Важа Джаши, Trans-Oil і зерновий пилосос на Дунаї: як американський паспорт прикриває російський слід

Сорок сім мільйонів п’ятсот двадцять тисяч шістсот п’ятдесят п’ять гривень і дві копійки.

Саме стільки недоотримав український бюджет лише по одному епізоду справи, де фігурує «Ренійський елеватор». Це не абстрактна цифра зі звітності — це конкретна сума несплаченого податку на прибуток, зафіксована в матеріалах досудового розслідування. А загалом за період із червня по вересень 2023 року держава не дорахувалася понад дев’ять мільярдів гривень обов’язкових платежів.

Дев’ять мільярдів. Уявіть собі цю цифру в контексті війни.

А тепер уявіть людину, яка стоїть за цими втратами. Важа Енрікович Джаши. Громадянин США з кінця 1990-х. Місце проживання — передмістя Нью-Йорка, берег річки Гудзон, елітна нерухомість вартістю понад два мільйони доларів. Усе виглядає як біографія успішного американського інвестора, який зайшов у Східну Європу з грошима й технологіями.

Але є одна деталь. У Федеральній податковій службі РФ ця сама людина значиться під ІПН 771577799213. Паспорт громадянина Росії серії 4521 № 632916, виданий у Москві. Офіційна реєстрація в Москві щонайменше до 2021 року. І з 2005 по 2015 рік — одноосібне володіння компанією «Нобил-Грейн» у Курській області, яка спеціалізувалася на вирощуванні зернових і зернобобових.

Оце і є та роздвоєність, яка має значення.

Trans-Oil: як працює машина вертикальної інтеграції на трьох країнах

Агрохолдинг Trans-Oil Group — це не просто сукупність елеваторів і заводів. Це система, вибудувана за принципом повного контролю над ланцюгом: від поля до борту судна. Материнська структура — Aragvi Holding International Limited, зареєстрована на Кіпрі. Торговий офіс — у Женеві. Фінансування — через випуск єврооблігацій на Дублінській фондовій біржі через ірландську Aragvi Finance International DAC.

У Молдові Trans-Oil — це фактично монополіст. Понад 90% виробництва соняшникової олії (завод Floarea Soarelui у Бєльцях, оцінна вартість частки Джаши — 54 мільйони доларів). Близько 95% експорту олії з країни. Ключові зернові термінали в порту Джурджулешті. Елеваторний комплекс Kelley Grains у Кеушені, найбільший у Молдові.

В Україні присутність сконцентрована в Дунайському регіоні Одеської області: ТДВ «Ренійський елеватор» (придбаний у 2013 році, місткість складів — 39 тисяч тонн, оцінна вартість — понад 20 мільйонів доларів) і транспортно-експедиторська компанія ТОВ «Рені-лайн» (вартість — майже 10 мільйонів доларів). У Румунії — перевалочні потужності, які замикають дунайську логістичну дугу.

Загальна оцінка статків Джаши — понад 200 мільйонів доларів. У 2019 році 12,5% акцій материнської компанії придбав американський фонд Oaktree Capital Management, підрозділ Brookfield Asset Management. Це створило ілюзію західної прозорості й інституційної чистоти.

Ілюзію.

Механіка «чорного» експорту: як зерно зникає з податкового поля

Бюро економічної безпеки України оцінює частку необлікованого експорту сільгосппродукції у 20% від загального обсягу. Це не «сіра» зона — це чорна діра, куди провалюються податки, валютна виручка й простежуваність походження товару.

Як це працює на практиці? Ланцюг вибудувано просто, але ефективно. Фіктивні та конвертаційні підприємства скуповують зерно в агровиробників за готівку. Жодного запису в бухгалтерському обліку. Жодної податкової накладної. Далі продукція фізично переміщується на склади «Ренійського елеватора», де її легалізують через підроблені документи про походження.

Службові особи елеватора та «Рені-лайн» вносять завідомо неправдиві дані до складських квитанцій, товарно-транспортних накладних, митних декларацій. Оформлений таким чином вантаж іде на борт судна у напрямку афілійованих іноземних компаній-посередників. Валютна виручка за реалізоване зерно в Україну не повертається. Податок на прибуток і ПДВ не сплачуються взагалі.

