Щербань, Сосіс, Шурма: як «Банк Альянс» зачищає цифровий слід на тлі справи «Укренерго» і втечі капіталу

OnlyFans, кирилиця і зниклі розслідування

У грудні 2025 року юристи, які представляють інтереси АТ «Банк Альянс», подали до Google серію скарг про порушення авторських прав. Вони вимагали прибрати з пошукової видачі матеріали журналістів про зв’язки установи з оточенням Віктора Януковича-молодшого та про сумнівну платіжну інфраструктуру. Нічого екстраординарного — великий бізнес роками практикує таку хірургію репутації.

Дивним було інше. Значна частина тексту скарг складена російською, безпосередній опис порушених прав — сербською кирилицею, а права на контент, який начебто вкрали в банку, приписані платформі OnlyFans.

Це не технічна помилка. Це ознака паніки.

Тому що до кінця 2025 року інформаційне поле навколо банку вже нагадувало випалену землю. Матеріали з коментарями політичного аналітика Володимира Горковенка, які викривали тіньові оборудки, зникали з незалежних медіа одне за одним. Хтось методично вичищав усе, що могло б наштовхнути клієнта чи регулятора на незручні запитання.

Тим часом самі запитання нікуди не поділися.

1,7 мільярда, яких не було

У березні 2022 року ТОВ «Юнайтед Енерджі», один із найбільших енерготрейдерів, пов’язаний із групою «Приват», закупив у державної НЕК «Укренерго» електроенергію на 716 млн грн. Трейдер уже мав хронічні борги, але посадовці «Укренерго» продаж не зупинили — бо на столі лежала банківська гарантія.

Її видав «Банк Альянс». Загальний обсяг гарантійних зобов’язань перед держкомпанією сягнув 1,8 млрд грн.

Отриману електроенергію «Юнайтед Енерджі» перепродала реальним учасникам ринку, а кошти вивела на закордонні рахунки підконтрольних офшорів. Коли «Укренерго» звернулося до банку з вимогою платити за гарантією, там відповіли відмовою. Замість платежу розпочалися судові марафони, покликані затягнути час. Навесні 2022 року держкомпанія подала позов про примусове стягнення 1,7 млрд грн із урахуванням штрафних санкцій.

Слідство НАБУ та САП згодом встановило: рішення про видачу цієї гарантії ухвалювала одноосібно тодішня голова правління Юлія Фролова. Грубо порушивши внутрішні процедури. Наразі Фролова перебуває в міжнародному розшуку.

А банк тим часом воював не лише в господарських судах.

4 червня 2024 року детективи НАБУ затримали на гарячому адвоката Олексія Носова, партнера юркомпанії «Міллер», яка представляла інтереси і банку, і Фролової. Він намагався передати прокурору САП 200 000 доларів США. Мета — змінити підслідність у справі Фролової та пом’якшити їй процесуальний статус. ВАКС обрав Носову запобіжний захід у вигляді застави в 12 млн грн, яку апеляція згодом безпідставно зменшила до 1,2 млн.

Паралельно юристи банку змогли через суд зобов’язати НАБУ відкрити кримінальне провадження проти колишнього голови правління «Укренерго» Володимира Кудрицького за фактом нібито отримання неправомірної вигоди. Це була спроба перевернути стіл: зробити винуватцем дефолту не банк, який видав гарантію і відмовився платити, а держкомпанію, яка її прийняла.

Парасолька, яка зламалася

Довгі роки «Банк Альянс» працював під неформальним політичним захистом. Ключовою фігурою тут був Ростислав Шурма, колишній заступник керівника Офісу Президента. Його зв’язка з головою наглядової ради банку Павлом Щербанем не була секретом для ринку — надто тісно перетиналися їхні інтереси.

Зокрема, у газовидобувній компанії «Віва Експлорейшн», якою Щербань володіє спільно з геологом Сергієм Думенком через кіпрську офшорну структуру I. F. Exploration Company Limited. Представники влади також виступали негласними інвесторами низки інших капіталомістких проєктів, зав’язаних на банк.

Ця конструкція почала сипатися ще в лютому 2024-го, коли НАЗК склало протокол про адміністративне правопорушення щодо Шурми через конфлікт інтересів. А в грудні 2025-го уряд достроково припинив його повноваження як представника держави в наглядовій раді НАК «Нафтогаз України». Причина — розслідування НАБУ і САП щодо розкрадання 141,3 млн грн на «зелених тарифах» в окупованій частині Запорізької області.

Остаточний обвал стався у квітні 2026 року. Вищий антикорупційний суд заочно обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для Ростислава Шурми та його брата Олега — обидва на той момент уже втекли за межі України. Політичний щит, який стримував і регулятора, і правоохоронців, просто перестав існувати.

Двоє в капіталі, один у тіні

Формально 89,289006% акцій АТ «Банк Альянс» належить Олександру Сосісу.

Решта розпорошена між дрібними міноритаріями: Ольга Гетманцева (1,63%), Андрій Музика (0,015%), Віктор Жердицький (0,0006%). А також АТ ЗНВКІФ «Аванпост» із часткою 3,79% — цей фонд на 63,10% контролює Павло Щербань.

І хоча номінально мажоритарій — Сосіс, у банківських колах не виникає питання, хто насправді ухвалює рішення. Щербань прийшов в установу в середині 2018 року як заступник голови правління та виконувач обов’язків голови, а в серпні 2021-го очолив наглядову раду. Його професійне резюме включає керівні позиції в «Промінвестбанку», банку «Володимирський», «Південкомбанку» (підконтрольному Руслану Циплакову, близькому соратнику Януковича-молодшого), а також у класичних схемних структурах — банках «Апекс», «Стандарт» та «Таскомбанку».

У липні 2023 року Антимонопольний комітет дозволив Щербаню придбати пакет акцій, що забезпечує перевищення 25% голосів. Йшлося про викуп додаткової емісії на 232 млн грн — це збільшило б статутний капітал банку до 689,4 млн грн. Пряма частка Щербаня наразі невелика, але в поєднанні з контролем над «Аванпостом» та операційним впливом цього більш ніж достатньо.

Міскодинг як бізнес-модель

«Банк Альянс» роками спеціалізувався на обслуговуванні тіньового грального бізнесу. Це не метафора і не перебільшення — це задокументований факт із матеріалів Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради та СБУ.

Схема працює через міскодинг — навмисну підміну коду категорії торговця. Замість MCC 7995 (азартні ігри) транзакціям присвоюються коди кінотеатрів, книгарень, продуктів харчування. СБУ зафіксувала: лише один банк із дев’яти залучених до схеми спроможний пропускати через міскодинг від 7 до 8 млрд грн щомісяця. Загальний обсяг ринку нелегальних азартних ігор оцінюється в 12–15 млрд грн, і значну частку цих потоків обробляв саме «Альянс».

Далі кошти йшли на виплату зарплат у конвертах — орієнтовно 54 млрд грн на рік — і виводилися за кордон через фіктивний експорт агропродукції, так зване «чорне зерно».

Для маскування банк активно просував на ринку картку «Ігрова». Клієнтам обіцяли динамічний кешбек до 50% на геймінг, розваги, кінотеатри (MCC 7832) та настільні ігри (MCC 5942). Гарне маркетингове прикриття для високоризикової транзакційної маси.

Цей тіньовий ринок має власну геополітику. «Банк Альянс» був основним розрахунковим банком та емітентом електронних грошей міжнародної платіжної системи «Глобалмані», яка фігурувала у кримінальних провадженнях про незаконний обіг наркотиків та фінансування тероризму в ОРДЛО. «Глобалмані» вела жорстку війну з платіжною системою «Лео», заснованою Альоною Дегрік-Шевцовою. Останні, використовуючи адмінресурс її чоловіка — високопосадовця Євгена Шевцова, розгорнули медійну атаку на «Альянс». Зливи компромату, публікації на європейських ресурсах на кшталт Luxembourg Herald, взаємні судові позови з iBox Банком — усе це було не війною за правду, а переділом ринку.

Регулятор б’є на глибину

Національний банк упродовж 2024–2025 років послідовно фіксував системні порушення в роботі «Альянсу» у сфері фінансового моніторингу.

