Оксана Ястреб і Анатолій Ястреб: кадастрова афера, захоплення стадіону та майно, переписане на родичів

Оксана Ястреб, Анатолій Ястреб і стадіон, якого більше немає

Шостий рік повномасштабної війни. Від громад вимагають прозорості, а бізнес переконують працювати в білу. І десь паралельно, у селі Томилівка на Київщині, пенсіонер на новенькому Mercedes-Benz GLE 300 D вартістю під сімдесят тисяч доларів обкидує яйцями журналістів. Не тому, що нервовий. А тому, що так роками працює система, де ти можеш фізично тримати чуже і бути впевненим — усе сходитиме з рук.

Це не емоційний сплеск. Це демонстрація.

У червні 2026-го знімальна група програми «Стоп Корупції ТБ» приїхала до Томилівки фіксувати наслідки банальної, як на перший погляд, земельної оборудки. Журналістка Галина Капустинська намагалася зняти паркан, що перерізав сільський стадіон. Анатолій Ястреб, 1953 року народження, вирішив діяти. Під’їхав впритул, жбурнув яйця, втік. Поліція, яка прибула на виклик, склала адмінпротокол. Без жодного спротиву. Бо технічно що тут такого? Хуліганство.

А за хуліганством стоїть чверть футбольного поля, вирізана з комунальної власності. І не просто вирізана — забудована ангаром.

Це якщо дивитися тільки на один шар. Їх тут щонайменше п’ять.

І більшість із них починається не з лопати, а з комп’ютерної мишки.

Зсув, якого ніхто не бачив

Державний земельний кадастр — штука зручна. Відкрив, подивився межі ділянки, замовив витяг. Але є принцип, який став ахіллесовою п’ятою всієї системи: база показує стан «як є» на конкретний момент. Якщо вчора координати були одні, а сьогодні хтось їх виправив, для нового запиту вони вже законні. Жодного автоматичного блокування, жодного сигналу в місцеву раду — просто новий факт.

Саме так, за версією слідства, працювала схема. Посадовець із доступом до автоматизованої системи зміщував межові точки. Не захоплював землю фізично — спочатку перемальовував її цифровий контур. А коли з’являвся витяг із новими координатами, його вже можна було показувати будь-кому: дивіться, ось законна ділянка.

Безпосередні виконавці, на думку правоохоронців, — двоє людей. Колишня керівниця, а згодом заступниця начальника Білоцерківського міськрайонного управління Держгеокадастру Оксана Ястреб та її підлеглий, кадастровий реєстратор Олександр Озадовський. Обом уже повідомили про підозру: ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу, привласнення майна у великих розмірах, і ч. 3 ст. 362 — несанкціонована зміна даних в автоматизованих системах. Суд відсторонив їх від посад. Щоправда, станом на середину 2026 року Оксану Ястреб все ще не звільнили з державної служби. Вона продовжує значитися в системі.

Та найяскравіше ця цифрова махінація виглядає не в реєстрах, а на місцевості.

Паркан посеред бігової доріжки

У Томилівці був один стадіон. Єдиний. Не професійний комплекс, а сільське поле з біговими доріжками, дитячим майданчиком, простором, куди приходять пограти у футбол. У 2018 році сільська рада офіційно закріпила цю землю як комунальну власність для обслуговування стадіону. Без варіантів.

Зараз у це складно повірити, якщо стояти на місці. Частину поля відрізано. 1600 квадратних метрів — майже чверть загальної площі. По лінії відчуження стоїть високий металевий паркан, і він впирається просто в уцілілу землю. За парканом — не газон і не майданчик, а масивний бетонно-металевий ангар. Там стоїть техніка. Велика, дорога, сільськогосподарська.

Жодного дозволу на будівництво. Жодного рішення про передачу ділянки у приватні руки. Білоцерківська районна адміністрація офіційно підтвердила: за весь час з 2004 по 2025 рік жодних розпоряджень стосовно цього клаптика землі не ухвалювали. Тобто ангар виріс на комунальному стадіоні сам по собі, без жодного папірця. Як бур’ян, тільки з бетону.