Під час обшуків на об’єктах «Ренійського елеватора» правоохоронці вилучили значні обсяги готівки в іноземній і національній валюті — так звану «чорну касу» підприємства. А також мокру печатку ТДВ, якою завірялися підроблені супровідні документи. Детективи Національної поліції та БЕБ ведуть розслідування за статтями про шахрайство, службове підроблення та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

Але є ще одна справа, яка виводить усе це на принципово інший рівень.

Іранський слід: зерно в обмін на «шахеди»

Служба безпеки України розслідує кримінальне провадження № 22023000000000306 за статтею 110-2 Кримінального кодексу — фінансування дій, вчинених із метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади. У матеріалах справи вивчаються факти передачі готівкових коштів російським діловим партнерам Джаши. А також — схема постачання українського зерна до Ірану.

За версією слідства, у період із вересня 2025 по березень 2026 року було організовано відправку викраденого та «сірого» ячменю до Ірану. Російська Федерація використовувала ці зернові поставки як спосіб розрахунку з Тегераном за ударні безпілотники типу Shahed.

Як маскували маршрут? У суднових і митних документах пунктом призначення вказували Туреччину. Фактично судна прямували до іранських портів. Найбільш показовий епізод — балкер Xin Yu (IMO 9244362) під прапором КНР. За документами він мав доставити 9 980 тонн українського ячменю до Туреччини. Але дані суднових журналів і супутникової навігації зафіксували інше: судно оминуло турецькі порти, 13 листопада 2025 року стало на якір біля узбережжя Ірану, а згодом причалило до причалу №18 порту Бандар-Імам-Хомейні, де здійснило повне розвантаження.

У судових ухвалах фігурують посадові особи компанії «Ледесма Агро» та безпосередньо Важа Джаши. Trans-Oil оприлюднив офіційну заяву про «абсолютну фабрикацію звинувачень» і залучив міжнародну юридичну компанію Pillsbury Winthrop Shaw Pittman LLP для захисту.

Але ринок відреагував миттєво.

Єврооблігації Trans-Oil обсягом 300 мільйонів доларів із погашенням у 2031 році впали на 21 цент — до позначки 70 центів за долар. Такий самий обвал до 70 центів за долар показали єврооблігації на 450 мільйонів із погашенням у 2029 році. Керівництво холдингу терміново проводило кризові зустрічі з тримачами паперів, намагаючись відвернути загрозу дефолту.

Кумівство, дипломатичний паспорт і тінь Плахотнюка

Історія злету Джаши не була б повною без Володимира Плахотнюка — молдовського олігарха, засудженого у квітні 2026 року до 19 років ув’язнення за банківське шахрайство, організацію злочинного угруповання та легалізацію доходів через «Молдовський ландромат» (схема виведення понад 560 мільйонів доларів через фінансові установи РФ і Молдови).

У 2000-х роках Джаши та Плахотнюк — ділові партнери в нафтовій компанії Petrom Moldova, співкерівники Асоціації підприємців Молдови. Обидва не обіймали жодних державних посад, але з 2000 по 2011 рік володіли дипломатичними паспортами Молдови. Джаши отримав свій дипломатичний документ у 2006 році й використав його щонайменше 20 разів для перетину українського кордону.

Дані Державної міграційної служби України свідчать: під час цих візитів Джаши неодноразово відвідував НАК «Нафтогаз України» на запрошення керівництва компанії. У Києві він зупинявся в готелі «Прем’єр Палац», який на той момент контролювала російська бізнес-група VS Energy. А Плахотнюк у той самий період мав значний вплив на АТ «Молдова-газ», контрольний пакет якого належить російському «Газпрому».

Збіг? Навряд чи.

Достатньо подивитися на синхронність дій. Плахотнюк літає на приватному літаку авіакомпанії Nobil Air. Джаши в той самий час засновує в Курській області РФ компанію «Нобил-Грейн». Назва — не випадковість. Це маркер спільності афілійованих структур, які працювали в різних юрисдикціях, але з єдиним центром координації.

Horizon Capital, MAIB і прем’єрське крісло Василе Тофана

Попри олігархічне минуле і зв’язки з російськими податковими органами, Джаши зумів залучити до фінансування своїх проєктів західні інституційні фонди. Зокрема Horizon Capital — фонд із активами під управлінням близько 1,8 мільярда доларів, який кредитував українські та молдовські підприємства Trans-Oil.