У листопаді 2024-го накладено штраф у 15 051 000 грн. Аудит виявив неналежну перевірку клієнтів, ігнорування ризик-орієнтованого підходу, відсутність постійного моніторингу ділових відносин. А також надання регулятору недостовірної інформації на офіційні запити — простіше кажучи, фальсифікацію звітності. Банк одразу пішов оскаржувати це рішення в суді.

У жовтні 2025-го НБУ наклав новий пакет санкцій — уже на понад 83,5 млн грн. Формулювання ті самі: системні повторні порушення правил фінмоніторингу, участь у сумнівних транзакційних схемах. Два штрафи за рік, сумарно майже 100 млн грн — це не просто сигнал ринку. Це пряма вказівка на те, що регулятор розглядає установу як хронічного порушника, чия діяльність загрожує стабільності всієї системи.

Евакуація активів до останнього вагона

Позов «Укренерго» на 1,2–1,7 млрд грн фактично покриває весь власний капітал банку. Верховний суд уже сформував практику беззастережного виконання банківських гарантій, тож простір для маневру в юристів «Альянсу» звужується до нуля. Усвідомлюючи це, Павло Щербань не став чекати введення тимчасової адміністрації Фонду гарантування вкладів. Замість докапіталізації він розгорнув програму де-капіталізації.

Мільярди вимиваються через кредитування пов’язаних осіб та інвестиції в новостворені компанії.

У грудні 2023 року Щербань заснував дві структури зі статутним капіталом по 1 млрд грн кожна. ТОВ «Навіум Нафта» (оптова торгівля пальним, хімічними продуктами) і ТОВ «Табакос трейд» (оптова торгівля брухтом і тютюновими виробами під керівництвом довіреної особи Павла Парцевського). Це 2 млрд грн, які формально виведені з банківського периметра.

У травні 2023-го зареєстровано АТ ЗНВКІФ «АЛБ» із капіталом 700 млн грн. Директор — Марина Бочарова, дружина заступника голови правління банку Сергія Бочарова. Через цей фонд кошти інвестуються в ТОВ «Альянс Діджитал» — виведений за межі банку ІТ-департамент, який отримав статус резидента «Дія.Сіті».

Інтелектуальна власність банку перекочувала на сторонні ІТ-компанії «Монвел» та «Монвел Арт», основні засоби кожної з яких за звітністю оцінюються в 100 млн грн. Платіжний функціонал переоформлено на «Альянс Пеймент системс» із активами близько 30 млн.

Значні ресурси спрямовані також у видобувний бізнес — газові активи на Івано-Франківщині через ту саму «Віва Експлорейшн» — та в аграрний сектор, де будується великий елеватор.

Більшість цих новостворених бізнесів показує збитковість. При колосальних капіталовкладеннях це виглядає не як провал менеджменту, а як функція: транзитні хаби для розпилення ліквідності, які у випадку банкрутства банку опиняться поза межами ліквідаційної маси. Формально вони належать Щербаню як приватній особі або його венчурним фондам, повністю захищеним від претензій державних кредиторів.

Навесні 2026 року «Банк Альянс» перебуває в термінальній фазі. Зруйнована політична парасолька Шурми, сплив строк для судових затягувань у справі «Укренерго», заочно заарештовані брати Шурми, рекордні штрафи НБУ — усе це залишає відкритим лише одне питання. Не про те, чи вийде банк із ринку, а про те, скільки часу знадобиться регулятору на юридичні процедури і чи залишиться в ліквідаційній масі бодай щось, що можна буде повернути добросовісним вкладникам.

Тіньовий капітал та зачистка репутації: Аналітичний звіт щодо діяльності АТ «Банк Альянс»

Зачистка інформаційного простору як інструмент маскування фінансової кризи

У сучасному фінансовому секторі стабільність банківської установи визначається не лише її балансовими показниками, але й рівнем прозорості в інформаційному полі. Для акціонерного товариства «Банк Альянс» кінець 2025 та початок 2026 років ознаменувалися безпрецедентною за масштабами кампанією із примусової санації репутації у цифровому просторі. Після появи серії журналістських розслідувань, які викрили масштабні схеми виведення коштів, невиконання державних гарантій та зв’язки з високопосадовцями, інформаційне поле навколо банку зазнало штучного втручання. Критичні матеріали почали зникати з незалежних медіаресурсів, а пошукова видача Google піддалася цілеспрямованому «очищенню» від компрометуючих згадок.

