Райдужні перспективи розвитку світового гемблінгу та Україна: рухаємося разом чи опиняємося на узбіччі?

Рік війни вже минув, тому підбивати підсумки цього складного для усієї країни періоду логічно та, мабуть, доцільно. Але ми поговоримо не про минуле, а спробуємо зазирнути у майбутнє. Чи зможе український гральний бізнес скористатися сприятливою ситуацію, що склалася на світовому ринку гемблінгу, та продемонструвати зростання? Хоча,можливо, світові тренди реально не вплинуть на ситуацію в нашій країні, адже в нас свій дороговказ, ім’я якого — війна?

Тенденції, які примушують замислитися

Голова Української Ради Гемблінгу — організації, що об’єднує легальних учасників ринку азартних ігор — Антон Кучухідзе ще в січні розповідав про вражаючі результати, які продемонструвала минулоріч індустрія гральних розваг. Про отримані світовим гемблінгом показники можна детально дізнатися з цього матеріалу. Цифри переконливо доводять, що легальний гральний бізнес може суттєво наповнювати державну скарбницю. Адже за прибутковістю онлайн гемблінг взагалі вийшов на друге місце серед усіх галузей світової економіки. Ба більше: за прогнозами аналітиків зростання доходів організаторів азартних ігор стане сталою тенденцією, принаймні ще впродовж 3–4 років. Не дивно, що пан Антон радить звернути на це увагу можновладців та допомогти вітчизняному гральному бізнесу реалізувати свій величезний потенціал, а не заважати працювати.

Український гральний бізнес як складова частин вітчизняної економіки у період війни

На жаль, на початку цього року парламент скасував податкові пільги для легальних операторів сфери азартних розваг. А висловити свою думку щодо правильності чи неправильності рішення про легалізацію грального бізнесу вважає за доцільним ледь не кожен депутат чи представник влади. Подекуди на адресу індустрії лунають необ’єктивні звинувачення у приховуванні реальних доходів, через що, мовляв, держава втрачає мільярди гривень. А між тим саме легальні оператори ринку були одними з перших представників українського бізнесу, що долучилися до допомоги армії та постраждалого цивільного населення. Підсумки волонтерської діяльності організаторів азартних розваг у 2022 році — понад 0,5 млрд витрачених на благодійність власних коштів. Детальніше про внесок офіційно працюючих онлайн та наземних закладів у посилення обороноздатності країни можна прочитати тут. Тому дорікнути вітчизняному гральному бізнесу у відсутності патріотизму навряд чи можна.

Та й не настільки великі, як очікувалося, податкові надходження до державної скарбниці пояснюються просто: українським операторам довелося непереливки у минулому році, власне, як і всій країні. Тому світове зростання ринку азартних розваг пройшло осторонь України — питання полягало у виживанні, а не в отриманні надприбутків. Інша річ, що світові тренди доводять: рішення про легалізацію було правильним. Тому за певних обставин скористатися райдужними перспективами подальшого розвитку гральної індустрії можна буде вже цього року.

Що треба зробити, аби скористатися сприятливою ситуацією?

За словами Антона Кучухідзе перш за все держава повинна, нарешті, прийняти пакет законів, в якому чітко висловити свою позицію щодо фіскального тиску на індустрію азартних розваг. Вона має були поміркованою та ґрунтуватися на світовому досвіді. Гральний бізнес повинен нарешті запрацювати на повну потужність, і тоді цифри поступлень до бюджету будуть зовсім іншими. Та досить вже дратувати суспільство неправдивими заявами про сміхотворні кошти, що платять легальні оператори до державної скарбниці. Нещодавно пролунала заява про 35 млн грн загальних надходжень за підсумками минулого року. Насправді ж тільки за ліцензії було перераховано понад 1,16 млрд грн. Так що варто просто подивитися правді у очі та опиратися на позитивній світовий досвід. Ну, і, звичайно, вірити у ЗСУ та всіляко допомагати підвищувати обороноздатність країни.