У 2018 році Horizon Capital став акціонером найбільшого банку Молдови — Moldova Agroindbank. Цій угоді передувало анулювання урядом у 2016 році 41% акцій попередніх власників та їх фактична націоналізація. Екс-бізнесмен В’ячеслав Платон публічно стверджував: за консорціумом західних покупців акцій MAIB продовжував стояти Плахотнюк.

Ключова фігура в цій історії — Василе Тофан. Старший партнер та член інвестиційного комітету Horizon Capital із 2012 року. Член наглядової ради MAIB із 2018 року. А з липня 2026 року — прем’єр-міністр Молдови, висунутий президенткою Маєю Санду та затверджений парламентом.

У молдовських політичних колах активно обговорюється інформація про наявність кумівських зв’язків між Тофаном і Джаши. Попри офіційні спростування з боку Тофана, факт тривалої інституційної співпраці Horizon Capital зі структурами Джаши залишається документованим.

І ось тут виникає питання, яке не дає спокою аналітикам із регіональної безпеки: чи зможе уряд Молдови на чолі з людиною, чий фонд роками кредитував монополіста Trans-Oil, ухвалювати об’єктивні рішення щодо цього холдингу?

Спроба заходу в Одесу: термінал «Олімпекс Купе Інтернейшнл»

У квітні 2024 року Trans-Oil Group уклала договір оренди та управління зерновим терміналом «Олімпекс Купе Інтернейшнл» в Одеському морському торговому порту. Термінал раніше належав холдингу GNT Group, але на момент угоди перебував під контролем кредиторів — американських інвестиційних фондів Argentem Creek Partners та Innovatus Capital Partners. Операційне управління мало здійснювати ТОВ «Грейн Інвест Україна», бенефіціаром якого виступала американська Aragvi Holding.

Ця угода викликала різкий резонанс в українському медійному та правоохоронному середовищі. Журналістські розслідування вказали на очевидне: стратегічний портовий об’єкт передається в управління особі з діючим російським паспортом, ІПН РФ, історичним бізнесом у Курській області та відкритим кримінальним провадженням за статтею про фінансування дій, спрямованих на повалення конституційного ладу України.

Спроба заходу в одеський порт — це не просто комерційна експансія. Це спроба встановити контроль над глибоководною логістикою в умовах, коли дунайські порти стають критично важливими для експорту. І коли за цим стоять люди з подвійною, а то й потрійною лояльністю — це вже питання національної безпеки.

Сім активів. Три країни. Одна людина на вершині піраміди. І наскрізна нитка, що тягнеться від податкових органів РФ до західних інвестиційних фондів і урядових кабінетів.

Що з цим робити далі — питання не лише до правоохоронців. Це питання до РНБО, яка може ініціювати персональні санкції на підставі наявності російського громадянства, ведення бізнесу в РФ і відкритого провадження за статтею 110-2 ККУ. Це питання до міжнародних партнерів України у США та Швейцарії, куди можуть бути направлені запити для перевірки законності фінансових транзакцій. І це питання до молдовської влади, яка має дати чітку відповідь: чи залишатиметься Trans-Oil недоторканним монополістом із російським слідом.

Власник зернових елеваторів на Одещині Важа Джаши збагачується на розкраданні бюджету України: як це пов’язано із синхронними перельотами з ув’язненим олігархом та впливом на вибори

«Чорний» експорт сільськогосподарської продукції з України сягає 20%. Таку цифру Бюро економічної безпеки називало станом на кінець 2024 року. Потенційні втрати для бюджету оцінювались у майже 8,5 мільярдів гривень. Основна схема полягає у закупівлі продукції за «кеш» з подальшим її перепродажем за кордон за підробленими документами та в порушення валютного законодавства. «АНТИКОР» проаналізував кримінальні справи, пов’язані з такими оборудками, і виявив, що принаймні в частині з них залучені підприємства, пов’язані з молдавським бізнесменом російського походження Важою Джаши.

Читайте також:  Зв'язки Трампа з Росією: у США оприлюднили нові дані про розслідування

Важа Джаши народився в Росії, проте з кінця 90-х має громадянство США. Основний його бізнес розташований в Молдові, Україні та Румунії. Зокрема він володіє групою компаній Trans oil, яка займається переробленням олійних культур, експортом зерна, виробництвом соняшникової олії та міжнародною торгівлею сільгосппродукцією. Основні активи в Україні – «Ренійський елеватор» та лінія доставляння «Рені-лайн». Саме ці підприємства є частими фігурантами кримінальних справ щодо розкрадань на постачанні сільськогосподарської продукції.