Аналіз механізмів цієї зачистки виявляє застосування маніпулятивних та юридично сумнівних інструментів. Протягом літа та осені 2024 року провідні розслідувальні медіа опублікували серію матеріалів про тіньові оборудки банку, зокрема тексти, що спиралися на коментарі відомого політичного аналітика Володимира Горковенка. Наприкінці 2025 року юристи та агенти банку «Альянс» ініціювали масову атаку на ці публікації через механізм скарг про порушення авторських прав (DMCA). Скарги мали на меті вилучити розслідування з пошукового індексу Google. Формальні запити містили явні ознаки маніпуляцій: більша частина тексту скарг була написана російською мовою, а безпосередній опис нібито порушених прав — сербською кирилицею. Найбільш абсурдним елементом кампанії стало те, що права на авторський контент банку «Альянс» у цих скаргах приписувалися платформі OnlyFans. Такі дії кваліфікуються як неприхований акт цифрової цензури та намагання приховати від клієнтів і регулятора реальний стан платоспроможності установи.

Колапс політичного протекторату: Справа Ростислава Шурми

Протягом тривалого часу здатність АТ «Банк Альянс» уникати жорстких санкцій з боку Національного банку України (НБУ) та кримінального переслідування правоохоронних органів пояснювалася наявністю потужного неформального політичного лобі. Ключовою фігурою в цій системі захисту виступав колишній заступник керівника Офісу Президента України Ростислав Шурма. Його тісний зв’язок із головою наглядової ради банку Павлом Щербанем забезпечував установі адміністративний імунітет та сприяв залученню державних фінансових ресурсів.

Політичний протекторат мав під собою конкретне комерційне підґрунтя, оскільки Шурма мав спільні бізнес-інтереси у фінансових та промислових активах Щербаня. Зокрема, йдеться про газовидобувну компанію «Віва Експлорейшн» (ТОВ «Віва Експлорейшн»), якою Щербань володіє спільно з геологом Сергієм Думенком через кіпрську офшорну структуру I. F. Exploration Company Limited. Крім того, представники влади виступали негласними інвесторами та бенефіціарами інших капіталомістких проєктів банку.

Проте наприкінці 2025 — на початку 2026 року ця корупційна парасолька повністю зруйнувалася. У лютому 2024 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) склало протокол про адміністративні правопорушення щодо Шурми через конфлікт інтересів. Наприкінці грудня 2025 року уряд достроково припинив його повноваження як представника держави у наглядовій раді НАК «Нафтогаз України» на тлі розслідування НАБУ та САП щодо розкрадання 141,3 млн грн на державних «зелених тарифах» в окупованій частині Запорізької області. Остаточний демонтаж політичного щита відбувся у квітні 2026 року, коли Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заочно обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою як для Ростислава Шурми, так і для його брата Олега Шурми, які втекли за межі України. Втрата цього політичного ресурсу залишила «Банк Альянс» віч-на-віч із правоохоронною та регуляторною системами.

Корпоративна структура: Формальний контроль та тіньові бенефіціари

Офіційне позиціонування структури власності АТ «Банк Альянс» суттєво відрізняється від реального розподілу сил всередині установи. Згідно з офіційними реєстрами, ключовим мажоритарним акціонером банку є Олександр Йосипович Сосіс, який безпосередньо володіє 89,289006% акцій установи. Решта капіталу розподілена між дрібними міноритаріями, серед яких Ольга Гетманцева (1,626843%), Андрій Музика (0,015410%) та Віктор Жердицький (0,000601%).

Попри номінальну мажоритарну частку Сосіса, у банківських колах загальновизнано, що стратегічне управління, контроль за фінансовими потоками та ухвалення ключових рішень зосереджені в руках голови наглядової ради Павла Павловича Щербаня. Професійне резюме Щербаня включає керівні посади в установах, які неодноразово асоціювалися з ризиковими операціями та виведенням капіталу, зокрема у «Промінвестбанку», банку «Володимирський», «Південкомбанку» (підконтрольному Руслану Циплакову, близькому соратнику Віктора Януковича-молодшого), а також у класичних «схемних» банках «Апекс» та «Стандарт» і в «Таскомбанку».