Спробу легалізувати це добро все ж зафіксували. У грудні 2021-го постійна комісія Білоцерківської міської ради підготувала проєкт рішення — надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення тієї самої ділянки у приватну власність Анатолію Григоровичу Ястребу. Проєкт не пройшов. Але сам факт його появи показує: людина, яка вже сиділа на землі, намагалася закріпити це офіційно через колегіальний орган.

Урожай, якого немає в деклараціях

Пенсіонер Анатолій Ястреб — ключова фігура другого плану. За документами, він не має жодних офіційних доходів з 2014 року. Жодних. Колись керував підприємствами «Автолюбитель» та «Авто-Білоцерківець», але вони давно ліквідовані. Натомість із 2016 по 2025 рік він став власником 19 земельних ділянок загальною площею понад 25 гектарів.

На цих гектарах працює не город. Це повноцінний агроцикл. Рапс, кукурудза, пшениця — усе вирощується, збирається і, вочевидь, реалізується. Ось приблизний розрахунок лише одного сезону: сім гектарів рапсу дають урожайність близько трьох тонн з гектара. При ринковій ціні 17 000 гривень за тонну це приблизно 360 000 гривень. Шістнадцять гектарів кукурудзи із середньою врожайністю сім тонн на гектар при ціні 6 000 гривень за тонну — це ще понад 670 000. Додайте сюди два з половиною гектари пшениці, приблизно 70 000 гривень. Сукупно — більше 1,1 мільйона гривень валового доходу на рік. І це без жодної копійки податків із цього прибутку.

Податкова цього не бачить. Як і не бачить орендного бізнесу. У лютому 2024 року на Анатолія Ястреба оформили земельну ділянку в селі Шкарівка — 179 квадратних метрів. На ній стоять торгові павільйони. Фактично пенсіонер є орендодавцем комерційної нерухомості. Гроші йдуть повз касу.

А тепер найважче — техніка. Та, що стоїть у незаконному ангарі на території колишнього стадіону. CLAAS LEXION 450, який у декларації посадовиці оцінили в 6 000 гривень. Це близько 145 доларів. Смішна цифра, якщо знати, що НАЗК оцінює аналогічний комбайн більш ніж у 1,09 мільйона гривень. А ще новий трактор CLAAS, ринкова ціна якого близько 43 000 доларів. Плуг до нього — понад 17 000. Вантажівка MAN, дискова борона за мільйон гривень, розкидачі добрив, причепи. Сукупна вартість усього цього парку, за оцінками, наближається до 198 000 доларів. І оформлено це на людину, яка офіційно не отримує нічого.

Транзит через покоління

НАЗК провело перевірку і знайшло розбіжностей на 4,18 мільйона гривень. Оксана Ястреб не вказала в декларації квартиру в Білій Церкві, житловий будинок, земельні ділянки, два паркомісця. Загальна вартість прихованої нерухомості — понад 2,43 мільйона. Але цікавіше те, як усе це рухалося.

Спочатку в старій декларації з’явилися два негрошові подарунки від батька — по 400 000 гривень кожен. Разом 800 000. Потім ці записи зникли. Натомість на доньку посадовиці оформили два машиномісця в житловому комплексі «Династія». І вгадайте ринкову вартість кожного? Близько 400 000 гривень. Просто ідеальний збіг.

Далі — більше. Земельну ділянку площею 1 448 квадратних метрів на вулиці Спортивній, 7, Оксана Ястреб показувала у своїй декларації за 2024 рік. А вже 3 листопада 2025-го її переоформили на доньку. Ще одна ділянка, 22 700 квадратних метрів, теж пішла доньці у 2026 році. Третя, площею понад 23 000 квадратних метрів, — туди ж. Жодних правочинів у реєстрах, жодних задекларованих доходів від продажу. Просто безкоштовний транзит.

