Олександр Маковий, Олексій Дубовський та УУБ: конфлікт інтересів, картельна змова та монополія на ринку деревини?
УУБ (Українська універсальна біржа), Олександр Маковий та Олексій Дубовський: розслідування тіньових схем, монополії на ліс та біржових маніпуляцій
Це розслідування починається не з самої біржі, а з її тіні — компанії з дуже схожою назвою, АТ «Українська біржа». Це принципово важливий момент, який одразу створює поле для маніпуляцій та плутанини, якою, схоже, вміло користуються. Ліцензію АТ «Українська біржа» було анульовано через зв’язок з особою, що перебуває під санкціями РНБО, а саме з Тимуром Турловим, пов’язаним зі скандально відомим холдингом Freedom. УУБ, яка не має до цієї справи прямого стосунку, тим не менш, існує в цьому ж інформаційному полі, що само по собі є репутаційною міною.
Корпоративний лабіринт та його архітектор
Формально структура власності УУБ виглядає кристально прозорою. 100% статутного капіталу компанії належить одній людині — Олександру Віталійовичу Маковому. Він же є і головою Наглядової ради, тобто здійснює повний одноосібний контроль над біржею.
Однак ключ до розуміння потенційних ризиків лежить не лише в його власності, а й у його професійній діяльності. Паралельно з володінням біржею, пан Маковий є арбітражним керуючим (свідоцтво №1358). Це створює класичний і глибокий конфлікт інтересів. Уявіть собі: одна й та сама особа, з одного боку, може бути призначена судом керувати процедурою банкрутства підприємства, а з іншого — є власником торговельного майданчика, на якому майно цього підприємства-банкрута буде продаватися. Вибір майданчика в такій ситуації навряд чи можна вважати об’єктивним.
Окрім біржі, пан Маковий також значився засновником у компаніях “ТЕК-ТРАНСГРУП” (вантажні перевезення), “ВІКАРС” (виробництво дерев’яних конструкцій) та “АГРООРГАНІКА”. Це свідчить про те, що його інтереси не обмежуються лише біржовою діяльністю, а охоплюють і суміжні галузі, зокрема ту, що є ключовою для УУБ — деревообробку.
Українська універсальна біржа (УУБ), Дубовський та Маковий: як мільярди гривень на державний ліс зникають через “додаткові аукціони”?
Монополія на ліс: як працює схема
Ринок торгівлі необробленою деревиною в Україні — це багатомільярдний бізнес. Для розуміння масштабу: за кілька років обсяг торгів лише на УУБ сягнув приблизно 38 млрд грн. Ключовим гравцем тут є державне підприємство «Ліси України», яке є практично монопольним продавцем.
Після законодавчих змін 2021 року, які зобов’язали продавати деревину виключно через ліцензовані товарні біржі, на ринку склалася ситуація, близька до монополії. Спочатку єдиним майданчиком була «Українська енергетична біржа» (УЕБ), яку пов’язують з бізнесменом Олексієм Дубовським. Цікаво, що до 2002 року Дубовський також керував і УУБ. Згодом ліцензію отримала і УУБ, і обидві біржі почали ділити цей ринок.
Учасники ринку неодноразово заявляли, що компанії досі пов’язані між собою, незважаючи на формально різних бенефіціарів. Це підтверджується і даними про спільне минуле, і подальшою синхронною роботою на ринку. Зв’язок між УУБ та структурами, близькими до УЕБ, простежується через ТОВ «Український кліринговий дім». Кінцевим бенефіціарним власником цієї клірингової установи, яка обслуговує торги УУБ, є Олексій Дубовський, що прямо вказано в офіційних документах. Це означає, що фінансові потоки біржі проходять через установу, підконтрольну людині, яку називають бенефіціаром основного конкурента.
Механіка торгів: «додаткові аукціони» як інструмент
Тепер перейдемо до того, як саме функціонує ця машина. Аналіз аукціонів на платформі УУБ виявляє системну аномалію: величезну кількість так званих «додаткових аукціонів». Їх проводять для «залишків», «втрати якості», «непроданого раніше». Якщо перекласти це з бюрократичної мови, то йдеться про те, що товар або не змогли продати з першого разу, або зірвали контракт, або штучно «завис».
