сторонні комерційні проєкти (газ, ІТ, агро) свідчить про свідоме виведення ліквідності з балансу фінансової установи на користь приватних компаній неформального конгломерату Щербаня–Шурми.

Сергій Ніколайчук: Інституційний профіль та спадкоємність тіньових груп впливу

У зв’язку з втратою Ростиславом Шурмою офіційного статусу в Офісі Президента України, група Щербаня змістила фокус на створення власного лобістського ядра безпосередньо всередині монетарного регулятора.Головним інструментом цієї стратегії став Сергій Ніколайчук, призначений 15 серпня 2025 року першим заступником Голови НБУ. Ніколайчук (народився 22 березня 1981 року) є досвідченим макроекономістом, який працював у системі НБУ з 2004 по 2019 роки, пройшовши шлях до директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу. Проте його кар’єра також тісно пов’язана з приватним сектором та політичними призначеннями: у 2019–2020 роках він обіймав посаду заступника міністра розвитку економіки в уряді Олексія Гончарука, а у 2020–2021 роках керував департаментом макроекономічних досліджень в інвестиційній групі ICU.

У професійних колах Ніколайчука відкрито позиціонують як представника інтересів колишнього керівництва НБУ в особі Валерії Гонтаревої та Катерини Рожкової, з якими він понад десять років працював пліч-о-пліч.Сама Гонтарева публічно називала призначення Ніколайчука «найкращим кадровим рішенням Нацбанку за останні роки».Його призначення на посаду першого заступника Голови НБУ у серпні 2025 року відбулося у зв’язку із закінченням 7-річного терміну повноважень Катерини Рожкової. За поданням Андрія Пишного Рада НБУ затвердила його кандидатуру, передавши під його керівництво ключову вертикаль «Фінансова стабільність» та тимчасово — «Монетарна стабільність».

Період діяльності	Офіційна посада / Сфера відповідальності	Характер інституційних та неформальних зв’язків
2004–2019	Економіст, згодом директор Департаменту монетарної політики НБУ.	Формування професійного світогляду в команді В. Гонтаревої та Я. Смолія.
2019–2020	Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.	Інтеграція у політичні та реформаторські кола уряду О. Гончарука.
2020–2021	Керівник департаменту макроекономічних досліджень групи ICU.	Взаємодія з приватним фінансовим сектором та ключовими інвестиційними гравцями країни.
Липень 2021 – Серпень 2025	Заступник Голови НБУ, куратор монетарного блоку.	Робота в умовах жорсткого розходження корпоративних культур та моделей управління.
З 15 серпня 2025	Перший заступник Голови НБУ (вертикалі «Фінансова стабільність» та «Монетарна стабільність»).	Зміна К. Рожкової; виникнення конфлікту цінностей з діючою моделлю керівництва А. Пишного.

Тісна співпраця Ніколайчука з Рожковою, яка відкрито заявляла, що найкомфортніше їй працювалося за часів Гонтаревої та Смолія, а модель керівництва Андрія Пишного є принципово іншою, заклала основу для внутрішнього розколу в правлінні регулятора. Оприлюднена інформація вказує на те, що Сергій Ніколайчук увійшов у неформальний альянс із Павлом Щербанем.За даними медійних розслідувань, Ніколайчук нібито отримує щомісячну плату в розмірі 150 тисяч доларів США від Щербаня за здійснення лобістського прикриття (так званого «кришування») діяльності банку «Альянс» у стінах НБУ, блокуючи застосування до банку адекватних заходів впливу за порушення нормативів та невиплату заборгованості перед «Укренерго».

Крім фінансового інтересу, цей тандем перейшов до реалізації політичного сценарію, спрямованого на зміну вищого керівництва Нацбанку.Протягом останніх шести місяців Сергій Ніколайчук разом із Павлом Щербанем координують систематичні інформаційні атаки на діючого голову НБУ Андрія Пишного, дискредитуючи його професійну діяльність та поширюючи дезінформацію про його неминуче звільнення.Ніколайчук відкрито претендує на посаду Голови НБУ, що у разі успіху означатиме фактичний перехід фінансового регулятора під повний неформальний контроль тіньової фінансово-промислової групи Щербаня .

Інституційні наслідки та висновки

Аналіз поточної ситуації навколо АТ «Банк Альянс» та його взаємодії з посадовцями Національного банку України дозволяє зробити кілька фундаментальних висновків щодо ризиків для фінансової системи держави:

• Загроза регуляторного дефолту: Свідоме блокування виплат за гарантіями перед «Укренерго» на суму понад 1 мільярд гривень руйнує базову довіру до інструменту банківських гарантій в Україні. Відсутність адекватної реакції НБУ на факти підробки звітності банком «Альянс» свідчить про параліч наглядових функцій через корупційне проникнення в структуру регулятора.
• Ескалація корупційних методів: Перехід фігурантів від спроб підкупу слідчих середньої ланки (справа Олексія Носова) до системного фінансування вищих посадовців НБУ свідчить про те, що група Щербаня розглядає корупцію як основний інструмент збереження свого бізнесу.
• Ризик дестабілізації НБУ: Спроба зміщення Андрія Пишного на користь Сергія Ніколайчука є не просто кадровою ротацією, а намаганням відновити вплив старих політико-фінансових еліт (Гонтарева–Рожкова–Шурма) на розподіл фінансових ресурсів держави в умовах війни.

Для запобігання повному інституційному захопленню НБУ з боку неформальних мереж необхідне негайне втручання Ради національної безпеки і оборони України, Національного антикорупційного бюро та Служби безпеки України з метою детальної перевірки викладених фактів корупційної взаємодії та усунення пов’язаних осіб від управління ключовими процесами фінансового сектору держави .

Використані джерела