Дві ділянки по десять соток у селі Фурси, які Оксана Ястреб набула у 2023 році, 23 квітня 2025 року одним днем перереєстрували на Анатолія Ястреба. Кожна коштує близько 10 000 доларів. Житловий будинок на Набережній, 16а, де мешкає сама посадовиця, теж переписаний на батька. У декларації його площа вказана як 124 квадратні метри. Але супутникові знімки Google Maps і просто огляд на місці показують двоповерхову будівлю, реальна площа якої, за оцінками, приблизно 580 квадратів. Заниження більш ніж учетверо.

Це не технічна помилка. Це модель. Три покоління: батько-пенсіонер, донька-студентка, і між ними — державна службовиця з нульовим видимим майном. Усе записане на тих, хто не несе відповідальності за декларування. Класична схема, яку у світі називають lifestyle audit, а в наших реаліях вона просто не працює, бо немає до кого прийти з перевіркою.

Суд, стоматолог і лікарняний

Кримінальне провадження № 42024000000000838 стосується начебто меншого епізоду — приховування готівкового подарунку від батька в розмірі 300 000 гривень, отриманого у жовтні 2023 року. Оксана Ястреб вчасно не повідомила НАЗК. Справа пішла до суду ще в червні 2025-го. У березні 2026-го Білоцерківський міськрайонний суд відмовився закривати її за строками давності. Здавалося б, процес рухається.

Але далі починається те, що юристи називають процесуальним саботажем. Засідання призначене на 30 березня 2026 року. Суддя Гребінь готовий. Прокурор на місці. Журналісти чекають. Обвинувачена не з’являється — лікарняний. Її адвокат теж не приходить — візит до стоматолога. Усе законно. Усе поважно. І все працює на те, щоб потягнути час, поки не згорять строки притягнення до відповідальності.

Коли журналісти пробували отримати коментар на попередніх засіданнях, Оксана Ястреб просто мовчала. Адвокат прикривався статтею 129 Кримінального процесуального кодексу — мовляв, таємниця досудового розслідування. Але ж справа вже на стадії судового розгляду. Жодної таємниці слідства там немає. Це просто зручна фраза, щоб не відповідати на прямі запитання про стадіон, ангар і техніку.

Що буде далі

Ця історія не про одну родину. Вона про те, як регіональна посадова особа середньої ланки може вибудувати п’ятирівневу машину: технічний доступ до кадастру, фізичне захоплення інфраструктури, тіньове виробництво, транзит активів через родичів і, нарешті, захист у суді через нескінченні лікарняні. Жоден рівень окремо не є унікальним. Але коли вони збираються докупи, виникає система, проти якої сільська рада безсила, а правоохоронці змушені роками чекати, поки фігурант одужає.

Якщо суд усе ж винесе обвинувальний вирок і доведе незаконність захоплення стадіону, це стане прецедентом. Можна буде конфісковувати майно, записане на третіх осіб, які не мали жодних легальних доходів. Якщо ж захист дотисне затягування — система отримає сигнал: схема працює безвідмовно. Роби ангар на чужому полі, саджай батька за кермо Mercedes, а коли прийдуть із камерою — жбурляй яйця і тисни на газ.

Нижче наведено зведену таблицю активів, які фігурують у справі, та їх реальну оцінку порівняно із задекларованими даними.