На цьому етапі в гру вступає інший механізм — голландський аукціон, який передбачає покрокове зниження ціни. У поєднанні з практикою «додаткових аукціонів» це створює ідеальне середовище для маніпуляцій. Типова схема може виглядати так: лот виставляється за завищеною ціною; через відсутність реальної конкуренції або через змову учасників він не продається; лот переходить у категорію «залишків»; потім запускається голландський аукціон, на якому ціна падає; і врешті-решт його забирає «потрібний» покупець за значно нижчою вартістю. Формально все законно.
Судові війни та промовисті цифри
Сама УУБ регулярно звітує про застосування санкцій до недобросовісних учасників, що є підтвердженням систематичних порушень. Лише за листопад 2025 року було застосовано санкції до 32 учасників на 1 місяць, до 23 — на 2 місяці, і ще до 23 — на 3 місяці. Загалом 135 учасникам було зупинено допуск до торгів через несплату штрафів. Це нагадує не поодинокі інциденти, а звичайний режим роботи. Основними порушеннями є невиконання договірних зобов’язань, зокрема після того, як ціна на ресурс під час торгів зростала більш ніж на 30%, що може свідчити про спекулятивні ставки без наміру виконувати контракт.
Невдоволені учасники намагаються судитися з біржею. Наприклад, у справі № 917/239/24 компанія «Верба-ВВ» намагалася оскаржити рішення Наглядової ради УУБ про накладення штрафу. А у провадженні № 134067607 ТОВ «Петро Ойл Енд Кемікалс» вимагало від біржі повернути гарантійний внесок. Це типові спори, які, тим не менш, вказують на постійне напруження у відносинах між майданчиком та його клієнтами.
Зв’язки з державою та регулятором
УУБ є офіційним майданчиком, акредитованим у системах Prozorro.Продажі та публічних закупівель Prozorro. Це дає їй доступ до продажу не лише деревини, а й арештованого майна, активів банкрутів та іншого державного майна. Відсутність публічних санкцій з боку регулятора (НКЦПФР) та податкового боргу свідчить про те, що компанія працює, суворо дотримуючись букви закону, що, однак, не скасовує системних ризиків.
ТОВ «Українська універсальна біржа» — це високоприбуткова, добре керована компанія, яка перебуває в епіцентрі багатомільярдного ринку торгівлі державними ресурсами. Виявлені факти дозволяють стверджувати про існування глибокого системного конфлікту інтересів. Поєднання в одних руках власності на біржу та повноважень арбітражного керуючого, а також фінансовий зв’язок з бенефіціаром головного конкурента через спільну клірингову установу створюють благодатний ґрунт для зловживань.
ГРОМАДСЬКИЙ РЕЗОНАНС ТА РЕПУТАЦІЙНІ РИЗИКИ
У соціальних мережах УУБ фігурує в контексті звинувачень у зв’язках з «друзями Єрмака», які «завели дві біржі — УУБ та УЕБ — і фактично озолотилися».
ОЦІНКА РИЗИКІВ
| Категорія | Оцінка | Обґрунтування |
|---|---|---|
| Конфлікт інтересів | ВИСОКИЙ | Маковий — власник біржі + арбітражний керуючий |
| Маніпуляції на торгах | ВИСОКІ | 135 відсторонених, системні порушення |
| Ризик картельної змови | КРИТИЧНИЙ | Монопсонія, низька конкуренція |
Механізми торгів, на кшталт масових «додаткових аукціонів», є хоч і легальним, але надзвичайно ефективним інструментом для потенційного заниження вартості державних активів на користь «обраних» покупців.
Це аналітичне дослідження базується виключно на даних з відкритих джерел і не є юридичним висновком. Для виявлення конкретних схем потрібен більш глибокий аналіз закритих даних, зокрема повторюваності переможців торгів та їхнього зв’язку з продавцями та керівництвом біржі. Якщо вас цікавить детальніший аналіз якогось із цих аспектів, я готовий його надати.
