Як Пальчевський та ОПЗЖ реалізують сценарії з окупації України зразка 2013 року

Домогосподарки Антоніни рулять не лише серіалами, а й українським політикумом. Саме для цієї аудиторії українські політики пішли качати біцепси, голитися в барбершопи і нарешті змінили гостроносі крокодилячі туфлі на модні кросівки.

Утім під модною шкіркою часто ховаються агенти впливу або люди, головною ціллю яких є — остаточно збити із пантелику розчарованих виборців і штовхнути Україну в обійми росіян. За найбільш збоченим сценарієм.

Уже місяць від Чопу до Торецька Україна щедро завішана бордами такого собі Андрія Пальчевського. Дивовижна річ — люди в регіонах уявлення не мають, хто цей чоловік, у якого є по 500$ за один борд. А сам Андрій Іванович у столиці просто таки не вилізає із кожного телевізійного каналу, де видніються вуха ОПЗЖ.

Увагу авторки цього тексту привернуло свіже інтерв’ю Пальчевського телеканалу NewsOne, де колишній представник радянських силових структур розповідає, як пробірка із аналізами Володимира Зеленського турботливо підписана, надійно зберігається. І у будь-який момент цю кров можуть відправити на повторний аналіз.

А не знаю, яку кількість еритроцитів виявили в крові Зеленського — але отака заява насторожує. Чи не може бути компромат на президента фактором впливом щупалець “русского мира” на владу “Слуг народу”?  А ще причиною того, чому у владу так активно заходять люди Захарченка та Медведчука. І перевертають там догори ногами.

У цьому самому інтерв’ю Пальчевський ненароком розкрив карти, як ці люди братимуть владу. Без революцій, без майданів, тихо змусять Зеленського на реформу, яку дуже хоче РФ, по суті федералізацію — а саме двопалатний парламент.

Цю ідею в різні роки просував саме “Український вибір” Медведчука.

Впритул країна наблизилась до реалізації цієї ідеї навесні 2013 року, коли тодішня Партія регіонів уже не приховувала своїх тісних зв’язків із РФ і посади очільників силових структур відкрито посідали люди з російськими паспортами. Тоді двопалатний парламент мав по суті зацементувати владу Віктора Януковича і по суті перетворити парламент у союз кількох десятків провінційних феодалів.

У 2013 цю ідею вдалося відбити, бо, по-перше, злагоджено працювала тодішня опозиція

По-друге, допомогла зламати усі ганебні плани Революція Гідності: ось чому її так ненавидять проросійські сили. Бо опір громадян зламав ідеально прописаний план з тихої повзучої окупації України.

А тепер пояснення, чому розмови про двопалатний парламент в Україні в 2020 році — це дуже шкідливо. Зазвичай, двопалатний парламент існує, або коли країна є федерацією, коли верхня палата представляє регіони. Другий випадок має місце як, наприклад, у Британії, де верхня палата – це лорди, аристократи. У нас нема ані лордів, ані федерації — тому двопалатний парламент є дуже шкідливою річчю. Адже у нашому випадку верхня палата буде місцем для багатих мажоритарників — типу Ігоря Палиці, Андрія Деркача, подружжя Герег, які можуть монополізують вплив на рішення. Тим паче, що нижня палата розглядає закони, може вносити правки, проте верхня палата дає добро, приймати закон чи ні. Тобто в умовного Антона Яценка буде таке право вето, як нині має президент.

Окремий аргумент проти двопалатного парламенту — це події 2004 року в Северодонецьку, Харкові, Криму, парад антиконституційних рішень обласних рад з приводу мови, і урешті лжереферендуми весни 2014 року. Коли реальність показала, що експерименти із єдністю держави та впровадженням другої палати – регіонів — можуть обернутися воєнним вторгненням РФ та подальшою втратою суверенітету.

То ж цілком невипадково кілька місяців тому Андрій Пальчевський в інтерв’ю Ользі Скабєєвій щебетав про швидке возз’єднання України із Російською Федерацією. А коли пішов на українське ВВС — уперто робив вигляд, що такого ніколи не було. Людина, з якої найвисокооплачуваніші політтехнологи уперто ліплять Бонда на мінімалці — є прикладом відвертої брехні, неповаги до самих же жінок, а ще хамства, невігластва і заперечення. І питання тут не в тому, що такі хами стали уже звичним явищем в українській політиці, куди соціальні ліфти і трампліни винесли найогидніших екземплярів із давно забутих звалищ. Цілком, можливо, що Пальчевський — цей парашутист російського походження не просто так був спущений на українську землю в 2012 році.

Яка ж мета появи цього Андрія Івановича напередодні місцевих виборів, де боротьба така, якої я не пам’ятаю останні 10 років. Справа в тому, що в умовах ослаблення влади Зеленського і посилення його завгоспа Єрмака — Росія почала вкладати шалені кошти в розкрутку своїх “консерв”, намагаючись якнайбільше привести їх до української політики.

Бо ж Шарій уже здувся для своїх, а Бойка з Медведчуком мало, щоб охопити усі сегменти електорату.

Тому активно виходить на поверхню усе те, що є російським, а намагається мімікрувати під українську аристократію, яка типу різко захотіла двопалатний парламент і федералізацію.

Дослід ошуканих аферою В2В українців демонструє як низько впала планка критичного мислення. Як різко бракує просвітницьких ідей. І чому легковірні таксисти та перукарки так радісно ведуться на кремлівських гуру Шарія та Пальчевського.

Такі заслані троянські коні як Андрій Іванович — це залізна клешня в шовковій рукавичці, яка агресивно бореться проти залишків здорового глузду і купки тих громадян, які стримують владу Зеленського від капітуляції за божевільними планами Медведчука, Фокіна, Кравчука.

Кейс Пальчевського це ще і історія про те, як пробірка з аналізами гаранта в руках ОПЗЖ може поставити під загрозу цілу державу. Бо нічого здавати аналізи агентам “русского мира”. А потім здавати “вагнерівців” і позиції українських сил, бо страшно, що Путін щось так скаже і використає компромат проти тебе.

espreso.tv

Добавить комментарий