Актив	Номінальний власник	Задекларована вартість / Площа	Реальна ринкова оцінка / Фактична площа	Особливість транзиту
Житловий будинок (вул. Набережна, 16а)	Анатолій Ястреб (переоформлено)	124 кв. м	≈ 580 кв. м	Заниження площі в 4,6 раза; виведено з декларації посадовиці
Земельна ділянка 1 448 кв. м (вул. Спортивна, 7)	Донька Оксани Ястреб	Була в декларації 2024	Ринкова вартість невідома	Оформлено на доньку 3.11.2025 без фіксації правочину
Дві земельні ділянки по 10 соток (с. Фурси)	Анатолій Ястреб	Набуті О. Ястреб у 2023	~ $10 000 кожна	Перереєстровано одним днем 23.04.2025
Два машиномісця (ЖК «Династія»)	Донька Оксани Ястреб	Не декларувалися	~ 400 000 грн кожне	Збіг із сумою «зниклих» подарунків від батька (800 000 грн)
Сільгосптехніка (комбайн CLAAS, трактор, вантажівка MAN, інше)	Анатолій Ястреб	Комбайн – 6 000 грн	~ $198 000 за весь парк	Заниження вартості комбайна у 180 разів; власник без доходів з 2014 року
Автомобіль Mercedes-Benz GLE 300 D (2025)	Анатолій Ястреб	Не декларувався	$60 000 – $70 000	Використовується пенсіонером; зафіксовано під час інциденту з журналістами

Механізми земельної корупції та технології приховування активів: комплексний аналіз справи Оксани Ястреб

Аналіз кар’єрного шляху та накопичення адміністративного ресурсу

Функціонування земельних відносин на регіональному рівні в Україні демонструє, що монопольний доступ до закритих баз даних Державного земельного кадастру (ДЗК) створює системні ризики для зловживання службовим становищем. Наочним прикладом такої інституційної девіації є діяльність Оксани Ястреб, яка тривалий час обіймала посаду заступниці начальника міськрайонного управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області, а згодом очолила це відомство. Професійний шлях посадовиці розпочався у 2010 році у Білоцерківській районній раді, після чого вона працювала на посаді секретаря Томилівської сільської ради. Подальше кар’єрне зростання у структурах Держгеокадастру — від керівника юридичного сектору до заступника начальника управління — надало їй прямий і безперешкодний доступ до адміністрування геопросторових даних. Отримані посадові повноваження дозволили сформувати закриту вертикаль ухвалення рішень, за якої реєстраційні інструменти зміни меж, площ та цільового призначення ділянок використовувалися для нарощування приватного земельного банку та легалізації активів членів її родини.

Схема деформації геопросторових даних та відчуження комунального майна у Томилівці

Найбільш промовистим епізодом, який ліг в основу кримінального провадження, стало незаконне відчуження комунальної землі у центрі села Томилівка Білоцерківського району. Мова йде про привласнення частини земельної ділянки місцевого шкільного стадіону, що перебував у власності громади та використовувався для проведення уроків фізичної культури. Технологічний механізм реалізації корупційної схеми базувався на несанкціонованому коригуванні поворотних точок (координат) меж ділянки в автоматизованій системі Державного земельного кадастру.

Цю маніпуляцію Оксана Ястреб здійснила у змові зі своїм підлеглим — державним кадастровим реєстратором Олександром Озадовським. Внаслідок штучного перенесення координат від шкільного стадіону було юридично відрізано ділянку площею 1600 квадратних мертів (0,16 га), що становить майже чверть від загальної площі спортивного об’єкта. Білоцерківська районна державна адміністрація офіційно підтвердила, що з 2004 по 2025 рік жодних рішень щодо приватизації цієї землі чи зміни її цільового призначення не ухвалювалося, а у 2018 році Томилівська сільська рада закріпила за нею статус земель для обслуговування стадіону.

На привласненій території, де раніше пролягали бігові доріжки, було поспішно зведено приватний капітальний ангар із бетону та металу для зберігання сільськогосподарської техніки. Прямі збитки, завдані місцевій громаді через виведення цієї земельної ділянки з комунальної власності, оцінюються правоохоронними органами щонайменше у 390 тисяч гривень.

