Антон Павлушко – Почему стаи дронов не уничтожают до основания российские объекты?
Дал интервью “Радио НВ” о попадании украинских дронов в Елабугу-Алабугу. Пошел почитать комментарии. Вот всегда удивляют люди в комментариях, требующих, чтобы куда-то улетели десятки дронов и все уничтожили. Это от авторов вопросов, почему нельзя собирать в Украине аналоги шахедов. Вот как люди себе представляют любой инженерный процесс разработки чего-либо сложного?
Далее текст на языке оригинала.
Пишу не як дроновод, а як програміст. Якщо щось може піти не так, то рано чи пізно воно піде не так. Ми не знаємо ціни цих дронів, а також українські виробничі спроможності. Можливо мова йде про десятки-сотні дронів на місяць. Точно не тисячі.
Скільки дронів треба запустити по одному об’єкту? Можливо десятки, але їх легше побачити. Можливо декілька дронів по одному об’єкту – це оптимально. Скільки ми можемо запускати за один раз? Тобто, за одну ніч – не ясно, але це теж обмежена кількість.
От ви запустили, але ще треба пройти лінію фронту та якось пролетіти “буремні” прикордонні регіони, де вас точно чекають. Якось далі долетіти, оминаючи ППО віддалених міст, всякі спеціальні в/ч всередині росії, що моніторять і т.п. І от далі у вас є до ранку декілька годин на політ до цілі.
Напхати сотні кілограм вибухівки ви не зможете, бо вам ще треба паливо, щоб долетіти до Самари-Єлабугі. Плюс ціна-якість – поставити супер дорогий мотор, зробити його великим і помітним і так запускати стаями по російських аеродромах (як нам радив один західний спеціаліст) – так от так не робе, бо дорого.
А ще якщо якийсь віддалений російський аеродром побачить, що до нього летить стая дронів, то літаки просто швиденько піднімуть у небо та “перечекають” напад чи перекотять у віддалену частину аеродрому. І всьо.
Залишається доволі обмежений вибір цивільно-виробничих цілей, що працюють на російську оборонку. Бажано зі статичними цілями та без ППО. І тут як пощастить.
Кожен день губернатор Курська-Воронежа-Белгорода пишуть, що збили якісь дрони. Всі ліси в цих регіонах скоріше за все засіяні рештками українських дронів, які не змогли. Це вони розвідували, де російське ППО, як краще летіти, коли летіти і т.п.
А ще хтось з дронів точно влучив в стаю рідкісних утконосих альбатросів з червоної книги, потрапив десь під Саратовом у негоду і так не долетів до Самари. А ще дрон (не літак, а літачок з гівна та палок) злітає в одну погоду, а потім потрапляє в якісь -20 в Єлабузі і хз як він себе поведе. А ще може не вибухнути, бо десь скотча не вистачило, і рештки альбатроса щось порушили.
А ще десь зустріли одиноку зенітку, суровий панцирь чи дробовики охоронців. А ще може не вибухнути. А ще щось відклеїлось і витікло. А ще виявилось, що деталь не витримала навантаження, і довелось переходити на нову деталь. А ще виявилось, що сильний зустрічний вітер та град дещо зламав ваші плани, тому вчасно влучити в паравоз на перегоні не вийшло, а пальне закінчилось на підльоті. І десь в лісі під Калугой лежить тепер одинокий дрон, який знайдуть діти лісника в пошуках грибів цього літа.
А ще повинно було влучити, але не вибухнуло, або вибухнуло не так, щоб все згоріло і один великий кратер. А ще пожежники вчасно погасили, а ще… А ще влучили, загорілось, але далі не вибухнуло. А ще може не пощастити. А ще…
І тому, коли іноді в українських розробників щось дуже вдало долітає, то це результат роботи і купи факапів, купи випробувань, купи витрачених ресурсів. Бо якби так просто було зробити дрон чи ракету, то свої ракети та дрони були б в кожної країни. Але по факту такі технології є тільки у декількох країн світу. Серед яких тепер поступово і Україна.
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке…