Сергій Мазур, Олександр Гедзун і земельний переділ Балти: як родинний бізнес поглинає комунальні чорноземи

16 липня 2026 року в самому центрі Балти, за якихось тридцять метрів від адмінбудівлі міськради та супермаркету АТБ, на очах у дітей і перехожих посипалася швейна фабрика. За двадцять хвилин тріщини в стінах перетворилися на повноцінний обвал — частина споруди склалася за лічені секунди. Комунальники, ДСНС, поліція підтягнулися вже на руїни. Екстрене засідання комісії ТЕБ-НС під головуванням міського голови Сергія Мазура зібрали постфактум. Ніхто не загинув, але епізод голосно нагадав: у громаді роками не було ні профілактичного контролю за аварійними обʼєктами, ні грошей на їх підтримку. А бюджет тим часом регулярно недоотримував мільйони — просто тому, що найласіші шматки комунальної землі йшли родинному агробізнесу за копійки.

Коріння цієї схеми — не в девʼяностих, а в цілком собі сучасній історії. Сергій Мазур очолив Балту у 26 років. За плечима — жодного серйозного управлінського досвіду, зате міцний шлюб із донькою Олександра Гедзуна, колишнього міського голови, а на той момент — керівника регіональних енергетичних структур. Фактично відбулося пряме передання владного впливу: старше покоління дало політичний дах і капітал, молодше — закріпило адміністративний ресурс на наступні шістнадцять років. Відтоді депутатський корпус, виконком і сесійна зала працюють як добре налагоджений механізм із розподілу земель на користь одних і тих самих прізвищ.

Уже на початку першої каденції зятя Олександр Гедзун заснував ФГ «Ветвіт». А згодом за тією самою адресою прописалося ще одне фермерське господарство — «Плант», бенефіціаром якого стала Марина Тріль (сестра дружини мера). Обидві структури мають спільний управлінський кістяк в особі Олександра Рябошапка та Віри Гринь, ідентичну локацію реєстрації та, що важливіше, абсолютно однакову модель нарощування земельного банку — через невитребувані паї та комунальні масиви.

Саме слово «невитребувані» звучить сухо, проте за ним стоять ділянки, власники яких померли, не залишивши спадкоємців, або роками не оформлювали права власності. За законом тимчасове розпорядження такою землею лягає на міськраду, яка мала б передавати її учасникам бойових дій, молодим спеціалістам, дрібним одноосібникам, що роками стоять у чергах. У Балті ці масиви акуратно пакували у великі поля і віддавали «Ветвіту» та «Планту» без жодних аукціонів.

Показова дата — 9 червня 2017 року. Того дня сесія міськради ухвалила одразу пакет рішень. Під номером 544 — єдиний суцільний масив площею понад 26 гектарів на території колишньої Козацької сільради, невитребувані паї, відразу в оренду ФГ «Ветвіт». Далі рішення № 540 — п’ять суміжних полів у районі села Обжиле загальною площею 118 з гаком гектарів, з яких два масиви по 44 і 42 га. Конфігурацію нарізали під великогабаритну техніку, тому іншим фермерам туди навіть заходити безглуздо.

Угоди поновлюють на сім років, декларуючи максимальну ставку — 12% від нормативної грошової оцінки. Тільки от у перерахунку на реальні гроші ця «максималка» виливається у 1 346 гривень на місяць за більш ніж 3 гектари чорнозему, тобто менше ніж 5 000 гривень за гектар на рік. Для порівняння: у разі виставлення тих самих ділянок на відкриті електронні торги Prozorro.Продажі місцеві аграрії, конкуруючи між собою, піднімають ціну щонайменше втричі. Бюджет громади щороку втрачає суми, яких вистачило б і на очисні споруди, і на латання фабричних стін.