Системний транзит активів та модель проксі-власності родини Ястреб

Економічний аналіз майнового стану родини Ястреб вказує на використання класичної моделі проксі-власності (номінального утримування активів) для приховування реальних масштабів збагачення від органів фінансового контролю. Головним реципієнтом виведених активів виступає батько посадовиці — Анатолій Григорович Ястреб (1953 року народження), пенсіонер, який офіційно не має жодного задекларованого доходу з 2014 року. Процес накопичення майна на його ім’я відбувався синхронно із кар’єрним підйомом доньки в органах Держгеокадастру.

Аналіз реєстрів демонструє аномальне переміщення майна між родичами. Зокрема, 23 квітня 2025 року велика частина земельних ділянок одночасно зникла з декларації Оксани Ястреб та з’явилася у власності її батька. При цьому в реєстрах немає жодних записів про здійснення транзакцій купівлі-продажу, дарування чи будь-яких інших цивільно-правових договорів, що свідчить про позасистемне переоформлення активів.

Аналогічна схема була застосована щодо інших активів:

• Транзит нерухомості у Томилівці: два житлові будинки площею 124 кв. м та 52 кв. м на вулиці Набережній, 16а, які у 2024 році декларувала Оксана Ястреб, у 2025 році перейшли у власність її батька без відображення операцій відчуження та отримання коштів.

• Переоформлення майна на доньку: земельна ділянка площею 1448 кв. м на вулиці Спортивній, 7 у Томилівці 3 листопада 2025 року була переоформлена на доньку посадовиці. У 2026 році до власності доньки аналогічним чином без правових підстав перейшли ще дві великі земельні ділянки площею 22 700 кв. м та 23 102 кв. м, які раніше належали Оксані Ястреб.

• Заниження масштабів будівництва: земля, на якій збудовано житловий будинок Оксани Ястреб, оформлена на її доньку. Сама чиновниця задекларувала площу цього будинку як 124 квадратні метри. Однак вимірювання за супутниковими знімками Google Maps з урахуванням поверховості демонструють реальну площу будівлі близько 580 квадратних метрів, що більш ніж учетверо перевищує задекларовані відомості.

• Приховані паркомісця: у старій декларації чиновниці було зафіксовано два подарунки «у негрошовій формі» по 400 000 гривень кожен (загалом 800 000 гривень) від батька. У новій декларації ці рядки зникли, проте на її доньку виявилися оформленими два паркомісця в елітному житловому комплексі «Династія» у Білій Церкві, ринкова вартість кожного з яких становить близько 400 000 гривень, що точно збігається із сумою подарунків.

• Ділянки у Фурсах та Шкарівці: дві земельні ділянки площею по 10 соток у селі Фурси були зареєстровані на Анатолія Ястребова в один день — 23 квітня 2025 року. Ця подія збіглася зі зникненням аналогічної ділянки з декларації чиновниці. Ринкова вартість таких об’єктів у цьому районі становить близько 10 000 доларів США за кожну. Крім того, у лютому 2024 року на батька було зареєстровано ділянку площею 179 кв. м у селі Шкарівка, на якій розміщені комерційні торгові павільйони, що робить безробітного пенсіонера орендодавцем комерційної нерухомості.

Структура тіньового аграрного бізнесу та прихованого технопарку

Попри відсутність офіційних доходів протягом останнього десятиліття, Анатолій Ястреб сформував значний земельний банк із 19 ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею понад 25 гектарів, зареєстрованих у період з 2016 по 2025 рік. Аналіз аграрного використання цих земель вказує на ведення інтенсивного товарного сільськогосподарського виробництва без сплати податків на доходи.

Економічні показники тіньового агровиробництва (за один сезон)

Отриманий щорічний дохід перевищує мільйон гривень і повністю перебуває у тіньовому обігу, оскільки у податковій звітності номінального власника стоять прочерки. Крім того, на території незаконно зведеного ангару у Томилівці було задокументовано наявність великого парку сільськогосподарської та вантажної техніки, яка не могла бути придбана на законні доходи родини.

