Алексей Копытько – Шизофренические отчеты неизбежны – кого действительно защищает Amnesty International

0

Шизофренические отчеты неизбежны: кого действительно защищает Amnesty International

С небольшим интервалом появились две новости – о назначении директора украинского офиса Amnesty International и о выходе Годового доклада-2023 этой организации.

Далее текст на языке оригинала.

Як багато хто пам’ятає, український офіс морально постраждав через опублікований у серпні 2022 р. шизофренічний звіт АІ, де українську армію фактично звинуватили в тому, що вона захищає країну, пише Олексій Копитько для “Інформаційного спротиву”.

Правозахисні інструменти є вкрай важливими, часто це єдиний спосіб зберегти контакт і шанс на порятунок людей, захоплених росією. Але в цього є ціна – на одну добру справу подібні організації можуть створити десяток злих, де-факто виступаючи посібниками росії. Їхні “гібридні” продукти більше награють агресору на шкоду жертві. Тому що з’являються зрівняні “сторони конфлікту”, де “не так однозначно”. Є й відверто липові правозахисники на підхваті у Кремля.

У згаданій доповіді і росія, і Україна звинувачуються у використанні касетних боєприпасів. Хоча різниця драматична. Росія використовує невибіркові (зокрема – прямо заборонені) засоби для агресивної загарбницької війни чужій території. Це воєнний злочин. А для України це є трагедія.

Тому що ми обороняємось на своїй території. Наша земля, річки, озера, моря, наші міста страждають. Нам усе це потім розмінувати десятки років. Ми з радістю б воювали виключно високоточними лазерами, які були запитані від зеленої генерації, але змушені відбиватися всіма доступними засобами. НА СВОЇЙ ТЕРИТОРІЇ.

Збитки природі (право на безпечне середовище) містяться в окремому блоці. Готовий зробити висновок, що наступного року АІ засудить Україну за атаки на російські НПЗ через негативні екологічні наслідки.

Зараз АІ прямо звинувачує Україну у переслідуванні священиків РПЦУ. Павло Лебідь – це у них в’язень совісті. У доповіді соромляться писати, що священика звинувачують у конкретних діяннях – у т.ч., наведення російських ударів та інші види пособництва агресору. Тобто обмежується не “свобода релігій і вірувань”, а блокується злочинна діяльність, що призводить до жертв.

Читайте також:  Удар по Чернигову 19 августа - армия России обстреляла центр Чернигова: есть погибшие и раненые

Покарання за виправдання російської агресії сприймається як “непропорційне обмеження права на свободу вираження поглядів”.

Також шикарно звучить пасаж, що західні країни краще відносяться до українських біженців, ніж до нелегалів інших країн. Цікаво чому?

Загалом “допорогові” гібридні акти агресії АІ не розпізнає та тлумачить як порушення прав. Наприклад, вони без контексту ганьблять Латвію та Литву за прийняття норм, що дозволяють у спрощеному порядку колективно “повертати тих, хто прибуває на їхню територію”. При цьому замовчується, що ті, хто “прибувають”, – це учасники атаки мігрантами, яку організували і забезпечували влада РФ і РБ з метою дестабілізації країн Балтії.

Що характерно – не лише Україна страждає від такої “безконтекстної” подачі.

Багато звинувачень у бік влади Молдови. Боротьба з кремлівськими агентами прирівнюється до політичних репресій, обмежень права на свободу зборів та вираження думок. Чим із радістю користується російська пропаганда для розхитування.

Тобто АІ ганьбить росію за грубі порушення і при цьому прокладає шлях для встановлення проросійського режиму, щоб такі порушення розповзалися по інших країнах. Це дивовижно.

Оцінка факту без контексту (або вихолощування контексту) – це чисте зло. Але це стандарт, за яким працює АІ. Тобто, шизофренічні звіти у майбутньому неминучі. Як український офіс працюватиме з цим – я не уявляю.

disclaimer_iconВажно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке…

Источник

Залишити відповідь