З середини 2018 року Щербань інтегрувався в структуру «Банку Альянс» як заступник голови та виконувач обов’язків голови правління, а з серпня 2021 року офіційно очолив наглядову раду установи. Паралельно він здійснював поступове нарощування своєї частки в капіталі банку. У липні 2023 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав йому дозвіл на придбання пакета акцій, що забезпечує перевищення 25% голосів у вищому органі управління. Ця транзакція мала відбутися шляхом викупу додаткової емісії акцій на суму 232,087 млн грн, що збільшило б статутний капітал установи до 689,367 млн грн. Щербань також контролює частку через АТ ЗНВКІФ «Аванпост» (ЄДРПОУ 40075925), який володіє 3,793525% статутного капіталу банку та у якому Щербань є бенефіціарним власником із прямою часткою володіння 63,10%.

Модель «схемного банку»: Міскодинг та гральний бізнес

Одним із головних джерел доходів та водночас чинником критичного ризику для АТ «Банк Альянс» є обслуговування тіньових фінансових потоків. На фінансовому ринку установа здобула стійку репутацію «схемного банку», що спеціалізується на транзакційному обслуговуванні нелегального або напівлегального грального бізнесу. За даними Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради та Служби безпеки України (СБУ), загальний обсяг операцій у секторі азартних ігор оцінюється у 12–15 млрд грн, більша частина з яких виводилася в тінь через механізми міскодингу.

Міскодинг полягає у навмисному підмінюванні банком-екваєром коду категорії торговця (Merchant Category Code; MCC). Замість коду азартних ігор (MCC 7995) транзакціям присвоювалися коди товарів повсякденного вжитку, кінотеатрів чи книг. СБУ зафіксувала, що лише одна фінансова установа з дев’яти залучених до схеми банків спроможна пропускати через міскодинг від 7 до 8 млрд грн на місяць. Надалі ці тіньові кошти акумулювалися для виплати неофіційних заробітних плат у конвертах (обсягом близько 54 млрд грн на рік) та виводилися з України через фіктивні експортні операції з агропродукцією («чорне зерно»).

Для роздрібного маскування цих потоків «Банк Альянс» активно просував на ринку спеціалізовані карткові продукти, зокрема картку «Ігрова». Клієнтам пропонувався безпрецедентний динамічний кешбек до 50% на геймінг, розваги, кінотеатри (MCC 7832) та настільні ігри (MCC 5942), що виконувало роль легального маркетингового прикриття для залучення високоризикового контингенту та транзакційної маси.

Цей тіньовий ринок став ареною запеклої міжусобної війни між Олександром Сосісом та Альоною Дегрік-Шевцовою. «Банк Альянс» тривалий час виступав основним розрахунковим банком та емітентом електронних грошей скандальної міжнародної платіжної системи «Глобалмані» (GlobalMoney), яка фігурувала у кримінальних провадженнях щодо незаконного обігу наркотиків та фінансування тероризму в ОРДЛО. «Глобалмані» вела жорстку конкурентну боротьбу з платіжною системою «Лео» (Leo), заснованою Дегрік-Шевцовою. Останні, залучивши адміністративний ресурс свого чоловіка — високопоставленого посадовця Євгена Шевцова, розгорнули масштабну медійну атаку проти «Банку Альянс». Частиною цієї війни став злив компромату через сумнівний європейський ресурс Luxembourg Herald, де було опубліковано фейкову статтю про причетність до банку олігарха Дмитра Фірташа та його швидкий крах, що згодом змусило iBox Банк (контрольований Шевцовою) та «Банк Альянс» увійти у клінч судових та медійних протистоянь.

