Роман Замрий, позывной Йода – можно ли выиграть войну с тоннами бумажек и почему нужен электронный документооборот в ВСУ
Сегодня я нашел сообщение, часть из которого процитирую:
“Киев, ты заставляешь меня краснеть.
Захожу в кафе возле Майдана. Заказываю орешек со сгущенкой и лате с собой.
– Оплата картой? Приложите сюда.
– Куда?
– Вот! (Тыкает на надпись на столешнице барной стойки. Там визуально никакого прибора, просто словно кто-то ручкой на столе написал “Цветочная магия”).
– Как это?! Я такого еще не видела…
– Приложите просто карту к надписи и все.
Далее текст на языке оригинала.
Заходжу в магазин українського одягу.
– Вам дати сіточку?
– Яку ще сіточку?
– На голову.
– Для чого?
– Щоби футболку білу тональним кремом не замазати.
– Ого, давайте. А підзарядити телефон десь можна?
– Так, в примірочних є зарядки.
Відділення банку.
– Скільки часу забере перевипустити карту?
– Дві хвилини.
– Зараз покажу документи.
– Не треба. Ваша “Дія” до нас підв‘язана. Ось, тримайте, все готове.
Літня жінка продає ляльки-мотанки біля Михайлівського.
– Ви лише готівку приймаєте?
– Ні, чого ж. Монобанк у Вас є? Давайте потрусимо телефонами.”
Не вперше хочу про це написати!
Ми знаходимось у стані війни! Це війна на виживання!
І в цій війні зараз ми “в захисті”, тобто, просто кажучи, – “огрібаємо” і відходимо втрачаючи місто за містом.
Чи ж не найважливішим має бути зараз фронт? Чи не найважливішими мають бути потреби армії?
І тут я хотів би сказати, що крім коштів там ще дуже не вистачає “МІЗКІВ”. Ми можемо на ринку “потрусити телефончиками і купити”, та ми можемо не виходячи з дому знайти? що завгодно і з доставкою. Приват чи інші банки можуть перевипустити нам картку, бо мають всі дані в Дії…
Але якщо ти поранений, то ось тримай до рук форму 100 (яку винайшли десь в ті часи, коли й папір, і напевно ще рашки не існувало) – тримай цей папірець, бо без нього потім не отримаєш ні статусу, ні допомоги… Тримай добре, не втрачай свідомість, бо як загубиш – біда! А потім це все зареєструй медику в тисячі журнальчиків, бо тобі не пораненими займатись потрібно, а журнальчиками і правильно їх оформлюй. А потім поранений солдатику, випишешся – іди туди, там тобі дадуть інший папірець, звідти підеш туди, там ще інший, і потім з цими двома піди ще он туди, там тобі виготують додаток 5 (чи як там він вже переназваний), а ще он там тобі проведуть службове розслідування, але напиши туди рапорт, а туди подай і ще 2 свідків знайди, що це ти не сам себе, і ці свідки теж потрібно, щоб щось понаписували, потім з цим подай рапорт в стройову, а ще підпиши у взводного, потім ротного, потім резулюцію на цьому рапорті начмеда отримай, і потім ще комбат підпише… І почекай пару місяців, поки ці всі папірчики пройдуть всі необхідні підписи, і зареєструються у всіх журнальчиках, а потім через 5 місяців тобі скажуть: “Вибач ЗАГУБИЛОСЯ”…
“А всі ті журнали, де це все реєструвалось?”, – Спитає солдатик… А вони всі згоріли, бо був обстріл, бо у нас б..ть війна. Війна!!! У жіночки на базарі за 2 секунди “потрусити телефончиком”, а в Приват банку за 2 хвилини отримати картку, бо є доступ до ПАСПОРТА, КОДУ, і ще купи документів, які не губляться, і ще в дії є купа…
Але у нас війна, і ми її хочемо виграти. Але з тоннами папірчиків на все, от тупо на все. Спробуйте майно на облік поставити, або зняти, бо в нього ФПВ ворожий влучив. Це тонни паперу! І мільйони людських годин.
Не знаю, чому ми на війну їдемо на підводі, а в дома катаємось на електромобілі тесла, але виглядає вся ця історія мені саме так. На війні ми на підводі, а вдома і на базарі і в Приват банку – на електромобілі…
Спроби щось змінити? Я думаю тільки дурне і ліниве не говорило керівництву армії, що ці зміни можливі, що можливий електронний обіг документів, що можна створити базу, в яку внесе дані один раз хтось з медиків замість форми 100, і цей документ перекинеться автоматично скрізь, де він потрібний, і не загубиться. Але на підводі нам тепліше, і якось наші дєди тоже так воєвалі… Але наших Дєдів було по 20 на 1 німця і при цьому наші дєди відступали, поки така сама прогресивна армія (США) не вступила у війну…
На підводі так на підводі. Головне останній – вимкніть за собою світло. У нас буде шикарна документація про війну, яку ми не виграємо, якщо нічого не змінювати… Вибачте, накипіло.
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке…