Склад та вартість незадекларованого технопарку

Державний фінансовий контроль, кримінальні провадження та процесуальний саботаж

Масштабні розбіжності між легальними доходами Оксани Ястреб та фактичним станом активів її родини стали підставою для проведення поглиблених перевірок з боку Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). За результатами моніторингу способу життя посадовиці НАЗК зафіксувало ознаки недостовірного декларування на суму понад 11 мільйонів гривень та необґрунтовані активи на суму 1,3 мільйона гривень за період з 2021 по 2023 роки. Подальші аудити виявили приховані активи у деклараціях за інші періоди на загальну суму понад 4,18 мільйона гривень.

Серед недекларованих об’єктів зафіксовано квартиру у місті Біла Церква площею 69,5 кв. м на проспекті Князя Володимира, де чиновниця фактично проживала разом із родиною, повністю виключивши її з відповідного розділу декларації. Також було приховано житловий будинок у селі Томилівка площею 42,9 кв. м. Пояснення Оксани Ястреб про те, що ця споруда перебуває в аварійному стані та не має ринкової цінності, НАЗК спростувало на основі експертної оцінки, яка встановила реальну вартість об’єкта в межах від 290 до 450 тисяч гривень.

На основі зібраних матеріалів правоохоронними органами було ініційовано два паралельних кримінальних провадження:

Кримінальне провадження щодо недостовірного декларування

Справа № 42024000000000838 стосується внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації. Зокрема, у жовтні 2023 року Оксана Ястреб отримала від свого батька готівковий подарунок у розмірі 300 000 гривень, про який вчасно не повідомила НАЗК. Обвинувальний акт у цій справі надійшов до суду в червні 2025 року.

У березні 2026 року сторона захисту здійснила спробу закрити провадження у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності. Проте суд у задоволенні клопотання відмовив, оскільки санкція статті передбачає трирічний строк давності, який на момент розгляду ще не сплив. Окремо дії посадовиці щодо недекларування нерухомості кваліфіковано за ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України.

Кримінальне провадження щодо земельного рейдерства у Томилівці

У межах розслідування справи про відчуження території шкільного стадіону Оксані Ястреб та державному реєстратору Олександру Озадовському пред’явлено підозру за ч. 4 ст. 191 КК України (привласнення майна у великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем) та ч. 3 ст. 362 КК України (несанкціонована зміна даних в автоматизованих системах). Санкції цих статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Ухвалою суду обох фігурантів було відсторонено від виконання посадових обов’язків, а для Олександра Озадовського визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 149 760 гривень із відстороненням до 6 квітня 2026 року. Оксана Ястреб, попри усунення від виконання обов’язків, станом на червень 2026 року не була звільнена з органів Держгеокадастру.

Судові процеси у обох справах супроводжуються систематичним процесуальним саботажем з боку обвинувачених та їхніх представників. Сторона захисту використовує тактику штучного затягування розгляду, регулярно зриваючи засідання через нібито перебування підсудної на лікарняному або через термінові візити адвоката до стоматологічних клінік, що унеможливлює винесення вироків у встановлені законом строки.

Протидія розслідуванню та червневий інцидент 2026 року

Спроби журналістів отримати коментарі щодо походження активів родини безпосередньо від Оксани Ястреб під час її виходу із судових засідань завершилися категоричною відмовою. Адвокати чиновниці неправомірно обґрунтовували мовчання посиланням на норми Кримінального процесуального кодексу щодо заборони розголошення відомостей досудового розслідування, попри публічний статус фігурантки та суспільний інтерес до справи.

Для з’ясування обставин знімальна група вирушила до села Томилівка за місцем проживання Анатолія Ястребова та розташування незаконно зведеного ангару. Перший контакт із номінальним власником багатомільйонних активів супроводжувався нецензурною лайкою та погрозами на адресу журналістів.