Найбільш активно схема працювала у 2023-2024 роках. Слідство з’ясувало, що для проведення незаконної діяльності на території Миколаївської та Одеської областей була створена низка компаній. Вони закуповували зернові за готівку без відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності. Цей товар зберігався в тому числі й на потужностях ТОВ «Ренійський елеватор», яке належить Важи Джаши.

Далі продукція по підробленим документам про його вартість і походження експортувалась за кордон на адресу афільованих підприємств. «Вказаними діями наносились збитки бюджету України в особливо великих розмірах, у тому числі шляхом неповернення валютного уторгування та несплати відповідних податків», – говориться у судовому рішенні, яким накладено арешт на майно, серед якого мокра печатка ТОВ «Ренійський елеватор».

 

Бізнесмен із російським корінням Важа Джаши заробляє мільярди на «чорному» експорті українського зерна

 

Тільки по одному епізоду цієї справи шкода державним інтересам у вигляді несплати до бюджету податку на прибуток оцінюється у 47 520 655, 02 грн.

 

Бізнесмен із російським корінням Важа Джаши заробляє мільярди на «чорному» експорті українського зерна

 

Активну участь у схемі «чорного» експорту бере й інша компанія Важи Джаши – ТОВ «Рені-лайн». Так, Національна поліція за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактами заволодіння майном шляхом обману, внесення недостовірних відомостей до офіційних документів та за фактом легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

За результатами проведення контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури у сфері агропромислової сфери отримано інформацію щодо функціонування протиправної схеми, направленої на забезпечення експорту сільськогосподарської продукції від сумнівних підприємств, що призводить до збитків держави та неповернення валютного виторгу в Україну. При цьому схема «проверталась» за безпосередньої участі службових осіб зернових терміналів, які сприяють накопиченню обсягів зернових на підставі завідомо підроблених документів, а також здійснюють відвантаження вказаної продукції. В списку останніх бачимо ТОВ «Рені-лайн» та той же Ренійський елеватор.

 

Бізнесмен із російським корінням Важа Джаши заробляє мільярди на «чорному» експорті українського зерна

 

Тільки за період з червня 2023 року по кінець вересня 2023 року в результаті схеми не сплачено до держбюджету обов`язкових платежів на суму понад 9 млрд грн.

Частина продукції, від якої не поверталась валютна виручка, за документами поставлялась у Туреччину. Нещодавно у ЗМІ з’явилась інформація про те, що компанії, пов’язані з Важою Джаши, могли постачати товар в Іран через Туреччину, порушуючи законодавство. Trans oil спростувала цю інформацію, зауважуючи, що всі постачання відбуваються на законних підставах.

Важа Джаши придбав Ренійський елеватор у 2013 році. Це важлива дата, адже на той час у Молдові велику роль у політиці та бізнесі відігравав колишній олігарх Владімір Плахотнюк. Важа Джаши був його бізнес-партнером. Разом вони працювали в компанії Petrom, а також входили в Асоціацію підприємців.

Раніше ЗМІ писали про те, що і Плахотнюк, і Важа в період з 2000 по 2011 роки мали дипломатичні паспорти, не займаючи при цьому жодних посад у владі Молдови. Важа отримав такий паспорт у 2006 році та щонайменше 20 разів відвідував Україну, використовуючи його.

Якщо проаналізувати виписку з даних Міграційної служби України, то можна побачити, що декілька разів Важа Джаши прилітав в Київ на запрошення «Нафтогазу України». Частіше за все він селився в готелі «Прем’єр палац», власниками якого вважають російських бізнесменів, наближених до групи VS Energy.

 

Бізнесмен із російським корінням Важа Джаши заробляє мільярди на «чорному» експорті українського зерна

 

Свого часу Владімір Плахотнюк мав вплив на молдавське підприємство «Молдова-газ», власником більшої частки в якому залишається російський «Газпром». Які питання міг вирішувати Важа Джаши, відвідуючи «Нафтогаз України» до 2010 року, використовуючи дипломатичний паспорт Молдови, і чи діяв він на той час в інтересах Плахотнюка – залишається невідомим.

Разом з тим відомо, що після виграшу арбітражу у Стокгольмі проти «Газпрому», «Нафтогаз України» розглядає активи «Молдова-газ» як ймовірну частину компенсації від російського газового монополіста, який нині забезпечує військову агресію проти України.

