Сергей Згурец: Мобилизация и наступление врага: как работает пропаганда и какие перспективы у Украины
Передача ЗРК Patriot для України
Зросли загрози для України з використанням КАБів, інших засобів ураження, збільшення балістики з боку противника – це якраз підвищило актуальність пошуку систем протиповітряної оборони. Якщо на першому місці стоїть Patriot, то є щонайменше 11 країн, які мають значні запаси цих систем, зокрема Сполучені Штати аж 80 батарей, ми маємо три батареї, Німеччина – 12 батарей, Польща – 4, Румунія – 7. У будь-якому разі, скоріш за все, треба звертатися до Сполучених Штатів або до самої Німеччини. Яке рішення буде ухвалено в підсумку – побачимо, пише Сергій Згурець для espreso.tv.
Також є питання щодо ракет, бо зараз з цим є певні нюанси. Умовно кажучи, Японія виготовляє й постачає ракети для Patriot до Сполучених Штатів, а вже потім Штати перепасовують ці ракети нам. Така динаміка пов’язана з використанням Patriot.
Впровадження нових технологій на фронті
Ми вже звикли до використання повітряних та морських дронів нашими Збройними Силами та Силами оборони проти ворога, але все більше цікавих і показових прикладів пов’язаних з вдалим використанням і наземних роботизованих систем.
Є два цікавих відеопідтвердження. Перше від 63-ї окремої механізованої бригади на Лиманському напрямку. Там демонструється, як дрон “Динамо” доставляє міни на позицію противника і потім вони дистанційно підриваються – це для ворога є повною несподіванкою. Зрозуміло, що таку місію виконати наземним способом за допомогою людей було б складно та небезпечно. Бачимо, що з наземним дроном такі речі вже виходять і цілком вдало. 63-тя бригада говорила про те, що такі місії вони виконували вже неодноразово.
Другий приклад – це вже інший напрямок – Бахмутський. Там було показано використання робота-камікадзе Ratel S поблизу мосту, яким користувався противник. Тож бачимо, що напрямок технологічний в українському війську стає дедалі актуальнішим.
Динаміка на лінії зіткнення
Сьогодні була Ставка верховного головнокомандувача, за підсумками якої Володимир Зеленський сказав, що мав зустріч з усіма військовими керівниками. Серед іншого була заслухана доповідь Олександра Сирського про мобілізацію на певних напрямках лінії фронту. Ми розуміємо, що питання стабілізації фронту – це ті речі, які робляться українською армією у вкрай непростих умовах, але президент говорить про те, що противника вдається стримувати.
Коли ми говоримо про Іванівське, то, нагадаю, що цей напрямок залишається зараз найскладнішим, де ворог намагається продовжувати наступальні дії, сьогодні такі атаки продовжувалися.
Щодо ситуації на захід від Авдіївки, поблизу Новомихайлівки та Лиману, директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь сказав: “Якщо говорити про оперативну ситуацію, то росіяни насправді діють досить нестандартно, не так, як ми очікували після такої виснажливої зимової кампанії, коли росіяни зазнали величезних втрат. Було очікування, що вони зупиняться і зроблять певну оперативну паузу для того, щоб відвести виснажені війська, зробити перегрупування відновлення, можливо, ввести в бій нові створені частини, але такого не відбулося. Я можу для себе пояснити цю ситуацію тим, що росіяни по інерції продовжують наступати, причому реально вони виснажені, їм зараз треба вводити вже оперативні резерви на якихось напрямках, а на деяких навіть стратегічні. Причому вкидається м’ясо непідготовлене і це означає, що вони намагаються цю інерцію наступу зберегти будь-що, будь-якими втратами, будь-якими ресурсами”.
На фото карта бойових дій: Кремінна-ЛиманВійськовий експерт вважає, що на стратегічному рівні в Кремлі було ухвалено рішення про таке собі вікно можливостей, коли в України є нестача боєприпасів артилерії та інших військових запасів, які б дозволяли оборонятися.
“Якщо прогнозувати й планувати 2024-2025 роки, то зараз найкращий момент оцієї турбулентності Сполучених Штатів для того, щоб використати це для продовження наступу, бо спрогнозувати, що буде в другій половині 2024 року для росіян важко, а тим більше у 2025 році – там взагалі ніхто не може спрогнозувати що буде. І тому на всіх можливих напрямках – і на Роботиному, і на Авдіївському, і на Бахмутському, і на Вугледарському – вони намагаються рухатися і проривати українську оборону”, – пояснює експерт Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння.
