Самой правильной политикой санкций является уничтожение российских НПЗ | OBOZ.UA

0

Украинские войска атакуют российские НПЗКроме хорошей новости об уничтожении стратегического ракетоносца Ту-22М3 есть положительные новости от ПАСЕ.

Далее текст на языке оригинала

Там прийняли резолюцію 2540 (2024) “Смерть Олексія Навального та необхідність протистояти тоталітарному режиму Володимира Путіна та його війні з демократією”. Безвідносно до особи убієнного, резолюція містить низку важливих для України речей.

Я зупинюсь тільки на одній, яка продовжує бути актуальною в контексті закидів нам з боку низки американських офіціалів щодо небажаності українських атак проти російських нафтопереробних заводів. Так ось, ПАРЄ вважає, що згідно з міжнародним гуманітарним правом російські нафтопереробні заводи можуть вважатися законними цілями військових атак.

До речі, це збігається і з баченням, яке іншими словами озвучив генсек НАТО Єнс Столтенберг 10 квітня, що Україна в порядку самооборони має право атакувати військові цілі РФ, які перебувають поза її територією. “Це частина законного права на самооборону — удари по легітимних військовим цілям за межами країни”, – сказав Столтенберг на спільній пресконференції з президентом Фінляндії Александром Стуббом. Отже, і ПАРЄ, і Генсек НАТО дипломатично роз’яснили вашингтонським піклувальникам російського нафтоперероблення що і до чого.

Зі свого боку зазначу, що НПЗ не просто випускає бензинчик, дизельку чи керосинчик, як комусь здається на берегах Потомаку, коли вустами заступниці міністра оборони США стверджують що НПЗ – це цивільний об’єкт.

Асортимент продукції НПЗ – це від кількох десятків до кількох сотень найменувань різноманітної продукції, в тому числі специфічного призначення.

Кілька прикладів на тему дня. Навряд чи пересічно комусь щось скаже абревіатура Т-8В. А це реактивне пальне для літаків надзвукової авіації, зокрема, для Ту-22М3, який знищили наші доблесні Повітряні сили спільно з ГУР МОУ. І це пальне випускається саме на деяких НПЗ за спеціальною технологією, щоб воно зберігало свою стабільність, коли при надзвуковому польоті пальне в баках розігрівається до температури понад 100ºС. Так само і крилаті ракети типу Х-101 чи “Калібр” заправляються різними марками авіаційного гасу. А різноманітні спеціальні мастила – турбінні, моторні, трансмісійні, енергетичні та гідравлічні рідини, без яких неможливо уявити собі роботу авіаційних двигунів, гідросистем літаків та кораблів, танкових трансмісій, редукторів гвинтів гелікоптерів та турбогвинтових літаків типу того ж бомбардувальника Ту-95МС. А арктичний дизель та спеціальні присадки, які мають забезпечити роботу двигунів внутрішнього згорання військової техніки при температурах до -60ºС? Це усе теж продукція НПЗ. І до речі, на таких НПЗ сидять офіційно представники МО РФ, які здійснюють військове приймання продукції, перед тим, як вона піде за призначенням. Ціла низка продукції НПЗ випускається тільки й виключно для потреб російської армії, вона не використовується у цивільному секторі. Тому НПЗ є законними військовими цілями!

Читайте також:  Наступление на Часов Яр и Купянск - где будет атаковать армия России после президентских выборов РФ

І насамкінець в контексті санкційної політики. “Асамблея вважає, що подальші обмеження необхідні, щоб запобігти російській економіці підтримувати війну проти України. Зокрема, Асамблея зазначає, що санкції щодо обмеження цін на російську сиру нафту мали обмежений ефект… також через те, що гранична ціна на російську сиру нафту все ще встановлена на занадто високому рівні”. А така констатація — ще одне підтвердження того, що найбільш правильною санкційною політикою в умовах страхопудала окремих західних партнерів, є нищення російських НПЗ!

P.S. Коротко, що робили США під час операції “Буря в пустелі”:

“Американська авіація завдала ударів по 11 нафтопереробних заводах, по п’яти нафтопроводах і виробничих підприємствах, по численних нафтових танкерах… Бомбові удари наносилися по великих нафтосховищах, по газонафтових сепараторах, через які сира нафта потрапляє на НПЗ, по ректифікаційних колонах без яких не обходяться сучасні нафтопереробні підприємства, а також важливою ділянкою врізання трубопроводу К2 біля Байджі, який з’єднує північні родовища, експортний нафтопровід, що йде до Туреччини, і реверсний іракський трубопровід Північ-Південь.

За законами ведення війни воюючим сторонам дозволено завдавати ударів по НПЗ та нафтосховищам, якщо вони суттєво допомагають противнику вести бойові дії.

disclaimer_iconВажно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке…

Источник

Залишити відповідь