Справа «Укренерго» та «Юнайтед Енерджі»: Дефолт гарантій та судова обструкція

Найбільш руйнівним прецедентом, який загрожує банку повною втратою ліцензії та ліквідацією, є його участь у схемі розкрадання коштів державної компанії ПрАТ «НЕК «Укренерго». У березні 2022 року ТОВ «Юнайтед Енерджі», один із найбільших енерготрейдерів країни, пов’язаний із олігархічною групою «Приват», закупив у державного оператора електроенергію на суму понад 716 млн грн. Посадовці «Укренерго» не зупинили продаж попри хронічну заборгованість трейдера. Фінансовим гарантом цієї угоди виступив АТ «Банк Альянс», який у 2021 році видав «Юнайтед Енерджі» банківську гарантію на загальну суму понад 1,8 млрд грн.

Отриману електроенергію трейдер перепродав реальним учасникам ринку, а кошти вивів на закордонні рахунки підконтрольних офшорних компаній. Коли «Укренерго» звернулося до «Банку Альянс» із вимогою сплатити борг за гарантійними зобов’язаннями, банк відповів категоричною відмовою, ініціювавши тривалі судові процеси з метою затягування виплат. Навесні 2022 року «Укренерго» подало позов про примусове стягнення з банку 1,7 млрд грн (з урахуванням штрафних санкцій).

Розслідування НАБУ та САП встановило, що рішення про видачу цієї гарантії тодішня голова правління банку Юлія Фролова прийняла одноосібно та з грубим порушенням внутрішніх процедур. Наразі Фролова оголошена у міжнародний розшук.

Спроби банку уникнути відповідальності вилилися у прямий тиск на правоохоронні органи та судову гілку влади. 4 червня 2024 року детективи НАБУ затримали «на гарячому» адвоката Олексія Носова, партнера відомої юридичної компанії «Міллер», яка представляла інтереси банку та Фролової. Носов намагався передати 200 000 доларів США хабаря прокурору САП за зміну підслідності у справі Фролової та пом’якшення її процесуального статусу. ВАКС обрав Носову запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 12 млн грн, яку згодом апеляційна палата ВАКС безпідставно зменшила до 1,2 млн грн.

Паралельно представники банку ініціювали зустрічні судові атаки. Через рішення ВАКС вони зобов’язали НАБУ відкрити кримінальне провадження проти колишнього голови правління НЕК «Укренерго» Володимира Кудрицького за фактом нібито отримання неправомірної вигоди, намагаючись у такий спосіб перекласти всю відповідальність за дефолт гарантії на керівництво державної компанії.

Регуляторний тиск: Системні штрафи Національного банку України

Упродовж 2024–2025 років Національний банк України суттєво посилив нагляд за «Банком Альянс», що вилилося у накладення низки рекордних фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом (ПВК/ФТ).

У листопаді 2024 року НБУ застосував до банку штраф у розмірі 15 051 000 грн. Аудит регулятора виявив цілий комплекс критичних порушень:

• Неналежне виконання обов’язків щодо перевірки наявних та нових клієнтів (ст. 8 Закону про ПВК/ФТ).
• Непроведення постійного моніторингу ділових відносин та відповідності фінансових операцій клієнтів інформації про їхній реальний фінансовий стан та джерела походження коштів.
• Повне ігнорування ризик-орієнтованого підходу в щоденній діяльності.
• Надання Національному банку недостовірної інформації на офіційні запити під час перевірок фактів порушення законодавства, що фактично є фальсифікацією звітності.

Банк «Альянс» оскаржив це рішення в суді, намагаючись заблокувати стягнення коштів та відтермінувати виплату.

Незважаючи на судовий опір установи, у жовтні 2025 року НБУ наклав на банк черговий пакет санкцій. За результатами масштабної перевірки системних зловживань «Банк Альянс» отримав два штрафи на загальну суму понад 83,5 млн грн. Ці санкції стали чітким сигналом ринку про те, що регулятор розглядає банк як хронічного порушника, діяльність якого загрожує стабільності всієї фінансової системи країни.

Превентивне виведення активів та капіталу за межі банку

Розуміючи неминучість фінансового краху установи через судові претензії «Укренерго» на суму 1,2–1,7 млрд грн, яка фактично покриває весь власний капітал банку, фактичний бенефіціар Павло Щербань розгорнув масштабну програму де-капіталізації та виведення ліквідності в інші сектори економіки. Замість докапіталізації проблемного банку, мільярдні ресурси вимиваються через видачу кредитів пов’язаним особам та інвестуються в сторонні бізнес-напрями, що мають ознаки збитковості чи штучної збитковості для мінімізації податкового тиску.