При цьому публічна декларація Сергія Мазура демонструє майже стерильну скромність: власної нерухомості немає, автомобіль — за дорученням на брата, доходи — зарплата. Натомість у його дружини Світлани — 2,6 гектара землі, яка перебуває в користуванні ФГ «Ветвіт» її батька і приносить орендні виплати. Там же у власності Volkswagen, яким фактично їздить міський голова, плюс готівка у трьох валютах (260 000 грн, 21 500 доларів, 11 000 євро) та майже 2,8 мільйона гривень річного доходу від закладу дошкільної освіти «Ладушки». Тесть, Олександр Гедзун, — житловий будинок, земельна ділянка, сотні гектарів у користуванні через «Ветвіт» і повний контроль над парком сільгосптехніки. Усе це — класична модель виведення активів з-під прямого декларування посадовця.

Міський голова щоразу наголошує: рішення ухвалюються колегіально, він повідомляє про конфлікт інтересів і не голосує. Але підпис стоїть під кожним остаточним документом. І саме голова формує порядок денний сесій, готує проєкти, керує земельним відділом. У європейській антикорупційній практиці це називають системним реальним конфліктом інтересів, якого не зняти простим утриманням від кнопки. Transparency International Ukraine неодноразово фіксувала, що подібна концентрація адмінресурсу на рівні громад — один із головних драйверів тіньової приватизації землі.

А далі вступає кримінальний процес. 6 липня 2026 року Подільська окружна прокуратура Одеської області внесла відомості до ЄРДР під номером 42026162510000038. Кваліфікація — частина перша статті 364 Кримінального кодексу: зловживання владою або службовим становищем. Предмет розслідування — дії службових осіб Балтської міськради під час надання в користування, власність та оренду земельних ділянок на території громади. Офіційним листом від 6 серпня 2026 року за підписом заступника керівника прокуратури Нарека Петросяна матеріали скерували до слідчого відділу Подільського райуправління поліції. Розслідування триває.

Якщо від земельної арифметики повернутися до того, із чого ми почали, — стан інфраструктури говорить сам за себе. Очисні споруди, зведені колись за фінансової підтримки США, у 2016-му передали у власність БМК «Ласуня», а сьогодні вони розкрадені, нечистоти скидаються в довкілля без жодної переробки, загроза техногенної катастрофи цілком реальна. У селах стоять покинуті школи та дитсадки. А в реєстрах тим часом з’являються нові ділянки, що переходять під контроль родинних підприємств.

Глобальна тенденція теж невтішна. Світовий банк у своєму огляді управління земельними ресурсами в країнах із перехідною економікою вказує: там, де розпорядження комунальною землею відбувається поза відкритими аукціонами, бюджети недоотримують у середньому від 30 до 45% потенційних надходжень. Балта із її 12% НГО, що перетворюються на 1 346 гривень на місяць, ілюструє цю статистику майже хрестоматійно.

Нижче — таблиця, що показує, наскільки дзеркально вибудувані дві ключові аграрні структури родини. Вона не просто про цифри — вона про те, як юридичне розмежування маскує єдиний земельний пул і єдиний центр прийняття рішень.

Джерела, використані під час підготовки матеріалу

• Розслідування журналістської групи «СтопКор», оприлюднене у 2026 році, — саме воно зафіксувало схему з невитребуваними паями, конкретні рішення міськради та родинні зв’язки. На основі цих даних прокуратура відкрила справу.
• Офіційний лист Подільської окружної прокуратури від 06.08.2026 за підписом заступника керівника Нарека Петросяна — підтверджує внесення відомостей до ЄРДР за №42026162510000038, кваліфікацію за ч. 1 ст. 364 КК України та направлення матеріалів до слідчого відділу Подільського РУП.
• Рішення Балтської міської ради: № 544-VII від 09.06.2017 (26+ га, Козацька сільрада), № 540-VII від 09.06.2017 (118+ га, с. Обжиле), № 540-VIII від 30.09.2021 про внесення змін, а також матеріали щодо поновлення договорів оренди із застосуванням 12% НГО. Усі доступні через місцеві реєстри та журналістські запити.
• Декларації Сергія Мазура та Світлани Мазур у Єдиному державному реєстрі декларацій НАЗК — дозволяють порівняти формально задекларовані статки з реальним контролем над земельними активами.
• Аналітичні дані Світового банку про втрати місцевих бюджетів через непрозорий розподіл землі та дослідження Transparency International Ukraine щодо конфлікту інтересів у територіальних громадах — використані для глобального та національного контексту.