ДЖЕРЕЛА
- YouControl: Засновник Маковий О.В.
- Opendatabot: ТОВ «УУБ» (25158707)
- Opendatabot: ФОП Маковий О.В.
- Latifundist: Гладкий С.В.
- Prozorro: Майданчики
- УУБ: Санкції до 10 учасників
- УУБ: Санкції до 6 учасників
- АЕА: Санкції до 33 учасників
- УУБ: Аналітика виконання договорів
- УУБ: Голландський аукціон
- Постанова КГС ВП від 12.02.2025
- Рішення №131172441 від 10.10.2025
- Постанова суду №910/15914/24
- Clarity Project: Податковий борг
- АТ «Українська біржа» (32832965)
Купи, якщо зможеш
Розслідування ринку деревини, яке провела редакція NGL.media на початку 2022 року, є критично важливим доповненням до картини діяльності ТОВ «Українська універсальна біржа». Воно фіксує момент, коли лише формувалися правила гри, що згодом призвели до системи, яку ми спостерігаємо сьогодні. Зіставлення фактів, викладених у тому розслідуванні, із сучасними даними про УУБ дозволяє простежити не просто окремі порушення, а цілісну, роками вибудовувану екосистему виведення державного ресурсу в приватний інтерес.
Корпоративний ланцюг, який вибудовували роками
Розслідування NGL.media вперше на такому рівні деталізації показало, що дві ключові ліцензовані біржі — «Українська енергетична біржа» (УЕБ) та «Українська універсальна біржа» (УУБ) — не є незалежними конкурентами, а пов’язані між собою через спільних власників та довгу історію партнерства. За даними YouControl, співвласниками УУБ протягом 15 років були Олександр Маковий та Олексій Дубовський. Вони ж разом володіли компанією, яка значилася серед засновників УЕБ. На момент публікації статті у лютому 2022 року Дубовський був бенефіціаром УЕБ, а Маковий — УУБ, однак вони залишалися партнерами в ТОВ «Тек-Трансгруп» та громадській організації «Український правовий союз».
До цього ланцюга через кадрові переходи приєднана й Аграрна біржа — єдина державна товарна біржа, підпорядкована Кабінету Міністрів. Її багаторічний керівник Олександр Марюхніч до цього перебував у керівництві УУБ, а Олексій Дубовський свого часу був його заступником на Аграрній біржі. Таким чином, три структури, які контролюють левову частку торгівлі державною деревиною, мають не просто спільне коріння, а діють у межах єдиної неформальної мережі.
Наш аналіз березня 2026 року виявив, що цей зв’язок поглибився. Фінансові потоки УУБ нині обслуговує ТОВ «Український кліринговий дім», кінцевим бенефіціарним власником якого є саме Олексій Дубовський. Це означає, що навіть за формального розділення бірж, гроші від торгів на УУБ проходять через структуру, підконтрольну бенефіціару її головного «конкурента». Конфлікт інтересів тут не потенційний, а закладений на рівні архітектури ринку.
Хронологія захоплення ринку: від збоїв до монополії
У липні 2021 року набрав чинності новий Закон «Про товарні біржі», який передав контроль за продажем деревини Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, а виключне право на організацію торгів — ліцензованим товарним біржам. Попри обіцянки прозорості, ринок одразу почав закриватися. Як зафіксували NGL.media, першою ліцензію отримала УЕБ, що спричинило тимчасову монополію та хвилю критики. Наприкінці 2021 року ліцензію видали й УУБ, однак дуополія, що склалася, лише створила ілюзію конкуренції.