Поповнення російського війська новобранцями
Тоді цілком логічно в цю концепцію вписується вчорашнє твердження президента України Володимира Зеленського, що Росія з 1 червня готує мобілізацію 300 тисяч особового складу. Але це не зовсім вписується в російські реалії, бо фактично зараз у росіян оголошено призов і минулого разу було так, що вони цей призов посували аби провести мобілізацію. Зараз, якщо інформація вірна, то у росіян можуть бути певні накладки з цими заходами.
Самусь нагадав також про заяву прессекретаря президента Російської Федерації Дмитра Пєскова про нібито 16 тисяч охочих підписати контракт з росармією: “Офіційно російська пропаганда намагається прив’язати це до того, що: “Бачите, Україна підірвала “Крокус”, – бо вони вважають українців головними замовниками цього теракту. – І росіяни кинулися всі підписувати контракти”.
Водночас дуже цікава новина в кількох регіонах Росії – Краснодарському краї та Ростовській області – де підіймають одноразову виплату при підписанні контракту від 750 тисяч рублів до мільйона, а це близько 10 тисяч євро.
“Можна уявити, якщо такі виплати будуть у депресивних районах Росії, де про такі гроші взагалі не могли навіть мріяти, в основному алкоголізовані елементи, я думаю, що набрати 100 чи 200 тисяч взагалі немає жодної проблеми. Тим більше, що проста арифметика: 10 тисяч євро на 100 тисяч військових – це всього-на-всього мільярд євро. Для Росії мільярд євро – це абсолютно підйомна сума. Вони заробляють десятки, сотні мільярдів євро на продажах нафти”, – розповів директор New Geopolitics Research Network.
Як сказав Самусь, про якісну підготовку новобранців там взагалі не йдеться: “Більшість експертів вважає, що нові дивізії будуть в Росії готові близько кінця осені й, можливо, до кінця року, а швидко – травень-червень, щоб створити якийсь запас людських ресурсів. Я думаю, такий підхід з підвищенням першої виплати дасть можливість і 100, і 200 тисяч набрати досить легко”.
Робота пропаганди щодо наступу
Експерт зазначив, що постійні вкиди про наступ на Харків тиснуть не лише на світову спільноту, але й на українське суспільство. Це підкріплюється постійними обстрілами цивільної інфраструктури.
“Там така логіка: якщо вони б’ють по Харкову, значить щось готують, значить вони будуть проводити наступ. Причому це ж підтверджується потім пропагандою, а потім в політикумі та по всьому інформаційному, політичному простору Європи, Сполучених Штатів: Україна має дефіцит у війську, у росіян такого немає, вони готують новий наступ; Штати не можуть ніяк ухвалити рішення про допомогу, можна робити висновок, що фронт може колапсувати. Насправді це лише припущення і, звісно, ми говоримо про те, що у росіян насправді немає можливості зараз навіть операцію провести, вони діють на тактичному рівні, намагаються на різних напрямках взяти одну вулицю, потім накатами іншу вулицю”, – пояснив експерт Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння.
Ворог не даремно маленькими наступами випробовує фронт на різних ділянках, таким чином він шукає слабкі місця, аби прорватися. Проте це не дає можливість просунутися на Краматорському, Слов’янському, Вугледарському напрямках, вважає Самусь.
Очікування щодо війни в Україні
“Головне, що Європа все-таки прокинулася. Європа говорить про стратегічну автономність і з’явилась ідея генсека НАТО про 100 мільярдів доларів Фонду для допомоги України. Звісно, це буде складне питання, наприклад, якщо це питання запустять через процедуру НАТО, то вона може вічно там обговорюватися, тому що той же самий Орбан чи Фіцо будуть проти”, – підсумував Самусь.
Директор New Geopolitics Research Network розповів про свої очікування у найближчі місяці: “Все ж таки, якщо ми отримаємо F-16 з достатньою номенклатурою озброєння, якщо у нас буде можливість все-таки накопичити певні далекобійні ресурси, тоді можна говорити про сюрпризи на фронті. Все ж таки, я зберігаю надію, що українському командуванню вдасться здивувати противника на деяких напрямках. Але, звісно, Донбас треба цементувати, будувати фортифікаційні лінії й намагатися стабілізувати фронт максимально не допускаючи прориву росіян”.