Глаукома у дітей: причини, діагностика, лікування

0

Вроджена глаукома у дітей перебуває в списку важких офтальмологічних патологій і становить близько 10% від їхньої загальної кількості. Існують різні методи консервативного та оперативного лікування цього захворювання, проте вплинути або запобігти розвитку глаукоми не вдається.

Анатомічна причина вродженої глаукоми – аномалія розвитку дренажної системи очного яблука, що регулює відтік внутрішньоочної рідини. Відтік рідини ускладнюється або повністю блокується, що спричиняє підвищення внутрішньоочного тиску. Підвищення внутрішньоочного тиску, зумовлене віковими особливостями, призводить до змін в очному яблуці та його збільшенню за рахунок розтягування рогівки і склери.

Якщо глаукому не лікувати, рано чи пізно підвищений внутрішньоочний тиск призведе до порушення живлення очного нерва, а отже – і до втрати зору, сліпоти. Таким чином, вроджена глаукома – серйозне, інвалідизуюче захворювання. Що раніше поставлено діагноз, то більше шансів на повноцінне життя дитини. Тому не гайте час, та звертайтеся до лікаря. В клініці «JMC» є сучасне педіатричне відділення та кваліфіковані фахівці, делаті на сайті: https://jmc.org.ua/.

Вроджена глаукома може розвиватися внаслідок внутрішньоутробного впливу несприятливих чинників. Так, причиною захворювання можуть бути інфекції, перенесені під час вагітності (краснуха, грип, паротит, токсоплазмоз та ін.), ендокринні порушення, гіпо- або гіпервітаміноз, різноманітні інтоксикації, зокрема й виражений токсикоз, гіпоксія, вплив радіоактивних хвиль тощо. Таку глаукому прийнято вважати вторинною вродженою. Є й генетичні причини, коли відбувається мутація гена, що відповідає за розвиток структур ока внутрішньоутробно. Така глаукома носить назву первинної. Але є і змішані форми вродженої глаукоми, коли існує кілька причин її розвитку.

Симптоми вродженої глаукоми:

  • збільшення очного яблука (“виразні очі”);
  • світлобоязнь;
  • сльозотеча;
  • підвищення внутрішньоочного тиску;
  • збільшення діаметра рогівки;
  • помутніння, набряк рогівки;
  • поглиблення передньої камери ока;
  • патологічні зміни в диску зорового нерва (дистрофія, набряк);
  • розширення зіниці та уповільнення реакції на світло;
  • зниження зорових функцій.
Читайте також:  5 принципов работы компании «Флагман», которая предлагает юридическое сопровождение

Прояв симптомів та їхня інтенсивність залежать від форми та стадії захворювання.

Склоподібне тіло на початкових стадіях розвитку захворювання прозоре, на наступних стадіях спостерігаються поодинокі плаваючі помутніння, на пізніших стадіях – дифузні помутніння, деструктивні зміни, крововиливи. Унаслідок порушення кровообігу диск зорового нерва піддається дистрофічним змінам, розвивається атрофія зорового нерва, що призводить до необоротної сліпоти.

Діагностика вродженої глаукоми

Комплекс обстежень включає: клінічний огляд, кератометрію, біомікроскопію, гоніоскопію і гоніоскопію з корнеокомпресією, офтальмоскопію, тонометрію, тонографію, дослідження зорових функцій. Для діагностики вродженої глаукоми та оцінки результативності проведеного лікування використовується також ультразвукова біометрія.

Дітям до трьох років можливе проведення досліджень під медикаментозним сном.

Здебільшого діагноз вродженої глаукоми ставить неонатолог ще в пологовому будинку. Великі, виразні очі в новонародженого, помутніння та збільшення діаметра рогівки є діагностичними “ознаками” і потребують ретельного офтальмологічного обстеження вже на перших тижнях життя. Найчастіше захворювання вражає обидва ока.

Якщо діагноз не поставлено під час народження, у 80% випадках його ставлять на першому році життя. Тому важливо не тільки своєчасно відвідувати педіатра, а й дитячого офтальмолога. Перший візит має відбутися протягом перших трьох місяців життя дитини.

Лікування вродженої глаукоми

Єдино можливий і дієвий метод – хірургічне лікування. Консервативна терапія застосовується як супутній метод під час підготовки до операції та після її проведення. Вікових протипоказань до проведення хірургічного втручання немає. Ефективність операції безпосередньо залежить від своєчасності звернення до фахівця, а також від тяжкості захворювання, тривалості клінічних проявів і віку дитини.

На сьогодні існують різні хірургічні методи лікування вродженої глаукоми, вибір у кожному випадку індивідуальний. Залежно від віку проводять гоніотомію і гомеопунктуру, трабекулотомію і синустрабекулоектомію, можуть ставити дренажні системи, використовувати лазерні технології – циклофотокоагуляцію і циклопріопексію.

Читайте також:  Открытая аэротруба

Якщо за допомогою хірургічного лікування і підтримуючої консервативної терапії не вдалося стабілізувати внутрішньоочний тиск або через деякий час після операції спостерігається підвищення офтальмотонусу, потрібне повторне втручання. У дітей молодшого віку захворювання швидко прогресує, тому своєчасне проведення повторної операції для них має особливе значення.

У клініці JМС дітям з цією патологією проводять операції з використанням операційного мікроскопа і мікрохірургічних інструментів. Успіх хірургічного лікування багато в чому залежить від правильного вибору методики залежно від стадії захворювання і характеру патологічних змін.

Особливостями операцій при вродженій глаукомі є:

  • мінімальна травматичність операції;
  • відсутність післяопераційних ускладнень;
  • короткочасне перебування в стаціонарі.

Рекомендації для скорочення періоду відновлення:

  • мінімізувати дотики до оперованого ока;
  • протягом 14 днів використовувати дезінфікуючі краплі, рекомендовані лікарем;
  • протягом 30 днів утриматися від відвідування лазні/сауни, уникати різких перепадів температур;
  • уникати перебування в запилених gриміщеннях, що призводять до подразнення очей;
  • протягом 30 днів утриматися від фізичних навантажень;
  • неухильно дотримуватися всіх рекомендацій лікаря.

Діти з вродженою глаукомою після операції продовжують спостереження в офтальмолога, проходячи обстеження 1 раз на місяць. У процесі спостереження проводять медикаментозне лікування, призначають корекцію аномалії рефракції або плеоптичне лікування, контролюють внутрішньоочний тиск, стан диска очного нерва. Головна мета спостереження – своєчасне виявлення пацієнтів із некомпенсованою, прогресуючою глаукомою та проведення хірургічного лікування.

Залишити відповідь