В той час, коли Джаши відвідував Україну за дипломатичним паспортом, в нашу країну прилітав і Владімір Плахотнюк. Для поїздок він використовував особистий літак, який був зареєстрований на компанію «Нобіл ейр».

За збігом обставин, з 2005 по 2015 рік Джаши був засновником російської компанії зі схожою назвою – ООО «Нобил-Грейн». Фірма була зареєстрована в Курській області РФ та вела діяльність у сфері вирощування зернових культур. Оскільки станом на зараз це є головною спеціалізацією бізнесу Важи Джаши, то навряд чи російською компанією керував його повний тезка.

Читайте також:  Де відремонтувати ноутбук?

 

Бізнесмен із російським корінням Важа Джаши заробляє мільярди на «чорному» експорті українського зерна

 

З усім тим сам Джаши стверджує, що ніколи не мав бізнесу в Росії, що, як бачимо, є відвертою брехнею.

Ба більше, в українських реєстрах можна знайти дані, що як мінімум до 2021 року місцем його реєстрації була столиця Росії Москва.

 

Бізнесмен із російським корінням Важа Джаши заробляє мільярди на «чорному» експорті українського зерна

 

Попри сумнівні зв’язки, Важа Джаши водночас тісно пов’язаний із західними фондами. Одним з них є Horizon Capital. Фонд вкладався та кредитував в тому числі українські підприємства Джаши.

У 2018 році Horizon Capital стала акціонером найбільшого банку Молдови – Moldova agroindbank (MAIB). Цьому передувала низка подій. У 2016 році молдавський уряд анулював володіння 41% акцій колишніми власниками та фактично націоналізував їх. Згодом вони були продані західним фондам. У 2021 році стало відомо, що банк готується вийти на міжнародні біржі. Тоді ж колишній бізнес-партнер Плахотнюка В’ячеслав Платон заявляв, що за західними акціонерами Moldova agroindbank насправді стоїть той же опальний олігарх.

Нюанс – станом на 2021 рік членом правління MAIB та партнером фонду Horizon Capital був Василе Тофан. Зараз він є основним кандидатом на посаду прем’єр-міністра Молдови. Представники молдавського політикуму стверджують, що Тофан та Важа Джаши пов’язані між собою не тільки через західні фонди, вони нібито є кумами. Тофан заперечує цю інформацію.

Влітку 2025 року Владімір Плахотнюк був затриманий у Греції та екстрадований в Молдову. У квітні цього року він був засуджений на 19 років за звинуваченням у банківському шахрайстві, організації злочинного угруповання та відмиванні грошей. Зараз він перебуває у в’язниці.

У РФ Плахотнюка звинувачують у виведенні 560 мільйонів доларів протягом 2013-2014 років шляхом організації міжнародної схеми відмивання. Ця справа відома в пресі як «молдавський ландромат» і мала широкий резонанс.

Станом на зараз Важа Джаши зареєстрований у передмісті Нью-Йорка. Він проживає у маєтку поруч із західним берегом річки Гудзон. За даними сайтів нерухомості останній продаж будинку відбувся у 2015 році. Його вартість оцінюється у більш ніж 2 мільйони доларів.

 

Бізнесмен із російським корінням Важа Джаши заробляє мільярди на «чорному» експорті українського зерна

 

Ця ж адреса підтверджується даними з довідника адрес США. Окрім цього можна дізнатись, що в попередні роки Важа Джаши мав відношення до нерухомості в елітному поселенні штату Мічиган та у Маямі біч. Пов’язаною особою в довіднику вказана Тамара Джаши.

 

Бізнесмен із російським корінням Важа Джаши заробляє мільярди на «чорному» експорті українського зерна

 

Аналіз подій майже 20-річної давнини та співвідношення їх з теперішнім дають чітку картину розуміння, як політичний вплив корупціонерів з минулого не припиняється дотепер. Прем’єр-міністром Молдови може стати людина, що має тісні зв’язки з впливовими бізнесменами із сірим минулим. При чому один з них – Важа Джаши, який отримав доступ до зернових елеваторів на Одещині якраз в період проведення банківських махінацій у Молдові, зараз ймовірно став учасником ще однієї схеми – тепер вже по виведенню коштів з бюджету України шляхом махінацій із зерном.

Джерела та матеріали, використані в розслідуванні