Шлях Голубана: був «ветераном АТО», а став державним заколотником
Ви будете сміятись, але на сайті Міністерства внутрішніх справ України досі красується інформаційне повідомлення, датоване 16 березня 2017 року, про те, що полковник Національної поліції Юрій Голубан звернувся до суду з позовом до народного депутата України VIII скликання Ігоря Луценка про захист честі, гідності та ділової репутації. Судячи з тексту позовної заяви, розміщеної на сайті МВС України, тов. Голубан вимагає вибачень за те, що член парламенту розповів про його бойовий шлях – точніше, про те, як Голубан брав участь у АТО і в травні 2014 року добровольцем пішов воювати з київською хунтою в складі терористичного батальйону ДНР «Восток», очолюваним знаменитим бойовиком Олександром Ходаковським. Це повідомлення було розміщено наступного дня після того, як президент Порошенко вручив «добровольцю» Голубану орден «За заслуги» ІІІ ступеня.
Одночасно з повідомленням про позов Голубана МВС України й тодішній народний депутат Антон Геращенко (нині – радник міністра внутрішніх справ) розгорнули галасливу піар-кампанію проти Ігоря Луценка. Зокрема Геращенко написав на своїй фейсбук-сторінці (цитую мовою оригіналу): «Офіціально предупрєждаю інструмєнта російской пропаганди Ігоря Луценка, что в бліжайшіє дні йому прідьотся прінесті публічниє ізвіненія пєрєд украінскім воїном-добровольцем, полковніком поліціі Юрієм Голубаном».
А ще один соратник Геращенка – одеський гопник Євген Дейдей, засуджений за розбій вироком Суворовського районного суду Одеси від 23 березня 2012 року 1527/1-721/11, який так і не відбув покарання, оскільки з 2013 року переховувався від органів кримінально-виконавчої системи, а потім став народним депутатом України по підроблених документах – у мережі Фейсбук розмістив разом з начальником Головного управління Нацполіції в Донецькій області Вячеславом Аброськіним, генеральним, прости господи, прокурором Юрієм Луценком і народними депутатами Ігорем Мосійчуком, Сергієм Пашинським, Дмитром Ліньком, Андрієм Лозовим і все тим же ж Антоном Геращенком заяву, що вони заб’ють Ігоря Луценка бітами при виході з Верховної Ради за те, що Ігор посмів розповісти про службу Голубана в батальйоні ДНР «Восток».
Але Печерський райсуд Києва, куди Голубан у березні 2017-го відправив свою позовну заяву, повернув її цьому «учаснику АТО», давши час на виправлення недоліків – позивач, начебто, не сплатив судовий збір (насправді, збір у розмірі 640грн. був сплачений). Більше полковник поліції до суду не звертався попри те, що його інтереси представляли помічники-консультанти Антона Геращенка Денис Монастирський (нині – міністр внутрішніх справ) і адвокат Тетяна Зелькіна.
Що ж стосується погроз «перевиховати» Ігоря Луценка за допомогою бейсбольних біт, то автор цих рядків зразу ж направив у Генеральну прокуратуру України заяву про кримінальне правопорушення, вчинене Дейдеєм та його соратниками. Зрозуміло, що генеральний, прости господи, прокурор заборонив підлеглим виконувати настанови статті 214 КПК України й реєструвати цю заяву в ЄРДР, тож довелось звертатись до суду. 31 березня 2017 року Печерський районний суд мою скаргу задовольнив. Кримінальне провадження в Генпрокуратурі було врешті-решт зареєстроване та відправлене для проведення досудового розслідування в прокуратуру м.Києва, яку на той час очолював Роман Говда (нині – перший заступник генпрокурора по квоті Олександра Михайловича Грановського та Петра Порошенка). Заявника, себто мене, навіть один раз допитали, після чого Говда справу продав і на неодноразові нагадування провести бодай якусь слідчу дію – наприклад, допитати того ж Дейдея – лише сумно дивився в стелю.
Така забудькуватість адвокатів Голубана, які «забули» сплатити судовий збір (насправді, адвокати попрохали суддю повернути позовну заяву без розгляду, оформивши це ухвалою про усунення недоліків) пояснюється тим, що Ігор Луценко 24 березня 2017 року звернувся до СБУ із заявою про вчинення Голубаном державної зради. Оскільки тодішній голова СБУ Василь Грицак, більше відомий у народі як Вася-їбанько, заборонив вносити цю заяву в Єдиний реєстр досудових розслідувань, Ігор Луценко звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність СБУ. Шевченківський районний суд Києва 7 квітня 2017 року скаргу задовольнив і довелось підлеглим Грицака 8 квітня реєструвати кримінальна провадження щодо Голубана.
