На розгляді Ради лишаються 8 проєктів законів, загрозливих для громадського сектору та прав людини

Про це йдеться в моніторинговій доповіді «Активізм 2021» за січень-березень 2021 року, підготовленій Центром прав людини «Zmina».

Правозахисники нагадали, що за 2020  рік у Верховній Раді зареєстрували 13 законопроєктів (один додали згодом — ЗЗ), які несуть загрози для громадянського суспільства, порушують Конституцію й міжнародні зобов’язання України у сфері прав людини, спрямовані на непропорційне обмеження свободи асоціацій і мирних зібрань, дискримінацію окремих категорій активістів чи підтримку гомофобних ідей. «ЗМІ для змін» аналізував рух 12 ініціатив у 2020 році, небезпечних для громадського сектору.

У 2021 році на розгляді залишилися вісім з них, резюмували правозахисники в доповіді:

• • № 3193-1 — про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних прав та можливостей громадян із представництва у наглядових радах та органах правління державних унітарних підприємств, господарських товариств та державних банків та справедливого формування і ефективної діяльності таких наглядових рад із врахуванням національних інтересів України;

• • №3291 — про внесення змін до статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо заборони проведення мітингів біля будівель судів;

• • №3326 — про внесення змін до Закону України «Про очищення влади» (щодо недопущення зовнішнього впливу на інтереси держави);

• • №3564 — про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо прозорості діяльностігромадських об’єднань з іноземною підтримкою);

• • №3572 — про внесення змін до деяких законів України щодо заборони фінансування органів влади та їх посадових (службових) осіб з-за кордону та заборони найвищим посадовим особам держави мати громадянство (підданство) іноземної держави;

• • №3916 — про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони сім’ї, дитинства, материнства і батьківства;

• • №3936 — про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення оприлюднення інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань щодо дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини та верховенства права закону;

• • №4375 — про внесення змін до статті 45 Закону України «Про Національну поліцію». Цей законопроєкт «Zmina» додала згодом. «Попри позитив від розширення списку спеціальних засобів у поліції, що дозволяє зменшити ймовірність застосування вогнепальної зброї, введення електрошокерів і відповідні законодавчі зміни становлять низку ризиків для захисту прав та свобод людини в Україні, особливо – у контексті свободи мирних зібрань», — йдеться в доповіді.

 

П’ять ініціатив упродовж 2020—2021 років зняли з розгляду Ради.

Зокрема 2 лютого 2021 року знятий з розгляду проєкт закону про встановлення штрафів за пропаганду гомосексуалізму та трансґендеризму (№ 3917). Ми писали, як його розкритикували правозахисники.

«ЗМІ для змін» також писав, як 3 березня 2021 року профільний Комітет ВР рекомендував повернути на доопрацювання чотири законопроєкти про лобізм. 31 березня проєкт закону № 3059 був наданий авторам на заміну, а три альтернативні законопроєкти (№№ 3059-1, 3059-2, 3059-3) 17 березня повернуті суб’єктам законодавчої ініціативи, пише «Zmina». Раніше низка громадських організацій заявили, що закони про лобізм в Україні не на часі.

Нагадаємо, у лютому-березні 2020 року Верховна Рада зареєструвала чотири проєкти закону про регулювання лобістської діяльності в Україні. Громадянське суспільство моментально висловило критику.

«ЗМІ для змін» проаналізував рух законопроєктів про лобізм у 2020 році в рамках дослідження небезпечних ініціатив для громадського сектору. Жоден із проєктів не витримав критики експертизи Апарату ВР.

«Детектор медіа» досліджував думки експертів щодо механізмів регулювання лобіювання, запропонованих народними депутатами. Думки представників громадянського суспільства щодо законопроєктів про лобізм розділилися. Одна точка зору — текст майбутнього закону має чітко розмежувати лобізм як обстоювання приватних бізнес-інтересів і адвокаційну діяльність, яка є захистом суспільних інтересів. Альтернативний погляд полягає в тому, що навпаки — згадки про третій сектор у законі про лобізм залишать можливість тиску на громадські організації.

Низка експертів зауважила, що регулювання лобізму не на часі насамперед через неможливість подолати тіньовий лобізм під прикриттям громадських організацій і не нашкодити при цьому громадянському суспільству.

Протидіяти згаданим законопроєктам про лобіювання — завдання однієї з адвокаційних кампаній Платформи за правові реформи для організацій громадянського суспільства. Цю спільноту однодумців презентували 23 лютого 2021 року.

У квітні стало відомо, що Український незалежний центр політичних досліджень і Мін’юст розпочали роботу над законопроєктом для вдосконалення процедур реєстрації і діяльності громадських організацій.