Конфлікт загострився 12 червня 2026 року, коли журналісти завершували документування об’єктів. На дорозі з’явився автомобіль Mercedes-Benz GLE 300 D (2025 року випуску), ринкова вартість якого становить від 70 000 до 120 000 доларів США. За кермом перебував Анатолій Ястреб, який під’їхав впритул до автомобіля журналістів та умисно обкидав лобове скло яйцями, після чого втік із місця події.

Викликаний на місце інциденту наряд поліції зафіксував обставини нападу та склав стосовно правопорушника адміністративний протокол. Цей інцидент є типовим проявом агресивної протидії законній професійній діяльності журналістів з боку осіб, які намагаються захистити тіньові активи від публічного розголосу.

Комплексні висновки та системні дефекти державного контролю

Проведений аналіз кейсу Оксани Ястреб дозволяє виокремити кілька фундаментальних проблем у сфері державного контролю за земельними ресурсами та запобігання корупції в Україні.

По-перше, виявлено глибоку технологічну вразливість Державного земельного кадастру. Можливість одностороннього коригування координат меж земельних ділянок реєстраторами без обов’язкової верифікації з боку колегіальних органів місцевого самоврядування або судових установ створює передумови для безперешкодного виведення комунальних земель у приватну власність. Система ДЗК фіксує лише поточний стан даних, що дозволяє легалізувати незаконні зміни та ускладнює оперативне виявлення фактів фальсифікації первинної геопросторової інформації.

По-друге, існуюча система фінансового моніторингу та декларування доходів посадовців демонструє неефективність протидії моделям номінального утримування майна (проксі-власності). Чинне законодавство не передбачає автоматичного та обов’язкового співставлення динаміки майнових реєстрів близьких родичів чиновника (зокрема батьків та повнолітніх дітей) із їхніми офіційними доходами. Це дозволяє безперешкодно виводити активи з-під юрисдикції НАЗК шляхом безтранзакційного переоформлення або оформлення майна на родичів-пенсіонерів.

По-третє, процесуальне законодавство містить суттєві лазівки для саботажу судового розгляду корупційних справ. Систематичне зловживання інститутом медичних довідок та неявка захисників під надуманими приводами дозволяють обвинуваченим штучно затягувати процеси, розраховуючи на закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Для нейтралізації подібних схем у майбутньому необхідне впровадження технології блокчейн для адміністрування ДЗК (що унеможливить безслідне виправлення координат), посилення кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання в кадастрові системи, а також законодавче розширення кола осіб, які підлягають обов’язковому моніторингу способу життя, на близьких родичів керівників реєстраційних органів.

Джерела, використані в матеріалі

Розслідування спирається на дані, зібрані з відкритих та офіційних джерел станом на середину 2026 року. Журналістський матеріал програми «Стоп Корупції ТБ» під авторством Галини Капустинської (червень 2026) надав первинну фіксацію подій у Томилівці, зокрема інцидент за участю Анатолія Ястреба, відеозаписи з місця та коментарі місцевих мешканців. Матеріали кримінального провадження № 42024000000000838, оприлюднені через судовий реєстр та коментарі прокуратури, містять деталі підозр за ч. 4 ст. 191 та ч. 3 ст. 362 КК України. Офіційні результати перевірки НАЗК, опубліковані у 2025–2026 роках, зафіксували недостовірні відомості в деклараціях на суму понад 4,18 млн грн. Дані Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджують хронологію перереєстрації активів між членами родини. Аналітичні платформи з моніторингу земельних відносин, зокрема проєкт «Земля без корупції», неодноразово вказували на вразливість ДЗК до несанкціонованих координатних зсувів як одну з системних проблем галузі. Розрахунки врожайності та ринкової вартості сільгоспкультур базуються на середніх цінах Української зернової асоціації за 2025 маркетинговий рік. Оцінка техніки проводилася шляхом моніторингу відкритих агрегаторів продажу сільгосптехніки станом на перший квартал 2026 року.