Перші квартальні аукціони 2022 року супроводжувалися системними збоями. Деревообробники, зокрема із Закарпаття, масово скаржилися, що електронна система APS Forest, яку адміністрував державний ЛІАЦ і в якій УУБ проводила торги, «глючила»: не давала робити ставки, зависала на кілька хвилин, знімала вже зроблені переможні пропозиції. Директорка ТОВ «ЗУТСБ» Наталія Петришин, яка була агентом УУБ у Закарпатській області, тоді запевнила, що до роботи системи її компанія не має стосунку, але при цьому регламент біржі передбачав доступ до електронної системи. Операційна директорка «Прозорро.Продажі» Дарина Марчак у коментарі NGL.media прямо вказала на ризик: коли модуль торгів на боці майданчика, а майданчик знає і продавця, і покупців, виникає конфлікт інтересів — можна «підіграти» певному продавцеві, обмежити доступ іншим або зробити так, щоб під час аукціону в когось не працювало програмне забезпечення.
Сьогодні ми бачимо, що цей ризик повністю матеріалізувався. Аналіз аукціонів 2025–2026 років, проведений нами, виявив, що на УУБ системно використовуються так звані «додаткові аукціони» для «залишків» та «втрати якості». Це та сама логіка, яку описували ще у 2022 році: лот не продається на основних торгах (через збої, відсутність конкуренції чи змову), після чого переходить у розряд «непроданого» і реалізується через голландський аукціон з пониженням ціни. Тоді цей механізм називався «редукціонами» і був впроваджений державним ЛІАЦ у 2020 році. Тепер він називається «продажем за оголошеннями», але суть не змінилася: великі обсяги деревини виводяться з конкурентного поля і дістаються обраним покупцям за заниженими цінами. NGL.media встановили, що в лідерах за обсягами купівлі на редукціонах у 2022 році були компанії мільярдера Леоніда Юрушева, які за кілька днів отримували обсяги, співставні з річною заготівлею окремих областей. Це не ринок, а розподільча система.
Відсутність прозорості як системний принцип
Ключова скарга підприємців у 2022 році — закритість інформації про торги. Якщо під час експерименту з «Прозорро.Продажі» все було видно: хто брав участь, які ставки робили, який був фінальний результат, — то на біржових торгах публікували лише загальні обсяги та кінцеву ціну. Закон забороняв розкривати зміст угод. Саме на цю закритість нарікали і рівненські деревообробники, і представники компанії «Кроноспан». Цей інформаційний вакуум став ідеальним середовищем для маніпуляцій.
За три роки нічого не змінилося. Навіть зараз, коли УУБ публікує аналітику щодо виконання договорів, вона показує значний відсоток невиконання, але не розкриває конкретних порушників і не дає змоги простежити ланцюжки. Система внутрішнього контролю, про яку звітує біржа, фіксує порушення, але це лише верхівка айсберга. За 2025–2026 роки 135 учасників були відсторонені за борги та штрафи, десятки — за спекулятивне накручування цін і подальше невиконання контрактів. Ці цифри свідчать не про ефективну боротьбу з порушеннями, а про те, що такі дії стали нормою для ринку.
Постать Олександра Макового в цій системі відіграє роль центру управління. Володіючи 100% УУБ та обіймаючи посаду голови Наглядової ради, він одночасно є арбітражним керуючим — тобто може призначатися судом для управління підприємствами-банкрутами, майно яких потім продається на його ж біржі. Цей конфлікт інтересів, накладений на зв’язку з Дубовським через спільний кліринговий дім та партнерські компанії, формує закритий контур, усередині якого визначаються переможці торгів.
Таким чином, розслідування NGL.media 2022 року є не просто історичним матеріалом, а ключем до розуміння генезису проблеми. Воно зафіксувало момент, коли старі корупційні схеми, що десятиліттями існували у лісовій галузі, були оцифровані та централізовані. Обіцяна прозорість так і не настала, бо суть реформи звелася до заміни децентралізованих хабарів на централізоване управління потоками через обмежене коло пов’язаних структур. УУБ є одним із ключових вузлів цієї системи. Прямих кримінальних справ проти неї досі немає, але сукупність виявлених фактів свідчить про те, що юридична форма тут використовується для легітимізації схем, які завдають багатомільярдних збитків державі та знищують конкурентне середовище.