Більш того, у заяві про кримінальне правопорушення, вчинене Голубаном, Ігор Луценко попрохав СБУ допитати мене, оскільки я встановив особи тих людей, яких Голубан катував під час «проходження служби» в батальйоні ДНР «Восток». Також мені вдалось розшукати його «сослуживців» (ми з Голубаном земляки), які підтвердили, що Юрій Степанович Голубан, колишній співробітник донецької «Альфи», з початком російської агресії став ротним командиром у бойовика Ходаковського з прізвиськом «Вампір». Це публічно підтвердив і сам Ходаковський, який, образившись на Голубана за перехід на службу до «укропів», оприлюднив відео, на якому майбутній полковник Національної поліції України готується до бою з київською хунтою.
Але замість того, щоби розслідувати участь полковника Національної поліції України в діяльності терористичного угруповання, Василь Грицак, виправдовуючи своє прізвисько, переправив матеріали кримінального провадження в Маріуполь, де вони й згинули.
За майже п’ять років, що сплинули з моменту викриття Голубана, орденоносець зробив стрімку кар’єру й добився неабияких успіхів. Два роки поспіль Голубан, отаборившись у Києві, займався тренуванням та вихованням українських поліцейських. Можна лише уявити, яку високу етичну планку він задавав «моїй новій поліції». При цьому під час розслідування кримінального провадження щодо нього наш герой встиг обзавестися квартирою в столиці площею 93 квадратних метри та побудувати маєток під Києва (як не як – ветеран АТО). У 2018 році «Вампір» оформив собі пенсію й звільнився з лав поліції, де він, за законом, взагалі не мав права служити, оскільки не володіє українською мовою.
І ось 31 січня 2022 року міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський (той самий, що надавав Голубану юридичну допомогу) та голова Національної поліції України Ігор Клименко – той самий, який на чолі Департаменту кадрового забезпечення Нацполіції незаконно прийняв Голубана на службу, провели брифінг. Високі достойники розповіли, що, виявляється, напередодні в Києві затримали організатора масових заворушень, який разом з помічником готував влаштувати 31 січня масові акції з протестом проти миролюбної політики Одного з Найвеличніших Лідерів Світу (с). До акції організатори планували залучити до 5000 людей, близько 1500 з яких становили «тітушки», які мали організувати бійки з правоохоронцями.
«Обов’язково мало бути насильство серед учасників цього мітингу, мала пролитись кров. При чому спеціально була закуплена бутафорська кров, яка внаслідок конфліктів з правоохоронцями мала начебто пролитися серед когось з активістів», – розповів на брифінгу Денис Монастирський. Окрім того, за словами Монастирського, організатори підготували групу медиків, які повинні були зафіксувати поранення й привернути увагу українських та міжнародних ЗМІ. Для цього організатор заворушень придбав 200 димових шашок, 200 фаєрів, 10 вогнегасників, 20 шин, а також рації, прапори, листівки, бутафорську кров, медичні жилети. На організацію цієї акції зловмисники отримали понад 1 млн гривень авансу: «Масовка мала отримати від 800 гривень, тітушки – від 1200 гривень, а за підпал шин та салюти по $2500. Всі дії зловмисників були у законний спосіб задокументовані», – повідомив Ігор Клименко.
Організатором цього бешкету виявився полковник поліції у відставці Юрій Голубан – давній знайомий Монастирського та Клименка, орденоносець і ветеран, так би мовити, АТО, фотографію якого під час затримання поліцейські «злили» журналістам.
Розповідями про державні заколоти нас не здивуєш – достатньо згадати план «Шатун», вигаданий колишнім начальником Департаменту захисту національної державності СБУ Анатолієм Дубликом, який цим «Шатуном» лякав підданих Петра Олексійовича. А державний заколот, влаштований Надією Савченко? А державний заколот, влаштований колишнім керівником «Укрспирту» Михайлом Лабутіним та його знайомим, інвалідом другої групи Павлом Заярнюком? А замах Путіна на колишнього російського журналіста (нині – актора при СБУ) Аркадія Бабченка?
Але у випадку із заколотом, організованим Голубаном, вкрались деякі сумніви. Судіть самі. Якби, дійсно, Голубан намагався зробити те, що йому приписують, то які б були найперші кроки Офісу генерального прокурора та Державного бюро розслідувань? – Правильно. Затримання Антона Геращенка, Василя Грицака та Романа Говди як людей, які впродовж кількох років сприяли Голубану. По-друге, негайне відсторонення від посади голови СБУ Івана Баканова, який майже три роки саботує розслідування кримінального провадження за фактом державної зради, вчиненої Голубаном. По-третє, затримання Євгена Дейдея, який так і не відбув призначене судом покарання за розбій (5 років позбавлення волі).
Оскільки всі ці грицаки, говди та дейдеї на волі, Геращенко навіть не звільнений з посади радника Монастирского, кримінальне провадження за фактом служби Голубана в батальйоні ДНР «Восток» не розслідується, а на сайті МВС України досі розміщений фіктивний позов Голубана до Ігоря Луценка, можна стверджувати, що заколот, «розкритий» Монастирським і Клименком – це така ж туфта, як і «замах» на Бабченка.