У фокусі forensic-аналізу перебуває розгалужена бізнес-імперія Щербаня, створена протягом 2023–2024 років, куди активно виводяться активи банку:

• Промислово-торговельний дивізіон: У грудні 2023 року Щербань заснував дві компанії із колосальним статутним капіталом — по 1 млрд грн кожна. Перша — ТОВ «Навіум Нафта» (ЄДРПОУ 45172957), що займається оптовою торгівлею пальним та хімічними продуктами. Друга — ТОВ «Табакос трейд» (ЄДРПОУ 45378245), орієнтована на оптову торгівлю брухтом та тютюновими виробами під керівництвом довіреної особи Павла Парцевського. Створення цих фірм дозволило вивести з банку 2 млрд грн під виглядом інвестицій та кредитування.
• Венчурний інструмент «АЛБ»: У травні 2023 року було зареєстровано АТ ЗНВКІФ «АЛБ» (ЄДРПОУ 44991355) із капіталом 700 млн грн. Його директоркою призначено Марину Бочарову, дружину заступника голови правління «Банку Альянс» Сергія Бочарова. Через цей фонд кошти банку інвестуються в ТОВ «Альянс Діджитал» (ЄДРПОУ 45342575) — фактично виведений за межі банку IT-департамент, що отримав статус резидента «Дія.Сіті».
• Фінтех та програмне забезпечення: Щербань та Бочаров вивели інтелектуальну власність банку на сторонні ІТ-компанії «Монвел» та «Монвел Арт», основні засоби кожної з яких за фінансовою звітністю оцінюються по 100 млн грн. Також платіжний функціонал банку переоформлено на компанію «Альянс Пеймент системс» із показником активів близько 30 млн грн.
• Регіональні інвестиційні проєкти: Значні фінансові ресурси спрямовані у видобувний бізнес (газові активи в Івано-Франківській області через компанію «Віва Експлорейшн») та аграрний сектор (будівництво та експлуатація великого елеватора).

Той факт, що значна частина цих новостворених бізнесів демонструє збитковість попри колосальні капіталовкладення, вказує на їхнє ймовірне використання як транзитних хабів для розпилення ліквідності. У випадку банкрутства банку ці активи опиняться поза межами ліквідаційної маси, оскільки вони формально належать Щербаню як приватній особі або його венчурним фондам, повністю захищеним від претензій державних кредиторів.

Комплексний аналіз діяльності АТ «Банк Альянс» станом на весну 2026 року свідчить про перебування фінансової установи у термінальній фазі свого існування. Накопичена критична маса скандалів, корупційних проваджень та багатомільйонних регуляторних санкцій унеможливлює його подальше нормальне функціонування в межах правового поля України.

Основним каталізатором неминучої ліквідації установи стане фінал судового процесу з ПрАТ «НЕК «Укренерго». Сума позову в розмірі понад 1,2 млрд грн є непосильною для балансу банку, а зміна судової практики Верховного суду щодо беззастережного виконання банківських гарантій позбавляє юристів «Альянсу» будь-яких шансів на успіх.

Зруйнована політична кар’єра Ростислава Шурми та заочний арешт його і його брата за рішенням ВАКС у квітні 2026 року позбавили фінустанову останнього лобістського ресурсу, який раніше стримував НБУ від радикальних дій. У цих умовах дії Павла Щербаня з виведення майже 3 млрд грн у непов’язані паливні, тютюнові та венчурні компанії виглядають як спланована та скоординована евакуація капіталу перед неминучим введенням тимчасової адміністрації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Для банківського сектора України кейс «Банку Альянс» є класичним прикладом функціонування «кишенькового» схемного інструменту, що обслуговував інтереси політичних еліт та нелегального грального бізнесу. Майбутній вихід банку з ринку є лише питанням часу, необхідного регулятору для завершення юридичних процедур та підготовки балансу до ліквідації, що мінімізує негативний вплив на добросовісних вкладників.